Рішення № 89153376, 08.05.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2020 року Справа № 280/6343/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Електротехнологія» (вул. Електрозаводська, буд. 3, м. Запоріжжя, 69065) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 25) про визнання протиправними та скасування індивідуальних актів,

ВСТАНОВИВ:

19.12.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Електротехнологія» (далі – позивач або ПрАТ «Електротехнологія») до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (далі – відповідач або ГУ Держпраці), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним повністю та скасувати акт індивідуальної дії припис про усунення виявлених порушень №ЗП574/570/АВ-ЗП1942/570/АВ-ЗП2304/570/АВ/П від 21.10.2019, винесений головним державним інспектором праці Демченко А.В. щодо позивача;

визнати протиправним повністю та скасувати акт індивідуальної дії – постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗП 574/570/АВ – ЗП2304/570/АВ/П/ІП-ФС від 04.12.2019, винесену заступником начальника відповідача Ганненком О.О. щодо накладення штрафу на позивача.

Крім того, просить стягнути на користь позивача з відповідача судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в порушення вимог ч.ч. 2, 3 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» направлення на проведення інспекційного відвідування підписано заступником начальника без зазначення ім`я та по батькові, типу заходу контролю (плановий або позаплановий) та предмету здійснення заходу, також не зазначено строки проведення перевірки. В зв`язку з чим вважає, що інспекційне відвідування позивача проведено незаконне, усі документи, складені за його наслідками є незаконними, а акти індивідуальної дії - припис №ЗП574/570/АВ-ЗП1942/570/АВ-ЗП2304/570/АВ/П від 21.10.2019 та постанова про накладення штрафу уповноваженою особою №574/570/АВ-ЗП2304/570/АВ/П/ІП-ФС від 04.12.2019 підлягають скасуванню. Також посилається на те, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07.08.2019 по справі №280/1658/19 визнано протиправним та скасовано припис про усунення виявлених порушень №ЗП574/570/АВ/П від 18.02.2019, винесений головним державним інспектором праці Демченко A.B. щодо ПрАТ «Електротехнологія». Зазначене рішення набрало законної сили, в зв`язку з чим у відповідача були відсутні підстави для винесення припису та притягнення позивача до відповідальності. Просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою від 23.12.2019 позов був залишений без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позову.

16.01.2020 від позивача до суду надійшла заява на усунення недоліків позову.

Ухвалою від 21.01.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі №280/6343/19, судове засідання призначено на 13.02.2020, з викликом (повідомленням) сторін. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання суду відзиву на позовну заяву.

Відповідач позов не визнав. Надіслав до суду відзив (вх.№6349 від 11.02.2020) в якому зазначив, що у зв`язку з ненаданням позивачем відповіді про факт усунення виявлених порушень, зазначених у приписі №ЗП574/570/АВ/П-ЗП1942/570/АВ/П від 03.06.2019, керівництвом ГУ Держпраці було прийнято рішення про необхідність проведення інспекційного відвідування позивача. Також зазначає, що при виникненні сумнівів щодо наявності підстав для проведення інспекційного відвідування, або ж відсутності уніфікованої форми акту інспекційного відвідування, позивач, відповідно до вимог чинного законодавства, міг не допускати відповідача до проведення інспекційного відвідування. Однак, з огляду на те, що допуск усе ж таки мав місце, наразі має бути досліджений лише факт наявності/відсутності виявлених при інспекційному відвідуванні порушень з боку позивача. Так, під час проведення інспекційного відвідування ПрАТ «Електротехнологія», було встановлено, що на підприємстві заробітна плата продовжує виплачуватися з порушенням строків, які визначені діючим законодавством, що є порушенням вимог ч.1 та ч.2 ст.115 КЗпП України. В зв`язку з чим вважає, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та правомірно виніс спірний припис та постанову про накладення штрафу. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Протокольною ухвалою від 13.02.2020 в судовому засіданні оголошено перерву до 11.03.2020.

04.03.2020 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Протокольною ухвалою від 11.03.2020 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача, в судовому засіданні оголошено перерву до 11.03.2020.

18.03.2020 від представника позивача надійшли додаткові документи.

18.03.2020 від представника відповідача надійшло клопотання, погоджене з представником позивача, про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.3 ст.194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

На підставі вказаної норми, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Суд, повно та всебічно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, вважає за необхідне зазначити наступне.

Як встановлено з матеріалів справи, у зв`язку з ненаданням позивачем відповіді про факт усунення виявлених порушень, зазначених у приписі №ЗП574/570/АВ/П-ЗП1942/570/АВ/П від 03.06.2019, ГУ Держпраці було прийнято рішення про необхідність проведення інспекційного відвідування позивача та видано наказ від 03.10.2019 №1765 про проведення інспекційного відвідування ПрАТ «Електротехнологія».

На підставі наказу оформлено направлення від 03.10.2019 №1016 на проведення заходу державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування.

Під час заходу державного нагляду перевірялося виконання вимог припису №ЗП574/570/АВ/П-ЗП1942/570/АВ/П від 03.06.2019.

За наслідками вказаного заходу контролю, 21.10.2019 складено Акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №ЗП574/570/АВ-ЗП1942/570/АВ-ЗП2304/570/АВ (далі - Акт інспекційного відвідування).

Актом інспекційного відвідування ГУ Держпраці від 21.10.2019 встановлено порушення вимог трудового законодавства, а саме: ч.1 та ч.2 ст.115 КЗпП України, ч.1 ст.24 Закону України «Про оплату праці».

Зокрема, Актом інспекційного відвідування було встановлено, що заробітна плата виплачується працівникам з порушенням строків, які визначені чинним законодавством.

21.10.2019 інспектором праці Демченко А.В., стосовно ПрАТ «Електротехнологія», винесено припис про усунення виявлених порушень №ЗП574/570/АВ-ЗП1942/570/АВ-ЗП2304/570/АВ/П.

04.12.2019 заступником начальника ГУ Держпраці Ганненком О.О., за наслідками розгляду Акту інспекційного відвідування, винесено Постанову про накладання штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗП574/570/АВ-ЗП2304/570/АВ/П/ІП-ФС, відповідно до якої, на позивача накладено штраф у розмірі 4173,00 (чотири тисячі сто сімдесят три ) грн.

Не погодившись з винесеним Приписом та Постановою, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.4 ст.2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Згідно ч.5 ст.2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Відповідно до статті 12 Конвенції Міжнародної організації праці «Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі» №81 від 1947 року, яка ратифікована Законом України №1985-IV (1985-15) від 08 вересня 2004 року (далі – Конвенція), інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право: a) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції; b) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; та c) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються.

Відповідно до частини 2 статті 12 Конвенції, у разі інспекційного відвідування інспектори повідомляють про свою присутність роботодавцю або його представнику, якщо тільки вони не вважатимуть, що таке повідомлення може завдати шкоди виконанню їхніх обов`язків.

Згідно статті 16 Конвенції, інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм.

Суд зазначає, що відповідно до ч.5 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

Таким чином, у разі якщо позивач вважав, що відповідачем порушено порядок призначення та проведення інспекційного відвідування, то відповідно мав право не допускати посадових осіб ГУ Держпраці до проведення інспекційного відвідування, відмовитись від надання пояснень та документів, проте таким правом позивач не скористався.

Саме на етапі допуску до перевірки керівник (власник, уповноважена особа) об`єкта інспекційного відвідування може поставити питання про необґрунтованість його призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення контролю щодо себе, водночас, допуск до перевірки (інспекційного відвідування) нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні інспекційного відвідування. Якщо ж допуск до інспекційного відвідування відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень трудового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постановах від 13.02.2018 №815/4940/16, від 20.02.2018 №826/1205/16, від 17.04.2018 №826/12612/17 та інших.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оскільки позивачем були допущені посадові особи ГУ Держпраці до проведення інспекційного відвідування то посилання позивача на порушення форми заповнення направлення на проведення інспекційного відвідування, а також інші процедурні порушення є необґрунтованими.

Також необґрунтованим є посилання позивача про відсутність в направленні зазначення предмету перевірки. В направленні від 03.10.2019 №1016 чітко зазначено предмет перевірки: виконання вимог припису №ЗП574/570/АВ/П-ЗП1942/570/АВ/П від 03.06.2019.

Відповідно до вимог ч.7 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу..

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку (ч.8 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).

Таким чином, Законом України «Про основні засади здійснення державного нагляду» передбачено складення акту та винесення припису за результатами проведеного державного нагляду.

При цьому, суд зазначає, що факт наявності порушень норм трудового законодавства позивачем не заперечувалось (докази іншого в позові не зазначені). Як на підставу протиправності винесення спірного Припису та Постанови позивач посилається лише на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.08.2019 по справі №280/1658/19, яким визнано протиправним та скасовано припис про усунення виявлених порушень №ЗП574/570/АВ/П від 18.02.2019, перевірка виконання вимог якого і була предметом даного інспекційного відвідування.

Проте, вищезазначене рішення суду набрало законної сили – 13.11.2019, а наказ від №1765 та направлення №1016 про проведення заходу державного нагляду (контролю) щодо виконання ПрАТ «Електротехнологія» вимог припису від 03.06.2019 за №ЗП574/570/АВ/П-ЗП1942/570/АВ/П були винесені - 03.10.2019, тобто до набрання рішенням законної сили.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07.08.2019 по справі №280/1658/19 відмовлено у задоволенні вимог позивача щодо скасування постанови №ЗП574/570/АВ/П/ПТ/ІП-3ФС від 12.03.2019.

Підставою для прийняття постанови №ЗП574/570/АВ/П/ПТ/ІП-3ФС від 12.03.2019 було порушення позивачем ч.1,2 ст.115 КЗпП України, ч.1 ст.24 Закону України «Про оплату праці», а саме: на підприємстві заробітна плата виплачувалась працівникам два рази на місяць з порушенням строків, які визначені чинним законодавством.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, у відповідача були підстави для проведення повторного інспекційного відвідування відповідача.

Під час проведення інспекційного відвідування позивача було встановлено, що на підприємстві заробітна плата продовжує виплачуватися з порушенням строків, які визначені діючим законодавством.

Так, згідно вибіркових даних, заробітна плата за першу половину червня 2019 року 10-ти працівникам ПрАТ «Електротехнологія» виплачена 24.06.2019 та 25.06.2019, що підтверджено розрахунвокою відомістю по заробітній платі за червень 2019 року, відомістю розподілу заробітної плати за першу половину червня 2019 року та платіжними дорученнями №7897 від 24.06.2019 та №7906 від 25.06.2019. Заробітна плата за другу половину червня 2019 року 13-ти працівникам виплачена 10.07.2019, що підтверджено розрахунковою відомістю по заробітній платі за червень 2019, відомостями розподілу заробітної плати за червень 2019 та платіжним дорученням №7971 від 10.07.2019.

Згідно вибіркових даних, заробітна плата за першу половину липня 2019 року 11-ти працівникам виплачена 24.07.2019, що підтверджено розрахунковою відомістю по заробітній платі за липень 2019 року, відомістю розподілу заробітної плати за першу половину липня 2019 року та платіжним дорученням №8067 від 24.07.2019. Заробітна плата за другу половину липня 2019 року виплачена 08.08.2019 року, що підтверджено розрахунковою відомістю по заробітній платі за липень 2019 року, відомостями розподілу заробітної плати за липень 2019 року та платіжним дорученням №8154 від 08.08.2019 року.

Згідно вибіркових даних, заробітна плата за першу половину серпня 2019 року 10-ти працівникам виплачена 27.08.2019, що підтверджено розрахунковою відомістю по заробітній платі за серпень 2019 року, відомістю розподілу заробітної плати за першу половину серпня 2019 року та платіжним дорученням №8211 від 27.08.2019. Заробітна плата за другу половину серпня 2019 року виплачена 09.09.2019, що підтверджено розрахунковою відомістю по заробітній платі за серпень 2019 року, відомостями розподілу заробітної плати за серпень 2019 року та платіжним дорученням №8271 від 09.09.2019.

Згідно вибіркових даних, заробітна плата за другу половину вересня 2019 року 13-ти працівникам виплачена 10.10.2019 року що підтверджено розрахунковою відомістю по заробітній платі за вересень 2019 року, відомістю розподілу заробітної плати за вересень 2019 року та платіжним дорученням №8379 від 10.10.2019.

Проти вказаних обставин позивач не заперечував ні в зауваженнях від 30.10.2019 №68/359 на акт №ЗП574/570/АВ-ЗП19442/570/АВ-ЗП2304/570/АВ від 21.10.2019, ні в позовній заяві.

Частинами першою та другою статті 115 КЗпП України, частиною першою статті 24 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця..., але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

У відповідності до абзацу 3 частини 2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Тобто, абзацом 3 частини 2 статті 265 КЗпП України передбачено лише імперативний вид санкції, який виключає можливість застосування диференційованого розміру покарання, а саме у вигляді штрафу у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

У відповідності до частини 4 статті 265 КЗпП України штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 за №509, із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ №55 від 03.02.2016, №295 від 26.04.2017, №823 від 21.08.2019 (далі - Порядок №509).

У відповідності до пункту 2 Порядку №509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені на підставі, зокрема, акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.

Таким чином припис про усунення виявлених порушень №ЗП574/570/АВ-ЗП1942/570/АВ-ЗП2304/570/АВ/П від 21.10.2019 та постанова про накладення штрафу №ЗП574/570/АВ–ЗП2304/570/АВ/П/ІП-ФС від 04.12.2019 винесені законно та обґрунтовано.

Доказів на спростування вищевикладених обставин позивачем не надано.

Згідно з ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 та ч.2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином суд вважає, що відповідач, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність винесенння спірних рішень.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що суд відмовляє у задоволенні позову, підстави для присудження понесених позивачем документально підтверджених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача відсутні.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Електротехнологія» (вул. Електрозаводська, буд. 3, м. Запоріжжя, 69065) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 25) про визнання протиправними та скасування індивідуальних актів - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк, визначений ст.295 КАС України, а також інші процесуальні строки щодо апеляційного оскарження, продовжуються на строк дії такого карантину.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Суддя Р.В. Кисіль