Постанова № 89140569, 08.05.2020, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/3337/18

2/215/662/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2020 року м.Кривий Ріг

Суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Коноваленко М.І., секретар судового засідання Таран О.В., розглянувши питання щодо притягнення до адміністративної відповідальності-

ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

за адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-3 КпАП,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває цивільна справа №212/3337/18 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, третя особа – приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна»».

Під час підготовчого судового розгляду даної справи після встановлення осіб, присутніх в залі судового засідання та роз`яснення позивачу права на відвід складу суду, ОСОБА_1 , в порушення норм статті 216 ЦПК України, дозволив собі неправомірну та негідну поведінку в судовому засіданні, зокрема, допускав образливі вислови в сторону головуючого, на зауваження головуючого вперто не реагував, таким чином проявив явну зневагу до суду, у зв`язку з чим судом було оголошено перерву в судовому розгляді цивільної справи, для розгляду питання про притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду.

Ці факти підтверджуються протоколом судового засідання та аудіофіксацією судового процесу.

Розглядаючи дану справу суд виходить з того, що повага до суду є чинником належного функціонування правової держави. Закон вимагає від учасників процесу, або присутніх у судовому засіданні осіб, наявність поваги до суду як одного із інститутів державної влади, обумовлює неможливість виконання судовою владою своїх функцій у повному обсязі. Адже в результаті вчинення діянь, що посягають на авторитет судової влади, фактично нівелюється принцип всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи будь-якої категорії. У загальному підсумку поширення прояву неповаги до суду, уникнення винними особами юридичної відповідальності за чинення такого правопорушення, відсутність забезпечення приміщень судів належною охороною призводить до невиконання державою своїх зобов`язань щодо забезпечення права на справедливий суд, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Конституція України (ст.129) прямо передбачає, що за неповагу до суду й судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності.

Зазначена конституційна норма у повному обсязі кореспондується із вимогами ст.50 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до змісту якої прояв неповаги до суду чи судді з боку осіб, які є учасниками процесу або присутні в судовому засіданні, тягне за собою відповідальність, установлену законом.

У кожному випадку, коли буде встановлено, що особа вчинила умисні дії, які свідчать про неповагу до суду, необхідно вирішувати питання про притягнення винних до відповідальності за ст.185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Жоден випадок прояву неповаги до суду не повинен залишатись без належного реагування суддів.

Так, згідно зі статтею 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», прояв неповаги до суду чи судді з боку осіб, які є учасниками процесу або присутні в судовому засіданні, тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Відповідно до частини 1 статті 185-3 КУпАП неповага до суду, що виразилась в непідкоренні учасників процесу або інших осіб розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил, тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Таким чином в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, який полягає в прояві неповаги до суду, а саме у непідкоренні розпорядженням судді, порушенні порядку під час підготовчого судового засідання та встановлених у суді Правил.

Суд зазначає, що згідно з ч.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Для цих цілей Конвенцією передбачена ціла низка прав і процесуальних гарантій. Однак наявність таких прав і гарантій у той же час не надає переваг тим особам, які користуються наданими їм правами. Статтею 17 Конвенції «Заборона зловживання правами» передбачається, що жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Тлумачення наведених законодавчих норм дає підстави для висновку, що поведінка осіб, присутніх у залі судового засідання під час розгляду, не повинна впливати на рішення суддів у цивільному провадженні. Суддя може спиратися тільки на закон та керуватися принципами законності і верховенства права, а якщо хтось із учасників судового розгляду чи інші особи намагаються здійснити незаконний вплив на суддю шляхом прояву неповаги до нього, нехтування його зауваженнями, то ця особа має нести відповідальність, передбачену законом.

Закон, зокрема чч.2,3 ст.216 ЦПК України, передбачає, що учасники судового процесу, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов`язані беззаперечно виконувати розпорядження головуючого, додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку та утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил.

За прояв неповаги до суду винні особи притягуються до відповідальності, встановленої законом. Питання про притягнення учасника справи або іншої особи, присутньої в залі судового засідання, до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення правопорушення, для чого у судовому засіданні із розгляду справи оголошується перерва, або після закінчення судового засідання.

В підготовчому судовому засіданні суд неодноразово наголошував ОСОБА_1 , про протиправність його поведінки в судовому засіданні, яка проявилася в вигуках на головуючого суддю після оголошення ним складу суду при вирішенні питання про відвід судді, перебуваючи в статусі вільного слухача. Проте розпорядження головуючого щодо дотимання порядку в судовому засіданні результатів не надали, ОСОБА_1 продовжував, стоячи в залі судового засіданні кричати, а відтак такі дії вільного слухача суд розцінює, як порушення порядку у судовому засіданні і непокора розпорядженню головуючого.

Такі неодноразові умисні протиправні дії ОСОБА_1 суд обгрунтовано розцінює, як намагання здійснити незаконний вплив на суддю шляхом прояву неповаги до нього, грубе нехтування його зауваженнями.

Згідно з положеннями ст.7 ч.1 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом, а у відповідності до вимог ст.245 цього Кодексу, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за прояв неповаги до суду та накласти на нього штраф в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст.ст.40-1, 283 КУпАП, ст.4 ч.2 п.5 ЗУ «Про судовий збір» з правопорушника слід стягнути судовий збір в розмірі 420,40 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України.

Оскільки питання про притягнення до відповідальності за прояв неповаги до суду має вирішуватися судом негайно після вчинення правопорушення та без складання протоколу про адміністративне правопорушення, то в таких справах власний єдиний унікальний номер і номер провадження (справи) за індексом «3» не присвоюється, а відтак, з огляду на це, слід долучати зазначену постанову у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ст.185-3 ч.1 КпАП до матеріалів справи (провадження), в якій було допущено прояв неповаги до суду, і обліковувати її за тим самим єдиним унікальним номером.

На підставі викладеного, відповідно до вимог ст.185-3 ч.2 КпАП та керуючись ст.ст.23,293-294 КпАП України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 за ч.1 ст. 185-3 КУпАП піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 850грн. на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 420 грн. 40 коп. на користь держави (ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106), код отримувача (ЄДРПОУ 37993783), Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО 899998); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Згідно ст. 308 КУпАП в порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік правопорушень.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

СУДДЯ: