Постанова № 89140111, 08.05.2020, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 266/1043/20

Провадженя№ 3/266/517/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2020 року м.Маріуполь

Суддя Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області Д`яченко Д.О., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 4 ст. 130, ст. 124 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

22.02.2020 року, о 03 год. 30 хвил., ОСОБА_1 , по вул.. Латишева, 15 в Приморському районі м. Маріуполя, керуючи транспортним засобом ЗАЗ TF698 К СПГ, з номерним знаком НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не обрав безпечну швидкість, не впорався з керуванням та здійснив наїзд на перешкоду, а саме дерево. При ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п. 2.3б, 12,1 ПДР України.

22.02.2020 року, о 03 год. 30 хвил., ОСОБА_1 , по вул.. Латишева, 15 в Приморському районі м. Маріуполя, керував транспортним засобом ЗАЗ TF698 К СПГ, з номерним знаком НОМЕР_1 та вжив алкоголь після ДТП за його участю. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest на місці зупинки транспортного засобу та від проходження медичного огляду у закладі охорони здоров`я у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.10.є ПДР України.

Постановою Приморського районного суду м. Маріуполя від 10.04.2020 року вказані матеріали об`єднані в одне провадження та присвоєно Єдиний унікальний номер судової справи №266/1043/20 (провадження №3/266/517/20).

ОСОБА_1 який належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, в судові засідання, призначені на 19.03.2020 року, 14.04.2020 року та 08.05.2020 року не з`явився, із будь-якими заявами на адресу суду не звертався.

Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Також Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (заява N 3236/03) наголошував, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Суд розцінює неявки в судові засідання, виключно, як спробу ОСОБА_1 уникнути відповідальності за правопорушення шляхом затягування розгляду справи та спливу строків притягнення до адміністративної відповідальності, судом всіляко забезпечувалась змагальність судового процесу та право ОСОБА_1 , на справедливий судовий розгляд, що свідчить про дотримання основного принципу Європейського суду з прав людини особа повинна бути почутою.

У справі «Mirovni Institut v. Slovenia» Європейський суд з прав людини відзначив, що судові розгляди мають гарантувати право на публічне слухання в розумінні §1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Винятки повинні бути виправдані особливими обставинами. Як підкреслив Суд, суспільний характер слухань захищає сторони від здійснення правосуддя таємно, без публічного контролю. Це також є одним зі способів підтримки довіри до судів.

У даному випадку суд забезпечив ОСОБА_1 гарантію щодо публічного розгляду справи проти нього і виняток зроблений судом щодо можливості подальшого розгляду справи без його участі із-за зловживання ним своїми процесуальними правами повністю захищає ОСОБА_1 від здійснення правосуддя таємно, без публічного контролю.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 своєчасно сповіщений про місце і час розгляду справи, вважаючи причини неявки особи до суду неповажною та, відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, вважаю за можливе провести розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 на підставі наявних матеріалів.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 2.3б ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Пунктом 12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Згідно п. 2.10.є ПДР України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний: до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно, затвердженого складу аптечки).

Відповідно до статті 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Частиною 4 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП, а його провину доведено наступним доказами: поясненнями двох свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , схемою місця ДТП, поясненнями ОСОБА_1 , розпискою, рапортом, фототаблицею, відеозаписом доданим до протоколу.

З переглянутого судом відеозапису, доданого до протоколу про адміністративне правопорушення слід, що ОСОБА_1 був учасником ДТП, після ДТП за його участі вживав алкогольні напої, що власне підтверджено його особистими усними поясненнями, як працівникам поліції так і свідкам, також ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд в присутності двох свідків, зафіксовано факт відмови останнього від проходження такого огляду, до того ж оголошено про розгляд справи, про склад адміністративного правопорушення, оголошені права та обов`язки.

Таким чином, вищенаведеними доказами, які не містять сумнівів щодо їх достовірності та допустимості, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку, підтверджується факт вчинення дорожньо-транспортної пригоди, а також вживання ним алкогольних напоїв після вчинення ДТП, що є порушенням п. 2.3.б, 12.1, 2.10.є ПДР України та утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП.

Згідно положень ст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

У рішенні по справі "О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

З доданої до матеріалів справи довідки слід, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 документований посвідченням водія серія НОМЕР_2 , яке зберігається в УПП в Донецькій області.

Таким чином, визначаючи міру адміністративного стягнення, яку необхідно призначити правопорушнику, суд виходить із того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП, при цьому повинен був усвідомлювати всю відповідальність та настання можливих наслідків та дій, тому суд вважає доцільним призначити адміністративне стягнення з урахуванням положення ст. 36 КУпАП в межах санкції ч. 4 ст. 130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортним засобом та із стягненням судового збору.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 23,36,40-1,130,221,251,252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не відомо, визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 20400,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки. (отримувач Донецьке ГУК/м. Донецьк, код ЄДРПОУ 37967785, код платежу 21081300, номер рахунку UA198999980313090149000005001).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_3 не відомо, судовий збір на користь держави у розмірі 420,40 гривень (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001).

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 місяці з дня її винесення.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Д`яченко Д. О.