Рішення № 89158064, 08.05.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2020 року м. Кропивницький справа № 340/1207/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу

за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП - НОМЕР_1 )до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (25006, Кіровоградська область, м.Кропивницький, вул. Дворцова, 6/7; код ЄДРПОУ - 43314918)провизнання протиправними дій, скасування постанови, -В С Т А Н О В И В:

І. Зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження №61508275 від 27.03.2020 року, винесену відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), при примусовому виконанні виконавчого листа по справі №340/3149/19 від 06.03.2020 року, що видав Кіровоградський окружний адміністративний суд.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Проте, вказаних законодавчих приписів відповідачем не дотримано при вчинені дій по примусовому виконанню виконавчого листа №340/3149/19 виданого Кіровоградським окружним адміністративним судом, та помилково встановлено його виконання та винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, так як рішення суду за виконавчим листом №340/3149/19 у добровільному порядку не було виконано. Тому просить суд задовольнити адміністративний позов.

Представник відповідачів скористався своїм правом на надання письмового відзиву до суду, в якому висловив свою позицію щодо вищевказаних позовних вимог, які не визнаються у повному обсязі, наголошено на правомірності дій відповідача та вказано, що виконавче провадження з виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду у справі №340/3149/19 проведено на підставі та у спосіб визначені Законом України "Про виконавче провадження", а тому підстави для задоволення позову відсутні.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі.

15.04.2020 року до суду надійшли матеріали позовної заяви (а.с.1-32).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.04.2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін (а.с.34).

Вказана ухвала надіслана учасникам справи за правилами визначеними КАС України, та ними отримана, що посвідчується відповідними повідомленнями про вручення судової кореспонденції (а.с.35-40,61-64).

27.04.2020 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (а.с.41-59).

30.04.2020 року позивачем подано до суду клопотання про розгляд його позовної заяви за його відсутності, у зв`язку із запровадженням карантинних заходів, в якому також наголошено на задоволенні позовних вимог (а.с.62-63).

Інших заяв чи клопотань учасниками справи до суду не подано.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважав можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням зібраних доказів, судом встановлені наступні обставини.

Судом встановлено, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.01.2020 року в адміністративній справі №340/3149/19 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії, позовні вимоги задоволено частково, а саме: визнано бездіяльність Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області щодо розгляду заяв ОСОБА_2 і ОСОБА_1 від 02.09.2019 р. про надання дозволів на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, орієнтовною площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, розташованих на території Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області - протиправною; зобов`язано Новопразьку селищну раду Олександрійського району Кіровоградської області не пізніше 30 днів з дня набрання рішенням законної сили повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 02.09.2019 р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, орієнтовною площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, розташованих на території Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, і прийняти законне та обґрунтоване рішення; зобов`язано Новопразьку селищну раду Олександрійського району Кіровоградської області не пізніше 30 днів з дня набрання рішенням законної сили повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.09.2019 р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, орієнтовною площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, розташованих на території Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, і прийняти законне та обґрунтоване рішення (а.с.17-20).

На виконання вказаного рішення Кіровоградським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №340/3149/19 від 15.01.2020 року в частині зобов`язання Новопразьку селищну раду Олександрійського району Кіровоградської області не пізніше 30 днів з дня набрання рішенням законної сили повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.09.2019 р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, орієнтовною площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, розташованих на території Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, і прийняти законне та обґрунтоване рішення (а.с.21).

10.03.2020 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про прийняття вищевказаного листа до виконання (а.с.45).

За вищевказаною заявою виконавчий лист №340/3149/19 прийнято до примусового виконання, про що винесено 11.03.2020 року постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №61508275 та направлено її позивачу (а.с.48-49).

На таку постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, від боржника - Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області надійшла заява про закінчення виконавчого провадження у зв`язку із фактичним виконанням рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду (а.с.50-51).

В матеріалах справи наявна копія рішення двадцять дев`ятої сесії сьомого скликання Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області від 10.02.2020 року №462, яким відмовлено громадянці ОСОБА_1 , у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га (а.с.53).

Вказане рішення, разом із листом від 13.02.2020 року №252 Новопразькою селищною радою Олександрійського району Кіровоградської області було надіслано позивачці, в якому вказано, що таке рішення прийнято на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.01.2020 року (а.с.52).

З огляду на надходження вказаного листа, державним виконавцем встановлено виконання рішення боржником у спосіб і порядок визначений Законом та виконавчим документом, що засвідчено у відповідному акті державного виконавця (а.с.55).

У зв`язку із чим, 27.03.2020 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Красною А.О., керуючись вимогами пункту 9 частини 1 статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №61508275 за виконавчим листом №340/3149/19 від 06.03.2020 року у зв`язку із виконанням боржником виконавчого документу у добровільному порядку (а.с.57).

Вважаючи вказану постанову відповідача протиправною, позивач звернулася до суду із даним позовом, за захистом порушеного, на її думку, права.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Предметом даного спору є встановлення правомірності дій державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Красною А.О. при винесенні 27.03.2020 року постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №61508275 про закінчення виконавчого провадження.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються: Кодексом адміністративного судочинства України, Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII.

За змістом положень статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Тобто, виходячи з аналізу вищезазначеної правової норми, суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цією дією.

При прийнятті рішення по цій справі суд керується принципами адміністративного судочинства, зокрема принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого суд не обмежується тільки документами та заявами про докази, які внесені сторонами, а також здійснює дослідження обставин у справі за власною ініціативою, у т. ч. з метою реалізації завдань адміністративного судочинства.

Згідно статті 287 КАС України - учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Суб`єкт владних повноважень це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або надання адміністративних послуг.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України "Про виконавче провадження" №1404-VІІІ від 02.06.2016р. із наступними змінами (далі - Закон №1404-VІІІ).

Згідно зі ст.1 Закону №1404-VІІІ, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п.1 ч.1 ст.3 Закону №1404-VІІІ).

Згідно ст.5 Закону №1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 18 Закону №1404-VІІІ, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Згідно ч. 3 вказаної статті, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право зокрема: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 10) звертатися до суду із заявою (поданням) про роз`яснення рішення у випадках, передбачених цим Законом, із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

За змістом статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.26 Закону №1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.63 Закону №1404-VІІІ за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Статтями 75-76 Закону України "Про виконавче провадження" врегульовано виконання рішень про покладення на боржника обов`язку виконати певні дії, також врегульовано дії державного виконавця і заходи примусу щодо боржника у разі невиконання судового рішення.

Суб`єкт владних повноважень має діяти виключно в межах та у спосіб, що встановлені законом, оскільки він виконує державні функції, і лише держава шляхом законодавчого регулювання визначає його завдання, межі його повноважень та спосіб, у який він здійснює ці повноваження. Розширене тлумачення суб`єктом владних повноважень способів здійснення своїх повноважень не допускається.

Частинами 1, 2 статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов`язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Тобто, підставою для винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження є саме факт виконання рішення суду у повному обсязі, а не вибіркових його частин на розсуд боржника.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 31 липня 2018 року у справі №750/7424/17, (адміністративне провадження №К/9901/21724/18).

Згідно ч.1 ст.12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Суд зауважує, положеннями ч. 2 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач наполягає на безпідставності винесеної постанови, оскільки вважає, що рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду фактично не виконано.

Відповідач заперечуючи проти позовних вимог вказав, що ним було встановлено фактичне виконання у добровільному порядку боржником рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду по справі №340/3149/19, тому наявні законні підстави для закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Судом встановлено, що виконавчим листом №340/3149/19 зобов`язано Новопразьку селищну раду Олександрійського району Кіровоградської області не пізніше 30 днів з дня набрання рішенням законної сили повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.09.2019 р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, орієнтовною площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, розташованих на території Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, і прийняти законне та обґрунтоване рішення (а.с.21).

В матеріалах справи, містяться відомості щодо розгляду Новопразькою селищною радою Олександрійського району Кіровоградської області питання відносно позивача на виконання судового рішення в справі №340/3149/19, за результатами якого прийнято рішення у порядку та спосіб визначеному чинним законодавством (а.с.52-53).

Отже, з урахуванням встановлених фактичних обставин справи, суд приходить до висновку, що державний виконавець приймаючи спірну постанову вчинив всі дії передбачені вищевказаними приписами Закону України "Про виконавче провадження", тому, на думку суду, у даному випадку наявні підстави для закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом №340/3149/19.

При цьому, щодо тверджень позивача, про те, що рішенням двадцять дев`ятої сесії сьомого скликання Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області від 10.02.2020 року №462, відмовлено громадянці ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га, в той час, як судовим рішенням у справі №340/3149/19, зобов`язано вчинити певні дії, суд вважає за потрібним вказати наступне.

Судом встановлено, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.01.2020 року в адміністративній справі №340/3149/19 в частині позовних вимог, що стосуються позивача, зобов`язано Новопразьку селищну раду Олександрійського району Кіровоградської області не пізніше 30 днів з дня набрання рішенням законної сили повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.09.2019 р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, орієнтовною площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, розташованих на території Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, і прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Суд зауважує, що на виконання вказаного рішення Новопразькою селищною радою розглянуто питання щодо вирішення питання про можливість надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянці ОСОБА_1 та прийнято відповідне рішення (а.с.53).

В даному випадку, суд засвідчує законний спосіб розгляду Новопразькою селищною радою питання відносно позивача відображене в рішенні Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.01.2020 року в адміністративній справі №340/3149/19.

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що резолютивна частина судового рішення у справі №340/3149/19 містить вимогу, якою зобов`язано суб`єкта владних повноважень не пізніше 30 днів з дня набрання рішенням законної сили повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.09.2019 р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність. Що прямо не зобов`язує суб`єкта владних повноважень, прийняти позитивне рішення на користь позивача.

В той час, як прийняття відповідного рішення за результатами розгляду такого питання, належить до виключної компетенції суб`єкта владних повноважень в даному випадку Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області.

Крім того, суд звертає увагу позивача, на можливість судового оскарження рішення Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області від 10.02.2020 року №462.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Поряд з тим, суд звертає увагу позивача на те, що обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування.

Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункту 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Суд зазначає, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який міг би відновити його становище та захистити порушене право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Положеннями частини 1 статті 5 КАС України, позиції Конституційного Суду України, викладеної у рішеннях № 6-рп/1997 від 25.11.1997, № 9-рп/1997 від 25.12.1997 щодо офіційного тлумачення частини 2 статті 55, статей 64, 124 Конституції України, статті 248-2 Цивільного процесуального кодексу України, встановлено, що кожен має право звернутись до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Отже, право на звернення до адміністративного суду з позовом не є тотожним праву на судовий захист, яке закріплено у статті 5 КАС України. Саме по собі звернення до адміністративного позову ще не означає, що суд зобов`язаний надати такий захист, адже для того, щоб він був наданий, необхідно встановити, що право особи, яка звернулась з позовом, були дійсно порушені в публічно-правових відносинах.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

VI. Судові витрати.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати у відповідності до статті 139 КАС України розподілу та присудженню не підлягають.

Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 287, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (25006, Кіровоградська область, м.Кропивницький, вул. Дворцова, 6/7; код ЄДРПОУ - 43314918) про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження №61508275 від 27.03.2020 року, винесену Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), при примусовому виконанні виконавчого листа по справі №340/3149/19 від 06.03.2020 року, що видав Кіровоградський окружний адміністративний суд - відмовити повністю.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст. ст. 255, 295 КАС України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 10-денний строк з дня отримання його копії.

Згідно до пп.15.5 п.1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Процесуальні строки, визначені рішенням суду застосовуються з урахуванням п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 08 травня 2020 року.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук