Рішення № 89139897, 06.05.2020, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/7708/19

Провадження № 2/265/415/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

06 травня 2020 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді - Міхєєвої І.М.

за участю секретаря судового засідання - Красноухова А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Маріуполя Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, третя особа: Служба у справах дітей по Лівобережному району Управління "Служба у справах дітей",

В С Т А Н О В И В:

06 листопада 2019 року позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, який нею 19 грудня 2019 року було уточнено, посилаючись на те, що з 14.09.2006 року по 15.08.2012 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_3 , від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після фактичного припинення шлюбних відносин, а саме з листопада 2009р., дитина проживають з нею, відповідач з цього часу виїхав за межі України та її життям не цікавився, не виявляє бажання спілкуватися з сином та приймати участь у його вихованні. Враховуючи те, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків, просила позбавити його батьківських прав у відношенні сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також стягнути з нього аліменти на її утримання у розмірі ј частини заробітку.

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, в письмовій заяві позовні вимоги підтримала та просила розглянути справу без її участі.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання повторно не з`явився за невідомих суду причин, про день та час слухання справи повідомлявся своєчасно та належним чином.

Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, відповідно до ст. 280 ЦПК України, згідно з якою у разі неявки в судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про дату, час і місце судовго засідання, не з*явився в судове засідання без повідомлення причин, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Представник третьої особи - Управління "Служба у справах дітей" Маріупольської міської ради Мамаєва С.В. до суду не з`явилася, надіславши до адреси суду письмове клопотання про розгляд справи за її відсутності, при ухваленні рішення просила максимально врахувати інтереси неповнолітньої дитини.

Суд, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно зі свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 , виданим Орджонікідзевським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 452 від 03.06.2008 року, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .

При цьому, батьки дитини перебували у шлюбі, який було розірвано рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя від 15 серпня 2012 року, яке набрало чинності 28.08.2012р.

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб від 23.06.2016, ОСОБА_5 18.06.2013 зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 та змінила прізвище на ОСОБА_7 .

Згідно з довідкою про склад сім`ї, складеного ЖБК «Мрія» 24.09.2019, ОСОБА_1 мешкає разом з сином ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно психолого-педагогічної характеристики, наданою директором НВК № 69, вихованням неповнолітнього ОСОБА_4 займається матір ОСОБА_8 , яка приділяє велику увагу позашкільному розвитку дитини, батько ОСОБА_2 з родиною не проживає, не допомагає, розвитком дитини не цікавиться.

Згідно характеристики з місця роботи а ОСОБА_8 , вона працює у відділі технічного контролю ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь», позитивно характеризується за місцем роботи.

Відповідно до висновку Виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 08.04.2020 року № 01.1-01-23-47, після припинення шлюбних відносин між батьками у листопаді 2009 року, неповнолітній ОСОБА_4 проживає з матір`ю. Батько дитини, ОСОБА_3 , виїхав за межі України, участі у вихованні та матеріальному забезпеченні сина не приймає, аліменти на утримання сина стягнуто не було. Встановлені факти свідчать про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно його дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до положень ст. 165 Сімейного кодексу України, з позовом про позбавлення батьківських прав до суду має право звернутись, зокрема, особа, в сім`ї якої проживає дитина.

Згідно з ч. 4 ст.19 Сімейного Кодексу України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 11 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", органами опіки та піклування є районні, районні у містах Києві та Севастополі місцеві державні адміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад.

За загальним правилом (ч.1 ст.13 ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна з яких відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У даному випадку особа, яка подала позов про позбавлення батьківських прав з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, повинна довести, що батьки (один з батьків) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини. В свою чергу батьки (один з батьків) повинні довести, що вони належним чином виконують свої батьківські обов`язки.

Відповідно до статті 51 Конституції України, статті 5 Сімейного кодексу України, держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, забезпечує охорону прав матері та батька, створює умови для зміцнення сім`ї. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини. Ніхто не може зазнавати втручання в його сімейне життя, крім випадків, встановлених Конституцією України.

Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини.

Згідно зі статтею 9 Конвенції ООН Про права дитини, держава має забезпечити, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли за рішенням суду буде встановлено, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

Згідно зі ст.150 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Проте згідно матеріалів справи, відповідач ОСОБА_3 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, діє всупереч інтересам та потребам свого неповнолітнього сина ОСОБА_4 , що на думку суду є неприпустимим.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Пленум Верховного Суду України в п.п.15, 16 постанови від 30 березня 2007 року №3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз`яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Особи можуть бути позбавленні батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст.164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст.166 СК України). Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Разом з тим, відповідач ОСОБА_3 , не бажаючи приймати участь в судовому розгляді справи і реалізувати своє процесуальне право на спростування доводів позову і доказування належного виконання ним батьківських обов`язків, тим самим не оспорює наявних підстав для позбавлення його батьківських прав.

Як вбачається зі змісту ч.2 ст.166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Відповідно до ч.3 ст.166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Вирішуючи питання про розмір аліментів, суд враховує вимоги ст. ст. 182, 183 СК України та приходить до висновку про можливість стягнення аліментів на користь позивача на утримання дитини у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) відповідача, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дітей присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Суд, такими чином, вважає, враховуючи викладене, що з відповідача на утримання його неповнолітнього сина підлягають стягненню аліменти в розмірі однієї чверті заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивачки судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 768,40 грн.

Керуючись ст. 263-265 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, третя особа: Служба у справах дітей по Лівобережному району Управління "Служба у справах дітей", задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , 1982 року народження, батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 06 листопада 2019 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м.Маріуполя протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , остання відома адреса: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Служба у справах дітей по Лівобережному району Управління "Служба у справах дітей", юридична адреса: м.Маріуполь, пр..Миру,70, код ЄРДПОУ 04052784.

Повний текст рішення складено 06 травня 2020 року.

Суддя: І.М.Міхєєва