Ухвала суду № 89147029, 08.05.2020, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/4240/19

Провадження № 2/629/81/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.05.2020 року м. Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судді- Мицик С.А., при секретарі судового засідання- Заводяній О.Ю., за участю позивача- відповідача – ОСОБА_1 , представника відповідача-позивача - ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3 , представника відповідача ВДВС – ОСОБА_4 , розглянувши в підготовчому засіданні клопотання позивача за первісним позовом ОСОБА_1 про застосування зустрічного забезпечення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Орільська селищна рада Лозівського району Харківської області, про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням та зустрічним позовом представника ОСОБА_6 - ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , відділу державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та м. Лозова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , Орільська селищна рада Лозівського району Харківської області, відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, про визнання недійсними електронних торгів та скасування свідоцтва про право власності, -

встановив:

В провадженні суду перебуває вказана цивільна справа.

Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13.03.2020 було задоволено заяву представника відповідача-позивача ОСОБА_6 -адвоката Здєльника С.І.про забезпечення позову та накладено арешт на об`єкт нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони його відчуження, до закінчення розгляду справи та набуття чинності судового рішення.

Позивач за первісним позовом ОСОБА_1 звернувся з клопотанням про застосування зустрічного забезпечення. В обґрунтування клопотання зазначив, що ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13.03.2020 року було задоволено заяву представника відповідача-позивача ОСОБА_6 - адвоката Здєльника С.І. та накладено арешт на об`єкт нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 шляхом заборони його відчуження, до закінчення розгляду справи та набуття чинності судового рішення, проте ухвалою суду не застосовано зустрічне забезпечення. Відповідач за первісним позовом ОСОБА_6 разом з дітьми, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , мешкає та користується належним заявнику на праві власності будинком, виконує в ньому поточний ремонт, облаштовує подвір`я, веде домашнє господарство, тримає птицю; в будинку знаходяться його та його дітей особисті речі, одяг, взуття, меблі та інше. Отже подальше знаходження його в будинку може привести до будь-яких наслідків, в тому числі до знищення будинку внаслідок пожежі або інших необережних дій, що може завдати збитків відповідачу за зустрічним позовом ОСОБА_1 . Відповідно до акту визначення вартості майна від 06.03.2019 року, складеного державним виконавцем Лопашовим В.С., оціночна вартість будинку складає 64100 грн. Зазначив, що згідно ч.3 ст.154 ЦПК України передбачено обов`язкове застосування зустрічного забезпечення у випадку відсутності у позивача зареєстрованого установленому законом порядку місця проживання(перебування)чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові, докази наявності якого ОСОБА_6 суду не надав. Враховуючи викладене, просив винести ухвалу про застосування зустрічного забезпечення, шляхом внесення позивачем на депозитний рахунок суду коштів у сумі 64100 грн.

Позивач-відповідач ОСОБА_1 клопотання підтримав, та в судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеним в клопотанні. Крім того, пояснив, що житловий будинок, власником якого він є, та на який судом було накладено арешт, наразі обрушується, на стіні гаражу мається тріщина, фундамент будівель підтоплюються стічними водами, на території належного йому домоволодіння валяються балони зі скрапленим газом, відсутній блискавозахист, все це призводить до руйнування нерухомого майна та може привести до пожежі та повного знищення майна. В нього є документ, що підтверджує його право власності на все домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , але коли він намагався потрапити у двір цього будинку, ОСОБА_6 перешкоджав йому у цьому та не допускав його у двір, в якому тримає собаку. З цього приводу він звертався до уповноважених органів, але вони відмовили у прийнятті відповідних заходів до ОСОБА_6 до вирішення наявного в суді спору.

Представник відповідача ВДВС – ОСОБА_4 клопотання про застосування зустрічного забезпечення підтримав, з підстав, що у ньому зазначені. Вважав вимоги про застосування зустрічного забезпечення обгрунтованими. Крім того, пояснив, що ОСОБА_1 є єдиним законним власником домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 . Вартість майна була визначена на підставі звіту повноважного оцінювача.

Представник відповідача-позивача – ОСОБА_6 - ОСОБА_2 надав письмові заперечення проти задоволення клопотання, за змістом яких обов`язкові підстави для застосування зустрічного забезпечення, згідно вимог діючого цивільного процесуального законодавства - відсутні. Крім того, заявник не довів у суді спричинення йому можливих збитків, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, а також не вмотивував розмір зустрічного забезпечення та співмірність заходів зустрічного забезпечення із заходами забезпечення позову, застосованими судом. Вимога про застосування зустрічного забезпечення шляхом внесення позивачем за зустрічним позовом на депозитний рахунок суду коштів у розмірі 64100 гривень, оскільки незастосування останнього може призвести до нанесення матеріальної шкоди заявнику, як відповідачу за зустрічним позовом, у випадку відмові в задоволенні заявлених позовних вимог за зустрічним позовом, нічим не підтверджена і не обґрунтована. Припущення заявника про те, що подальше знаходження ОСОБА_6 у спірному житловому будинку може призвести до будь-яких наслідків, в тому числі до знищення належного ОСОБА_1 будинку внаслідок пожежі, або інших необережних дій, завдасть йому значної матеріальної шкоди, не підтверджено жодними наявними у справі доказами. Місце проживання ОСОБА_6 зареєстроване в спірному житловому будинку, як об`єкті спільної сумісної власності подружжя. Первісний та зустрічний позови є позовами немайнового характеру, у яких відсутня ціна позову, тобто відсутня вартість спірного майна, тому доданий до клопотання акт визначення вартості спірного майна на суму 64100 гривень, складений державним виконавцем з метою проведення публічних торгів, не може бути належним доказом, оскільки не відображає реальної вартості нерухомого майна на дату подання клопотання про зустрічне забезпечення-квітень 2020 року. Враховуючи викладене, просив відмовити у задоволенні клопотання про застосування зустрічного забезпечення. В судовому засіданні представник відповідача-позивача – ОСОБА_6 - ОСОБА_2 надав пояснення, аналогічні викладеним в письмових запереченнях. Крім того, пояснив, що спірне нерухоме майно було передано ОСОБА_6 на відповідальне зберігання, він на теперішній час є зберігачем цього майна, свої повноваження він виконує належним чином. Правомірність та законність реєстрації права власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_6 наразі оспорюється.

Відповідачка ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечувала та пояснила, що позивач за первісним позовом ОСОБА_1 наразі є власником раніше належної їй частки домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на іншу частку якого оспорюється в суді. Отже, він має вільний доступ, та йому ніхто не перешкоджає користуватися цією часткою домоволодіння, а тому він також має змогу потрапити до цього домоволодіння та вчинити дії по нанесенню шкоди спірному нерухомому майну, а потім пред`явити претензії особі, яка на сьогоднішній день там проживає.

Заслухавши думку учасників судового провадження, перевіривши матеріали справи, суд вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.ч.1-3 ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову(зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові. Відповідно до ч.1 ст.159 ЦПК України, у певних випадках відповідач або інша особа, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову (ч.5 ст.154 ЦПК України).

Отже, на відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, зустрічне забезпечення направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача.

Реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов`язком.

Виключення з даного правила передбачені частиною третьою статті 154 ЦПК України.

Відповідач-позивач ОСОБА_6 , за заявою представника якого було вжито заходи щодо забезпечення його зустрічного позову, має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджено довідкою Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області та копією паспорта ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 34, 73-75).

В судовому засіданні заявником не було надано належних доказів на підтвердження обставин, зазначених в ч.3 ст. 154 ЦПК України, що зобов`язують суд застосувати зустрічне забезпечення, а саме, що майновий стан відповідача -позивача ОСОБА_6 або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків позивача- відповідача ОСОБА_1 , які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у зустрічному позові.

Тому в даному випадку відсутні підстави для обов`язкового застосування зустрічного забезпечення у розумінні статті 154 ЦПК України.

З огляду на обраний вид забезпечення позову, який не впливає на матеріальний стан заявника ОСОБА_1 як власника майна та не призводить до понесення додаткових витрат внаслідок його застосування, з урахуванням відсутності доказів завдання заявнику збитків внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, суд вважає доводи заявника щодо наявності підстав для застосування зустрічного забезпечення такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 154 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

В задоволенні клопотання відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 про застосування зустрічного забезпечення- відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя С.А. Мицик