Ухвала суду № 89144022, 30.04.2020, Біловодський районний суд Луганської області

Справа № 408/1383/20-к

1-кс/408/469/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

с. Біловодськ 30 квітня 2020 року

Слідчий суддя Біловодського районного суду Луганської області Рукас М.С., при секретарі Мірошнік Г.Г., за участю:

слідчого Веклюка І.М.

прокурора Рабочий Д.А.

підозрюваного ОСОБА_1

розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Станично-Луганського ВП ГУНП в Луганській області Веклюка І.М., погоджене з прокурором Луганської місцевої прокуратури № 2 Луганської області Рабочий Д.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Станиця Луганська Луганської області, громадянина України, який має неповну середню освіту, який не працює, який перебуває у цивільному шлюбі, має на утриманні малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-24.03.2020 Біловодським районним судом Луганської області за ч. 1 ст. 121 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

29 квітня 2020 року до суду надійшло клопотання старшого слідчого СВ Станично-Луганського ВП ГУНП в Луганській області Веклюка І.М., погоджене з прокурором Луганської місцевої прокуратури № 2 Луганської області Рабочий Д.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України у кримінальному провадженні № 12020130570000169 від 26 березня 2020 року.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що 26 березня 2020 року приблизно о 10 годині, більш точний часпід час досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_1 , повторно маючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, за допомогою ключів, які залишились в нього з 2018 року після оренди будинку АДРЕСА_2 , проник в останній, звідки таємно виніс до подвір`я будинку телевізор торгівельної марки «Elenberg» моделі «2921р» в корпусі сірого кольору та жіночу сумку торгівельної марки «Ессо», які помістив до взятої із собою господарської теліжки.

Залишаючи місце вчинення злочину, а саме подвір`я будинку АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 був помічений місцевою мешканкою, ОСОБА_3 , на зауваження якої щодо вчинення ним протиправних дій, ОСОБА_1 не відреагував та не приховуючи намір протиправно заволодіти майном, діючи відкрито, тобто у присутності ОСОБА_3 , з місця вчинення злочину зник, звернувши викрадене на свою користь, розпорядившись ним на власний розсуд.

Згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 19/113/9/1-450е від 02 квітня 2020 року, вартість викраденого ОСОБА_1 телевізору торгівельної марки «Elenberg», модель «2921р» на момент скоєння кримінального правопорушення, тобто станом на 26 березня 2020 року, могла становити 566 гривень 67 копійок.

Згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 19/113/9/1-498е від 13 квітня 2020 року вартість викраденої ОСОБА_1 жіночої сумки торгівельної марки «Ессо» на момент вчинення кримінального правопорушення, тобто станом на 26 березня 2020 року, могла становити 143 гривні 33 копійки.

Протиправними діями ОСОБА_1 , у зв`язку з повторним, відкритим викраденням телевізору торгівельної марки «Elenberg», модель «2921р» та жіночої сумки торгівельної марки «Ессо», потерпілій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно висновків судових товарознавчих експерти, спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 710 гривень, який під час досудового розслідування відшкодовано в повному обсязі за рахунок повернення викраденого майна.

29 квітня 2020 року з урахуванням зібраних доказів у кримінальному провадженні ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

Допитаний з даного приводу ОСОБА_1 свою причетність до вчинення даного злочину визнав повністю.

Підозра ОСОБА_1 обґрунтовується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме:

-протоколом огляду місця події, прилеглої територія до подвір`я будинку АДРЕСА_4 , під час якого у ОСОБА_1 вилучені жіноча сумка та телевізор, з поверхні якого вилучені сліди папілярних ліній;

-протоколом відібрання зразків слідів пальців рук у ОСОБА_1 для проведення експертизи;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_3 , котра пояснила, що 26 березня 2020 року, близько 10 голини побачила ОСОБА_1 , який виносив з подвір`я будинку АДРЕСА_2 викрадене майно, на що вона зробила останньому зауваження та повідомила про намір звернутись до поліції, однак її зауваженні він проігнорував та повідомив, що йому байдуже на її звернення до поліції;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_5 , який пояснив, що 26 березня 2020 року, він за проханням свого племінника, ОСОБА_1 , допоміг зі слів останнього перевезти саме його речі з будинку АДРЕСА_2 , в якому ОСОБА_1 раніше мешкав. Про те, що ОСОБА_1 вивозить з вказаного будинку речі, які йому не належать, а саме телевізор та сумку, він нічого не знав;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_6 , який пояснив,що 26 березня 2020 року він був залучений в якості понятого при вилученні у ОСОБА_1 телевізору та жіночої сумки, при цьому сам ОСОБА_1 повідомив, що вказане майно він викрав;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , який пояснив,що 26 березня 2020 року він був залучений в якості понятого при вилученні у ОСОБА_1 телевізору та жіночої сумки, при цьому сам ОСОБА_1 повідомив, що вказане майно він викрав;

-протоколом допиту ОСОБА_8 , який повідомив, що 25 березня 2020 року, він надав ОСОБА_1 за його проханням господарську теліжку для перевезення начебто його особистих речей, яку ОСОБА_1 йому повернув 26 березня 2020 року, про те, що ОСОБА_1 збирався використати його теліжку для перевезення викраденого ним майна, він не знав;

-протоколом огляду прилеглої території до будинку АДРЕСА_5 , під час якого оглянута господарська теліжка, яка належить ОСОБА_8 , яку ОСОБА_1 намагався використати для перевезення викраденого ним майна;

-протоколом допиту ОСОБА_9 , який повідомив, що 26 березня 2020 року, він надав ОСОБА_1 за його проханням господарську теліжку для перевезення начебто його особистих речей, яку ОСОБА_1 йому повернув 26 березня 2020 року, про те, що ОСОБА_1 використовував його теліжку для перевезення викраденого ним майна, він не знав;

-протоколом огляду прилеглої території до будинку АДРЕСА_6 , під час якого оглянута садова теліжка, яка належить ОСОБА_9 , яку ОСОБА_1 використав для перевезення викраденого ним майна;

-протоколом огляду будинку АДРЕСА_2 , під час якого вилучені сліди папілярних ліній;

-протоколом допиту ОСОБА_4 , яка повідомила, що будинок АДРЕСА_2 , в якому вона певний час мешкала, належить її нині покійної сестри, в якому перебувало її майно. 08 квітня 2020 року разом з співробітниками поліції вона прибула до будинку, де виявила відсутність її майна, а саме телевізору та жіночої сумки;

-постановою про визначення речових доказів, а саме: телевізору, жіночої сумки, покривала та зв`язки ключів;

-постановою про визначення речових доказів, а саме господарської теліжки;

-постановою про визначення речових доказів, а саме садової теліжки

-висновком судової товарознавчої експертизи № 19/113/9/1-450е від 02 квітня 2020 року, згідно якого вартість викраденого ОСОБА_1 телевізору торгівельної марки «Elenberg», модель «2921р» на момент скоєння кримінального правопорушення,тобто станом на 26.03.2020, могла становити 566 гривень 67 копійок;

-висновком судової товарознавчої експертизи № 19/113/9/1-498е від 13 квітня 2020 року, згідно якого вартість викраденої ОСОБА_1 жіночої сумки торгівельної марки «Ессо» на момент вчинення кримінального правопорушення, тобто станом на 26.03.2020, могла становити 143 гривні 33 копійки;

-висновком судової дактилоскопічної експертизи № 19/113/7/1-296е від 16 квітня 2020 року, згідного якого сліди папілярних ліній вилучені з поверхні телевізору та з приміщення будинку АДРЕСА_2 , залишені ОСОБА_1 ;

-протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 , котрий повністю визнав свою вину у вчиненні вищевказаного злочину та розповів про обставини його скоєння.

Таким чином, в ході досудового розслідування встановлено наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт. Станиця Луганська Луганської області, громадянин України, який має неповну середню освіту, який не працює, який перебуває у цивільному шлюбі, має на утриманні малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий: 24.03.2020 Біловодським районним судом Луганської області за ч. 1 ст. 121 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, який згідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів і карається позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років.

Щодо особи підозрюваного: неодружений, перебуває у цивільному шлюбі, має на утриманні малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який має неповну середню освіту, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , згідно побутової характеристики характеризується негативно, схильний до конфліктів, вживає спиртні напої, активну участь в житті громади не приймає, на обліку у лікаря-нарколога, психіатра не перебуває, раніше судимий.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Вказаний ризик ґрунтується на тому, що ОСОБА_1 мешкає на території, що знаходиться у безпосередній близькості до державного кордону України та лінії розмежування в зоні проведення операції об`єднаних сил та у разі її перетину будь-яким способом (у порядку передбаченому чинним законодавством або всупереч встановленому законом порядку) останній матиме реальну можливість переховуватись від органів досудового розслідування, прокурора, суду, та, відповідно, уникнути кримінальної відповідальності, оскільки застосування до нього будь-яких заходів забезпечення, передбачених КПК України, буде неможливим. Також тяжкість покарання, яке може бути застосоване до ОСОБА_1 у разі визнання обвинувальним вироком суду його винуватості у вчиненні злочину, а саме позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років, стимулюватиме останнього переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Крім того наявність у ОСОБА_1 судимості за вчинення злочину передбаченого ч.1 ст.121 КК України, за яке вироком Біловодського районного суду від 24 березня 2020 року, ОСОБА_1 призначене покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, який на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбуття покарання з випробувальним строком на 2 роки, що не уможливлює суд при призначенні покарання за вчинення ним нового кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.186 КК України, призначити покарання не пов`язане з позбавленням волі, що спонукатиме ОСОБА_1 , з метою уникнення покарання пов`язаного з позбавленням волі, переховуватись від органів досудового розслідування, прокурора, суду. Таким чином Зазначені обставини свідчать про наявність вказаного ризику та неможливість його запобігання шляхом застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою;

2) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Ризик ґрунтується на тому, що підозрюваний ОСОБА_1 28 квітня 2020 року притягнутий до кримінальної відповідальності за вчинення ним тяжкого корисливого злочину передбаченого ч.2 ст.15-ч.3 ст.185 КК України, крім того підозрюється у вчинені повторно тяжкого кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.186 КК України, також раніше судимий, а саме 24 березня 2020 року засуджений Біловодським районним судом за ст. 121 ч.1 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, від відбуття покарання звільнений з випробувальним терміном 2 роки, інкримінований йому злочин ОСОБА_1 вчинив в період іспитового строку. Тому як вбачається із матеріалів кримінального провадження на шлях виправлення не став. Вищевказане свідчить про неможливість застосування до ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою для запобігання зазначеному ризику.

В судовому засіданні слідчий Веклюк І.М. просив суд клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 задовольнити.

Прокурор Рабочий Д.А. в судовому засіданні повністю підтримав клопотання слідчого, просив його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_1 не заперечував, що саме він вчинив вказаний злочин, просив клопотання слідчого з приводу обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не задовольняти.

Перевіривши надані до клопотання матеріали, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого було подано клопотання, вислухавши думку всіх осіб, що беруть участь у справі, та дослідивши письмові докази, надані органами досудового розслідування приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Так ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч.3 ст.186 КК України, оскільки в клопотанні слідчого є достатньо даних, що підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що саме ОСОБА_1 міг вчинити те кримінальне правопорушення, в якому йому пред`явлено підозру. Сам ОСОБА_1 не заперечував проти того, що саме він 26 березня 2020 року викрав майно ОСОБА_4 .. Крім того з показів свідка ОСОБА_3 встановлено, що 26 березня 2020 року вона бачила ОСОБА_1 , який виносив з території домоволодіння АДРЕСА_2 майно потерпілої, на зауваження останньої про намір звернутися до поліції ОСОБА_1 проігнорував. З показів свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від 26 березня 2020 року встановлено, що в їх присутності співробітники поліції у ОСОБА_1 виявили та вилучили телевізор та жіночу сумку, при цьому останній повідомив, що вказане майно він викрав.

Клопотання відповідає вимогам ст.184 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Так, слідчим доведено наявність підстав, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, у тому числі наявність ризиків, зазначених у клопотанні та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, оскільки ОСОБА_1 характеризується негативно, міцних соціальних зв`язків не має, зловживає спиртними напоями, схильний до конфліктів, раніше судимий, може виїхати за межі Станично-Луганського району, матиме реальну можливість переховуватися від слідства та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, вчинив злочин під час іспитового терміну, що свідчить про не бажання останнього ставати на шлях виправлення та неможливість обрання іншого запобіжного заходу такого як особисте зобов`язання або домашній арешт, оскільки ОСОБА_1 може в будь-який момент залишити своє місце проживання та виїхати в невідомому напрямку, порушити можливий режим домашнього арешту або покладені зобов`язання.

Крім того, суд враховує що ОСОБА_1 веде аморальний спосіб життя, схильний до зловживання спиртних напоїв, є імовірність того, що він може знову скоїти злочин.

На підставі зазначених обставин в їх сукупності, суд не вбачає підстав для застосування до ОСОБА_1 інших, більш м`яких запобіжних заходів, а навпаки існує необхідність в обранні суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого СВ Станично-Луганського ВП ГУНП в Луганській області Веклюка І.М., погоджене з прокурором Луганської місцевої прокуратури № 2 Луганської області Рабочий Д.А. - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб.

Строк тримання під вартою обчислювати з 30 квітня 2020 року з 14 години 35 хвилин до 28 червня 2020 року до 24 години 00 хвилин.

Термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою встановити до 28 червня 2020 року до 24 години 00 хвилин.

Розмір застави для ОСОБА_1 визначити в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (з урахуванням визначеного розміру 2102 гривні станом на 1 січня 2020 року) - 84 080 (вісімдесят чотири тисячі вісімдесят) гривень 00 копійок.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що він має право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Застава може бути внесена на відповідний рахунок:

Одержувач - ТУ ДСА України в Луганській області;

Код ЄДРПОУ - 26297948;

Банк одержувача - Держказначейська служба України м. Київ;

МФО - 820172;

Рахунок - НОМЕР_1 .

Призначення платежу: застава, справа № 408/1383/20-к (1-кс/408/469/20) ухвала Біловодського районного суду Луганської області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ЄДРПОУ суду - 05380616, та надати документ, що це підтверджує, прокурору, суду.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 терміном на 2 місяці наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із смт. Станиця Луганська, Луганської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання.

Відповідно частини 8 статті 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Частиною 10 статті 182 КПК України передбачено, що у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Згідно частини 11 статті 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Копію ухвали вручити всім учасникам процесу.

Ухвала може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали проголошено 04 травня 2020 року о 09 годині 00 хвилин.

Слідчий суддя М.С. Рукас