Рішення № 89151526, 08.05.2020, Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 716/2426/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.05.2020 Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді - Стрільця Я.С.,

за участю секретаря судових засідань – Вікторівської Д.Я.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Заставна цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – Заставнівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області про звільнення майна з – під арешту,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» (далі по тексту – ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – Заставнівський РВ ДВС ГТУЮ у Чернівецькій області про звільнення майна з – під арешту, в якому просить звільнити з-під арешту нерухоме майно, а саме: житловий будинок з господарськими спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , накладеного постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження серії ВП НОМЕР_1 , виданою 23.05.2014 Відділом державної виконавчої служби Заставнівського районного управління юстиції та постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 7138, виданою 28.09.2011 Відділом державної виконавчої служби Заставнівського районного управління юстиції.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 21.03.2007 р. між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_1 був укладений Договір про надання споживчого кредиту №2506/0307/88-013 (далі по тексту – Кредитний договір). З метою забезпечення належного виконання відповідачем своїх зобов`язань за Кредитним договором між АКБ «ТАС-Комерцбанк» і ОСОБА_1 був укладений Договір іпотеки від 21.03.2007, згідно умов якого ОСОБА_1 передав в іпотеку вищезазначений житловий будинок.

Рішенням Позачергових Загальних зборів акціонерів від 15.10.2007 р. Акціонерний комерційний банк «ТАС-Комерцбанк» змінив своє найменування на Відкрите акціонерне товариство «Сведбанк», який виступає правонаступником по всіх правах та зобов`язаннях АКБ «ТАС-Комерцбанк».

Рішенням Позачергових зборів акціонерів від 30.04.2009 р. ВАТ «Сведбанк» у зв`язку з приведенням Статуту у відповідність до норм Закону України «Про акціонерні товариства» змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство «Сведбанк», яке виступає правонаступником по всіх правах та зобов`язаннях ВАТ «Сведбанк».

28.12.2012 р. ПАТ «Сведбанк» відповідно до договору факторингу №15 відступило ТОВ «ФК «Вектор Плюс» свої права вимоги за зобов`язаннями відповідача по Кредитному договору, в тому числі, право вимоги за Кредитним договором №2506/0307/88-013 від 21.03.2007 р.

22.02.2016 р. ТОВ «ФК «Вектор Плюс» набуло право власності на майно, а саме житловий будинок з господарськими спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

У зв`язку з тим, що відповідач не виконав своїх зобов`язань за кредитним договором, має кредитну заборгованість, позивач має намір звернути стягнення на предмет іпотеки. Проте за даними Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 190703889 від 28.11.2019 р. на іпотечне майно накладено арешт і внесені відповідні записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень № 13452699 та № 13452740 про заборону відчуження всього нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 , обтяжувачем є ВДВС Заставнівського РУЮ у Чернівецькій області, обтяження зареєстровані відповідно 28.09.2011 та 23.05.2014 на підставі постанов про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

З урахуванням того, що зареєстроване обтяження порушує право позивача, як іпотеко- держателя, на першочергове задоволення його вимог за рахунок предмета іпотеки і як власника щодо володіння, користування та розпорядження своїм майном, він звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

В підготовче засідання представник позивача не з`явився, в поданій до суду заяві просив справу розглядати у його відсутності, позов підтримує повністю.

Відповідач та його представник в підготовчезасідання не з`явилися, попепередньо подали до суду заяву про визнання позову та прохання розглянути справу в їх відсутності.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача в підготовче засідання не з`явився, у поданій до суду заяві просив розгляд справи провести у їх відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечував.

Відповідно ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Враховуючи зазначені вище вимоги закону, а також визнання відповідачем позову, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити в підготовчому засіданні.

Суд приймає визнання позову відповідача, оскільки це не суперечить Закону, не порушує свободи чи інтереси інших осіб, та відповідає вимогам ч.4 ст. 206 ЦПК України та вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 21.03.2007 р. між АКБ «ТАС-Комерцбанк» ( після зміни найменування – ПАТ «Сведбанк» ) і ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 2506/0307/88-013 на отримання кредитних коштів в сумі 50 000 дол. США.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором № 2506/0307/88-013 від 21.03.2007 р., між банком і ОСОБА_1 21.03.2007 р. укладено Іпотечний договір №2506/0307/88-013–Z-1, на підставі якого ОСОБА_1 передав в іпотеку банка житловий будинок з господарськими спорудами, житловою площею 94,80 кв.м., загальною площею 125,00 кв.м.,розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Також встановлено, що рішенням Позачергових Загальних зборів акціонерів від 15.10.2007 р. Акціонерний комерційний банк «ТАС-Комерцбанк» змінив своє найменування на Відкрите акціонерне товариство «Сведбанк», який виступає правонаступником по всіх правах та зобов`язаннях АКБ «ТАС-Комерцбанк».

Рішенням Позачергових зборів акціонерів від 30.04.2009 р. ВАТ «Сведбанк» у зв`язку з приведенням Статуту у відповідність до норм Закону України «Про акціонерні товариства» змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство «Сведбанк», яке виступає правонаступником по всіх правах та зобов`язаннях ВАТ «Сведбанк».

28.12.2012 р. ПАТ «Сведбанк» відповідно до договору факторингу №15 відступило ТОВ «ФК «Вектор Плюс» свої права вимоги за зобов`язаннями відповідача по Кредитному договору, в тому числі, право вимоги за Кредитним договором №2506/0307/88-013 від 21.03.2007 р.

Статтею 1 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Порядок задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки передбачений у розділі V Закону України «Про іпотеку».

Зокрема, ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

При цьому за змістом ч. 6 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до ч. 7 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

З аналізу змісту статей 33, 36, 37, 39 Закону України «Про іпотеку», ст.ст.328, 335, 376, 392 ЦК України вбачається, що законодавцем визначено три способи захисту на задоволення вимог кредитора, які забезпечені іпотекою шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий - на підставі рішення суду та два позасудових способи захисту: на підставі виконавчого напису нотаріуса та згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Позасудовий спосіб захисту за договором про задоволення вимог іпотекодержателя або за відповідним застереженням в іпотечному договорі реалізується шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки або надання права іпотекодержателю від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу.

При розгляді справи встановлено, що банк реалізував своє право на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття на нього права власності. Так, 22.02.2016 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою А.М. прийнято рішення про державну реєстрацію права власності за ТОВ ФК «Вектор Плюс» №28469169, яке виникло на підставі Іпотечного договору від 21.03.2008р. між АКБ «ТАС-Комерцбанк» і ОСОБА_1 .

В той же час, як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 190703889 від 28.11.2019 р. на вищевказане іпотечне майно накладено арешт, про що внесені відповідні записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме:

- 28.09.2011 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою А.М. внесений запис № 13452740 про обтяження на підставі постанови ВДВС Заставнівського РУЮ в Чернівецькій області про арешт майна боржника №7138 від 28.09.2011 р.;

- 23.05.2014 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою А.М. внесений запис № 13452740 про обтяження на підставі постанови ВДВС Заставнівського РУЮ в Чернівецькій області про арешт майна боржника серії ВП № 31514519 від 23.05.2014 р.

З урахуванням наведеного позивач, як власник нерухомого майна, звернувся до суду із даним позовом, в якому просить захистити його порушені права.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) заходом примусового виконання судових рішень є звернення стягнення на майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають у інших осіб або належать боржнику від інших осіб.

Згідно із ч. 1 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт на майно боржника може накладатись державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Виходячи з системного тлумачення статей 16, 572, 589 ЦК України, статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», статті 1 Закону України «Про іпотеку» і роз`яснень, що надані судом у пункту 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 р. № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь - які дії, які не суперечать закону.

Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

З урахуванням наведеного та з огляду на те, що обтяження у вигляді арешту, накладене на майно власника - ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження серії ВП НОМЕР_1 , виданої 23.05.2014 Відділом державної виконавчої служби Заставнівського районного управління юстиції та постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 7138, виданої 28.09.2011 Відділом державної виконавчої служби Заставнівського районного управління юстиції, перешкоджає йому вільно володіти та розпоряджатися належним йому майном, тому з метою усунення перешкод у володінні і розпорядженні майном власником - позовні вимоги підлягають задоволенню.

До подібних за змістом правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові 13.03.2019 р. у справі № 815/2969/16 (провадження № 11-769апп18). Такий правовий висновок урахований Верховним Судом, зокрема і у постанові від 22.05.2019 р. по справі №310/5737/17-ц (провадження № 61-49120св18).

У відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено повністю, то судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 921 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 81, 89, 200, 206, 258-259, 263-265, 280-285 ЦПК України, ст. 16, 321, 391 ЦК України, ст.59,60 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 41 Конституції України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Зняти арешт з нерухомого майна, а саме: житлового будинку з господарськими спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс», накладений постановою Відділу державної виконавчої служби Заставнівського районного управління юстиції серії ВП №31514519 від 23.05.2014 року та постановою Відділу державної виконавчої служби Заставнівського районного управління юстиції № 7138 від 28.09.2011.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс», ЄДРПОУ: 38004195, судові витрати, понесені позивачем за сплату судового збору, в розмірі 1 921 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Чернівецького апеляційного суду через Заставнівський районний суд Чернівецької області.

Повне найменування учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс», ЄДРПОУ: 38004195, юридична адреса: проспект С.Бандери, буд.28-А, м. Київ;

Представник позивача – ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: с. Шишківці Кіцманського району Чернівецької області, паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 29.01.1999 р. Кіцманським РВ УМВС в Чернівецькій області,діє на підставі довіреності №717-А, виадної 12.11.2019 р.;

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ;

Третя особа, яка не заявляє вимог на предмет спору – Заставнівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, ЄДРПОУ:35039801, юридична адреса: вул. Гагаріна,2, м. Заставна, Чернівецької області.

Повний текст судового рішення складено 08.05.2020 року.

Суддя Ярослав СТРІЛЕЦЬ