Рішення № 89156608, 08.01.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2020 року Справа № 160/11242/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В. розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

11 листопада 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

-визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11 травня 2019 року №Ф-1193-52/04-63У, яка винесена Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач зареєстрований, як фізична особа-підприємець з 27.06.2008 року, але тривалий час не здійснював підприємницьку діяльність, про що було подано до контролюючого органу відповідну заяву. 04 листопада 2019 року позивач отримав від Соборного ВДВС у м. Дніпро ГТУЮ у Дніпропетровській області постанову про відкриття виконавчого провадження та ксерокопію вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11 травня 2019 року за №Ф-1193-52/04-63У. Позивач зазначає, що з відомостей про застраховану особу, які містяться в Реєстрі застрахованих осіб свідчить про те, що протягом 2017 - 2019 років він працював в Дніпропетровському центрі підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально - виконавчої служби України за основним місцем роботи і при нарахуванні йому заробітної плати, як найманому працівник, работодавчець сплачував за нього єдиний внесок, у зв`язку із чим, у нього були відсутні підстави для самостійного нарахування та сплати єдиного внеску як фізичної особи-підприємця. Вважає оскаржувану вимогу про сплату заборгованості з єдиного внеску протиправною, оскільки ним не здійснювалась будь-яка підприємницька діяльність, та як наслідок ним не було отримано доходу від такої діяльності протягом 2017- 2019 років, тому сформована вимога органом контролю є протиправною та підлягає скасуванню.

12.11.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) учасників справи, встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк, з дати отримання копії даної ухвали, на подання відзиву на позовну заяву.

На виконання вимог наведеної вище ухвали, 31.12.2019 року Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області подано відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі та вважає їх безпідставними. Так, згідно з приписами Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VІ, особи, які здійснюють підприємницьку діяльність, навіть у разі неотримання доходу (прибутку) у звітному році або окремому місяці звітного року зобов`язані визначити базу нарахування єдиного внеску, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої законом. Позивачем протягом 2017 року - I кварталу 2019 років сплата єдиного соціального внеску самостійно не нараховувалась і не здійснювалась, у зв`язку з чим, в інтегрованій картці платника податків обліковується недоїмка зі сплати єдиного внеску: за 2017 рік - 8448,00 грн.; за 2018 рік- 9828,72 грн.; за 1 квартал 2019 року - 2457,18 грн. Відповідачем за наявності недоїмки з єдиного внеску була винесена податкові вимоги від 11.05.2019 року №Ф-1193-52/04-36У на суму 21030,90 грн., яка була направлена на адресу позивача. За таких обставин, спірна вимога була винесена відповідачем правомірно і підстави для її скасування, відсутні.

Згідно з ч. 2 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 був зареєстрований як фізична особа - підприємець 27.06.2008 року р. за видами діяльності: КВЕД 50.30.3 посередництво в торгівлі автомобільними деталями та приладдям; КВЕД 60.22.0 діяльність таксі (основний) та перебував на обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області, як платник на загальній системі оподаткування.

Матеріалами справи також підтверджено, що згідно з відомостями з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування протягом 2017 - 2019 років Державна установа «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4) та Дніпровський центр підвищення кваліфікації персоналу державної кримінально - виконавчої служби України сплачувало за найманого працівника- ОСОБА_1 єдиний соціальний внесок.

Судом також встановлено, що 05.11.2019 року державним реєстратором було внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 за його рішенням про що внесено запис до Реєстру 22240060002057171.

Матеріалами справи також підтверджено, що у зв`язку із наявністю в інтегрованій картці платника по єдиному внеску недоїмки, податковим органом була сформована та направлена на адресу позивача податкова вимога від 11.05.2019 року №Ф-1193-52/04-63У на суму 21030,90 грн.

Сума боргу зазначена у вимозі №Ф-1193-52/04-63У від 11.05.2019 року про сплату боргу визначена з урахуванням недоїмки: за 2017 рік у сумі 8448,00 грн.; за 2018 рік у сумі 9828,72 грн. та 2457,18 грн. за 1 квартал 2019 року.

Вважаючи вимоги податкового органу протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначається Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі Закон №2464).

Підпунктом 1 частини другої статті 6 Закону № 2464 визначено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до пункту 2 частини 1 ст. 7 зазначеного Закону єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4,5 та 5-1частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Відповідно доабз. 3 ч. 8 ст. 9 платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Крім того, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 статті 9 Закону №2464).

Згідно з ч.3 статті 9 Закону № 2464 обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до підпункту 6 частини першої статті 1 Закону № 2464 недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Частинами 3 та 4 ст.25 Закону № 2464 передбачено, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначає Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04.05.2018 № 469) (далі - Інструкція № 449).

Згідно пункту 1 розділу VI Інструкції № 449 до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

У відповідності до п. 3 розділу VI Інструкції, органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:

- дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;

- платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

- платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):

- платникам, зазначеним у підпунктах 1 та 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом десяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій);

- платникам, зазначеним у підпунктах 3 та 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом п`ятнадцяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Пунктом ж 4 вказаного розділу Інструкції визначено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

З аналізу наведених вище норм слідує, що у разі наявності у платника на кінець календарного місяця недоїмки зі сплати єдиного внеску контролюючий орган на підставі даних звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу формує та надсилає (вручає) платнику вимогу про сплату боргу (недоїмки) на суму такої недоїмки.

Суд зазначає, що позивачу нараховано розрахункову суму єдиного внеску за період: 2017 рік, 2018 рік та 1 квартал 2019 року.

Суми заборгованості позивача по сплаті єдиного внеску здійснено на підставі облікових даних інформаційної системи ГУ ДПС у Дніпропетвроській області.

Судом також встановлено, що позивач протягом 2017 - 2019 років працював в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4) та Дніпровському центрі підвищення кваліфікації персоналу державної кримінально - виконавчої служби України і роботодавець сплачував за нього, як за найманого працівника, єдиний соціальний внесок.

Згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 27.11.2019 року по справі № 160/3114/19, оскільки єдиною метою збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством саме прав фізичних осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, то в розумінні Закону № 2464-VI позивач є застрахованою особою, і єдиний внесок за нього в період, за який винесена оскаржувана вимога (2017, 2018, 2019 роки), нараховував та сплачував роботодавець в розмірі не менше мінімального, що виключає обов`язок по сплаті у цей період єдиного внеску позивачем ще і як особою, що мала право здійснювати підприємницьку діяльність, проте не отримувала дохід від неї.

Відповідач не надав суду доказів здійснення підприємницької діяльності ОСОБА_1 у період 2017, 2018 років та 1 кварталу 2019 року, як і доказів отримання позивачем доходу від даної діяльності.

За цих обставин варто зазначити, що реєстрація позивача в податковому органі як фізичної особи - підприємця ще не є доказом здійснення такої діяльності та отримання від такої діяльності доходу, оскільки взяття на облік осіб, здійснюється органом доходів і зборів незалежно від наявності обов`язку щодо сплати того чи іншого податку або збору.

Відтак, вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1193-52/04-63У від 11.05.2019 ГУ ДПС у Дніпропетровській області є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до положень ч.1 статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 9, 73-77, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (м. Дніпро, вул. Сімферопольска буд. 17-А, код ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправною та скасування вимоги - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11 травня 2019 року №Ф-1193-52/04-63У, яка винесена Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева