Рішення № 89156440, 12.05.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

12 травня 2020 р. Справа № 120/502/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Томчука А.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини 3008 Оперативного територіального об`єднання Національної гвардії України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з позовом до Військової частини 3008 Оперативного територіального об`єднання Національної гвардії України (далі - в/ч 3008, відповідач), в якому просив:

- визнати протиправними дії в/ч 3008 щодо невиплати одноразової грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за період календарної служби позивача;

- зобов`язати в/ч 3008 нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби згідно наказу командира в/ч 3008 від 10.12.2020 №287.

Вимоги адміністративного позову мотивовано тим, що відповідно до наказу командира в/ч 3008 від 09.12.2019 №56 позивача звільнено з військової служби у запас за станом здоров`я без права носіння військової форми одягу та вказано, що станом на день звільнення зі служби вислуга років становить у календарному обчисленні 09 років 00 місяців 28 днів. Крім того, в наказі зазначено, що відповідно до частини другої статті 15 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" ОСОБА_1 виплачено одноразову грошову допомогу в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за період його календарної служби. Разом з тим, з листа командира в/ч від 24.12.2019 №50/08/33-3158 позивач дізнався про нарахування допомоги при звільненні за 5 років. З метою досудового врегулювання спору, позивач звернувся до відповідача з вимогою про виплату одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення ще за 4 роки. Листом в/ч 3008 від 20.01.2020 №50/08/32-160 повідомлено, що оскільки ОСОБА_1 не надано документів з попереднього місця служби щодо виплати чи невиплати такої допомоги, тому при звільненні її виплачено за час фактичного періоду служби з дня останнього зарахування.

Вказані дії відповідача, на переконання позивача, є протиправними та слугували підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою від 12.02.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У строк встановлений судом в ухвалі від 12.02.2020, відповідачем не подано відзив на позовну заяву.

14.04.2020 судом постановлено ухвалу, якою витребувано у відповідача та зобов`язано останнього надати суду належним чином засвідчені копії з матеріалів особової справи позивача ОСОБА_1 : відомості/докази в підтвердження проходження військової служби (з попереднього місця служби) та підстав її припинення ОСОБА_1 ) (копію наказу про припинення проходження військової служби, копію військового квитка, тощо).

23.04.2020 На адресу суду надійшла заява представника в/ч 3008 на виконання вимог ухвали 14.04.2020.

24.04.2020 позивачем подано до суду клопотання (пояснення), в яких вказав, що єдиний документ який є у розпорядженні позивача, який свідчить про припинення військової служби це наказ командира в/ч 3008 від 10.12.2019 №287.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 проходив військову службу у Національній гвардії України.

Наказом командира військової частини 3008 (по стройовій частині) від 10.12.2019 №287 припинено (розірвано) контракт з ОСОБА_1 , звільненим відповідно до п.п. "б" п.2 ч.5 ст.26 ЗУ "Про військовий обов`язок і військову службу" наказом командира в/ч 3008 Західного ОТО НГ України від 09.12.2019 №56 о/с у запас за станом здоров`я без права носіння військової форми одягу 10.12.2019 та виключено позивача зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення. Вказано, що вислуга років на 10.12.2019 становить в календарному обчислені 09 років 00 місяців 28 днів.

Військовою частиною 3008 розраховано розмір одноразової грошової допомоги при звільненні та виплачено позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні відповідно до частини другої статті 15 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" за 5 календарних років.

10.01.2020 адвокат Середенко М.М. в інтересах позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом №01/10-4/2020, в якому просив, зокрема, нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 за 4 календарних роки в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Листом від 20.01.2020 №50/08/32-160 в/ч 3008 повідомлено, що ОСОБА_1 при звільненні виплачено одноразову грошову допомогу відповідно до вимог п.2 ст.15 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" за час фактичного періоду служби з дня останнього зарахування (5 календарних років), оскільки позивачем не надано документів з попереднього місця служби щодо виплати чи невиплати такої допомоги.

Вважаючи неправомірними дії військової частини 3008 щодо розрахунку та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, позивач для захисту своїх прав звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється Законом України 25 березня 1992 року №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-XII).

Відповідно до частини другої статті 2 Закону № 2232-XII порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов`язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі статтею 40 Закону №2232-XII гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України Про Збройні Сили України, Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей та іншими законами.

Права, пільги та соціальні гарантії військовослужбовців визначаються Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ).

Частиною першою статті 9 Закону №2011-ХІІ обумовлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до абзацу першого пункту другого статті 15 Закону №2011-ХІІ військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Відповідно до абзацу шостого пункту другого статті 15 Закону №2011-ХІІ у разі повторного звільнення військовослужбовців з військової служби одноразова грошова допомога, передбачена цим пунктом, виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, за винятком тих осіб, які при попередньому звільненні не набули права на отримання такої грошової допомоги.

За змістом пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби:

які звільняються із служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби;

військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, поліцейським, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, які звільняються із служби за віком, за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Зазначеним в абзаці першому цього пункту військовослужбовцям, поліцейським і особам рядового і начальницького складу: які звільняються із служби за службовою невідповідністю, у зв`язку із систематичним невиконанням ними умов контракту, у зв`язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, одноразова грошова допомога не виплачується; які звільняються із служби повторно, одноразова грошова допомога виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, за винятком тих осіб, що при попередньому звільненні не набули право на отримання такої допомоги.

З аналізу статті 15 Закону №2011 та пункту 10 Постанови №393 слідує, що у разі повторного звільнення військовослужбовців з військової служби одноразова грошова допомога виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби.

З аналізу зазначених норм суд робить висновок, що положеннями статті 15 Закону №2011 та пункту 10 Постанови №393 встановлено виняток, за умови якого, повторно звільненій з військової служби особі, виплачується одноразова грошова допомога з урахуванням періоду попередньої служби, як то ненабуття права на отримання такої грошової допомоги при попередньому звільненні зі служби.

Судом досліджено наявну в матеріалах справи копію наказу командира в/ч 2260 Внутрішніх військ МВС України від 04.06.2013 №105 про виключення зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення ОСОБА_1 , звільненого відповідно до п. "а" частини шостої статті 26 ЗУ "Про військовий обов`язок і військову службу" з військової служби наказом командира в/ч 2260 від 24.05.2013 №20 о/с у запас у зв`язку із закінченням строку контракту. Згідно якого вказано, що вислуга років позивачв на військовій службі станом на 04.06.2013 складає у календарному обчисленні 03 роки 07 місяців 02 дні.

Тобто, позивач у 2013 році (при попередньому проходженні служби) звільнений з військової служби у зв`язку у зв`язку із закінченням строку контракту. Вислуга років на момент звільнення позивача у 2013 році склала у календарному обчисленні 03 роки 07 місяців 02 дні. Права на отримання одноразової грошової допомоги позивач не набув за відсутності вислуги 10 років.

Суд у межах спірних правовідносин зазначає, що як виняток факт ненабуття позивачем права на отримання грошової допомоги при попередньому звільненні може надавати останньому право на виплату одноразової грошової допомоги при повторному звільненні зі служби з врахуванням наявної за попередні роки вислуги років.

Таким чином, позивач, при повторному звільнені зі служби за станом здоров`я мав право, як виняток, на отримання одноразової грошової допомоги з урахуванням вислуги років при попередньому звільненні.

Отже, відповідач протиправно не нарахував та не виплатив позивачу грошову допомогу з урахуванням періоду попередньої служби.

З метою повного захисту прав позивача, суд вважає, що відповідач зобов`язаний нарахувати позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні з урахуванням періоду попередньої служби та виплатити її позивачу з урахуванням вже виплачених сум.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 належить задовольнити повністю.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження понесення сторонами судових витрат, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат та компенсації судових витрат за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, відсутні.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Військової частини 3008 Оперативного територіального об`єднання Національної гвардії України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням періоду попередньої служби.

Зобов`язати Військову частину 3008 Оперативного територіального об`єднання Національної гвардії України нарахувати ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні з урахуванням періоду попередньої служби за кожний повний календарний рік служби та виплатити нараховану суму одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 з урахуванням вже виплачених сум.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )

Відповідач: Військова частина 3008 Оперативного територіального об`єднання Національної гвардії України (вул. Некрасова, 72, м.Вінниця, 21007, код ЄДРПОУ 08803572)

Повний текст рішення складено 12.05.2020

Суддя Томчук Андрій Валерійович