Рішення № 89157998, 12.05.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2020 року м.Київ № 810/3727/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Київській області третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Міністерства економічного розвитку та торгівлі в Україні про визнання протиправною та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.11.2016 № 80482/21-13.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21.12.2016 у задоволенні даного позову було відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017 постанову Київського окружного адміністративного суду було скасовано, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 08.11.2016 № 80482/21-13.

Ухвалою Верховного Суду від 28.03.2019 постанови Київського окружного адміністративного суду від 21.12.2016 та Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017 скасовано, а справу направлено на новий розгляд.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2019 дану справу передано на розгляд судді Головенко О.Д.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.06.2019 справу прийнято до провадження у порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.04.2020 суд ухвалив замінити Броварське ОДПІ у Київській області на правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у Київській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що податковим органом протиправно та в порушення норм чинного законодавства винесено спірне податкове повідомлення-рішення відповідно до якого зобов`язано сплатити податкове зобов`язання зі сплати транспортного податку за 2016 рік у розмірі 22 916,67 грн, однак на думку позивача вказаний податок підлягає сплаті лише з 2017 року, а крім того технічні характеристик наявного у нього транспортного засобу не відповідають ознакам транспортного засобу, який підлягає оподаткуванню, а тому звернувся із даним позовом до суду.

02.07.2019 до суду подано додаткові пояснення позивача відповідно до яких зазначив, що підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення слугує наявність попередньо отриманої перед таким винесенням довідки центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, а оскільки матеріали справи не містять доказів про отримання такої довідки відповідачем, а тому позов слід задовольнити.

18.07.2019 засобами поштового зв`язку до суду подано додаткові пояснення відповідача, у яких просив суд відмовити у задоволенні позову з підстав того, що податковим органом враховано Положення про транспортний податок на території Броварської міської ради при винесені ППР.

Також 13.08.2019 до суду надійшли додаткові пояснення позивача, на підставі яких просив, адміністративний позов задовольнити з підстав зазначених у позову та додаткових пояснення, а також в тому числі і тому, що об`єм циліндрів двигуна становить 2995 см. куб., а не 3000 см. куб. як того вимагає законодавство, а тому для винесення спірного податкового повідомлення-рішення у відповідача не було.

Учасники справи належним чином повідомлені про дату час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явились, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 є власником транспортного засобу - Audi Q7 2015 року випуску, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 .

08.11.2016 Броварською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області на підставі п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 та п. 267.6 ст. 267 ПК України прийняте податкове повідомлення-рішення № 80482/21-13, яким позивачеві визначено суму податкового зобов`язання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб» за 2016 рік у розмірі 25000,00 грн.

Ухвалою Верховного Суду від 28.03.2019 було встановлено, що в матеріалах справи відсутня інформація з Мінекономрозвитку про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, оскільки належний позивачу на праві приватної власності автомобіль є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році.

Так, обов`язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі отриманої від Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Відтак, підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення є отримана від Мінекономрозвитку інформація про автомобіль позивача. Таку інформацію матеріали справи не містять, а тому впевнитись у наявності підстав у податкового органу для прийняття податкового повідомлення-рішення неможливо.

На виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду Київської області від 14.06.2019 в частині витребування доказів третьою особою Мінекономрозвитку направлено довідку від 17.07.2019 № 3805-05/29547-05 щодо середньо ринкової вартості легкового автомобіля, відповідно до якої зазначено, що розрахована середньо ринкова вартість легкового автомобіля Audi Q7 з об`ємом циліндрів двигуна 3,0 літри, бензин, автоматичною коробкою переключення передач, 2015 року випуску з урахуванням нормативного середньорічного пробігу 27 000 кілометрів становила 1 200 723,00 грн, що встановлено відповідно до додатку 2 до Порядку визначення середньо ринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 № 403.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).

Як вже зазначалось вище, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 № 71-VІІІ з 01.01.2015 введено в дію ст. 267 ПК України "Транспортний податок".

24.12.2015 Верховною Радою України прийнято Закон України № 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році", що набрав чинності 01.01.2016 та яким внесено зміни у ПК України щодо об`єкту оподаткування транспортним податком.

Підпунктом 267.3.1 п. 267.3 ст. 267 ПК України (тут і надалі в редакції, станом на час винесення спірного податкового повідомлення-рішення) встановлювалось, що базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 цієї статті.

Відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 № 403 затверджено Порядок визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів (надалі - Порядок), який встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів (далі - транспортні засоби) з метою визначення доходу від їх продажу (обміну) для цілей обкладення податком на доходи фізичних осіб.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 № 66 затверджено Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (надалі - Методика), яка встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі - автомобілі) для цілей віднесення таких автомобілів до об`єктів оподаткування транспортним податком.

Так, відповідно до п. 2 Порядку середньоринковою вартістю транспортних засобів є величина, яка визначається статистичними методами і еквівалентна імовірній ціні, за яку може здійснюватися купівля-продаж транспортних засобів певної марки та моделі з відповідним строком експлуатації та пробігом на встановлену дату проведення оцінки.

Середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у п. 3 Порядку, де за ціну нового транспортного засобу (Цн) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач

Згідно п. 3 Порядку, середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою:

Сср = Цн х (Г / 100) х (1 ± (Гк / 100),

де Цн- ціна нового транспортного засобу в Україні; Г- коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1; Гк- коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2.

Пунктом 11 Методики передбачено, що коефіцієнт коригування ринкової ціни автомобілів залежно від строку експлуатації визначається як середнє значення співвідношення ціни автомобілів, що були у використанні, до ціни аналогічних нових автомобілів.

Згідно п. 12 Методики коефіцієнт коригування ринкової ціни автомобілів залежно від пробігу визначається з урахуванням фактичного та нормативного середньорічного пробігу автомобілів.

У разі коли фактичний середньорічний пробіг автомобілів є вищим, ніж їх нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість зменшується, а у разі, коли фактичний середньорічний пробіг є нижчим, ніж нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість збільшується.

Як підсумок, аналізуючи наведені вище положення законодавства, можна дійти висновку, що для з`ясування середньоринкової вартості автомобіля, керуючись п. 2 Методики, необхідно використовувати формулу, наведену в п. 3 Порядку, згідно з якою при здійсненні розрахунку окрім ціни нового транспортного засобу (Цн), де береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, необхідно враховувати також коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації та коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно відповідних додатків.

Згідно примітки до додатку 2 Порядку для транспортних засобів із строком експлуатації до 1 року, а також транспортних засобів, різниця між фактичним та нормативним середньорічним пробігом яких становить до 2 тис. кілометрів, коефіцієнт не визначається.

Отже при проведенні розрахунку згідно формули, вказаній в п. 3 Порядку, для визначення коефіцієнту коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу, що наведений у додатку 2 Порядку, необхідно враховувати фактичний середньорічний пробіг автомобіля.

Відповідно до п. 13 Методики, Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Згідно п. 13 Порядку середньоринкова вартість транспортних засобів розраховується щокварталу Мінекономрозвитку для кожної марки та моделі транспортних засобів з урахуванням року випуску та пробігу, оприлюднюється до 10 числа наступного місяця в установленому Мінекономрозвитку порядку на офіційному веб-сайті Міністерства для вільного доступу та зберігається протягом 1095 днів з дня її оприлюднення.

У відповідності до п. 14 Порядку та п. 14 Методики Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об`єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг.

Статтею 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2016 рік" від 25.12.2015 № 928-VIII установлено у 2016 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1378 гривень.

Відповідно до приписів п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України та п. 13 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, 750 розмірів мінімальної заробітної плати на 01.01.2016 - 1033500,00 грн.

Але, попри наведені вище приписи, на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку за посиланням http://www.me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice?lang=uk-UA можна здійснити розрахунок середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей оподаткування транспортним податком за поточний рік та завантажити лише перелік легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком починаючи з 2017 року, а отже з`ясувати згідно якого саме розрахунку відбувалось нарахування позивачу податкового зобов`язання з транспортного податку у 2016 році - не вбачається за можливе.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України вказано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Підсумовуючи викладене у сукупності, суд зауважує, що розрахунок середньоринкової вартості транспортного засобу здійснюється Мінекономрозвитку та безпосередньо впливає на визначення об`єкту оподаткування транспортним податком. Водночас, відповідна інформація за результатами такого розрахунку направляється податковому органу, а також публікується на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку.

При розгляді даної справи відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що станом на час винесення оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення контролюючий орган мав у розпорядженні відповідну інформацію-розрахунок, отриману від Мінекономрозвитку, стосовно належності транспортного засобу позивача до об`єкта оподаткування транспортним податком у 2016 році, а отже на думку суду оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а відтак задовольняє їх у повному обсязі.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивачем при подані даного адміністративного позову було сплачено судовий збір у розмірі 580,00 грн (квитанція № N1ВD335906 від 16.11.2016), суд вважає за необхідне стягнути дану суму за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 72-78, 90, 139, 143, 242-246, 251, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 08.11.2016 № 80482/21-13.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260) сплачений судовий збір у сумі 580,00 (п`ятсот вісімдесят) грн 40 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки, визначені для порядку оскардження рішення, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суддя Головенко О.Д.