Рішення № 89158017, 12.05.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2020 року м. Київ справа №320/5378/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Текссол - С" до Київської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Текссол - С" (далі - позивач) з позовом до Київської митниці Державної фіскальної служби (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA 125110/2019/110015/2 від 29 березня 2019 р.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що при митному оформленні товару, який ввозився на територію України, позивачем визначено його митну вартість за основним методом - за ціною договору (контракту). Цей показник було заявлено у митній декларації, до якої додавалися усі необхідні документи для підтвердження митної вартості. Однак, митний орган безпідставно не погодився із заявленою декларантом митною вартістю товару та незаконно прийняв рішення про коригування митної вартості товару із застосуванням резервного методу визначення митної вартості товару. Позивач вказує також на недотримання відповідачем порядку щодо черговості застосування методів визначення митної вартості.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 8 жовтня 2019 р. відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

5 листопада 2019 р. від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він позову не визнав, у його задоволенні просив відмовити. Стверджує, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів позивача встановлено, що в поданих документах наявні розбіжності, а надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

21 листопада 2019 р. від позивача до суду надійшла відповідь на відзив. Зазначає, що у відзиві відповідач висловлює надумані заперечення, що не ґрунтуються на дійсних обставинах. Позивач звертає увагу, що поставка спірного товару за тимчасовою Митною декларацією ІМ40ТН № UA125110/2019/405458 від 26 березня 2019 р. відбулась на умовах GFR м. Чорноморськ, Україна, відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Incoterms 2010).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 р. закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 24 січня 2020 р.

23 січня 2020 р. від представника позивача до суду надійшли клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

24 січня 2020 р. у судове засідання сторони не прибули.

Ураховуючи положення ч. 9 ст. 205 КАС України, розгляд справи здійснено судом без участі представників сторін у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

12 жовтня 2012 р. між DawoodExports (Pvt) Lid. (далі - Продавець) та позивачем (далі - Покупець) укладений Контракт № 1012/12 (далі - Контракт), відповідно до якого продавець продає позивачу тканини власного виробництва.

1 жовтня 2016 р. продавець та позивач уклали Додаткову угоду № 1012/12/4 до Контракту, якою, зокрема продовжили строк дії Контракту до 31 грудня 2017 року. 29 грудня 2017 року продавець та позивач уклали Додаткову угоду № 1012/12/10 до Контракту, якою продовжили строк дії Контракту до 31 грудня 2019 р.

14 лютого 2019 року продавець та позивач уклали Додаткову угоду № 365 до Контракту (далі - Додаткова угода), відповідно до пункту 1 якої продавець поставив позивачу, а позивач прийняв наступну тканину власного виробництва продавця: тканина вибивна полікотон (52% поліестерта 48% бавовна), сток, 76х68/30х30, завширшки 220 см, в кількості 16 661 кг, 61,925 погонних метрів, за ціною 3,50 долари США за 1 кг, країна виробництва Товару: Ісламська Республіка Пакистан (далі - товар). Відповідно до пунктів 2.1, 3.1 та 4 Додаткової угоди Товар відвантажується морським контейнером умовах СFR м. Чорноморськ, Україна (Incoterms 2000). Загальна вартість Товару за Інвойсом № KBT-786/445/19, який виставить до сплати продавець відповідно до Додаткової угоди, складає 58 313,50 доларів США. Оплата здійснюється позивачем протягом 30 календарних днів після поставки товару на склад позивача.

15 лютого 2019 р. продавець на виконання пункту 3.1 Додаткової угоди виставив позивачу сплати Інвойс № KBT-786/445/19 (далі - Інвойс) на загальну суму 58 313,50 доларів США. 21 березня 2019 р. позивач з метою переміщення Товару через митний кордон України подав попередню Митну декларацію IM40EE №UA125000/2019/914152.

25 березня 2019 р. Одеська митниця ДФС провела митний огляд Товару та склала Акт огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA500120/2019/000480 (далі - Акт 000480), яким підтвердила те, що товар є стоковим.

26 березня 2019 р. позивач подав до відповідача Митну декларацію IM40ТH №UA125110/2019/405458, у графі 31 якої позивачем був зазначений товар.

Відповідно до граф 20, 22 Митної декларації 405458 загальна вартість товару складає 58313,50 доларів США, а його поставка відбувалася на умовах CFR м. Чорноморськ, Україна (що підтверджується, зокрема, пунктами 2.1 та 3.1 Додаткової угоди, в якій міститься посилання на Інвойс, й Інвойсом, у якому є посилання на Додаткову угоду та зазначені умови поставки Товару, а саме: м. Чорноморськ, Україна), тобто продавець оплатив витрати і фрахт, необхідні для доставки товару до мicця ввезення на митну територію України (порт м. Чорноморська, Україна), а також забезпечив проходження митних процедур у країні експорту та виконав інші обов`язки відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Incoterms 2010).

На підтвердження митної вартості цих товарів позивачем до митного оформлення разом з митною декларацією №UA125110/2019/405458 від 26 березня 2019 р. відповідно до вимог МК України подано наступний перелік наявних у нього документів, а саме:

- пакувальний лист б/н від 15 лютого 2019 р.;

- рахунок-фактури (Інвойс) № КВТ-786/445/19 від 19 лютого 2019 р.;

- коносамент № MAEU968044688 від 18 лютого 2019 р.;

- автотранспортна накладна №А0965789 від 25 березня 2019 р.;

- декларація про проходження товару № КВТ-786/445/19 від 15 лютого 2019 р.;

- висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи № 142005703-0002 від 4 січня 2019 р.;

- висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи № 142005703-0035 від 8 лютого 2019 р.;

- висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи № 142005703-0146 від 14березня 2019 р.;

- висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи № 142005703-0371 від 20 липня 2018 р.;

- висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи № 142005703-0412 від 6 серпня 2018 р.;

- висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи № 142005703-0541 від 19 вересня 2018 р.;

- висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи № 142005703-0681 від 28 грудня 2018 р.;

- висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи № 142008700-0160 від 5 лютого 2019 р.;

- Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA500120/2019/000480 від 25 березня 2019 р.;

- прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 15 лютого 2019 р.;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1012/12/10 від 29 грудня 2017 р.;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1012/12/11 від 26 березня 2018 р.;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1012/12/5 від 6 грудня 2016 р.;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 365 від 14 лютого 2019 р.;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються № 1012/12 від 12 жовтня 2012 р.;

- доручення № 0307/18-01 від 21 березня 2019 р.;

- акт про взяття проб (зразків) товарів № 31 від 25 березня 2019 р.

26 березня 2019 року відповідач надіслав позивачу через спеціалізовану систему обміну електронними повідомленнями запит (повідомлення) відповідача щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару за Митною декларацією 4№UA125110/2019/405458 від 26 березня 2019 р. (далі - запит).

Цим запитом відповідач витребував від позивача наступні документи: 1) за наявності - інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2) виписки з бухгалтерської документації; 3) копії митної декларації країни відправлення; 4) сертифікату про проходження товару; 5) сертифікату якості; 6) висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини.

27 березня 2019 р. позивач у відповідь на запит надав відповідачу листа позивача № 2703/19-01 (далі - лист-1), який відповідач отримав 27 березня 2019 р. У листі-1 позивач надав відповідачу наступні документи та інформацію:

1) щодо інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару -позивач звернув увагу відповідача, що у нього були відсутні станом на день підписання листа-1 будь-які платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару, адже сам товар ще не брався на бухгалтерський облік позивача, оскільки знаходився в зоні митного контролю відповідача, був не випущеним у вільний обіг та був не оплаченим;

2) щодо виписки з бухгалтерської документації - позивач надав відповідачу для ознайомлення на 5 аркушах первинні документи бухгалтерського обліку позивача, які підтверджують те, що митна вартість товару відповідає звичайному рівню цін на подібні (аналогічні) товари, які раніше ввозилися позивачем на митну територію України, а саме фотокопії: митної декларації IM40ДT №UA125110/2019/400296 від 11 січня 2019 р.; інвойсу №KBТ-786/422/18 від 15 жовтня 2018 року, виставленого продавцем; видаткової накладної № TEK-000009 від 16 січня 2019 року, складеної між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тексіка»; податкової накладної 9 від 16 січня 2019 року, складеної позивачем;

3) щодо копії митної декларації країни відправлення, сертифікату походження товару, сертифікату якості та висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, тa/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини - позивач звернув увагу відповідача, що у нього були відсутні станом на день підписання листа-1 витребувані документи. Більше того, приписи частини третьої статті 53 МК України покладають на позивача обов`язок щодо надання таких документів лише за умови її наявності в позивача;

4) щодо каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару - позивач додатково надав відповідачу для ознайомлення на 2 аркушах фотокопію Листа продавця № 19OUTUA-101 віл 27 березня 2019 року (далі - лист продавця) та його перекладу з англійської на українську мову.

Позивач звернув увагу відповідача, що в листі продавця є актуальний прайс-лист продавця станом на дату підписання Додаткової угоди, а також міститься підтвердження продавця, що товар є стоковим, що окрім Інвойсу, який є первинним документом бухгалтерського обліку, є достатнім для ідентифікації товару.

Крім того, позивач звернув увагу відповідача на те, що прайс-лист видається не позивачем, а продавцем товару, який формує його відповідно до законодавства Ісламської Республіки Пакистан та своєї комерційної політики, а тому невідповідність прайс-листа певним вимогам відповідача не могло бути підставою для направлення запиту.

Позивач звернув увагу, що в прохальній частині листа- 1 він звернувся до відповідача, зокрема, з проханням у випадку неможливості визнання митної вартості товару за першим методом провести в письмовому вигляді консультацію між позивачем та відповідачем перед винесенням рішення про коригування митної вартості товарів з метою обґрунтованого вибору методу визначенням вартості товару та в ході такої консультації використати інформацію про митну вартість товару за Митною декларацією ІМ40ДТ №UA125110/2019/400296 від 11 січня 2019 р. при застосуванні другорядного методу визначення митної вартості товару - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів відповідно до статті 60 МK України.

27 березня 2019 р. відповідач на виконання вищевказаної вимоги позивача про проведення письмової консультації направив позивачу повідомлення № ef10d80b-08b2-406е-b567-f3832f03d7d6 в спеціалізованій системі обміну електронними документами (далі - повідомлення-1).

29 березня 2019 року позивач у відповідь на запит надав відповідачу листа позивача № 2903/19-01 (далі - лист-2). Зокрема, позивач у своєму листі-2 попросив відповідача повідомити позивачу про наступне:

1) які складові митної вартості Товару за Митною декларацією №UA125110/2019/405458 від 26 березня 2019 р. не підтверджені позивачем та про які йде мова в повідомленні-1;

2) причини протиправної бездіяльності відповідача, яка полягала в неприйнятті ним рішення про відмову у митному оформленні Митної декларації №UA125110/2019/405458 від 26 березня 2019 р. відповідно до частини першої та пункту 6 частини другої статті 255, частини третьої статті 256 МК України, враховуючи те, що відповідач однозначно в повіломленні-1 відхилив можливість застосування першого методу визначення митної вартості товарів за Митною декларацією №UA125110/2019/405458 від 26 березня 2019 р.;

3) строк, до якого буде тривати вищезазначена протиправна бездіяльність відповідача;

4) яким саме критеріям, визначеним статтею 60 МК України, не відповідає надана позивачем Митна декларація №UA125110/2019/400296 від 11 січня 2019 р.;

5) чи досліджувалася відповідачем перед зазначенням у повіломленні-1 про відсутність у нього інформації для застосування другорядного методу визначення митної вартості товару за декларацією №UA125110/2019/405458 від 26 березня 2019 р. - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів відповідно до статті 60 МК України (метод 2б) наступна митна вартість товарів, митне оформлення яких здійснювалося саме відповідачем: a) товару № 1 за Митною декларацією IM40ДТ №UA125110/2019/401506 від 8 лютого 2019 р.? б) товару №1 за Митною декларацією IM40ДТ №UA125110/2019/400298 від 11 січня 2019 р.? в) товару №1 за Митною декларацією IM40ДТ №A125110/2018/424536 від 13 грудня 2018р.?;

6) чи можливо використати митну вартість товарів за митними деклараціями, зазначеними вище в пункті 5 прохальної частини листа-2, при застосуванні другорядного (резервного) методу визначення вартості товару за Митною декларацією №UA125110/2019/405458 від 26 березня 2019 р.

29 березня 2019 року відповідач направив позивачу повідомлення № 5d5196cd-66а8-477b-alcd-9788с7а3feb6 в спеціалізованій системі обміну електронними документами (далі - повідомлення-2).

29 березня 2019 р. позивач у відповідь на повідомлення-2 надав відповідачу листа позивача №2903/19-02 (далі -лист-3), який відповідач отримав 29 березня 2019 р. У своєму листі-3 позивач втрете звернув увагу відповідача, що інші додаткові документи відмінні від тих, що були подані раніше позивачем щодо Митної декларації №UA125110/2019/405458 від 26 березня 2019 р. в рамках передбаченого частиною третьою статті 53 МК України надаватися позивачем не будуть.

29 березня 2019 р. відповідач направив позивачу повідомлення №059abee3-c79a-4840-9d3f-5281e450cd7c в спеціалізованій системі обміну електронними документами (далі - повідомлення-3).

29 березня 2019 р. відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості №UA125110/2019/110015/2, яким застосовано резервний метод для визначення митної вартості товару. У п. 33 цього Рішення відповідачем зазначено наступне: на виконання положень статей 52-55, 57, 58, 335, 368 Митного кодексу України (далі - МК України), п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, за результатами розгляду поданих разом з митною декларацією документів встановлено, що документи надані не в повному обсязі і містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема в інвойсі від 15 лютого 2019 р. №KBT-786/445/19 вказано, що імпортований товар є стоковим, тобто залежалим на складі, нереалізованим в період попиту або таким, що не відповідає певним якісним вимогам, що в свою чергу впливає на ціну товару. Але документи в підтвердження того факту, що товар є стоковим відсутні.

Крім того, до митного оформлення надано акт про проведення митного огляду №UA500120/2019/000480 від 25 березня 2019 р. по попередній декларації №UA125000/2019/915152, але у поданій до митного оформлення декларації у графі 40 під кодом 1801 вказано попередню митну декларацію №UA125000/2019/914152 від 21 березня 2019 р. Також в акті митного огляду відсутня інформація, що товар за візуальними ознаками є стоковим. До митного оформлення подано акт зважування №78 518 від 23 березня 2019 р., в якому вказано вагу товару 16 420 кг., в свою чергу до митного оформлення задекларовано вагу товару нетто: 16661 кг, брутто: 16910 кг. В рішенні відповідач зазначив, що наданий прайс-лист неможливо вважати прайс-листом, оскільки він виставлений на конкретних умовах поставки, та не відповідає загальноприйнятим вимогам до прайс-листів (знеособленість).

Також п.5 Контракту від 12 жовтня 2012 р. №1012/12 передбачено надання сертифікату про походження товару та сертифікату якості, вказаний документи до митного оформлення не надано. Тому відповідно до ч. 2 ст. 58 MK України з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів. З метою підтвердження числових складових митної вартості від декларанта було витребувано відповідно вимогам ч. 2 та 3 ст.53, ст. 57 МК України додаткові документи згідно з переліком, викладеним у електронному повідомленні.

В рішенні відповідач повідомив, що листом від 27 березня 2019 р. №2703/19-01, декларантом надіслано лист та документи. У зв`язку з отриманням листа від Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта Текс» від 27 березня 2019 р.№2703/19-01 щодо завершення митного оформлення, митний орган повідомляє, що надані додатково документи не усувають виявлені розбіжності та не підтверджують об`єктивно та достовірно заявлену митну вартість, оскільки містять додаткові розбіжності, зокрема виходячи з наступного.

Відповідач вважає, що експортна декларація країни відправлення декларантом не надана. Разом з тим, надані частково позивачем документи не підтвердили митну вартість, оскільки не містять всіх відомостей про всі складові митної вартості, розмір яких підлягає підтвердженню, зокрема.

Відповідно до пунктів 5.5, 5.6 договору купівлі продажу від 12 жовтня 2012 р. №1012/12 передбачає надання продавцем сертифікату походження та сертифікату якості, однак до митного оформлення вказані документи надані не були.

Переклад листа "DAWOOD EXPORTS (PVT) LTD" від 27 березня 2019 р. №19ОUTUA-101 здійснено представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Текссол -С» Божко А.В. без надання документів про знання нею іноземної мови (англійської), що може вказувати на зацікавленість службових осіб ТОВ «Текссол-С». Крім того, даний лист неможливо вважати прайс-листом, оскільки він містить адресний характер відносно підприємства позивача та не відповідає загальноприйнятим вимогам до прайс-листів (знеособленість).

Відповідач звернув увагу, що надані видаткові та податкові накладні адресовані ТОB «Текссол-С» по ціні, що майже є ідентичними цінам покупки згідно наданого інвойсу №KBТ-786/422/18. Крім того, у видатковій накладній №TЕК-000009 від 16 січня 2019 р. опис товару: тканина 54%, поліeстер 46% бавовна полотняне переплетення, що відрізняється від задекларованого опису за ЕМД №UA125110/2019/405458, а саме: тканина полікотон (p/c)змішана,з вмістом штапельних волокон поліефіру 52% та бавовни 48%, полотняного переплетення. Відповідач вважає, що наданий лист від продавця від 27 березня 2019 р. №190UTUA-101 про те, що товар стоковий, тобто є залежалим на складі, нереалізованим в період попиту, та таким, що залишився як залишок при виготовленні (пошитті) нових колекцій, що в свою чергу впливає на ціну товару. Даний лист неможливо вважати прайс-листом, оскільки він містить адресний характер відносно підприємства позивача та не відповідає загальноприйнятим вимогам до прайс-листів (знеособленість).

Щодо надання позивачем копії митної декларації №125110/2019/400296 відповідач зазначає, що митний орган прийняв їх до уваги та опрацював, однак повідомив, що відповідно до вимог митного законодавства України кожне митне оформлення (митна декларація) розглядається митним органом окремо. Звертає увагу, що позивачем не надано пояснення про відсутність у поданих документах сертифікату походження та сертифікату якості товару, що передбачено пунктами 5.5, 5.6 договору купівлі продажу від 12 жовтня 2012 р. №1012/12. Сумнів митниці про те, що відповідно до п.2 додатку від 14 лютого 2019 р. №365 до зовнішньоекономічного договору №1012/12, вантажовідправником оцінюваного товару є інше підприємством, а саме: «КARAMBЕ ТЕХTILES». В коносаменті також зазначене підприємство «KARAMBE ТЕХTILES», у зв`язку з чим, відповідно до ст.58 МКУ необхідне документальне підтвердження включення всіх числових значень до складових митної вартості оцінюваного товару на умовах поставки CFR-Одесса згідно з «Інкотермс- 2010», а саме, витрат на доставку до кордону України, також позивачем проігнорований та залишений без уваги.

Відповідач в рішенні зазначав, що позивачем із додаткового витребуваного не надано каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару та висновки про якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тому, відомості у наданих до митного оформлення документах викликають сумніви щодо їх достовірності та не дають можливості підтвердити числові значення складових митної вартості, а в цілому - не дають змоги підтвердити відомості щодо ціни товару. Враховуючи вищевказане, декларантом не виконано вимоги ч.2-3 ст. 53 МК України, тобто не надано обов`язкові для підтвердження заявленої митної вартості документи та додатково витребувані документи.

Якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні - метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується. (ч.2 ст. 58 МК України).

Зважаючи на відсутність достовірних відомостей щодо числових значень таких складових, митниця не має можливості визнати заявлену декларантом митну вартість, оскільки розрахунки можуть здійснюватися лише на основі достовірних та об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (ч. 9 ст. 58 МК України).

Тому, керуючись ч. 2 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються не може бути застосований. У зв`язку із вищевикладеним, посадовою особою митниці проведено з декларантом процедуру консультації відповідно до ч. 4 ст. 57 МК України. За результатами проведень консультацій, в тому числі письмових, встановлено, що вищевикладені розбіжності. неточності та сумніви в достовірності відомостей, що містяться в наданих документах, не дають можливості визнати заявлену митну вартість товарів за першим методом.

Щодо застосування другорядних методів визначення митної вартості: Метод 2а за ціною договору щодо ідентичних товарів неможливо застосувати тому, що у митниці відсутня інформація для застосування даного методу, оскільки наявна в митниці інформація не відповідає усім критеріям, що зазначені у статті 59 Митного кодексу України. Під час проведення з декларантом консультацій (в тому числі письмових), такої інформації не надано, а тому метод за ціною договору щодо ідентичних в даному випадку не може бути застосований. Метод 2б за ціною договору щодо подібних товарів до даного товару неможливо застосувати тому, що у митниці відсутня інформація для застосування даного методу, а у листі від 27 березня 2019 р. №2703/19-01 зазначено посилання на митні декларації від 11 січня 2019 р. №UA125110/2019/400296, для застосування методу 2б, однак вони не можуть бути прийняті за основу для застосування, оскільки не відповідають усім критеріям, що зазначені у статті 60 Митного кодексу України.

Методи визначення митної вартості 2в та 2г - на основі віднімання та додавання вартостей - не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю у митниці відомостей про всі складові вартості виробництва товару та його доставки на митну територію України, що є необхідною умовою для використання таких методів. При цьому, за умовами ст.ст. 62, 63 МК України така інформація надається декларантом або уповноваженою ним особою. До митного оформлення такої інформації надано не було. У митниці така інформація також відсутня. Під час проведення з декларантом консультацій такої інформації не надано, а тому методи на основі віднімання чи додавання вартостей в даному випадку не можуть бути застосовані. Натомість, у митного органу наявна інформація, що відповідає ч. 2 ст. 64 МК України та є підставою для застосування другорядного методу 2ґ-резервного методу. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано.

Так, джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товар № 1-0.483641 доларів США за 1 м2 доларів США (Митна декларація від 12 лютого 2019 р. № UA500020/2019/3391).

Відповідач зазначає, що рішення винесено без урахування термінів, на письмову вимогу декларанта, лист від 29 березня 2019 р. № 2903/19-02. Декларант має право на випуск товарів у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу X МК України.

29 березня 2019 року відповідач у зв`язку з прийняттям Рішення про коригування митної вартості №UA125110/2019/110015/2 від 29 березня 2019 р. виніс Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA125110/2019/00112, якою відмовив позивачу у митному оформленні (випуску) Товару за Митною декларацією №UA125110/2019/405458 від 26 березня 2019 р.

У цей же день позивач для випуску товару у вільний обіг, керуючись положеннями частини сьомої статті 55 МК України та не погоджуючись із Рішення про коригування митної вартості №UA125110/2019/110015/2 від 29 березня 2019 р., подав повторно відповідачу тимчасову Митну декларацію IM40ТH №UA125110/2019/405707 та відповідно до Рішення сплатив фінансову гарантію для забезпечення сплати позивачем митних платежів для товару у розмірі 53 629,25 грн.

14 травня 2019 року позивач подав до відповідача додаткову Митну декларацію IM40ДТ №UA125110/2019/408761.

14 червня 2019 року позивач, керуючись положеннями частини сьомої та восьмої статті 55 МК України та не погоджуючись із Рішенням про коригування митної вартості №UA125110/2019/110015/2 від 29 березня 2019 р., надав відповідачу лист позивача № 1406/19-02 (далі -лист-4). Так, позивач у своєму листі-4 для підтвердження заявленої митної вартості товару в розмірі 58 313,50 доларів США, що була скоригована відповідно до Рішення про коригування митної вартості №UA125110/2019/110015/2 від 29 березня 2019 р, надав відповідачу наступні документи та інформацію:

1) щодо каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару - позивач повідомив відповідача, що він вже надавав останньому листа продавця та його перекладу з англійської на українську мову разом із листом-1. Позивач звернув увагу відповідача, що в листі продавця є актуальний прайс-лист станом на дату підписання відповідної Додаткової угоди на поставку спірного товару, а також міститься підтвердження продавця, що такий товар є стоковим;

2) щодо копії митної декларації країни відправлення та висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини - позивач звернув увагу відповідача, що у нього були відсутні станом на день підписання листа-4 копія митної декларації країни відправлення та будь-який висновок про якісні та вартісні характеристики спірного товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Окрім того, позивач звернув увагу на те, що приписи частини третьої статті 53 МК України покладають на позивача обов`язок щодо надання копії митної декларації країни відправлення та експертного висновку лише за умови його наявності в позивача, про що позивач вже раніше повідомляв відповідача у листі-1;

3) щодо інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, та виписки з бухгалтерської документації - позивач додатково надав відповідачу для ознайомлення на 3 аркушах фотокопії наступних документів бухгалтерського обліку позивача щодо спірного товару: прибуткової накладної №TЕК-000045 від 29 березня 2019 року, складеної позивачем; видаткової накладної №TЕК-000138 від 18 квітня 2019 року, складеної між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 ; податкової накладної №138 від 18 квітня 2019 року, складеної позивачем.

Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням митного органу щодо коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає про таке.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13 березня 2012 р. № 4495-VI, який набув чинності з 1 червня 2012 р. (далі - МК України).

Згідно з вимогами пункту 34-1 частини 1 статті 4 МК України органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, митниці та митні пости.

Відповідно до вимог положень статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 статті 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до вимог положень ч. 2, 4, 8, 9 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Згідно з вимогами частини 1-4 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Частини 1, 2, 3, 5 статті 54 МК України визначають, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 6 ст. 54 МК України).

Відповідно до вимог ч. 12 ст. 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Згідно з вимогами частин 1, 7, 8, 9 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються. У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Положеннями статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 5-8 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов`язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Крім того, п. 10 ст. 58 МК України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів.

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у ст. 53 МК України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

При цьому суд зазначає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України, а також на вимогу митного органу (здійснення митної формальності - "митне оформлення") на підтвердження заявленої позивачем митної вартості товару за ціною контракту було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, визначеного ч. 2 ст. 53 МК України.

Суд зазначає, що з аналізу ст.ст. 53, 54 МК України вбачається, що митні органи дійсно мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але такі повноваження мають здійснюватися ними у спосіб, установлений законом, тобто в даному випадку витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що так чи інакше впливають на визначення безпосередньо митної вартості.

Водночас, навіть у разі витребування додаткових документів, митний орган має враховувати, що ненадання їх повного пакету може бути підставою для коригування митної вартості лише тоді, коли подані документи є недостатніми або такими, що в сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації про заявлену митну вартість.

Як вже зазначалося судом, у п. 33 оскаржуваного Рішення про коригування митної вартості відповідачем зазначено, що за результатами опрацювання документів, поданих разом з митною декларацією від 26 березня2019 р. UA125110/2019/405458, встановлено, що надані документи містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Судом встановлено, що оскаржуване рішення не містить конкретної складової митної вартості товару, яка не була підтверджена позивачем під час його митного декларування та митного оформлення за тимчасовою митною декларацією ІМ40ДТ. UA125110/2019/405458 від 26 березня 2019 р

Це означає, що твердження відповідача, наведені в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів, про те, що в наданих до митного оформлення документах позивача, які підтверджують митну вартість товарів, є розбіжності, а також що в них відсутні всі відомості, що б підтверджували числові значення складових митної вартості є безпідставними, оскільки їх не підтверджено належними доказами, а тому вони є припущеннями.

Судом досліджено договір, додаткову угоду та Інвойс, в яких позивач та продавець чітко та однозначно узгодили, що товар є стоковим. Крім того, аналогічне підтвердження належності товару до стокового підтвердив у своєму листі продавець. Той факт, що товар є стоковим, підтверджує Акт № 000480.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України надання прайс-листа позивачем у відповідь на запит ставиться законодавцем у пряму залежність від наявності його у позивача, тобто обов`язок щодо надання прайс-листа виникає в позивача лише за умов наявності в позивача прайс-листа.

Суд зазначає, що оформлення наданого позивачем прайс-листа продавця не може бути підставою для винесення оскаржуваного рішення. Суд враховує, що продавець у своєму листі підтвердив ціни на свою продукції, яку він реалізовував у період з 1 січня 2019 року по 28 лютого 2019 року включно всім покупцям, а не тільки виключно позивачу. Тому висновок відповідача про те, що вказаний прас-лист має адресний характер і не є знеособленим є помилковим.

Суд зазначає, що відповідач також помилково дійшов висновку про те, що позивачем не підтверджено витрати на доставку товару до кордону України, так як вантажовідправником товару був не продавець, а компанія КarаmbeTextiles.

Так, суд звертає увагу на наступне. Відповідно до пункту 2.2 Додаткової угоди продавець зобов`язався поставити товар на умовах СFR м. Чорноморськ, Україна. При цьому вантажовідправник товару є компанія КarambеТextiles. При цьому за приписами пунктів А.3 та А.4 Розділу CFR Правил Incoterms 2000 такі витрати покладаються на продавця. Отже, твердження відповідача, зазначене в Рішенні про коригування митної вартості товарів від 29 березня 2019 р. № UA125110/2019/110015/2 про те, що позивач не підтвердив витрати на доставку товару до кордону України, є помилковим, оскільки ці витрати за умовами Додаткової угоди понесені продавцем.

При цьому вантажовідправником товару дійсно була компанія КarambeTextiles, яка відповідним розпорядженням продавця та за його рахунок виконала зобов`язання останнього щодо організації доставки товару до митної території України.

Тому суд вважає такими, що не відповідають обставинам справи, твердження відповідача про те, що надані позивачем документи, які підтверджують митну вартість товару, містять розбіжності та що в них відсутні всі відомості, що б підтверджували числові значення складових митної вартості товару.

Суд критично ставиться до твердження відповідача про те, що підставою для проведеного коригування стало те, що позивач у відповідь на запит відповідача не надав витребувані ним прайс-лист виробника товару, копію митної декларації країни відправлення й висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини, адже ці документи носять виключно інформаційний характер, а обов`язок щодо їх надання в декларанта на обґрунтований запит митниці в силу частини третьої статті 53 МК України виникає лише за умови наявності таких документів у декларанта.

Суд звертає увагу, що на дату надання листа-1, листа-2, листа-3 та листа-4 повідомлено відповідача про відсутність у нього копії митної декларації країни відправлення й висновку про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовленого спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини. Відтак, відповідач зробив вищезазначені висновки без урахування обставин справи та наведених пояснень позивача.

Суд також критично ставиться й до інших виявлених відповідачем недоліків у документах, наданих позивачем, які не належать до документів, що підтверджують митну вартість товару. Так, виявлені недоліки не можуть спростовувати заявлений позивачем рівень митної вартості товару, який підтверджується наданими належними та допустимими доказами, а саме: договором, додатком, інвойсом № КВТ-786/445/19 та не викликають сумнівів у достовірності визначеної позивачем митної вартості товару.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги щодо протиправності рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA125110/2019/110015/2 від 29 березня 2019 р.

Крім того, судом встановлено, що в п. 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості вказано, що відповідачем застосовано другорядний метод відповідно до статті 64 Кодексу з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка що найбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях товар № 1-0.483641 доларів США за 1 м2 доларів США (Митна декларація від 12 лютого 2019 р. № UA500020/2019/3391).

Відповідно до вимог пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Проте, у рішенні про коригування митної вартості товарів від 29 березня 2019 р. № UA125110/2019/110015/2 зазначено лише номер та дата митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

Суд зазначає, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 19 червня 2018 р. у справі №826/6346/16 (провадження №К/9901/36092/18).

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Ураховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, так як усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів ним було надано. Зазначене свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятого митним органом рішення про коригування митної вартості товарів.

Суд зазначає, що зміст винесеного відповідачем рішення про коригування митної вартості не містить обґрунтування того, що вказані розбіжності будь-яким чином впливають на митну вартість товару. Крім того, не зазначив відповідач і про те, які саме обставини мали б підтвердити документи, які він запропонував позивачу надати додатково.

Окрім цього, у рішенні про коригування митної вартості товарів відповідач не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами.

Із наведених вище підстав суд вважає, що винесене відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам п. 2 та п. 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України.

Отже, на думку суду, відсутність витребуваних відповідачем додаткових документів не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що, в свою чергу, підтверджується наданими до митного оформлення документами. Крім того, неподання позивачем (декларантом) запитуваних відповідачем документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості.

Таким чином, наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не може бути достатньою для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

На підставі наведеного суд вважає, що подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а відповідачем не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару.

Таким чином, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, у своєму рішенні про коригування митної вартості товарів не перелічив наявні у нього докази того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

За таких обставин, висновок митного органу про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, суд вважає необґрунтованим, а застосування резервного методу - протиправним.

Виходячи з того, що твердження митного органу про неможливість застосування обраного позивачем резервного методу, які імпортуються, є необґрунтованим та безпідставним, суд визнає, що документи, подані позивачем до митного органу, відповідають вимогам чинного законодавства, необхідним для надання їм юридичної сили та доказовості, а тому підтверджують заявлені позивачем відомості про митну вартість товарів.

Отже, суд дійшов висновку, що визначення відповідачем митної вартості товару за резервним методом визначення митної вартості здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що є підставою для скасування оскаржуваних рішень.

Суд зазначає, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ураховуючи викладене, суд визнає, що відповідачем протиправно було застосовано до визначення митної вартості товару резервний метод, отже порушено права позивача та не дотримано вимог, передбачених частиною другою статті 2 КАС України.

Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем.

Наведене свідчить, що винесене рішення про коригування митної вартості є протиправними і підлягає скасуванню. Право позивача порушено. Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до платіжного доручення від 12 вересня 2019 р. № 3591 позивачем сплачено судовий збір на суму 1921 грн. 00 коп. Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 1921 грн. 00 коп. підлягають стягненню на його за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості № UA125110/2019/110015/2 від 29березня 2019 р.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ - 39470947) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Текссол-С» (код ЄДРПОУ - 35892372) судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повне найменування сторін:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Текссол-С», адреса: вул. Молодогвардійська, 22, м. Київ, 03151, код ЄДРПОУ - 35892372.

Відповідач - Київська митниця Державної фіскальної служби України, адреса: Міжнародний аеропорт "Бориспіль", м. Бориспіль, Київська область, 08307, код ЄДРПОУ - 39470947.

Суддя Журавель В.О.

Дата складення рішення суду 12 травня 2020 р.