Рішення № 89145714, 06.05.2020, Рокитнівський районний суд Рівненської області

Справа № 571/16/20

Провадження № 2/571/251/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2020 року. смт. Рокитне

Рокитнівський районний суд Рівненської області в складі: судді одноособово Комзюк А.Ф., при секретарі Качановській О.Ф., за участю представника відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Позивач, Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі АТ КБ "ПриватБанк") звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 93 602,49 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідно до укладеного кредитного договору №б/н від 23 серпня 2013 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 4500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок та підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку» складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керується п.2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4 Договору, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку. Власник картрахунку зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, згідно п.2.1.1.5.7 Договору.

Відповідач свої зобов`язання по договору не виконав, не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами, відповідно до умов договору. В зв`язку з цим, станом на 31.10.2019 року, виникла заборгованість в сумі 93 602,49 грн., що складається із 3913,19 грн. - заборгованості за тілом кредиту, 83 783,26 грн., – відсотків за користування кредитом, 972,59 грн. – пені, 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 4433,45 грн. – штраф (процентна складова). Просять стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, а також витрати по сплаті судового збору.

В судове засідання представник позивача не з`явився. Згідно клопотання представник позивача Гребенюк О ОСОБА_3 просить розглядати справу у відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що відповідачем подано до суду заяву про застосування до позовних вимог строку позовної давності та зазначив наступне. Матеріали справи не містять жодних документів, які зобов`язують відповідача сплачувати відсотки, пеню та штрафи за отриманим кредитом. Заява, витяг з Тарифів та витяг з Правил банківських послуг не вказано, розміру кредиту, виду картки та зобов`язання, які покладаються на відповідача. Відповідач не заперечує, що підписував анкету-заяву про приєднаня до умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку. Водночас, витяги Тарифів та Правил не містять підпису відповідача, тому відсутні підстави вважати, що відповідач був ознайомлений з вказаними Тарифами та Правилами . За вказаних обставин витяги Тарифів та Правил не є складовою умов договору кредиту, а нараховані за ними відсотки, пеня та штрафи не можуть бути стягнуті з відповідача.

Щодо наявного залишку боргу по тілу кредиту, то відповідач вважає, що позивач пропустив строк звернення до суду. Згідно виписки з рахунку вбачається, що останній платіж – поповнення готівкою , відповідач особисто здійснив у серпні 2015 року в розмірі 500 гривень, у подальшому жодних платежів не здійснював. Автоматичне списання банком грошових коштів з рахунку відповідача здійснювалося банком, тому такі дії не можуть свідчити про переривання перебігу строку позовної давності.

З огляду на зазначене, заяву відповідача про застосування строків позовної давності підтримує, просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення відповідача, дослідивши письмові докази, оцінивши їх в сукупності, приходить до наступного.

23 серпня 2013 року відповідач ОСОБА_2 підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанку (а.с.8).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №б/н від 23.08.2013 року, станом на 31.10.2019 року заборгованість ОСОБА_2 перед АТ КБ «ПриватБанк» становить 93 602,49 грн., в тому числі: 3913,19 грн. – тіло кредиту, 83 783,26 грн. – заборгованість за відсотками, 972,59 грн. – пеня, 4933,45 грн. – заборгованість по судовим штрафам (а.с.5-7).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

У заяві позичальника від 23 серпня 2013 року не вказано розміру наданого кредиту, термін та його умови, в тому числі умови відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просить стягнути з відповідача відсотки, пеню і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту, посилаючись на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, викладених на сайті:www.privatbank.ua, як невід`ємні частини спірного договору. При цьому, до позову долучений витяг з Умов та правил надання банківських послуг, що розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/.

Водночас, матеріали справи не містять підтверджень, що саме з цими Витягом з Тарифів та Витягом з Умов відповідач ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Судом встановлено, що надані позивачем Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/ як невід`ємні частини спірного договору, не містять підпису відповідача, а відтак у суду відсутні підстави вважати, що відповідач був ознайомлений з Тарифами та Умовами та правилами надання банківських послуг.

Частиною п`ятою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В силу вимог ч.1 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст.79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Суд вважає, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/ як невід`ємні частини спірного договору, не є належним і достовірним доказом у справі.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у справах N6-16цс15 від 11 березня 2015 року та N 6-1926цс15 від 4 листопада 2015 року, зазначається, що Умови не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, якщо Умови не містять підпису позичальника. Крім того, відсутні належні та допустимі докази, які би підтверджували, що саме ці Умови розумів позичальник, підписуючи заяву.

Аналогічну провову позицію висловив Верховний суд у справі за позовом АТ КБ «ПриватБанк» № 342/180/17, провадження №14-131цс19 (постанова від 3 липня 2019 року) де зазначив, що Велика Палата Верховного Суду вважає, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи не визнаються відповідачкою та не містять її підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

За вказаних обставин суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача пені та штрафів в сумі 89 689,30 гривень.

Водночас, згідно позовної заяви та розрахунку заборгованості вбачається, що наявна заборгованість по тілу кредиту в сумі 3913,19 гривень.

Відповідно до ч.ч. 1.3 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 256 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно із ст.258 ЦК України, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Статтею 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно із ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, є підставою для відмови у позові.

Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил еадання банківських послуг, яка підписана відповідачем ОСОБА_2 23.08.2013 року не містить відомостей про визначення строку договору.

Відповідач у своїй заяві просить відмовити у задоволенні позовних вимог у зв`язку з тим, що на момент звернення позивача до суду позовна давність спливла (а.с.54-55).

Суд погоджується з вказаною обставиною та вважає, що до даних позовних вимог застосовується позовна давність у три роки, оскільки згідно виписки банку останній платіж здійснено 18 серпня 2015 року у розмірі 500, 00 гривень (а.с.58 на звороті).

Суд не приймає до уваги відомості розрахунку заборгованості по кредитному договору, згідно якого останнє погашення за кредитом здійснено 23.11.2018 року в сумі 27,41 грн (а.с.7) з огляду на наступне.

Відповідно до виписки по рахунку ОСОБА_4 , зокрема, картка № НОМЕР_1 , 23.11.2018 року проведено автоматичне погашення простроченої заборгованості на суму 27,41 гривень. Також згідно виписки Приватбанк вбачається, що автоматичне погашення заборгованості або списання відсотків мало місце і до, і після 23.11.2018 (а.с. 65).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України у справі №6-2891цс16 від 08.11.2017, до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть з урахуванням конкретних обставин справи належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

При цьому якщо виконання зобов`язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Вчинення боржником дій з виконання зобов`язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності лише за умови, якщо такі дії здійснено самим боржником або за його згодою чи дорученням уповноваженою на це особою.

Не можуть вважатися добровільним погашенням боргу, що перериває перебіг позовної давності, будь-які дії кредитора, спрямовані на погашення заборгованості, зокрема списання коштів з рахунків боржника без волевиявлення останнього, або без його схвалення.

Представник відповідач зазначає, що після останньої сплати боргу 18.08.2015 р. у розмірі 500,00 гривень відповідач ОСОБА_2 жодних дій, які свідчили б про визнання боргу чи його частини, відповідач не вчиняв.

Суд погоджується з вказаною обставиною та вважає, що останній платіж по кредитному договору відповідачем було здійснено саме 18.08.2015 року, оскільки належних доказів у підтвердження того, що після вказаної дати відповідач вчиняв активні дії, які свідчили б про визнання заявленого боргу позивачем або що останній уповноважував на це інших осіб не надано.

Позовна заява надіслана до суду поштою 08 січня 2020 року, згідно відмітки Укрпошта- Експрес, відправлення оформлено 28.12.2019 (а.с.45).

Враховуючи вказані обставини справи та правові норми, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову про стягнення заборгованості по тілу кредиту у зв`язку з пропуском строку позовної давності.

Керуючись ст.ст.264,265 ЦПК України,суд,

в и р і ш и в :

Відмовити Акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 23 серпня 2013 року в розмірі 93 602,49 гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д, рах.№ НОМЕР_2 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 .

Суддя (підпис) Згідно з оригіналом.

Суддя Рокитнівського районного суду

Рівненської області А.Ф.Комзюк

Повне рішення виготовлено 08.05.2020 р.