Вирок № 89152480, 21.04.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/6983/20

Провадження №1-кп/761/2061/2020

В И Р О К

іменем України

21 квітня 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Голуб О.А.,

за участі:

секретаря судового засідання Куліковської А.С.

прокурора Набухотного Т.В.

захисника Юрченка А.Ф.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві кримінальне провадження № 12020100100001673 від 19.02.2020 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Київ, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, без реєстрації та постійного місця проживання, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

1)14.10.1996 вироком Мінського районного суду м.Києва за ч.1 ст.140; ч.3 ст.81; ст.ст.44, 42 КК України (в редакції 1960 року) до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, звільненого по відбуттю строку покарання 11.07.1998;

2)17.04.2000 вироком Московського районного суду м.Києва за ст.17, ч.3 ст.81; ч.2 ст.140; ст.ст. 44, 42 КК України (в редакції 1960 року) до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, звільненого по відбуттю покарання 09.05.2001;

3)20.12.2002 вироком Центрального районного суду м.Одеси за ст. 15, ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75 КК України, звільненого від відбуття покарання з випробуванням та іспитовим стоком 2 роки;

4)17.06.2003 вироком Приморського районного суду м.Одеси за ч.3 ст.185, ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців, звільненого 21.09.2005 умовно-достроково на невідбуту частину покарання 11 місяців;

5)10.08.2007 вироком Голосіївського районного суду м.Києва за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки;

6)23.03.2010 вироком Голосіївського районного судом м.Києва за ч.3 ст.185; ч.3 ст.186; ст.ст. 70, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, звільненого 12.03.2010 умовно-достроково на невідбуту частину покарання строком 1 рік 3 місяці 2 дні;

7)19.02.2015 вироком Солом ?янського районного суду м.Києва за ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць, звільненого 02.11.2017 умовно-достроково на невідбуту частину покарання строком 10 місяців 24 дні;

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст.185 КК України,

в с т а н о в и в :

18 лютого 2020 року, приблизно о 17 год. 50 хв., ОСОБА_1 , знаходячись в приміщенні магазину «ЄВА», який розташований за адресою: м.Київ, площа Льва Толстого, ТЦ «Метроград», звернув увагу на прилавки з товаром, який продавався у вказаному вище магазині. В цей час, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел направлений на таємне, повторне викрадення чужого майна, яке належить ТОВ «РУШ».

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне, повторне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 , 18 лютого 2020 року, приблизно о 17 год. 58 хв., знаходячись в приміщенні магазину «ЄВА», який розташований за адресою: м.Київ, площа Льва Толстого, ТЦ «Метроград», підійшовши до торгових полиць, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв з прилавку чотири упаковки прального засобу «Persil DUO-CAPS», загальною вартістю 382,75 грн., без урахування ПДВ, після чого, ОСОБА_1 , поклав вищевказану продукцію в поліетиленовий пакет, та, не розрахувавшись, вийшов з приміщення магазину, але одразу був затриманий охороною магазину «ЄВА», тобто вчинивши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, не довів злочин до кінця з причин, що не залежали від його волі.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

Судовий розгляд проведено в межах обвинувачення за ч. 2 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України відповідно до вимог ст. 337 КПК України.

Будучи допитаним у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винуватим повністю, та дав суду показання, згідно з якими, 18 лютого 2020 року приблизно о 17 год. 50 хв., він, перебуваючи в ТЦ «Метроград», що розташований в підземному переході за адресою м.Київ, площа Льва Толстого, зайшов в магазин «ЄВА», звідки намагався викрасти чотири упаковки прального засобу «Persil DUO-CAPS», загальною вартістю 382, 75 грн., що йому не вдалося у зв`язку із затриманням охороною на виході з магазину. Усвідомлює протиправність вчиненого, шкодує про скоєне та розкаюється. Вказав, що вчинив даний злочин, у зв`язку із скрутним матеріальним становищем, складною життєвою ситуацією.

Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, ним не оспорюються, а також є логічними, послідовними та не викликають у суду сумніву щодо їх щирості.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів у даному кримінальному провадженні по фактичним обставинам вчиненого кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_1 щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини за кримінальним правопорушенням, розміру шкоди, які ніким не оспорюються, визнано недоцільним, у зв`язку із відсутністю сумнівів правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.

Таким чином, судовим розглядом, який проведено відповідно до вимог ст. 337 КПК України в межах висунутого обвинувачення, встановлено винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України, за вчинення якого він підлягає покаранню.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами статтей 65-68 КК України та роз`ясненнями, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 "Про практику призначення судами кримінального покарання" зі змінами і виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, відповідно до вимог ст.ст. 65, 68 КК України бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, ступінь здійснення злочинного наміру та причини, внаслідок яких злочин не було доведено до кінця, дані які характеризують його особу, стан здоров`я, вік обвинуваченого, сімейний стан, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_1 неодноразово раніше судимий за вчинення корисливих злочинів, вчинив дане кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є незакінченим злочином середньої тяжкості, не довів злочин до кінця, оскільки його дії були викриті охоронцями, є особою середнього віку, має незадовільний стан здоров`я, офіційно не працює, не одружений, постійного місця проживання не має та не має місця реєстрації.

В якості обставини, що пом`якшуює покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , відповідно до ст. 66 КК України, суд враховує його щире каяття, інших пом`якшуючих обставин судом не встановлено.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, наведені вище, дані про особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, те, що у даному випадку наявна обставина, що пом`якшує покарання, передбачена пунктом 1 частини першої статті 66 КК України, відсутні обставини, що обтяжують покарання, а також, що ним вчинено незакінчений злочин, невелика вартість майна на викрадення його вчинив посягання обвинувачений, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне, призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі у мінімальних межах визначених санкцією ч. 2 ст. 185 КК України, враховуючи, що ним вчинено незакінчений злочин, оскільки таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення останнього та попередження вчинення ним нових злочинів, призначеним відповідно до загальних засад, визначених у ст. 65 КК України та з урахуванням правил, передбачених ст. 68 КК України.

При цьому, враховуючи, що ОСОБА_1 має непогашені у встановленому порядку судимості за вчинення злочинів проти власності, також притягується до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України Деснянським районним судом м.Києва, більш м`які види покарань, передбачені санкцією ч.2 ст.185 КК України призначені бути не можуть, а також відсутні підстави для застосування ст. 75 КК України, у даному випадку, а тому призначене судом покарання він має відбувати реально.

Питання щодо долі речових доказів слід вирішити у відповідності зі ст. 100 КПК України.

Підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке застосовано судом за результатами підготовчого судового засідання 15 квітня 2020 року немає, а тому до вступу вироку в законну силу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 368-371, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

Строк відбування покарання у вигляді позбавлення волі ОСОБА_1 відраховувати, з моменту взяття його під варту, а саме з 26 лютого 2020 року, зарахувавши йому у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 26 лютого 2020 року по день набрання вироком законної сили.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу, залишити без змін.

Речовий доказ: CD - диск DVD-R, об`ємом 4,7 GВ, зберігати в матеріалах кримінального провадження № 12020100100001673, 4 коробки прального засобу «Persil» - передати у розпорядження ТОВ «РУШ».

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 30 днів з моменту його проголошення. Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку негайно вручити прокурору та обвинуваченому.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

СУДДЯ: