Рішення № 89157951, 17.04.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2020 року м.Київ № 320/4278/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранде Фінанс» про стягнення штрафу,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНДЕ ФІНАНС" про стягнення штрафу у сумі 17 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем не подано звітні дані за 2018 рік на підставі чого позивачем накладено на нього штрафні санкції, які, однак сплаченні не були, що і стало підставою для звернення до суду.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на адміністративний позов не скористався.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.08.2019 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомленні належним чином.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що позивачем 15.03.2019 складено акт № 243/16-2/13 про правопорушення, вчинені Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранде Фінанс» на ринку фінансових послу, відповідно до якого зазначено, що відповідачем не надано звітні дані за 2018 рік, що свідчить про порушення вимог чинного законодавства у сфері надання фінансових послуг, а саме п.п. 2 п. 2 п.п. 2 п. 4 розділу ІІ та п. 11 розділу ІІІ Порядку надання звітності фінансовими компаніями, фінансовими установами - юридичними особами публічного права, довірчими товариствами, а також юридичними особами - суб`єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не\фінансовими установами але мають визначену законами та нормативно-правовими актами Держфінпослуг або Нацкомфінпослуг можливість надавати послуги з фінансового лізингу, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 26.09.2017 № 3840.

Зазначений акт разом із пропозицією з`явитись 05.04.2019 о 12:40 до приміщення позивача для надання пояснень по суті правопорушення направлено відповідачу поштовим відправленням 19.03.2019, що підтверджується відтиском поштового штемпеля, а також штрих-кодового ідентифікатора 0100170557985.

Як вбачається із матеріалів справи відповідач своїм правом на надання пояснень не скористався, у зв`язку з чим позивачем винесено постанову від 05.04.2019 № 154/243/16-2/13-П про застосування штрафної санкції за правопорушення вчинені на ринках фінансових послуг відповідно суті якої постановлено застосувати до відповідача штрафну санкцію у розмірі 17 000 грн.

Вказану постанову направлено відповідачу поштовим повідомленням 16.04.2019, що підтверджується відтиском поштового штемпеля, а також штрих-кодового ідентифікатора 0100107318091.

Зважаючи на протиправну бездіяльність відповідача щодо оплати штрафних санкцій з метою їх стягнення позивач звернувся із даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг встановлює Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 № 2664-ІІІ (далі - Закон № 2664).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 12-1 Закону № 2664 фінансові установи повинні розкривати звітні дані (інші, ніж фінансова та консолідована фінансова звітність), що складаються та подаються відповідно до вимог законів з питань регулювання ринків фінансових послуг та прийнятих згідно з такими законами нормативно-правових актів органів, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг.

Відповідно до п.п. 2 п. 4 розділу 2 Порядку надання звітності фінансовими компаніями, фінансовими установами - юридичними особами - суб`єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але мають визначену законами та нормативно-правовими актами Держфінпослуг або Нацкомфінпослуг можливість надавати послуги з фінансового лізингу, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 26.09.2017 № 3840, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.10.2017 № 1294/3116 (далі - Порядок № 3840), звітність, що складається відповідно до цього Порядку (крім звітності лізингодавців), подається до Нацкомфінпослуг у такі терміни, зокрема, квартальна та річна - у терміни, визначені п. 5 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 № 419 (далі - Порядок № 419).

Згідно з абзацом 1 п. 5 Порядку № 419, проміжна фінансова звітність (I квартал, перше півріччя, дев`ять місяців), крім консолідованої, подається підприємствами органам, зазначеним у п. 2 (крім органів Казначейства), не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а річна - не пізніше 28 лютого наступного за звітним року.

Господарським кодексом України (далі - ГК України) передбачено притягнення до господарсько-правової відповідальності учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання. Зокрема, ст. 217 ГК України до виду господарсько-правової відповідальності законодавцем віднесено застосування адміністративно-господарських санкцій відповідно до встановленого законом порядку уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Стаття 218 ГК України встановлює підстави господарсько-правової відповідальності. Так, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст. 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 28 Закону № 2664 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції, у разі порушення законодавства про фінансові послуги, нормативно-правових актів національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу та накладає адміністративні стягнення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 39 Закону № 2664 у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 40 Закону № 2664 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, може накладати штрафи в розмірах, передбачених ст. 41 і 43 цього Закону.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 41 Закону № 2664 визначено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує до учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) штрафні санкції за: неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації - у розмірі від 100 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч. 1 ст. 42 Закону № 2664 штрафи, передбачені у ст. 41 цього Закону, накладаються Головою, іншими членами національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, а також уповноваженими комісією посадовими особами після розгляду матеріалів, що засвідчують факт правопорушення.

Про вчинення правопорушення, зазначеного у ст. 41 цього Закону, уповноваженою особою, яка його виявила, складається акт, який разом з поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи чи фізичної особи - підприємця та документами, що стосуються справи, протягом трьох днів надсилається посадовій особі, яка має право накладати штраф.

Посадові особи Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, визначені у частині першій цієї статті, приймають рішення про накладення штрафу протягом 30 днів після надходження документів, зазначених у ч. 2 і 3 цієї статті. Рішення про накладення штрафу оформляється постановою, що надсилається учаснику ринків фінансових послуг.

Відповідно до ст. 14 цього Закону № 2664 передбачено, що фінансова установа зобов`язана вести облік своїх операцій та надавати звітність відповідно до вимог законів та нормативно-правових актів державних органів з питань регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг.

Отже, річна фінансова звітність подається відповідними суб`єктами не пізніше 28 лютого наступного за звітним року. Тобто, у даному випадку, відповідач повинен був подати річну фінансову звітність за 2018 рік до 28.02.2019, проте ТОВ «Гранде Фінанс» не подано до Нацкомфінпослуг звітні дані за 2018 рік, що вбачається з тексту постанови від 05.04.2019 № 154/243/16-2/13-П та є порушенням п.п. 2 п. 2, п.п. 2 п. 4 розділу ІІ та п. 11 розділу ІІІ Порядку № 3840.

Як вбачається з матеріалів справи, Нацкомфінпослуг дотримано передбачених законодавством вимог при накладенні на відповідача штрафу за порушення правил діяльності на ринку фінансових послуг.

Таким чином, Нацкомфінпослуг в межах своїх повноважень винесено постанову від 05.04.2019 № 154/243/16-2/13-П про застосування штрафу за порушення, вчинені на ринках фінансових послуг.

Постанова від 05.04.2019 № 154/243/16-2/13-П про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг, згідно з якою до відповідача застосована штрафна санкція у розмірі 17 000,00 грн, відповідачем у встановленому законодавством порядку не оскаржувалась, а отже, сума штрафу є узгодженою та у добровільному порядку не сплачена.

Відповідно до . 3 ст. 41 Закону № 2664 штрафи, накладені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, стягуються у судовому порядку.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідачем суду не надано.

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості зі сплати штрафу у розмірі 17 000,00 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави задоволення адміністративного позову.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 139 КАС України, за відсутності доказів понесення позивачем витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 72-78, 90, 139, 143, 242-246, 251, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранде Фінанс» (код ЄДРПОУ 39591555) до Державного бюджету України (на рахунок територіального управління Державної казначейської служби України за місцем знаходження платника на балансовий рахунок 3111 «Надходження до загального фонду державного бюджету», код бюджетної класифікації за доходами 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції», символ звітності 106) штраф у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки, визначені для порядку оскардження рішення, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суддя Головенко О.Д.