Вирок № 89146441, 07.05.2020, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області)

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №489/1045/18

Провадження №1-кп/477/65/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2020 року м. Миколаїв

Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі колегії суддів:

головуючої судді Семенової Л.М.,

суддів Полішко В.В. та Саукової А.А.,

при секретарі судових засідань - Сірюк С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, що внесене до ЄРДР за № 12018150040000287 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, одруженого, на утриманні має малолітню дитину, не працюючого, не судимого, постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.187 , ч.3 ст.187, ч.1 ст. 263 КК України,

за участю прокурора Новицького А.М.,

потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,

захисника Тимошина Ю.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

22 січня 2018 р. близько 12-15 години, ОСОБА_1 , маючи намір на відкрите заволодіння чужим майном з використанням вогнепальної зброї - пістолету, тобто з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я (шляхом розбою) з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, зайшов до ювелірного магазину "Топаз", розташованого за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 81 / 2, де проник за прилавок, та, погрожуючи застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, стосовно продавця магазину ОСОБА_3 , шляхом направлення на неї вогнепальної зброї - пістолету "EKOL Major" калібру 9 mm P.A., намагався заволодіти золотими виробами та грошовими коштами магазину, тобто скоїв розбій, в цей момент до приміщення зайшов працівник вказаного магазину ОСОБА_4 , через що ОСОБА_1 швидко вийшов з магазину, не заволодівши будь-яким майном.

За вказане кримінальне правопорушення передбачена відповідальність за ч.3 ст. 187 КК України.

Крім того, 22 січня 2018 р. о 12 годині 42хвилини, раніше вчинивши розбій, маючи намір на відкрите заволодіння чужим майном з корисливих мотивів з використанням вогнепальної зброї - пістолету, ОСОБА_1 зайшов до приміщення відділення ТОВ "Компаньйон фінанс", розташованого за адресою: м. Миколаїв, пр. Миру, 21, направив на менеджера компанії потерпілу ОСОБА_2 вогнепальну зброю - пістолет "EKOL Major" калібру 9 mm P.A., тобто погрожуючи застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, заволодів грошовими коштами вказаного відділення в сумі 3000 грн.

За вказані діяння передбачена кримінальна відповідальність за ч.2 ст. 187 КК України.

Крім того, на початку 2018 року, при невстановлених обставинах, ОСОБА_1 придбав вогнепальну зброю - пістолет "EKOL Major" калібру 9 mm P.A., який в подальшому носив при собі та зберігав за місцем тимчасового проживання за адресою: АДРЕСА_3 , без передбаченого законом дозволу, до проведення 23 січня 2018 р. огляду працівниками поліції у вказаній квартирі.

За вказане діяння передбачена кримінальна відповідальність за ч.1 ст.263 КК України.

Матеріальна шкода ТОВ "Компаньйон фінанс" відшкодована.

Обвинувачений ОСОБА_1 за висунутим обвинуваченням себе винним не визнав. Показав, що тимчасово проживав за адресою: АДРЕСА_3 , але мав намір повернутися додому за своїм постійним місцем проживання, до Російської Федерації. Гроші, які на дорогу додому йому надала сестра, він витратив в інших цілях. Аби попросити у сестри ще коштів, він вирішив придбати для неї подарунок. З цією метою, 22 січня 2018р. зайшов до ювелірного магазину по вул.Космонавтів в м. Миколаєві аби придбати каблучку, розраховуючи витратити приблизно 200-300 грн. Коштів на купівлю каблучки з наявних в магазині йому не вистачало та він вийшов. Проте знову повернувся, згадавши, що в магазині бачив ще картини, з яких міг вибрати якусь для подарунку. Знову повернувся до магазину, за прилавок заходив для того щоб розгледіти картини, але нічого не підібрав та вийшов з магазину. Після цього поїхав на площу Перемоги в м. Миколаєві, де зайшов в приміщення "Легкозайм" з метою отримати кредит, але у цьому йому було відмовлено через відсутність зареєстрованого на території України місця проживання. Через деякий час він знову повернувся до приміщення «Легкозайм», розраховуючи отримати кредит в іншої працівниці, однак там знаходилась попередній консультант, після чого він вийшов. Стосовно наявності та застосування пістолету у вищевказаних приміщеннях магазину та кредитної установи, пояснив, що не пам`ятає застосування пістолету та його наявність взагалі.

В той же час покази обвинуваченого спростували потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Так, потерпіла ОСОБА_2 показала, що 22 січня 2018 р., в період часу з 12 до 13 години дня, знаходилася за своїм робочим місцем в ТОВ «Компаньон Фінанс», коли до приміщення зайшов обвинувачений, який був одягнутий у темну куртку, шапку та мав бороду. Вона запропонувала йому присісти та потягнулася за калькулятором, коли повернулася то через монітор побачила наставлений на неї предмет схожий на пістолет, та почула вимогу віддати гроші. В цей час встигла натиснути кнопку виклику охорони, та вийняла з каси 3000 грн. і через стіл подала обвинуваченому, які останній забрав та швидко вибіг з приміщення. Обвинуваченого впізнала, так як він заходив до установи за кілька днів з метою проконсультуватися з питань отримання кредиту, як перший раз так і на час вчинення злочину був одягнутий однаково, також мав чорну бороду.

Потерпіла ОСОБА_3 показала, що працювала у ювелірному магазині «Топаз» розташованому у торгівельному центрі « 33 квадратних метра». У січні 2018 року точної дати не пам`ятає, у обідню пору до приміщення магазину зайшов обвинувачений та приміряв срібну каблучку. Через деякий час приблизно біля 12 години дня, він знову прийшов та швидко зайшов за прилавок, де вона знаходилась, навів на неї пістолет та наказав лягати на підлогу. Коли вона присіла, обвинувачений почав однією вільною рукою шарпати зачинені ящики з ювелірними прикрасами. Однак вони були зачинені. В цей час до приміщення магазину зайшов ОСОБА_4 , який працював ювеліром, через що обвинувачений поспішно вийшов із магазину, нічого не взявши. Про дану подію вона розповіла ОСОБА_4 , про що вони повідомили господарю крамниці, який викликав поліцію. Обвинуваченого упізнала в залі судового засідання. На момент пограбування він був одягнений у темну куртку, на ньому були також окуляри у чорній оправі з жовтими скельцями, а також чорна борода. Погрозу пістолетом сприйняла реально.

Свідок ОСОБА_4 в ході судового слідства упізнав в обвинуваченому ОСОБА_1 особу, яка скоїла напад на продавця магазину « Топаз », та щодо обставин цього нападу повідомив, що працює ювелірним майстром в ювелірній крамниці, що розташована в торгівельному центрі «33 квадратних метри» по вул. Космонавтів, 81 в м. Миколаєві. Взимку 2018 року близько 12 години він зайшов у вказаний ювелірний відділ, де в дальньому кутку магазину побачив продавця ОСОБА_3 та привітався. В цей час побачив, як з-за прилавку ювелірного відділу швидко виходив обвинувачений, який також голосно привітався і вийшов на вулицю. На той час він був з бородою. На нього він уваги не звернув, так як вважав, що це зять продавця та направився до свого робочого місця. Після чого, до нього підійшла продавець ОСОБА_3 , яка за зовнішніми ознаками була шокована та повідомила, що її щойно хотіли пограбувати, пояснила, що до неї підійшов молодий чоловік, який тільки що вийшов з магазину, направив на неї пістолет та вимагав лягти на підлогу. Саме після цих вимог, зайшов він (свідок), після чого відвідувач залишив магазин.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 стороною обвинувачення надано наступні письмові докази.

За фактом розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_3 на підтвердження часу, місця та способу скоєння даного злочину прокурором надано протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 22.01.2018 р., згідно якої ОСОБА_3 повідомила, що 22.01.2018 р. о 12.07 год. невстановлена особа проникла до магазину "Топаз", що розташований по вул. Космонавтів, 81/2 в м.Миколаєві, де із застосуванням предмету, схожого на пістолет, вчинила розбійний напад на неї (а.с. 100 т. 1). Також у заяві потерпіла вказала, що нападника бачила та зможе впізнати. Очевидцем нападу вказаний ОСОБА_6 .

Згідно з протоколом огляду місця події від 22.01.2018 р., оглянуто приміщення ювелірного магазину "Топаз" по вул. Космонавтів, 81/2 в м. Миколаєві, що розташований у торгівельному центрі "33 квадратних метри", та який має вітрини з прикрасами.

Згідно з протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками від 23.01.2018 р., потерпіла ОСОБА_3 та свідок ОСОБА_4 , серед наданих фотознімків, упізнали на фотознімку із зображення обвинуваченого ОСОБА_1 особу, яка вчинила розбійний напад 22.01.2018 р. (а.с. 112-115 т.1).

Щодо відеозапису, наданого стороною обвинувачення на підтвердження вини ОСОБА_1 у скоєнні розбійного нападу на ОСОБА_3 , то процесуальні заходи, джерело та отримання даного відеозапису саме у процесуальний спосіб стороною обвинувачення не доведено. Відсутні дані про виготовлення копії даного запису в межах даного кримінального провадження з оригіналу носія такої інформації, визначеною процесуальним законом особою.

За вказаного, даний запис не може бути визнано судом як допустимий доказ у справі.

Щодо наданого прокурором протоколу огляду предмета від 26.01.2018 р., зокрема вище вказаного диску (а.с. 109 т.1), то Європейський суд з прав людини застосував у своїй практиці, зокрема в рішеннях у справах «Балицький проти України», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» різновид доктрини «плодів отруєного дерева»: коли визнаються недопустимими не лише докази, які безпосередньо отримані внаслідок порушення, а також і докази, які не були б отримані, якби не були отримані перші.

Таким чином, системний аналіз вимог законодавства та практики ЄСПЛ вказує про те, що допустимі самі по собі докази, отримані за допомогою відомостей, джерелом яких є недопустимі докази, стають недопустимими, тому з урахуванням вище наведеного колегія суддів визнає вказаний протокол огляду предмета недопустимим доказом у справі.

За фактом розбійного нападу на продавчиню ОСОБА_2 на підтвердження часу, місця та способу скоєння даного злочину прокурором надано протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_2 , згідно якої 22.01.2018 р. о 12.42 год., невідома особа, знаходячись за адресою: м. Миколаїв, пр. Миру, кут вул. Космонавтів, в приміщенні ТОВ "Компаньон Фінанс", відкрито, шляхом погрози предметом, схожим на пістолет, заволоділа грошовими коштами даного Товариства в сумі 3000 грн. (а.с. 116 т.1).

Згідно з протоколом огляду місця події від 22.01.2018 р., оглянуто приміщення відділення ТОВ "Компаньон Фінанс" по пр. Мира, 21 в м. Миколаєві, в якому розташовані столи з комп`ютерами, тумба та сейф, а також камери спостереження. На столі, який розташований біля вішалки для одягу наявний монітор, на якому мається фото чоловіка, одягнутого в куртку зеленого кольору, на вигляд 20-25 років, з бородою, на якому одягнута шапка темно-синього кольору, та який тримає у руці предмет, зовні схожий на пістолет. На моніторі зафіксований час зображення значиться як 12:42:48 год. (а.с. 119-122 т.1).

Згідно з протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками від 10.02.2018 р., потерпіла ОСОБА_2 упізнала обвинуваченого, як особу, що вчинила на неї розбійний напад 22.01.2018 р., а також впізнала обвинуваченого як нападника безпосередньо в залі судового засідання.

Стосовно наданого стороною обвинувачення відеозапису, диск із яким надано 22.01.2018 року Товариством "Компаньон Фінанс" на запит начальника Ленінського ВП (а.с. 66-67 т.3), то сторона захисту стверджує про недопустимість даного відеозапису як доказу, адже останній надано до внесення відомостей до ЄРДР.

Допустимість поданого відеозапису як доказу, з огляду на положення ст.ст.86, 93, 214, КПК України стороною обвинувачення не доведено.

Зі змісту запиту начальника Ленінського ВП та листа в.о. директора ТОВ «Компаньйон фінанс» у відповідь на даний запит слідує, що вказаний відеозапис надано до внесення відомостей до ЄРДР, отже такий запис не може бути прийнятий судом як допустимий доказ.

Стосовно протоколу огляду предмета від 25.01.2018 року щодо огляду вище вказаного відеозапису (а.с. 123-127 т.1), то останній не може бути визнано допустимим доказом, як такий, що є похідним з відомостей, джерело яких є недопустимі докази.

За фактом придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, на підтвердження вини обвинуваченого прокурором надано протокол від 23.01.2018 р. огляду квартири за участю понятих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 за адресою: АДРЕСА_3 , та одночасного затримання ОСОБА_1 в порядку ст. 209 КПК України (а.с. 145 т.1). У вказаній квартирі виявлено куртку чоловічу кольору хакі, предмет ззовні схожий на пістолет з написом "EKOL Major 9 мм.", магазин до пістолету, 6 предметів зовні схожих на патрони, окуляри по типу "антиблікових" у чорній пластиковій оправі, шапку темно синього кольору, рукавиці чорного кольору із малюнком, шарф, рюкзак (а.с.134 т.1). Зі змісту даного протоколу слідує, що ОСОБА_1 пояснив про належність йому вище вказаних вилучених речей, та які ним були використані під час розбійного нападу 22.01.2018 року. Даний протокол підписано учасниками такого огляду, в тому числі і ОСОБА_1 без будь-яких застережень.

Вказаний огляд проведено з дозволу ОСОБА_9 , як зазначено у заяві, як особи, яка зареєстрована та проживає за вказаною адресою (а.с . 133 т.1).

Зі змісту наданих письмових доказів (а.с. 33, 52 т.1) слідує, що квартира, в якій проведено такий огляд, не є власністю обвинуваченого. Постійним його місцем проживання є АДРЕСА_1 . Сам ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що проживає на території АДРЕСА_3 знаходився як гість.

Стосовно посилань захисника про незаконність здобуття органом досудового розслідування такого доказу як вогнепальної зброї під час обшуку тимчасового житла ОСОБА_1 без дозволу слідчого судді, то як вже зазначено вище, такий огляд проведено з дозволу ОСОБА_9 , в межах досудового розслідування за кримінальним провадженням, що внесене до ЄРДР 22.01.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 233 КПК ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ним володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених ч. 3 ст. 233 КПК.

Тобто, кримінальним процесуальним законом передбачено процесуальну гарантію захисту прав особи, а саме - можливість проникнути до житла чи іншого володіння за добровільною згодою особи, яка ним володіє, а не тільки на підставі ухвали слідчого судді.

При цьому, ч.5 ст.237 КПК України передбачає, що при проведенні огляду дозволяється вилучення речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу.

Згідно з ч.7 ст. 237 КПК, предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

В порядку, передбаченому ст.170 КПК України, ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Миколаєва накладено арешт на виявлене під час такого огляду та тимчасово вилучене майно, в тому числі предмет зовні схожий на пістолет із написом на затворі «Ekol magor 9 mm» в руків`ї якого знаходиться магазин із предметами, зовні схожими на патрони (а.с. 141 т.1).

Тобто законність даного огляду перевірялася слідчим суддею під час вирішення клопотання щодо арешту вище зазначеного майна. Стосовно вогнепальної зброї, то остання виявлена у кишені куртки, яка підлягала обов`язковому огляду як тимчасово вилучене майно.

Згідно висновку експерта № 55 від 06.02.2018 р., вилучений в ході огляду від 23.01.2018 р. пістолет з магазином з предметами схожими на патрони, є вогнепальною зброєю - гладко ствольним самозарядним пістолетом "EKOL Major" б/н калібру 9 mm P.A., який виготовлений промисловим способом із подальшим саморобним видаленням втулки з дульної сторони дула, яка перешкоджає вильоту снаряду із каналу дула та запресуванню газовідвідного отвору, придатний для проведення пострілів шумовими та газовими патронами калібру 9 mm P.A.К. (або їх аналогами); пістолетними патронами «терен-3» калібру 9 mm P.A.К., спорядженими гумовими кулями (або їх аналогами) та способом роздільного зарядження з використанням шумових патронів калібру 9 mm P.A. та саморобних свинцевих круглих куль діаметром 9,9 мм. Шість предметів, наданих на експертизу до категорії боєприпасів не належать.

Стосовно посилань захисника про недопустимість вказаного висновку як доказу, отриманого поза межами досудового розслідування, то вказана експертиза проведена 06.02.2018 року в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 22.01.2018 р. за фактом розбійного нападу та під час якого використовувалася така зброя. Після отримання висновку експерта, слідчим установлено про належність виявленого предмета, використаного під час розбійного нападу, до вогнепальної зброї, що стало підставою для внесення відомостей до ЄРДР за фактом виявлення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КПК України, та не суперечить положенням ч.1 ст.214 КПК України, при цьому докази отримано в межах одного кримінального провадження.

Згідно визначення термінів (п.10 ч.1 ст.3 КПК України) кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Стосовно наведеної стороною захисту практики Верховного суду у його постанові від 27.02.2020 року №23584842/17, то у наведеному рішенні Верховним судом висловлена позиція щодо недопустимості доказів, що були отримані в різних кримінальних провадженнях, з чого суд вважає, що відсутні підстави для застосування вказаного правового висновку у даній справі.

Оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, аналізуючи пояснення потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , свідка ОСОБА_4 , колегія суддів вважає повністю доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

ч.3 ст.187 КК України, стосовно потерпілої ОСОБА_3 тобто у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаному з проникненням у інше приміщення;

ч.2 ст. 187 КК України, стосовно потерпілої ОСОБА_2 , тобто у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), особою, яка раніше вчиняла розбій;

та ч.1 ст.263 КК України, тобто у придбанні, носінні, зберіганні вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.

При цьому, судом враховується також позиція Верховного Суду України, зазначена в Постанові судової палати у кримінальних справах від 18.04.2013 року у справі №5-9кс13, згідно якої дії, пов`язані із застосуванням предмета, який був використаний і який потерпіла реально сприймала як такий, що є небезпечним для життя і здоров`я має розцінюватися як розбійний напад.

Стосовно кваліфікації дій обвинуваченого за епізодом розбійного нападу на продавця ОСОБА_3 як скоєння розбійного нападу з проникненням до іншого приміщення, з якою погоджується суд, то на доведеність вказаного свідчать об`єктивні дані (обставини), досліджені в судовому засіданні та під час юридичної оцінки цих даних були з`ясовані: предмети майна, якими ОСОБА_1 хотів заволодіти, їх місце знаходження, мотив його злочинної поведінки, спосіб, час та послідовність вчинюваних ним дій. При цьому встановлено, що хоча обвинувачений і проник до приміщення магазину « Топаз » шляхом вільного доступу, проте, маючи намір на заволодіння чужим майном шляхом розбійного нападу, з метою реалізації свого умислу, проник в місце з обмеженим доступом, зокрема за прилавок продавця, що є відокремленою секцією магазину з обмеженим доступом, що підтвердила в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 та свідок ОСОБА_4 , за показами яких, обвинувачений проник за прилавок магазину, вчиняючи дії, які є складовими частинами розбійного нападу.

Обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність обвинуваченого за ч.3 ст187 КК України, суд відповідно до вимог ч.6 ст.368 КПК України, враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 18.04.2018 р. у справі № 569/1111/16-к, відповідно до якої такі дії обвинуваченого мають бути кваліфіковані, як поєднані з проникненням у інше приміщення чи сховище.

З огляду на викладене, колегія суддів стверджує про безпідставність доводів сторони захисту на необхідність кваліфікації дій ОСОБА_1 за епізодом розбійного нападу на ОСОБА_3 за ч.1 ст. 187 КК України, та вірною кваліфікацію цих дій саме за ч.3 ст.187 КК України у зв`язку з доведеністю дій обвинуваченого з проникнення до іншого приміщення під час розбійного нападу.

Щодо позиції захисника про виникнення у обвинуваченого умислу на заволодіння майном вже після того як він перебував за прилавком, де розглядав картини, то вказане суперечить іншим доказам, дослідженим в ході розгляду справи.

Посилання захисника щодо відсутності доказів застосування обвинуваченим зброї під час інкримінованих йому розбійних нападів, з огляду на недопустимість відеозаписів з камер спостереження, то такі доводи захисника спростовуються показами потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які в ході судового засідання вказували про направлення на них ОСОБА_1 предмета, зовні схожого на пістолет та реальність сприйняття ними висловлених із його демонстрацією погроз. Дані покази, зокрема покази ОСОБА_3 , узгоджуються з показами свідка ОСОБА_4 , який пояснив, що безпосередньо після залишення ОСОБА_1 ювелірної крамниці продавчиня ОСОБА_3 розповіла про його погрози пістолетом з метою заволодіння майном магазину. Окрім того, покази потерпілих підтверджують виявлений в одязі ОСОБА_1 під час огляду 23.01.2018 року приміщення квартири, як місця його тимчасового знаходження, предмету, зовні схожого на пістолет, належність якого до вогнепальної зброї підтверджена висновком експерта. Підстав недовіряти показам вказаних осіб у суду немає. Останні з обвинуваченим знайомі не були, підстави для його обмови відсутні.

Стосовно посилання захисника на порушення положень ст.416 КПК України у зв`язку зі збільшенням прокурором обсягу обвинувачення, то колегія суддів вважає, що таке збільшення не відбулося, адже вказані дії були і раніше інкриміновані обвинуваченому, та відбулася лише зміна кваліфікації за одним з епізодів, при тому за ознакою менш тяжкого кримінального правопорушення.

Щодо посилання захисника на незавершеність злочину за епізодом розбійного нападу на ОСОБА_3 , то кримінальне правопорушення за ст.187 КК України має усічений склад, тобто має характер закінченого злочину з моменту початку вчинення дій щодо погроз потерпілій зброєю з метою заволодіння майном магазину.

Стосовно посилання захисника щодо відсутності доказів причетності обвинуваченого ОСОБА_1 до скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, навіть за умови існування таких доказів як огляд місця події та висновок експерта, то такі доводи колегією суддів сприймаються як безпідставні, адже встановлено, що вище вказана вогнепальна зброя виявлена за місцем та під час тимчасового перебування ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_3 та застосовувалась обвинуваченим під час розбійних нападів, що підтверджується показами потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Крім того, в ході огляду квартири та вилучення даного майна, обвинувачений сам вказав про належність саме йому вилучених речей, серед яких, в тому числі, вогнепальна зброя.

Вирішуючи питання про обсяг та міру покарання, колегія враховує положення ст.ст.65-67 КК України.

При цьому, обставини, що пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлені. Щодо посилань захисника на обставину, яка пом`якшує покарання - відшкодування шкоди ТОВ «Компаньйон фінанс», то такі дії вчинені не обвинуваченим, а його сестрою, про що сторона захисту зазначала під час розгляду клопотання про зміну міри запобіжного заходу відносно обвинуваченого. Тобто, вказані дії, не можуть бути віднесені на користь обвинуваченого.

При призначенні покарання, суд враховує, що обвинуваченим вчинено тяжкі злочини, особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягався (а.с. 31 т.1), одружений (а.с. 47т.1), має малолітню дитину (а.с. 166 т.1), його позитивну характеристику (а.с. 33, 52, 91 т. 1), відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання, факт відшкодування шкоди ТОВ «Компаньйон фінанс», та з метою виправлення обвинуваченого і запобігання вчиненню ним нових злочинів, вважає необхідним призначити покарання у вигляді позбавлення волі в мінімальних межах санкцій статей Кримінального кодексу України, що передбачають відповідальність за скоєне, в тому числі з конфіскацією майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, суд вважає необхідним визначити обвинуваченому покарання за сукупністю злочинів, шляхом їх частково складання, та при призначенні покарання, виходить з вимог, що визначені ч.2 ст.416 КПК України щодо неможливості посилення покарання при новому розгляді справи судом першої інстанції. За вказаного, з урахуванням покарання, призначеного при постановленні вироку відносно ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні Ленінським районним судом м.Миколаєва, скасованого Миколаївським апеляційним судом, та вимог ч.2 ст. 416 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне відступити від рекомендації, висловленої Пленумом Верховного Суду у його постанові № 22 від 22.12.1995 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», (абз. 7 п. 15) відповідно до якої, при частковому складанні остаточне покарання в усякому разі має бути за розміром більшим кожного з покарань, призначених за окремі злочини, з метою недопущення погіршення становища обвинуваченого у даному кримінальному провадженні.

Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до приписів ст.100 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, слід стягнути з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта (а.с. 148 т.1).

Цивільний позов не заявлявся.

Клопотань про обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого не надходило.

Керуючись ст.374, 375 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.187 та ч.3 ст. 187 КК України та призначити йому покарання:

за ст.263 ч.1 КК України - у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки,

за ст.187 ч.2 КК України - у вигляді позбавлення волі строком на 7 років з конфіскацією майна,

за ст.187 ч.3 КК України - у вигляді позбавлення волі строком на 7 років з конфіскацією майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Початок строку відбування покарання за даним вироком відраховувати починаючи з дня затримання ОСОБА_1 на виконання даного вироку.

У відбутий строк покарання засудженому ОСОБА_1 зарахувати строк його попереднього ув`язнення за даною справою у період з 23 січня 2018 року по 10 вересня 2019 року, включно, відповідно до ч.5 ст.72 КПК України з розрахунку один день перебування під вартою дорівнює одному дню позбавлення волі.

Запобіжний захід засудженому, після припинення дії обраного під час судового провадження 10.09.2019 року запобіжного заходу у виді домашнього арешту, не обирався.

Речові докази: СD диски із відеозаписами (а.с. 130-132 т.1), - залишити в матеріалах провадження; мобільний телефон "Мейзу", - повернути засудженому; марлевий тампон, три предмети та дві первинні упаковки об`єктів (а.с. 157-158 т. 1) - знищити.

Арешт, накладений на пістолет "Ekol major 9mm" з магазином з 6 предметами схожими на патрони, які використані експертом та мають вигляд стріляних гільз, куртку чоловічу, окуляри, шапку, рукавиці, шарф, рюкзак сірого кольору, молоток, - скасувати.

Пістолет "Ekol major 9mm" з магазином і 6 стріляних гільз, молоток, - знищити.

Чоловічу куртку, окуляри, шапку, рукавиці, шарф, рюкзак сірого кольору, - повернути власнику ОСОБА_1 .

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 19.10.2016 року Корабельним РВ в м.Миколаєві УМВС України в Миколаївській області, процесуальні витрати на проведення експертизи в сумі 1287 грн. на користь держави (р/р UA 55899998031307011500001417 , отримувач - Вітовське УК/Вітовський р-н/24060300, код (ЄДРПО) 37992601, банк отримувача - Казначейство України, код класифікації доходів бюджету - 24060300, найменування кодів класифікації доходів бюджету - інші надходження.)

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя: Семенова Л.М.

Судді: Полішко В.В.

Саукова А.А.