Рішення № 89157400, 12.05.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2020 р. Справа№200/2487/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв Праці, 6), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №2000 від 03 січня 2020 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії періоди його роботи на підприємстві "Шахта ім. К.І. Поченкова" "Макіїввугілля" з 29.06.1981 по 06.08.1981, з 15.09.1981 по 09.12.1981, з 07.04.1984 по 21.04.1984, з 28.07.1986 по 15.03.1993;

- зобов`язати Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії відповідно до ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 та ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-Х1І від 05.11.1991, з урахуванням висновків суду.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що рішенням Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №2000 від 03.01.2020 в задоволенні його заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" відмовлено з посиланням на недостатність пільгового стажу. Вказане рішення вважає протиправним та таким, що порушує його права. Крім того, зазначив, що пенсійний орган не використував усі передбачені законом повноваження для повного та об`єктивного розгляду заяви про призначення пенсії.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначав, що підставою для відмови в призначенні пенсії позивачу пенсії стало те, що позивач не мав необхідно стажу. Зазначено, що не зараховано до пільгового стажу періоди роботи позивача спірні періоди роботи, так як відсутні документи про підтвердження пільгового стажу. Вважає, що діяв правомірно, оскаржене рішення відповідає вимогам законодавства. Просив в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 10.03.2020 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою суду від 16.03.2020 замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Ухвалою суду від 14.04.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та відповідач до судового засідання не з`явились, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

На підставі ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Судом встановлено, що 02.01.2020 позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії згідно ч.2 п.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Разом із заявою надав: заяву, копію паспорту та ІНН, копію трудової книжки, копію диплома про навчання, копію військового квитка, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Рішенням Селидовського ОУПФУ від 03.01.2020 №2000 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до ч.2 п.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» через відсутність необхідного пільгового стажу. До пільгового стажу позивача не враховано періоди його роботи на підприємстві "Шахта ім. К.І. Поченкова" "Макіїввугілля" з 29.06.1981 по 06.08.1981, з 15.09.1981 по 09.12.1981, з 07.04.1984 по 21.04.1984, з 28.07.1986 по 15.03.1993, оскільки відсутні підтверджуючі документи про пільговий стаж.

Згідно трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 вбачається, що у спірні періоди останній працював на підприємстві "Шахта ім. К.І. Поченкова" "Макіїввугілля":

- з 29.06.1981 по 06.08.1981 учнем електрослюсаря підземним на видобувній дільниці з повним робочим днем в шахті;

- з 15.09.1981 по 09.12.1981 електрослюсарем підземним IV розряду на видобувній дільниці з повним робочим днем в шахті;

- з 07.04.1984 по 21.04.1984 підземним майстром гірничим з повним робочим днем в шахті;

- з 28.07.1986 по 15.03.1993 електрослюсарем підземним IV розряду в електромеханічному відділі.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» врегульовано питання пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Відповідно до ч.3 ст.114 вказаного Закону працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

Аналогічні положення містяться в ч.1 ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Таким чином необхідними умовами для призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку є зайнятість особи повний робочий день, така зайнятість на підземних і відкритих гірничих роботах, що передбачені відповідним списком, що затверджені Кабінетом Міністрів України, наявність відповідного стажу роботи на цих роботах (пільгового, страхового).

Орган Пенсійного фонду України не заперечує, що посади, які займав позивач протягом спірних періодів належать до відповідного списку.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 №637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Згідно з п.п.1 та 2 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 3 Порядку визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно зі ст.101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 30.05.2018 в справі №174/658/16-а (провадження №К/9901/201/17) оцінюватися судом мають саме підстави відмови у призначенні пенсії, тобто, мотиви, з яких виходив відповідач, розглядаючи заяву про її призначення.

Органом Пенсійного фонду України до пільгового стажу роботи позивача не зараховано періоди роботи на підприємстві "Шахта ім. К.І. Поченкова" "Макіїввугілля": з 29.06.1981 по 06.08.1981; з 15.09.1981 по 09.12.1981; з 07.04.1984 по 21.04.1984; з 28.07.1986 по 15.03.1993, з посиланням на відсутність підтверджуючих документів про пільговий стаж.

В трудовій книжці позивача щодо спірних періодів роботи містяться наступні записи:

- з 29.06.1981 по 06.08.1981 учнем електрослюсаря підземним на видобувній дільниці з повним робочим днем в шахті;

- з 15.09.1981 по 09.12.1981 електрослюсарем підземним IV розряду на видобувній дільниці з повним робочим днем в шахті;

- з 07.04.1984 по 21.04.1984 підземним майстром гірничим з повним робочим днем в шахті;

- з 28.07.1986 по 15.03.1993 електрослюсарем підземним IV розряду в електромеханічному відділі.

Всі записи зроблені з посиланнями на відповідні накази.

В трудовій книжці позивача зазначені відомості щодо характеру роботи позивача (зайнятість повний робочий день) у відповідний період на посаді, що віднесена до відповідного списку, що не потребувало надання уточнюючої довідки.

За таких обставин відсутність довідок про пільговий характер роботи в матеріалах пенсійної справи не може бути підставою для вимагання у заявника додаткового надання таких довідок.

Відповідачем також не враховано, що підприємство, на якому працював позивач, розташовано на непідконтрольній українській владі території, тому додаткове вимагання довідок щодо роботи на такому підприємстві унеможливить їх надання, і призведе до порушення пенсійних прав, що є недопустимим.

У зв`язку з наведеним орган Пенсійного фонду України неправомірно не зарахував вказаний період до пільгового стажу, посилаючись на зазначені ним обставини, чим порушив пенсійні права позивача.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає рішення Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 02.01.2020 №2000 про відмову в призначенні пільгової пенсії позивачу протиправним, а тому воно підлягає скасуванню.

З практики Європейського суду з прав людини слідує таке: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

Статтею 58 Закону №1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, територіальний орган Пенсійного фонду має виключну компетенцію у питаннях призначення (переведення з одного виду пенсії на інший) та перерахунку пенсії. Повноваження територіального органу Пенсійного фонду у питаннях зарахування періодів роботи до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, є дискреційними. Відповідно суд не повноважний втручатися до таких повноважень і не може підміняти територіальний орган Пенсійного фонду, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, у питаннях призначення (переведення з одного виду пенсії на інший) та перерахунку пенсії.

При цьому, у постанові Верховного суду від 06.03.2019 по справі №1640/2594/18 судом зазначено, що згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Відповідно до ч.2 ст.5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 4 ст.245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне зобов`язати Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії періоди його роботи на підприємстві "Шахта ім. К.І. Поченкова" "Макіїввугілля" з 29.06.1981 по 06.08.1981, з 15.09.1981 по 09.12.1981, з 07.04.1984 по 21.04.1984, з 28.07.1986 по 15.03.1993, а також повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії відповідно до ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 та ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-Х1І від 05.11.1991, з урахуванням висновків суду.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Беручи до уваги наведене, сплачений позивачем судовий збір в сумі 840,80 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Селидівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №2000 від 03 січня 2020 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії періоди його роботи на підприємстві "Шахта ім. К.І. Поченкова" "Макіїввугілля" з 29.06.1981 по 06.08.1981, з 15.09.1981 по 09.12.1981, з 07.04.1984 по 21.04.1984, з 28.07.1986 по 15.03.1993.

Зобов`язати Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії відповідно до ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 та ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-Х1І від 05.11.1991, з урахуванням висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (87400, Донецька обл., Мангушський р-н, смт. Мангуш, вул. Тітова, 72-а, код ЄДРПОУ 42171919) судовий збір у розмірі 840,80 на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ).

Повний текст рішення виготовлено та підписано 12.05.2020.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, але не менше строку дії карантину встановленого Кабінетом Міністрів України щодо запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Т.В.Загацька