
Єдиний унікальний номер судової справи: 225/20/20
Номер провадження: 1-кп/225/184/2020
УХВАЛА
08 травня 2020 року м. Торецьк
Дзержинський міський суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Ткач Г.В.,
за участю
секретаря судового засідання Міщук І.І.,
прокурора Ганночка В.В.,
потерпілого ОСОБА_1 ,
захисника Брацило Р.Л.,
обвинуваченого ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження ЄРДР №12019050000000618 від 13.11.2019 за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Новгородське, м. Торецька (м. Дзержинська) Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, учасника бойових дій, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Дзержинського міського суду Донецької області перебуває дійсне кримінальне провадження.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту строком на два місяці, термін дії якого спливає, оскільки ризик, передбачений п.1 ст. 177 КПК України на теперішній час не зник, а більш м`який запобіжний захід не зможе йому запобігти.
Потерпілий ОСОБА_1 зазначив, що обраний запобіжний захід відносно обвинуваченого є занадто м`яким, вважав, що ОСОБА_2 повинен утримуватися у слідчому ізоляторі.
Обвинувачений та його захисник не заперечували з приводу задоволення клопотання прокурора та продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Суд, заслухав думку учасників судового провадження, зазначає наступне.
Згідно зі ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та який застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується особа.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою. Конвенція по суті відсилає до національного законодавства і проголошує зобов`язання держави дотримуватися його матеріальних і процесуальних норм, але вимагає, щоб будь-яке позбавлення свободи відповідало цілям статті 5 з метою захисту особи від свавілля (п. 82 рішення ЄСПЛ у справі «Білоусов проти України» від 07.11.2013 р.).
Відповідно до ч.1 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно з ч.6 ст.181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, з який передбачено покарання у виді до 8 років позбавлення волі в стані алкогольного сп`яніння.
Суд вважає, що на теперішній час продовжує існувати ризик, передбачений п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, те, що обвинувачений ОСОБА_2 може переховуватись від суду з метою уникнення можливого покарання у виді позбавлення волі.
Оцінивши в сукупності обставини, передбачені ст.ст. 177,178 КПК України, особу обвинуваченого ОСОБА_2 , який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, є учасником бойових дій, відсутність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, суд дійшов висновку, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, доцільне застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту із покладенням на обвинуваченого обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Враховуючи, що на даний час є дійсним ризик, передбачений ст. 177 КПК України, суд дійшов висновку про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, що безпосередньо відповідає характеру суспільного інтересу та завданням кримінального провадження щодо захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 176-179, 181, 183, 331, 372 КПК України,-
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на 2 (два) місяці, тобто до 08.07.2020 року включно та заборонити йому залишати житло в період часу з 21.00 год. до 06.00 год. за адресою: АДРЕСА_2 без дозволу суду, крім випадків необхідності отримання невідкладної медичної допомоги.
Зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виконувати наступні обов`язки:
1) прибувати за викликом до Дзержинського міського суду Донецької області для участі у судовому розгляді дійсного провадження;
2) не відлучатися за межі м. Торецька без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від спілкування з потерпілими у кримінальному провадженні - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_2 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники органу національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, застосовувати електронні засоби контролю.
Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_2 , що в разі невиконання покладених на обов`язків до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору - до відому; начальнику Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП України в Донецькій області - для виконання.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголошено 12.05.2020 о 13.30 год.
Суддя:
Судове рішення № 89161621, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області) було прийнято 12.05.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 225/20/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: