Рішення № 89156794, 12.05.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2020 р. Справа№200/11576/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Аляб`єва І.Г., розглянувши у письмовому провадженні (за правилами загального позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Слов`янського відділення, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Комунальне некомерційне підприємство Слов`янської міської ради «Міська клінічна лікарня м.Слов`янська», про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Слов`янського відділення (далі - Управління), у якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, стосовно не своєчасного та не повному обсязі забезпеченням технічними та іншими засобами реабілітації позивача;

- зобов`язати Управління забезпечити за індивідуальним замовленням позивача технічними та іншими засобами реабілітації з урахуванням конкретних моделей визначених висновками лікарсько-консультативної комісії від 21 червня 2019 року N9 1131/1; від 08 жовтня 2014 року № 1584; а саме: активною коляскою модель - (KUSCHALL KSL), протипролежневою подушкою модель -«ROHO QUADTRO SELECT» низького профілю р. 38 х 38 см.

Позов обґрунтований тим, що Управління, попри наявність лікарняної довідки та законодавчо визначений обов`язок забезпечити позивача, як інваліда, індивідуально визначеною коляскою активного типу та протилежневою подушкою, такий обов`язок виконувати відмовляється.

У своєму відзиві на позов Управління вказує, що лікарняна довідка, на яку посилається позивач, втратила чинність, а вартість запитуваних позивачем засобів реабілітації значно перевищує граничну нормативну.

Ухвалою суду від 07 жовтня 2019 року відкрито загальне провадження у справі.

Ухвалою суду від 11 листопада в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до справи залучено Комунальне некомерційне підприємство Слов`янської міської ради «Міська клінічна лікарня м.Слов`янська».

Ухвалою суду від 11 листопада 2019 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішенням Слов`янського міськрайонного суду у справі №243/12337/19.

Ухвалою суду від 10 березня 2020 року провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 10 березня 2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні.

До судового засідання, призначеного на 21 квітня 2020 року, сторони не з`явилися, у зв`язку з чим суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином України, має статус внутрішньо переміщеної особи та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_1 .

Згідно з довідкою МСЕК серії 10 ААА № 091739 від 15 серпня 2012 року позивач є інвалідом першої групи «Б» безстроково (у зв`язку із нещасним випадком на виробництві); має необхідність у додаткових видах допомоги та технічних засобах для реабілітації.

Згідно з висновком ЛКК № 1584 від 08 жовтня 2014 року позивач потребує забезпечення подушкою протипролежневою «ROHO QUADTRO SELECT» низького профілю розміром 38х38 см.

Згідно з довідкою ЛКК Міської клінічної лікарні м.Слов`янська від 21 червня 2019 року ОСОБА_1 потребує активну коляску « Kuschall KSL».

Вказану довідку скасовано самою ж лікарнею та видано нову - від 19 вересня 2019 року № 1639/4, в якій вказано про те, що позивач потребує забезпечення кріслом коляскою активного типу (без визначення марки).

Рішенням Словянського міськрайонного суду від 17 січня 2010 року, яке набрало законної сили, визнано незаконними дії Міської клінічної лікарні м.Слов`янська щодо скасування довідки від 21 червня 2019 року.

22 серпня 2019 року позивач звернувся до Управління із заявою про забезпечення його активною коляскою «Kuschall KSL» та подушкою протипролежневою «ROHO QUADTRO SELECT» у зв`язку із закінченням строку використання раніше наданих аналогічних засобів.

05 вересня 2019 року Слов`янським відділенням Управління позивачу направлено лист № 05-11/2818, у якому повідомлялось про неможливість забезпечення запитуваними засобами реабілітації, оскільки їх виробники не входять до переліку, затвердженого експертною комісією Мінсоцполітики.

Здійснивши оцінку обставин справи та надавши їм юридичної кваліфікації, суд прийшов до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог.

Цей висновок ґрунтується на тому, що станом на момент звернення позивача до Управління, законодавством не врегульовувалося питання про граничні ціни на засоби реабілітації для осіб, які стали інвалідами внаслідок трудового каліцтва.

При цьому, перелік виробників засобів реабілітації, що затверджується експертною комісією Мінсоцполітики, поширюється лише на виробників засобів реабілітації, що придбаваються за рахунок державних коштів, в той час як фінансування реабілітації позивача здійснюється за рахунок коштів Фонду соціального страхування.

Так, позивач отримує послуги з реабілітації на підставі Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 1105).

Зокрема, частиною першою статті 16 цього Закону передбачено, що застраховані особи мають право на послуги послуги медичної реабілітації та соціальної реабілітації, включаючи придбання автомобіля, протезів, допомогу у веденні домашнього господарства, що надаються відповідно до законодавства.

У оскаржуваній відповіді Управління посилається те, що виробники запитуваних позивачем засобів реабілітації не входять до переліку, затвердженого відповідною експертною комісією Мінсоцполітики.

Експертна комісія Мінсоцполітики України, відповідно до пункту 1 Положення про неї, затвердженого наказом Мінсоцполітики від 09 серпня 2016 року № 871, є органом, що розглядає документи, подані підприємствами усіх форм власності - кандидатами на виготовлення, постачання, ремонт та технічне обслуговування технічних та інших засобів реабілітації за державні кошти.

Суд звертає увагу, що законодавство розмежовує підстави для надання соціальних послуг особам із інвалідністю.

Зокрема, особам, які отримали трудове каліцтво, послуги надаються на підставі Закону № 1105 та Положення про забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації потерпілих унаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 25 березня 2008 року № 23 (далі - Постанова № 23).

Іншим особам відповідні послуги надаються на підставі Закону України від 06 жовтня 2005 року № 2961-IV «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» та Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані технічні та інші засоби реабілітації, переліків таких засобів, затвердженого постановою КМУ від 5 квітня 2012 року № 321.

Як вбачається із статті 4 Закону № 1105 Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом. Фонд є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням. Кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються тільки за цільовим призначенням. Бюджет Фонду затверджує Кабінет Міністрів України.

Пунктом 1.4. Постанови № 23 передбачено, що потерпілі забезпечуються технічними та іншими засобами реабілітації за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд).

З викладеного вбачається, що рішення та акти відповідної експертної комісії Мінсоцполітики України не розповсюджуються на правовідносини з придбання засобів реабілітації за рахунок коштів Фонду соціального страхування України, оскільки відповідні кошти не є державними.

Суд звертає увагу, що відсутність виробників засобів реабілітації у переліку, затвердженому експертною комісією Мінсоцполітики України, стало єдиною підставою для відмови, що вказана у оскаржуваній відповіді Управління.

Це означає, що така відповідь є незаконною.

У цій же відповіді опосередковано вказано, що Управління керується наказом Мінсоцполітики від 29 січня 2016 року № 59 «Про організацію забезпечення окремих категорій населення технічними та іншими засобами реабілітації».

Цим наказом затверджено граничні ціни на технічні та інші засоби реабілітації для осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення.

Суд звертає увагу, що вказаний наказ, за змістом його преамбули, розроблений відповідно до Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року N 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)».

Враховуючи, що послуги з реабілітації позивачу надаються на підставі Закону №1105, а не Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні», застосування до відповідних правовідносин наказу Мінсоцполітики від 29 січня 2016 року № 59 є безпідставним.

Наведений висновок підтверджується тим, що 06 серпня 2019 року Мінсоцполітики визнало таким, що втратив чинність наказ від 29 січня 2016 року № 59, та прийняло новий наказ № 1208 «Про організацію забезпечення окремих категорій населення технічними та іншими засобами реабілітації».

Новий наказ унормував граничні ціни як на засоби реабілітації, що придбаваються на підставі Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» так і за Законом № 1105, а також включив до осіб, на яких він розповсюджується, осіб, які отримали трудове каліцтво.

Проте, новий наказ набрав чинності 19 вересня 2019 року, тобто після звернення позивача, а тому не підлягає застосуванню до спірних відносин.

Вирішуючи питання про обґрунтованість заявленої вимоги про зобов`язання Управління забезпечити ОСОБА_1 відповідними засобами реабілітації, суд виходить з такого.

Відповідно до підпункту 1.5. Постанови № 23 необхідність у забезпеченні потерпілих технічними та іншими засобами реабілітації визначають медико-соціальні експертні комісії (далі - МСЕК) з розробленням індивідуальної програми реабілітації на підставі висновку ЛКК закладу охорони здоров`я.

Вказана постанова не містить інших умов для отримання відповідних засобів реабілітації, окрім наявності відповідного медичного висновку та заяви отримувача послуг.

Як встановлено судом, у спірному випадку необхідність забезпечення позивача протилежневою подушкою та коляскою конкретних марок встановлена лікарняно-консультативною комісією Міської клінічної лікарні м.Слов`янська, про що вказано у довідці ЛКК № 1131/1 від 21 червня 2019 року та висновку ЛКК від 08 жовтня 2014 року № 1584.

При цьому, в індивідуальній програмі реабілітації позивача, розробленій МСЕК у 2018 році, вказано про необхідність забезпечення позивача протилежневою подушкою та коляскою активного типу без зазначення конкретних марок цих виробів.

Враховуючи відсутність у матеріалах справи висновку МСЕК (або програми реабілітації, затвердженої цим органом) про необхідність забезпечення позивача засобами реабілітації конкретних марок, суд вважає відповідну вимогу передчасною.

Тому, керуючись правом, встановленим статтею 9 КАС України, суд для забезпечення захисту прав позивача вбачає за доцільне вийти з межі позовних вимог, скасувавши рішення Управління, викладене у листі від 05 вересня 2019 року № 05-11/2818, та зобов`язавши відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 з урахуванням висновків, вказаних у цьому рішенні.

Відповідно до пункту 9 статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивача звільнено від сплати судового збору.

Керуючись статтями 2, 9, 90, 139, 243-244, 246, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Слов`янського відділення (юридична адреса: 84122, Донецька область, м.Слов`янськ, вул.. Свободи, 5, код ЄДРПОУ 41325231), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Комунальне некомерційне підприємство Слов`янської міської ради «Міська клінічна лікарня м.Слов`янська» (84122, Донецька область, м.Слов`янськ, вул. Шевченка, 40; код ЄДРПОУ 01991197), про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Скасувати рішення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька область, м.Слов`янськ, вул.. Свободи, 5, код ЄДРПОУ 41325231) викладене у листі від 05 вересня 2019 року № 05-11/2818.

Зобов`язати Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька область, м.Слов`янськ, вул.. Свободи, 5, код ЄДРПОУ 41325231) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 22 серпня 2019 року з урахуванням висновків, вказаних у цьому рішенні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Справу розглянуто у письмовому провадженні, повний текст судового виготовлено і підписано 12 травня 2020 року.

Суддя І.Г. Аляб`єв