Рішення № 89156775, 08.05.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2020 р. Справа№200/2364/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А., розглянувши в спрощеному (письмовому) провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що в березні 2016 року подала заяву про призначення пенсії на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку до Управління Пенсійного фонду в Мар`їнському районі Донецької області. Проте в прийнятті документів відмовлено в зв`язку з реєстрацією позивача в місті Донецьку. Вдруге позивач звернулась з заявою про призначення пенсії в квітні 2018 року. Рішенням № 2130 від 22 травня 2018 року ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії. Позивач вважає, що основний документ для підтвердження трудового стажу є трудова книжка, на момент звернення вона мала страховий стаж 32 роки 6 місяців 14 днів, з них 6 років 5 місяців 23 дні пільгового стажу роботи за списками №№ 1, 2, що дає право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку. Неможливість перевірки трудового стажу позивача не може нівелювати право особи на належне пенсійне забезпечення, в зв`язку з чим дії відповідача є незаконними. На підставі викладеного просила:

- признати рішення № 2130 від 22 травня 2018 року про відмову в призначені пенсії недійсним та неправомірним;

- призначити пенсію зі зменшенням пенсійного віку відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» на 1 рік за кожні 2 роки роботи зі шкідливими та тяжкими умовами праці;

- зобов`язати відповідача сплатити заборгованість за період з березня 2016 року по теперішній час.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, поновлено строк звернення до суду та відкрито спрощене позовне провадження по справі.

На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що позивач звернулась до Управління із заявою від 02.04.2018 № 2130 щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 2 пункту «б» статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення». Управлінням Пенсійного фонду опрацьовані надані позивачем документи та встановлено, що страховий стаж позивача станом на дату звернення склав 32 роки 6 місяців 14 днів, з яких пільгового: за Списком №1 - 2 роки 11 місяців 26 днів, за Списком № 2 - 3 роки 5 місяців 27 днів. Тобто, пільгового стажу для призначення пенсії, відповідно пункту «б» статті 13 Закону України № 1788-ХІІ, не вистачає, проінформовано позивача, що вона буде мати право на призначення пенсії за віком у 57 років, тобто з 17.03.2021.

Всі періоди роботи позивача були враховані до страхового пільгового стажу згідно даних з реєстру застрахованих осіб за Списками № 1 та № 2 відповідно. Таким чином, документи, надані позивачем до адміністративного позову, не впливають на зміну строку набуття права на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідач також не бачить підстав для пред`явлення позовних вимог щодо призначення пенсії з березня 2016 року, оскільки звернення з відповідною заявою відбулось лише 02.04.2018 року.

З наведених підстав Великоновосілківське об`єднане управління Пенсійного фону України Донецької області вважає, що діяло в межах існуючого законодавства та просило у задоволені позову відмовити або залишити позов без розгляду в зв`язку з пропуском строку звернення з позовом до суду.

З`ясовуючи, чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, якими доказами вони підтверджуються, судом встановлено таке.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 .

Відповідно до довідки внутрішньо переміщеної особи від 31.03.2017 року № НОМЕР_3 місцем проживання позивача є: АДРЕСА_1 .

Рішенням № 2130 від 22 травня 2018 року, на заяву ОСОБА_1 (а.с.77 з.б.), Великоновосілківське об`єднане управління Пенсійного фону України Донецької області відмовило в призначені пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 2 пункту «б» статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення», в зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи (а.с.13).

У спірному рішенні зазначено, що періоди роботи позивача зараховано до пільгового стажу роботи згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу, та загалом склали 6 років 5 місяців 23 дні. Проте, відповідно до приписів пункту «б» статті 13 Закону України № 1788, даний пільговий стаж дає право виходу на пенсію за віком у 57 років, тобто з 17.03.2021 року.

З урахуванням відомостей з трудової книжки, диплому, індивідуальних відомостей про застраховану особу загальний стаж позивача склав 32 роки 6 місяців 14 днів, з яких пільгового: за Списком №1 - 2 роки 11 місяців 26 днів, за Списком № 2 - 3 роки 5 місяців 27 днів.

Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_4 від 04.08.1983 року (а.с.23-32) позивач виконувала роботи з важкими та шкідливими умовами праці за періоди:

- за списком № 1 - з 01.03.2004 року по 26.02.2007 року апаратником коксохімічного виробництва у ВАТ «Донецккокс»;

- за списком № 2 - з 13.03.2007 року по 24.04.2007 року в ТОВ «ПО ТК_Донбас» в якості змішувача волокна; з 17.01.2011 року по 08.09.2014 року в ПАТ «Норд» учнем та ливарником пластмас.

Записи в трудовій книжці виконані належним чином, мають посилання на номера наказів, підписи відповідальних осіб.

Не погоджуючись з рішенням відповідача та вважаючи його протиправним, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Судом встановлено, що згідно із записам трудової книжки позивач виконувала роботи, затверджені Списками №№ 1, 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в період з 01.03.2004 року по 26.02.2007 року, з 13.02.2007 року по 24.04.2007 року та з 17.01.2011 року по 08.09.2014 року.

Належність виконуваних позивачем робіт до робіт, передбачених Списками № 1 та № 2, відповідачем не заперечується, та відповідно до прийнятого рішення № 2130 від 22 травня 2018 року враховані до страхового пільгового стажу за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, фактичні обставини у справи сторонами не оспорюються, а спірним питанням є застосування відповідних норм законодавства щодо пільгового пенсійного забезпечення позивача.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам з урахуванням встановлених обставин справи, суд зазначає про таке.

За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом, досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина 4 статті 24 Закону №1058-IV).

У відповідності до пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Закон України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 року (далі - Закон № 1788-XII) відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Пунктом «б» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (в редакції закону від 23.01.2020 року) передбачено, що працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»: жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Проте, суд зазначає, що згідно з Рішенням Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII. Вказані зміни втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Застосуванню підлягає стаття 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції, яка діяла до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:

«На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам;

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам[…]».

Згідно з вимогами статті 56 Закону № 1788-XII встановлено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

При обчислені стажу роботи відповідачем було встановлено, що загальний стаж позивача склав 32 роки 6 місяців 14 днів, з яких пільгового загалом склали 6 років 5 місяців 23 дні, а саме: за Списком №1 - 2 роки 11 місяців 26 днів, за Списком № 2 - 3 роки 5 місяців 27 днів.

Суд зазначає, що частиною шостою статті 56 Закону № 1788-XII встановлено, що при призначенні пенсій на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 та пенсій за вислугу років відповідно до статті 55 цього Закону провадиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Отже, на дату звернення позивача із заявою про призначення пенсії від 02.04.2018 року, відповідач правомірно застосував норми статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, яка діяла на час прийняття оскарженого рішення. Відповідно до рішення відповідача з цього приводу позивач мала право виходу на пенсію в 57 років, тобто з 17.03.2021 року.

Проте з 23.01.2020 року, внесені Законом України від 2 березня 2015 року № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» зміни втратили чинність відповідно до Рішення Конституційного Суду № 1-р/2020, як такі, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Таким чином на час розгляду цієї справи діють норми статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII. Зокрема, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII:

«працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам».

Тобто, відповідно до Рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 зменшення віку виходу на пенсію за наявності стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці здійснюється не від загального пенсійного віку, встановленого нормами Закону № 1058-ІV, а від загального пенсійного віку, встановленого Законом № 1788-XII.

Статтею 12 Закону № 1788-XII передбачено право на пенсію за віком жінкам після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

ОСОБА_1 на дату прийняття спірного рішення досягла віку 56 років, має загальний стаж роботи більше 32 років, не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, та на час розгляду цієї справи має право на пенсію на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку.

Дослідивши матеріали справи, суд погоджується з доводами відповідача щодо відсутності підстав для пред`явлення позовних вимог щодо призначення пенсії з березня 2016 року, оскільки звернення з відповідною заявою відбулось лише 02.04.2018 року, доказів звернення з березня 2016 року суду не надано.

При цьому, як зазначено вище, на дату звернення позивача із заявою про призначення пенсії від 02.04.2018 року відповідач правомірно застосував норми статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, яка діяла у той час, тобто зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII.

Водночас, вирішуючи справу, суд враховує зміст Рішення Конституційного Суду № 1-р/2020, та розглядає позовні вимоги відповідно до законодавства, яке діє на час розгляду цієї адміністративної справи, згідно з яким позивач має право на призначення пенсії на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку.

Оскільки зміни до Закону № 1788-XII, внесені Законом України від 2 березня 2015 року № 213-VIII втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення № 1-р/2020 від 23.01.2020 року, з вказаної дати позивач має право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку. За таких умов оскаржене рішення відповідача підлягає скасуванню.

Згідно з частинами 3 та 4 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Отже, суд не може підміняти орган Пенсійного фонду, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, втручатися в дискреційні повноваження цього органу та на свій розсуд розраховувати пільговий та страховий стаж позивача.

Тому, оцінюючи спірні правовідносини з урахуванням змін у законодавстві, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню шляхом скасування рішення Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 2130 від 22 травня 2018 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву від 02.04.2018 року про призначення пенсії позивачу з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні щодо наявності у позивача права на пенсію на пільгових умовах з 23.01.2020 року відповідно до Рішення Конституційного Суду № 1-р/2020. Решта позовних вимог задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 2 статті 133 КАС якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Враховуючи, що позивачем при поданні до суду адміністративного позову судовий збір не сплачувався, а ухвалою суду від 10 березня 2020 року відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення у справі, суд вважає необхідним стягнути зі сторін на користь Державного бюджету судовий збір за подання до адміністративного суду немайнового характеру пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись статтями 2, 133, 241-246, 255, 295-297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85500, Донецька область, смт. Велика Новосілка, вул. Центральна, буд. 103, код ЄДРПОУ 42171290) про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Скасувати рішення Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 2130 від 22 травня 2018 року про відмову в призначені пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Зобов`язати Великоновосілківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву від 02.04.2018 року про призначення пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з урахуванням висновків суду, викладених у цьому судовому рішенні щодо наявності у позивача права на пенсію на пільгових умовах з 23.01.2020 року відповідно до Рішення Конституційного Суду № 1-р/2020.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь спеціального фонду Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України) за наступними реквізитами: рахунок - UА908999980313111256000026001, код ЄДРПОУ - 26255795, отримувач - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код класифікації доходів бюджету 22030106, банк отримувача Казначейство України (ЕАП) судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85500, Донецька область, смт. Велика Новосілка, вул. Центральна, буд. 103, код ЄДРПОУ 42171290) на користь спеціального фонду Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України) за наступними реквізитами: рахунок - UА908999980313111256000026001, код ЄДРПОУ - 26255795, отримувач - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код класифікації доходів бюджету 22030106, банк отримувача Казначейство України (ЕАП) судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 08 травня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Г.А. Чекменьов