
Справа № 286/775/20
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(ЗАОЧНЕ)
08 травня 2020 року м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Гришковець А. Л.
з секретарем Павленко Л. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Овручі справу за позовом акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду із позовною заявою і просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором б/н від 07.06.2013 в сумі 11756 грн. 45 коп. із них: 8318 грн. 31 коп. заборгованості за кредитом, 2402 грн. 12 коп. заборгованості по відсотках за користування кредитом, 1036 грн. 02 коп. штрафи та судовий збір в сумі 2102 грн. 00 коп., мотивуючи тим, що 07.06.2013 відповідачеві по кредитному договору без номера від 07.06.2013 було видано кредит в розмірі 10200 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 договору, на підставі яких відповідач при укладенні договору дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.
Згідно п.п. 1.1.6.1, 1.1.6.2 договору зміни в «Умови та правила надання банківських послуг» вносяться банком щомісячно в односторонньому порядку, а у випадках, коли в односторонньому порядку внесення змін неможливо, банк повідомляє клієнтів про внесені зміни шляхом використання різних каналів зв`язку. У разі незгоди зі змінами «Умов та правил надання банківських послуг» або «Тарифів Банку» клієнт має право надати банку заяву про розірвання договору виконавши умови п.2.1.1.5.4 договору.
Відповідно до п. 2.1.1.12.6 договору банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому тарифами банку, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті, з розрахунку 360 календарних днів на рік. У разі виникнення прострочених зобов`язань відповідно до п.2.1.1.12.6.1 договору клієнт сплачує банку, яка розраховується згідно тарифів банку на час порушення зобов`язання та може змінюватись у відповідності до п.1.1.3.2.3.
При порушенні строків платежу по кожному з грошових зобов`язань, передбачених цим договором більше ніж на 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову, що встановлено п. 2.1.1.7.6 договору.
Взяті на себе зобов`язання відповідач не виконує і тому заборгованість по кредиту станом на 31.01.2020 становить вищевказану суму.
Розгляд справи проводиться відповідно до положень ст.279 ЦПК України в порядку спрощеного провадження, з повідомленням сторін.
Сторони в судове засідання не з`явилися. Представник позивача надав заяву, в якій просить справу слухати у його відсутність. Позовні вимоги підтримав. Погоджується на заочний розгляд справи. Відповідач про причини неявки не повідомив. Відзив на позов до суду не надала.
Дослідивши письмові докази в справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, визначених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.ч. 5-6 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В ст.89 ЦПК України законодавець закріпив, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
В судовому засіданні встановлено, що 07.06.2013 ОСОБА_1 , тобто відповідач, звернулася до ПАТ КБ «Приватбанк» із заявою про отримання кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.
На підтвердження позовних вимог позивачем надано Анкету-заяву відповідача про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, Витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/.
Відповідно до п.1.1.2.1.1. Умов та правил надання банківських послуг ПАТ КБ «Приватбанк» клієнт зобов`язаний належним чином виконувати зобов`язання.
Згідно з п.1.1.2.1.2. клієнт зобов`язаний вчасно здійснювати оплату банківських послуг відповідно до тарифів банку, здійснювати погашення заборгованості у строки та в розміріх, визначених договором.
Пунктом 2.1.1.3.5. сторони узгодили, що в разі порушення клієнтом зобов`язань з погашення заборгованості по кредиту протягом 180-ти днів з моменту виникнення таких порушень, на підставі ст.ст.212, 611, 651 ЦПК України терміном повернення кредиту встановлюється 180-й день з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту. На 180-й день з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту клієнт зобов`язаний повернути банку кредит, проценти за користування кредитом, неустойку та виконати інші зобов`язання за договором в повному обсязі.
Відповідно до п.2.1.1.8.1. за несвоєчасне виконання клієнтом будь-якого грошового зобов`язання за цим договором банк має право нарахувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.
Посилання позивача на п. п. 2.1.1.5.4, 2.1.1.12.6.1 та 2.1.1.7.6 договору суд не бере до уваги, так як останні взагалі відсутні в Умовах та Правилах надання банківських послуг.
З розрахунку заборгованості за кредитним договором б/н від 07.06.2013 вбачається, що станом на 31.01.2020 за відповідачем обліковується заборгованість, яка в загальному розмірі становить 11756 грн. 45 коп., із них: 8318 грн. 31 коп. заборгованості за тілом кредиту; 2402 грн. 12 коп. заборгованості за нарахованими відсотками за користуванням кредиту; 1036 грн. 02 коп. штрафи.
Крім того, дані розрахунку підтверджують, що відповідач, користуючись кредитними коштами, сплачував заборгованість і загальна сума погашення за наданим кредитом склала 67630 грн. 35 коп..
Згідно зі ст. 526 ЦПК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти ( кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
АТ КБ «ПРИВАТБАНК», пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просить у тому числі, крім заборгованості за тілом кредиту, стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованості за нарахованими відстотками і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту.
Обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, позивач, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилається на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/ як невід`ємні частини спірного договору.
Проте, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування. Слід зауважити, що Приватбанк в позовній заяві посилається на пункти Умов та правил надання банківських послуг, які відсутні в примірнику Умов та правил надання банківських послуг, що долучені до позовної заяви. Дана обставина є також додатковим аргументом на користь вищевказаних доводів.
Роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді даної справи.
За таких обставин, без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 принципу справедливості розгляду справи судом.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у ст. 8 Конституції України.
Відповідно до ч. 4 ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
У ч.ч.1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів»).
У п. 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийнятої 09.04.1985 №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН, зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.
Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22.11.1996 № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11.07.2013 у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи ч.4 ст. 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно- правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.
У постанові від 03.07.2019 по справі № 342/180/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла наступного висновку, а саме, що з урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг - це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 АТ КБ «ПриватБанк» дотримався вимог, передбачених ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» в частині повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк.
Правовий висновок, якого дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 по справі №342/180/17, було застосовано на підставі ч.4 ст.263 ЦПК України Житомирським апеляційним судом при розгляді цивільних справ, зокрема №286/3041/19, №3044/19 ( рішення від 18.12.2019, які набрали законної сили), за аналогічними позовами акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», про що свідчать дані з Єдиного державного реєстру, і відповідно вказані обставини є загальновідомими.
Таким чином, аналізуючи та оцінюючи правовідносини, що склалися; норми права, що їх регулюють; всі докази в їх сукупності; виходячи із відповідності установлених судом вищевказаних обставин одному з основних завдань цивільного судочинства, регламентованому статтею 2 ЦПК України - справедливому розгляду і вирішенню цивільних справ, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі, та враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті в повному обсязі, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, суд приходить до переконання про наявність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за наданим кредитом, а саме: 8318 грн. 31 коп.. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2102 грн.00 коп., який відповідно до ст.141 ЦПК підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог, а саме в сумі (2102х70,75%)=1487 грн. 16 коп..
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 245, 263-265, 268, 274, 279, 282 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), яка проживає по АДРЕСА_1 , на користь акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (р/р № НОМЕР_2 , МФО 305299, код 14360570), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, заборгованість за кредитним договором без номера від 07.06.2013 в сумі 8318 грн. 31 коп., що є заборгованістю за наданим кредитом (тілом кредиту), та судовий збір в сумі 1487 грн. 16 коп..
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Про перегляд заочного рішення може бути подана заява протягом 30 днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення на заочне рішення до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, але не пізніше закінчення строку карантину.
Суддя: А. Л. Гришковець
Судове рішення № 89141782, Овруцький районний суд Житомирської області було прийнято 08.05.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 286/775/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: