Рішення № 89157718, 05.05.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

05 травня 2020 року м. Ужгород№ 260/176/20 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Дору Ю.Ю.,

за участі:

секретаря судового засідання - Завидняк А.В.,

позивач - не з`явився,

представник відповідача - не з`явився,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України та Головного управління національної поліції в Закарпатській області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся через уповноваженого представника - Коваленко Олександра Миколайовича до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України (далі - відповідач-1, Департамент наркозлочинності) та Головного управління національної поліції в Закарпатській області (далі - відповідач-2, ГУНП в Закарпатській області), в якій просить: стягнути з Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України та Головного управління національної поліції в Закарпатській області середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу з 26.10.2016 по 27.01.2017 та з 26.06.2017 по 20.03.2019 року на користь ОСОБА_1 .

В обґрунтування позову позивач зазначив, що постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 січня 2017 року у справі №807/1543/16, яку залишено в силі постановою ВС від 30.01.2019 року, визнано звільнення ОСОБА_1 незаконним, але рішення про стягнення заробітної плати за увесь період незаконного звільнення з органів національної поліції даною постановою відповідно до вимог ст.235 КЗпП України вирішено не було. У зв`язку з чим, позивач просить суд стягнути на його користь з відповідачів середню заробітню плату за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 січня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження за даним позовом. Вказаною ухвалою суду встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.

11 лютого 2020 року Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області подано відзив, відповідно до якого відповідач - 2 заперечує проти позовних вимог, оскільки право позивача на відновлення його трудових прав в частині поновлення на посаді виконано ДПН Національної поліції України. Враховуючи, що предметом оскарження у справі №206/176/20 не були дії ГУ НП в Закарпатській області, тому в розумінні ст.235 КЗпП України, позивач безпідставно заявляє вимоги про стягнення вимушеного прогулу з Головного управління Національної поліції в Закарпатській області.

12 березня 2020 року відповідачем-1 на електронну адресу суду подано відзив на позовну заяву. Згідно поданого відзиву, відповідач-1 заперечує проти заявленого позову у повному обсязі. Відповідач-1 зазначив, що на виконання постанови суду від 11.01.2017 відповідач-1 видав наказ від 27.01.2017 №21 о/с, яким поновив позивача на посаді старшого оперуповноваженого оперативно-пошукового відділу у Закарпатській області управління з обслуговування Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської областей Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України. У подальшому, на підставі рапорту ОСОБА_1 від 04.05.2017 наказом Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України від 10.05.2017 №68 о/с позивача було переведено для подальшого проходження служби до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області. Отже, відповідач-1, відповідно до п.7 розділу І Порядку та умов, грошове забезпечення позивачу мав виплачувати лише до 10.05.2017, до моменту коли його було переведено до іншого органу поліції.

Відповідач-1 вказав, що згідно архівної довідки позивачу виплачувалося грошове забезпечення з моменту його поновлення на посаді в Департаменті протидії наркозлочинності Національної поліції України до переведення в Головне управління Національної поліції в Закарпатській області.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду даної справи повідомлялися у порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Проте, 06 квітня 2020 року представником позивача подано клопотання, згідно якого просить розгляд адміністративної справи провести за його відсутності (а.с.109).

Представником відповідача-2 також подано клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника. Згідно вказаного клопотання відповідач-2 заперечує проти заявлених позовних вимог (а.с.11).

Відповідач -1 не повідомив суд про причини неприбуття у судове засідання, клопотання про відкладення розгляду справи не подав.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Оскільки неприбуття у судове засідання позивача не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за можливе розгляд справи провести за даної явки учасників справи.

Вивчивши та дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що згідно постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 січня 2017 року у справі №807/1543/16 адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України, Центральної атестаційної комісії №1 Апарату Національної поліції України, Національної поліції України про визнання протиправними протиправними дій та рішень, поновлення на посаді - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення (висновок) Центральної атестаційної комісії № 1 Апарату національної поліції України, оформлене протоколом ОП № 15.00026138.0043638 від 25.08.2016 року, щодо невідповідності ОСОБА_1 займаній посаді та звільнення його зі служби в поліції через службову невідповідність. Визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України від 26 жовтня 2016 року № 155 о\с в частині прийнятого рішення про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за п. 5 (через службову невідповідність) ч.1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію). Поновлено майора поліції ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого оперативного-пошукового відділу у Закарпатській області управління з обслуговування Львівської, Івано - Франківської та Закарпатської областей Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України з 27 жовтня 2016 року.

Пунктом 5 резолютивної частини рішення суду вказано, що постанова в частині поновлення на посаді підлягає до негайного виконання. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с.а.с.12-20).

На виконання вказаної постанови суду Департаментом протидії наркозлочинності Національної поліції України 27.01.2017 року видано наказ №12о/с, яким скасовано наказ Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України від 26.10.2016 №155 о/с у частині звільнення майора поліції ОСОБА_1 та поновлено його на службі в поліції на посаді старшого оперуповноваженого оперативно-пошукового відділу у Закарпатській області управління з обслуговування львівської, Івано-Франківської та Закарпатської областей з 27 жовтня 2016 року (а.с.7).

Згідно наказу голови ліквідаційної комісії Департаменту протидії наркозлочинності від 10.05.2017 №68 о/с на підставі рапорту ОСОБА_1 від 04.05.2017 та листа Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 04.05.2017 №837/106/11/2-2017, відповідно до пункту 9 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» переведено для подальшого проходження служби до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_1 .

07 червня 2017 Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 січня 2017 року у справі №807/1543/16 скасовано та прийнято нову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

У зв`язку з чим, на виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду Департаментом протидії наркозлочинності Національної поліції України видано наказ №76 о/с від 26.06.2017 згідно якого скасовано наказ ДПН Національної поліції України від 27.01.2017 №12 о/с щодо поновлення майора поліції ОСОБА_1 (а.с.8).

У подальшому постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 січня 2019 року у справі №807/1543/16 задоволено касаційну скаргу ОСОБА_1 . Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2017 року скасовано. Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 січня 2017 року залишено в силі.

Відповідно наказом Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України від 04.03.2019 року №3 о/с на виконання постанови Верховного Суду від 30 січня 2019 року скасовано наказ Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України від 26.06.2017 №76 о/с про скасування наказу Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України від 27.01.2017 №12 о/с щодо поновлення майора поліції ОСОБА_1 на службі в поліції (а.с.11).

Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області 20.03.2019 року видано наказ за №64 о/с «По особовому складу» відповідно до постанови Верховного Суду України від 30 січня 2019 року по справі №807/1543/16 скасовано пункт наказу ГУНП в Закарпатській області від 10 липня 2017 року №140 о/с про скасування наказу ГУНП в Закарпатській області від 16 травня 2017 року №100 о/с в частині призначення майора поліції ОСОБА_1 , який прибув з Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України, старшим дільничним офіцером поліції сектору превенції Ужгородського районного відділення поліції Ужгородського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області з посадовим окладом 2500 гривень з 10 травня 2017 року (а.с.10).

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно приписів КАС України в редакції чинній на час винесення постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.01.2017 визначено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України (ч. 1 ст. 255 КАС). Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 256 цього Кодексу постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно. А згідно з ч. 2 ст. 257 цього Кодексу судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Дані приписи кореспондуються із нормами чинними на час розгляду даної справи, зокрема, статтею 370 КАС України визначено обов`язковість судових рішень, відповідно до вказаної статті судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно із статтею 65 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону. Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України від 2 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII) систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції.

Згідно з частиною другою статті 13 Закону № 580-VIII до складу апарату центрального органу управління поліції входять організаційно поєднані структурні підрозділи, що забезпечують діяльність керівника поліції, а також виконання покладених на поліцію завдань.

Відповідно до частини третьої статті 13 Закону № 580-VIII у складі поліції функціонують: 1) кримінальна поліція; 2) патрульна поліція; 3) органи досудового розслідування; 4) поліція охорони; 5) спеціальна поліція; 6) поліція особливого призначення.

Відповідно до частин першої-третьої статті 14 Закону № 580-VIII структуру центрального органу управління поліції затверджує керівник поліції за погодженням з Міністром внутрішніх справ України.

Штатний розпис (штат) поліції затверджує керівник поліції. Кошторис поліції затверджує керівник поліції за погодженням з Міністром внутрішніх справ України.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону № 580-VIII територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання.

Згідно з частиною другою статті 15 Закону № 580-VIII територіальні органи поліції утворює, ліквідовує та реорганізовує Кабінет Міністрів України за поданням Міністра внутрішніх справ України на підставі пропозицій керівника поліції.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 886 Департамент протидії наркозлочинності утворено як юридичну особу публічного права як міжрегіональний територіальний орган Національної поліції.

Постановою Кабінету Міністрів України №981 від 30.11.2016 "Про ліквідацію територіального органу Національної поліції" Кабінет Міністрів України постановив: 1.Ліквідувати як юридичну особу публічного права Департамент протидії наркозлочинності як міжрегіональний територіальний орган Національної поліції. 2.Національній поліції забезпечити здійснення функцій і повноважень Департаменту протидії наркозлочинності, що ліквідується.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Департамент протидії наркозлочинності Національної поліції України (код ЄДРПОУ 40133934) з 05.01.2017 - в стані припинення.

Відповідно до ст.ст.14, 15 Закону України "Про Національну поліцію" та постанови Кабінету Міністрів України №981 від 30.11.2016 "Про ліквідацію територіального органу Національної поліції" тимчасово виконуючим обов`язки Голови Національної поліції видано Наказ №1372 від 27.12.2016 "Про організаційно-штатні зміни в Національній поліції", яким затверджено Перелік змін у штатах Національної поліції.

За приписами ч.1 ст.94 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання .

Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України (ч.2 ст.94 Закону України "Про Національну поліцію").

На виконання даної норми Міністерством внутрішніх справ України видано наказ від 06.04.2016 №260 «Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання»

Як передбачено п.3 Розділу І "Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання", затвердженого 06.04.2016 наказом Міністерства внутрішніх справ України №260, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за №669/28799 (далі - "Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання"), грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до п.4 розділу І Порядку та умов грошове забезпечення виплачується поліцейським, які призначені на штатні посади в Національній поліції.

Відповідно до пункту 7 розділу І Порядку та умов грошове забезпечення поліцейським виплачується за місцем проходження служби виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом органу поліції на грошове забезпечення.

Згідно з п.6 Розділу ІІІ "Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання" поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.

Відповідно до п.1 Розділу ІV "Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання" у разі переміщення по службі (переведення, відрядження, переходу), а також звільнення поліцейського зі служби в поліції фінансовий підрозділ зобов`язаний виплатити йому належні види грошового забезпечення, про що зробити відповідні записи в грошовому атестаті за формою, визначеною у додатку 2 до цих Порядку та умов.

У п.24 "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ" зазначено, що у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов`язків, але не більш як за один рік.

Згідно ч.1-2 статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно ч. 7 ст. 235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Як встановлено судом, постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 січня 2017 року у справі №807/1543/16 було зобов`язано поновити позивача на роботі з 27.10.2016. Проте вказане судове рішення фактично було виконане 27.01.2017 року - після видачі відповідного наказу Департаментом протидії наркозлочинності Національної поліції України за №12 о/с про поновлення позивача на посаді з 27.10.2016.

Отже період вимушеного прогулу позивача, у даному випадку, становить з 27.10.2016 по 26.01.2017 року.

Водночас Департаментом протидії наркозлочинності Національної поліції України середній заробіток за час вказаного вимушеного прогулу позивачу не було виплачено, що свідчить про порушення відповідачем-1 вищевказаних положень законодавства.

Як встановлено судом, у період проходження служби - згідно наказу від 10.05.2017 №68 о/с Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України відповідно до пункту 9 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_1 переведено до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області з 10 травня 2017 року.

У подальшому відповідачем-1 наказом №76 о/с 26.06.2017 року на виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 року у справі №876/1844/17 скасовано наказ від 27.01.2017 №12 о/с, яким було поновлено позивача. Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області наказом по особовому складу від 10.07.2017 №140 о/с відповідно до постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 року по адміністративній справі №876/1844/17 та наказу Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України від 26.06.2017 №77 о/с скасовано пункт наказу ГУНП в Закарпатській області від 16 травня 2017 року №100 0/с.

Проте вказана постанова Львівського апеляційного адміністративного суду скасована 30 січня 2019 року постановою Верховного Суду. У зв`язку з чим відповідачем-1 наказом від 04.03.2019 №3 о/с скасовано наказ №76 о/с 26.06.2017 року.

Водночас, постанова Верховного Суду від 30.01.2019 року фактично виконана Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області 20.03.2019 року згідно наказу за №64 о/с «По особовому складу» відповідно до постанови Верховного Суду України від 30 січня 2019 року по справі №807/1543/16 скасовано пункт наказу ГУНП в Закарпатській області від 10 липня 2017 року №140 о/с про скасування наказу ГУНП в Закарпатській області від 16 травня 2017 року №100 о/с в частині призначення майора поліції ОСОБА_1 , який прибув з Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України.

Відповідно, у даному випадку, з 27.06.2017 року по 19.03.2019 року судом встановлено вимушений прогул.

Водночас середній заробіток за час вимушеного прогулу за вказаний період позивачу також не було виплачено.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Умови обчислення середньої заробітної плати визначаються постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати (далі Порядок 100) та згідно п. з ст. 1 Порядку 100 цей Порядок застосовується при обчисленні середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Пунктом 3 ч.2 Порядку 100 встановлено, що обчислення середньої заробітної плати, передбачено, що у всіх інших випадках (крім випадків обчислення середньої заробітної плати для оплати щорічної відпустки) збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Відповідно до п.8 ч.2 Порядку 100 обчислення середньої заробітної плати нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Із довідки, виданої Департаментом протидії наркозлочинності Національної поліції України від 10.03.2019 розмір заробітної плати ОСОБА_1 за березень 2017 року складає 6578,00 (31 день) та квітень 2017 року 6578,00 (31 день). Загальний розмір за вказані місяці 13156,00 грн. Відтак, середньомісячний розмір заробітної плати позивача складає 6578,00 грн., а середньоденна заробітна плата складає 215,67 грн..

Час вимушеного прогулу ОСОБА_1 за період з 27.10.2016 по 26.01.2017 включно становить 92 календарні дні. Час вимушеного прогулу за період з 27.06.2017 по 19.03.2019 включно становить 631 календарний день

Таким чином, оскільки розмір середньоденної заробітної плати позивача становить 215,67 грн., то розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 27.10.2016 по 26.01.2017 становить 19 841,64 грн. (215,67 грн. х 92 календарні дні), а розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 27.06.2017 по 19.03.2019 становить 136 087,77 грн. (215,67 грн. х 631 календарний день)

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відтак, на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 27.10.2016 по 26.01.2017 включно у розмірі - 19 841,64 грн. та за період з 27.06.2017 по 19.03.2019 включно у розмірі - 136 087,77 грн.

Враховуючи вищенаведене, керуючись статтями 2, 6-9, 77, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України (01601, м.Київ, вул. Академіка Богомольця, буд.10) та Головного управління національної поліції в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м.Ужгород, вул.Ракоці, буд.13, код ЄДРПОУ 40108913) про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - задовольнити повністю.

Стягнути з Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 27.10.2016 по 26.01.2017 у розмірі - 19 841,64 грн. та за період з 27.06.2017 по 19.03.2019 у розмірі - 136 087,77 (сто тридцять шість тисяч вісімдесят сім гривень 77 копійок) грн із утриманням обов`язкових податків та зборів з даної суми до Державного бюджету України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 3 статті 243 КАС України повний текст рішення складено та підписано 12.05.2020 року.

СуддяЮ.Ю.Дору