Рішення № 89157945, 17.04.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2020 року м.Київ № 361/4974/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Головенко О.Д., розглянувши за правилами загального позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовом до Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області про визнання протиправною та скасування постанови від 30.07.2018 № 3-3007/2-3007/4-н.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 20.08.2018 було відкрито провадження та призначено до розгляду.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області 01.02.2019 було замінено відповідача на його правонаступника, а саме Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Броварської міської ради Київської області на Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 03.04.2019 дану справу було передано на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2019 справу № 361/4974/18 було передано на розгляд судді Головенка О.Д.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.05.2019 дану справу було провадження у справі було відкрито.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем неправомірно прийнято спірну постанову, оскільки відповідач фактично був допущений до проведення перевірки уповноваженою особою, а саме адміністратором Галандарьовою Ю.О. Також зазначив, що об`єкт перевірки не належить на праві приватної власності позивачу, а належить іншій особі.

У судове засідання учасники справи не з`явились та просили розглядати справу в порядку письмового провадження.

Частиною 9 ст. 205 КАС України визначено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані сторонами, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа - підприємець, що підтверджується витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

До основних видів діяльності позивача віднесено: виробництво готової їжі та страв (код КВЕД 10.85); роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (Код КВЕД 47.11); роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами (Код КВЕД 47.81); діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (основний) (Код КВЕД 56.10); постачання готових страв для подій (Код КВЕД 56.21); постачання інших готових страв (Код КВЕД 56.29); обслуговування напоями (Код КВЕД 56.30); надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (Код КВЕД 68.20).

Як вбачається із матеріалів справи, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір суборенди нежитлового приміщення від 01.04.2018 № 01/04/18, яким позивачу передано у тимчасове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 26,9 кв.м для здійснення підприємницької діяльності, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

04.06.2018 на адресу відповідача надійшов лист від Броварської місцевої прокуратори та 25.06.2018 звернення за вих. № 20506/1 від Громадської організації «РІДНЕ МІСТО БРОВАРИ» щодо дотримання вимог містобудівного законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництво літньої тераси в районі розміщення торгівельного павільйону - магазину по АДРЕСА_1 .

Відповідно до наказу Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Броварської міської ради Київської області від 17.07.2018. № 35 та вищевказаних звернень та на підставі направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 17.07.2018 № 107/18-н, Порядку здійснення Державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, посадовими особами Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Броварської міської ради Київської області проведено позапланову перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництво літньої тераси в районі розміщення торгівельного павільйону-магазину по АДРЕСА_1 .

17.07.2018 відповідачем складено акт № Т-1707/4, про те що позивач не допустив посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт будівництва літньої тераси в районі розміщення торгівельного павільйону-магазину по вул. Ярослава Мудрого, 36-6 в м. Бровари, Київської області для проведення позапланової перевірки, чим порушив положення п. 1 ч. 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.п. 1 п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553.

Також 17.07.2018 видано припис № С-1707/4 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

За встановлені правопорушення до позивача на підставі протоколу № Л-3-1707/3 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17.07.2018 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 55 230,00 грн, про що винесено спірну постанову № 3-3007/2-3007/4-и про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30.07.2018.

Не погоджуючись з постановою від 30.07.2018 № 3-3007/2-3007/4-н щодо стягнення у вигляді штрафу в розмірі 55 230,00 грн, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між учасниками справи, суд виходив з такого.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України № 254к/96-ВР від 28.06.1996, Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" № 3038-VI від 17.02.2011 (далі - Закон № 3038-VI), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 (далі - Порядок № 553).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 41 Закону № 3038-VI від 17.02.2011 визначено, що державний архітектурно - будівельний контроль це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно - будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 294 від 09.07.2014, Державна архітектурно - будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Відповідно до п. 1 п. 2 Порядку № 553 від 23.05.2011 державний архітектурно - б удівельний контроль здійснюється за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.

Згідно п. 5 Порядку № 553 від 23.05.2011 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Абзацом 1 п. 7 Порядку № 553 від 23.05.2011 визначено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога посадової особи ДІМ Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

У даному випадку підставою для проведення позапланової перевірки слугувало звернення Броварської місцевої прокуратори та Громадської організації «РІДНЕ МІСТО БРОВАРИ»

Відповідно до п. 11, 12 Порядку за № 553 посадові особи органів державного архітектурно - будівельного контролю під час проведення перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню. Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно - будівельного контролю; надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно - будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.

Пунктом 9 Порядку № 553 встановлено, що державний архітектурно - будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно - будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно - будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Відповідно до п. 16 та п. 17 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно -будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Разом з тим, згідно із п. 18 Порядку № 553 акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно - будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно - будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно - будівельного контролю, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно - будівельний контроль.

Як встановлено судом, 174.07.2018 посадові особи відповідача з`явилися для проведення перевірки об`єкта позивача за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до договору оренди нежитлового приміщення (торгівельний павільйон мазанину) від 01.12.2017 № 012/17 ФОП ОСОБА_3 передала фізичній особі ОСОБА_2 в оренду нежитлове приміщення, а саме торгівельний павільон - магазин, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Також в матеріалах справи міститься договір суборенди, який укладено між позивачем та ОСОБА_2 від 01.04.2018, що передачі у суборенду вищевказаного приміщення.

Таким чином об`єкт перевірки належав позивачу на праві суборенди, про що свідчить договір від 01.04.2018.

Щодо тверджень позивача, що ОСОБА_1 не суб`єктом містобудівної діяльності, у зв`язку з тим, що об`єкти перевірки належить іншій особі, то суд не приймає їх до уваги, оскільки наданий позивачем договір про надання в користування місця для розташування спеціальної конструкції, а саме літнього майданчику за адресою: АДРЕСА_1 , який укладено між КП Броварської міської ради Київської області «Бровари благоустрій» та ОСОБА_3 було укладено 05.04.2019, тобто через рік після проведення позапланової перевірки.

Відповідно до п. 7 Порядку № 553 під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Як встановлено судом, з метою проведення перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства на об`єкті будівництва літньої тераси в районі розміщення торгівельного павільйону-магазину по АДРЕСА_1 на адресу реєстрації позивача рекомендованим листом направлено повідомлення про проведення перевірки (повідомлення вих. 0407/3-и від 04.07.2018, квитанція 0740022986515).

В даному повідомлені зазначались день та час проведення перевірки (17.07.2018 о 10:00 год.) та відповідно до сайту публічного акціонерного товариства «Укрпошта» даний лист вручений особисто 10.07.2018.

Тобто позивач був обізнаний про проведення позапланової перевірки 17.07.2018.

Судом встановлено, що під час проведення перевірки ні позивача, ні уповноваженого представника не було.

Щодо посилання позивача на те що уповноважена особа була присутня під час проведення перевірки, то суд вважає їх необґрунтованими, оскільки заява ОСОБА_4 про прийняття на роботу від 16.07.2018, наказ про прийняття на роботу від 16.07.2018, посадова інструкція, з якою остання ознайомлена 17.07.2018. тобто в день проведення перевірки, службове доручення датоване 17.07.2018 про надання права отримувати будь - яку документацію , в тому числі, але не зокрема, листи, рішення, накази, повідомлення та інше, надавати пояснення, роз`яснення ті інші консультації, у разі, якщо на те вимагають обставини, супроводжувати будь - які перевірки та контрольні заходи суб`єктів владних повноважень, з правом підпису відповідної документації та інші дії задля виконання відповідного службового доручення не є документами, які можуть підтвердити, що особа уповноважена представляти інтереси позивача, як власника об`єкта перевірки.

Крім того суд критично ставиться до наданих документів внутрішнього обігу позивача, оскільки їх наявність не може слугувати достатнім доказом присутності вказаної особи у визначений час і день для забезпечення проведення перевірки.

Аналогічна правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 29.08.2018 у справі № 822/895/17.

Суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:

Пунктом 2 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» визначено, що суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення як недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд вважає, що відповідач як суб`єкти владних повноважень довів суду правомірність прийнятої постанови про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності від 30.07.2018 № 3-3007/2-3007/4-н.

За наведених обставин суд вважає позовні вимоги необґрунтованими і такими, що непідлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки, визначені для порядку оскардження рішення, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суддя Головенко О.Д.