Ухвала суду № 89140978, 08.05.2020, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/1262/20

Провадження № 1-кс/307/531/20

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу

08 травня 2020 року м. Тячів

Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Ніточко В.В., з участю секретаря судового засідання Мочан Н.І., прокурора Немеша Є.І., слідчої Юрищинець О.В., підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника Кричфалушій І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тячів клопотання слідчої СВ Тячівського ВП ГУНП України у Закарпатській області Юришинець О.В., погоджене прокурором Тячівської місцевої прокуратури Закарпатської області Баник С.Ю., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, судимості не має, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.128, ч.3 ст.135 КК України,

в с т а н о в и в :

слідча СВ Тячівського ВП ГУНП України у Закарпатській області Юришинець О.В., за погодженням із прокурором Тячівської місцевої прокуратури Закарпатської області Баник С.Ю., звернулася до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання посилається на те, що в провадженні СВ Тячівського ВП ГУНП України у Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесені 11 квітня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020070160000365, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.128, ч.3 ст.135 КК України.

Вказує на те, що 10 квітня 2020 року, близько 18 години 50 хвилин, ОСОБА_1 , їдучи у автомобілі марки "Фольксваген Транспортер 5", під керуванням ОСОБА_2 , по вулиці Заводській в смт. Тересва Тячівського району, побачивши ОСОБА_3 , попросив водія зупинитися біля залізничного переїзду, після чого, відкривши задні двері автомобіля, діючи умисно, завдав йому один удар рукою, стиснутою у кулак, по обличчю та один удар ногою в область грудей, після чого, продовжуючи свої протиправні дії, спрямовані на спричинення тілесних ушкоджень, не маючи на меті позбавити життя потерпілого чи спричинити йому тяжкі тілесні ушкодження, не дотримуючись правил безпеки, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, вийшовши з автомобіля, умисно наніс потерпілому ОСОБА_3 ще один удар рукою, стиснутою у кулак, по обличчю, від яких останній, не втримавшись на ногах, впав на землю, вдарившись при падінні задньою частиною голови об дорожнє покриття, внаслідок чого отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому носової кістки, садна та синця зовнішнього носу, забійної рани верхньої губи, закритої черепно-мозкової травми з підоболонковими крововиливами зліва та забоєм головного мозку, садна правого колінного суглобу, які згідно висновку судово-медичної експертизи №61 від 30 квітня 2020 року відносяться до групи тяжких тілесних ушкоджень, які в подальшому потягли за собою смерть потерпілого.

Крім цього, 10 квітня 2020 року, близько 18 години 50 хвилин, ОСОБА_1 , їдучи у автомобілі марки "Фольксваген Транспортер 5", під керуванням ОСОБА_2 , по вулиці АДРЕСА_2 смт. Тересва Тячівського району, побачивши ОСОБА_3 , попросив водія зупинитися біля залізничного переїзду, після чого, відкривши задні двері автомобіля, діючи умисно, завдав йому один удар рукою, стиснутою у кулак, по обличчю та один удар ногою в область грудей, після чого, продовжуючи свої протиправні дії, спрямовані на спричинення тілесних ушкоджень, не маючи на меті позбавити життя потерпілого чи спричинити йому тяжкі тілесні ушкодження, не дотримуючись правил безпеки, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, вийшовши з автомобіля, умисно наніс потерпілому ОСОБА_3 ще один удар рукою, стиснутою у кулак, по обличчю, від яких останній, не втримавшись на ногах, впав на землю, вдарившись при падінні задньою частиною голови об дорожнє покриття, після чого, усвідомлюючи, що спричинив останньому тілесні ушкодження, та те, що він своїми діями сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, залишивши потерпілого обабіч дороги без допомоги, яку той потребував, оскільки перебував в небезпечному для життя непритомному стані, самостійно не міг пересуватися і був позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження, а сам сів до салону автомобіля та поїхав з місця пригоди.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №61 від 30 квітня 2020 року у потерпілого ОСОБА_3 виявлено тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому носової кістки, садна та синця зовнішнього носу, забійної рани верхньої губи, закритої черепно-мозкової травми з підоболонковими крововиливами зліва та забоєм головного мозку, садна правого колінного суглобу, які відносяться до групи тяжких тілесних ушкоджень, які знаходяться в прямому причинному зв`язку з діями ОСОБА_1 , і внаслідок яких 11 квітня ІНФОРМАЦІЯ_2 року він помер у Тячівській районній лікарні №1.

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 .

Підставою для внесення даного клопотання стало те, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст.128 та ч.3 ст.135 КК України, тобто є підстави вважати, що він вчинив злочин невеликої тяжкості та тяжкий злочин, останній з яких, відповідно до даної норми закону, карається позбавленням волі на строк від 3 до 8 років. Окрім того, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого та свідка у цьому ж кримінальному провадженні; та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Прокурор та слідча в судовому засіданні клопотання підтримали та зазначили, що є достатні підстави щодо підозри ОСОБА_1 у вчинені інкримінованих злочинів.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні просив обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник Кричфалушій І.І. в судовому засіданні просив обрати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2, 4, ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

ОСОБА_1 підозрюється у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ст.128 та ч.3 ст.135 КК України, санкція за останній з яких, відповідно до даної норми закону, карається позбавленням волі на строк від 3 до 8 років.

За матеріалами справи підозра ОСОБА_1 обґрунтовано підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Таким чином вважаю, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки підозрюваний вчинив кримінальні правопорушення, одне з яких є тяжким, за який кримінальним законодавством України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на від 3 до 8 років, наслідком яких настала смерть людини, в разі застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу може ухилятися від органів досудового розслідування, суду, може незаконно впливати на потерпілого та свідків в даному кримінальному провадженні, може вчинити інше кримінальне правопорушення. Тобто, докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_1 , який посередньо характеризується, самі кримінальні правопорушення, у вчиненні яких він підозрюється та їх наслідок, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, відповідно до норм ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне у разі внесення застави покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме, прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання слідчому СВ Тячівського ВП ГУНП України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування з свідками по даному кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_1 , відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 176-205, 395, 492 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 58 (п`ятдесят вісім) днів, із визначення розміру застави.

Строк тримання під вартою рахувати з 12 години 30 хвилин 08 травня 2020 року.

Строк дії ухвали – до 12 години 30 хвилин 05 липня 2020 року.

Розмір застави визначити у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 168 160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) гривень 00 копійок, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: одержувач – ГУК у м. Києві, код 37993783, Банк одержувача – Казначейство України, рахунок – НОМЕР_1 , код класифікації доходів бюджету – 22030200, призначення платежу – застава.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

-прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-здати на зберігання слідчому СВ Тячівського ВП ГУНП України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-утримуватися від спілкування з свідками по даному кримінальному провадженні.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Тячівського районного суду Закарпатської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, строк дії яких встановити протягом 60 днів з моменту внесення застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора Тячівської місцевої прокуратури Закарпатської області Немеша Є.І.

Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_1 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним – в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя В.В. Ніточко