Ухвала суду № 89157470, 12.05.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

12 травня 2020 року м. Київ Справа № 320/6797/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АМЕТИСТМОЛ-СЕРВІС" до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Київській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "АМЕТИСТМОЛ-СЕРВІС" (далі - позивач) з позовом до Державної податкової служби України (далі - відповідач-1), Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі - відповідач-2), в якому просить суд (з урахуванням уточненого адміністративного позову):

- скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби України у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації №985191/40143853 від 12 листопада 2018 р.;

- скасувати рішення комісії Головного управління державної податкової служби України у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації № 1003813/40143853 від 27 листопада 2018 р.;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 5 від 20 липня 2018 року протягом одного тижня з дня набрання законної сили даним судовим рішенням, датою її направлення для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні № 6 від 16 серпня 2018 року протягом одного тижня з дня набрання законної сили даним судовим рішенням, датою її направлення для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17 січня 2020 р. відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання. Вказаною ухвалою суду встановлено відповідачу десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Відповідач-1, належним чином повідомлений відзив до суду не подав, з клопотанням та іншими заявами до суду не звертався.

13 лютого 2020 р. від відповідача-2 надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач позову не визнав, у його задоволенні просив відмовити у повному обсязі. Стверджує, що обсяг поданих позивачем документів не відповідає вичерпному переліку (п. 14 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК), а їх зміст не дозволяє однозначно з`ясувати фактичні обставини здійснення фінансово-господарської операції. Тому відповідач-2 вважає обґрунтованим рішення Комісії про відмову у реєстрації ПН в ЄРПН. Зазначає, що позивачем не надано обґрунтованих доводів щодо порушення його прав та законних інтересів з боку відповідачів та неправомірності дій останнього, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог.

Вважає, що подання контролюючому органу первинних та інших документів, достатніх для реєстрації ПН/РК, є обов`язком платника податку, а зміст та обсяг поданих документів для подальшого висновку про їх достатність для реєстрації ПН/РК в ЄРПН, повинен відповідати змісту та характеру фінансово-господарської операції та свідчити про їх фактичне виконання.

Крім того, одночасно з наданням відзиву на позов 13 лютого 2020 р. відповідач-2 подав до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Це клопотання обґрунтовано тим, що строк звернення до суду з даним позовом становить три місяці з дня вручення позивачу рішення Комісії ДФС України з питань розгляду скарг за результатами розгляду його скарги на оскаржувані рішення і цей строк вже закінчився, клопотання про його поновлення до суду позивачем не подано. В обґрунтування послався на правові позиції Верховного Суду.

Суд бере до уваги, що згідно з наданою квитанцією відповідач-2 копію відзиву та клопотання про залишення позову без розгляду 12 лютого 2020 р. направив позивачу поштою. Суд зазначає також, що відповіді на відзив чи пояснення у зв`язку з поданим клопотанням про залишення позову без розгляду від позивача до суду з лютого 2020 р. до цього часу не надійшло.

Вирішуючи вказане клопотання по суті, суд бере до уваги наступне.

Частиною 3 статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до вимог абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, станом на час виникнення спірних відносин та на момент звернення позивача до суду Кодексом адміністративного судочинства України передбачено, що строки звернення до суду можуть бути встановлені іншими законами України та регламентовано строк звернення до суду, який передбачений відповідним законом.

У свою чергу, частина 4 статті 122 КАС України передбачає, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 цієї статті рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 цієї статті визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до вимог пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Отже, пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу.

Водночас, пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.

Відповідно до вимог пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України у разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Дослідження змісту аналізованих приписів статей Податкового кодексу України та статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України вказує на те, що на сьогодні є підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки. При цьому є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов`язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору.

Спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами Податкового кодексу України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання.

Різниця природи рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових зобов`язань або інші рішення) об`єктивно здатна впливати та зумовлювати різницю в підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їх оскарження.

Застосування скорочених строків звернення при використанні досудового порядку врегулювання спорів у податкових правовідносинах установлено законом, зумовлено легітимною метою оперативного забезпечення настання правової визначеності для особи платника податків та у діяльності суб`єктів владних повноважень контролюючих органів, що кореспондується із встановленим алгоритмом і строками адміністрування податків для забезпечення належного виконання конституційного податкового обов`язку і має пропорційний характер, оскільки скорочення строку звернення не впливає на реалізацію особою права на судовий захист у зв`язку з достатністю часу на підготовку й оформлення правової позиції, ознайомлення з позицією контролюючого органу, залучення за потреби правових і фінансових консультантів в межах процедури адміністративного оскарження, у той час, як скорочені строки забезпечують досягнення зазначеної мети й завдань функціонування податкової системи держави.

Більш скорочені строки звернення до суду у випадку попередньої реалізації досудових процедур полягають у забезпеченні наступності юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та пов`язанні з необхідністю мінімізувати темпоральний проміжок між досудовими процедурами та судовим провадженням.

Згідно з правовим висновком судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, викладеним у постанові від 11 жовтня 2019 р. по справі №640/20468/18, рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Така ж сама правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2019 р. у справі №640/20569/18.

Як свідчать матеріали справи, предметом оскарження у даній справі є рішення комісії Головного управління ДФС у Київській області № 992868/41676522 від 19 листопада 2018 р. про відмову у реєстрації податкової накладної № 5 від 20 липня 2018 року та рішення комісії Головного управління ДФС у Київській області № 1003813/40143853 від 27 листопада 2018 р.про відмову у реєстрації податкової накладної № 6 від 16 серпня 2018 року.

При цьому, судом встановлено, що позивач скористався досудовим порядком вирішення спору шляхом подання скарг на оскаржувані рішення № 992868/41676522 від 19 листопада 2018 р. та № 1003813/40143853 від 27 листопада 2018 р. до комісії з питань розгляду скарг Державної фіскальної служби України.

Указані скарги були подані до комісії з питань розгляду скарг Державної фіскальної служби України.

Так, рішеннями зазначеної комісії з питань розгляду скарг від 28 листопада 2018 р. № 46738/40143853/2 та 10 грудня 2018 р. № 50128/40143853/2, скарги позивача залишені без задоволення та вказані оскаржувані рішення - без змін.

Отже, наведене свідчить, що позивач скористався правом адміністративного оскарження рішень комісії Головного управління ДФС у Київській області № 992868/41676522 від 19 листопада 2018 р. та № 1003813/40143853 від 27 листопада 2018 р.

Як було зазначено вище, частина 4 статті 122 КАС України передбачає, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Матеріали справи свідчать, що з цим позовом позивач звернувся до суду 11 грудня 2019 р., тобто із пропуском спеціальних скорочених строків звернення до суду, які встановлені частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме після використання позивачем досудового порядку вирішення спору.

Суд бере до уваги, що на час звернення до суду з цим позовом вказана правова позиція Верховного Суду вже була оприлюднена. При цьому позивачем не подано до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду з цим позовом та доказів на його обґрунтуванння із зазначенням поважних причин пропуску цього строку.

Суд зазначає, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Позивачем докази поважності причин, які б об`єктивно перешкоджали звернутися до суду з даним позовом у встановлений частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України строк, суду не надані.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" зазначив, то заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Суд враховує, що позивачу направлено відповідачем-2 копію вказаного клопотання про залишення позову без розгляду та відзиву на позов, проте позивач не скористався своїм правом подати заперечення чи пояснення, а також клопотання про поновлення строку звернення до суду ні з часу звернення до суду у грудні 2019 р., ні з часу надання відповідачем вказаних документів у лютому 2020 р.

Скорочення строків здійснення окремих процесуальних дій не звужує змісту та обсягу конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (абзац дев`ятий десятий підпункту 6.1 пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011).

За змістом частини 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи те, що позивачем пропущено встановлений частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України строк звернення до суду, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АМЕТИСТМОЛ-СЕРВІС" без розгляду.

При цьому, суд звертає увагу, що згідно з частиною 4 статті 240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 243, 248 КАС України, суд

у х в а л и в:

1. Клопотання Головного управління Державної податкової служби у Київській області про залишення позовної заяви без розгляду - задовольнити.

2. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АМЕТИСТМОЛ-СЕРВІС" до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Київській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без розгляду.

3. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суддя Журавель В.О.