Рішення № 89137379, 06.05.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/32110/19

Провадження 2-а/127/144/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2020 року

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Вохмінової О.С.

з участю секретаря судових засідань Шеремети А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці адміністративний позов ОСОБА_1 до Подільської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 мотивував позов тим, що 10.09.2019 року Вінницькою митницею ДФС України в особі начальника Калашнікова В.В. було винесено постанову у справі про порушення митних правил № 0830/40100/19, якою визнано винним ОСОБА_1 за ст. 485 МК України і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 16 494,06 грн. Постанову ОСОБА_1 отримав 18.11.2019 року.

Вважає, що постанова є незаконною і необґрунтованою, підлягає скасуванню.

Начальником Калашніковим В.В. було встановлено, що ОСОБА_1 , при здійсненні декларування транспортного засобу «MERCEDES-BENZ GLE 350», VIN – НОМЕР_1 , за митною декларацією UA401010/2019/009789, заявлений календарний рік виготовлення автомобіля – 2017 та застосований віковий коефіцієнт для митних платежів (К віку), що дорівнює 1. Проте, 15.07.2019 року Вінницькою митницею ДФС від офіційного дилера MERCEDES-BENZ ПрАТ «Хмельниччина – Авто» отримано відповідь, що роком виробництва транспортного засобу марки «MERCEDES-BENZ GLE 350», VIN – НОМЕР_1 , є 2016 рік. Різниця митних платежів становить 5 498,02 грн. Таким чином, ОСОБА_1 були вчинені протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів у повному обсязі, а саме, заявлення у ЕМД № UA401010/2019/009789 неправдивих відомостей щодо календарного року виробництва (2017 рік) транспортного засобу «MERCEDES-BENZ GLE 350», VIN – НОМЕР_1 , що призвело до зменшення розміру митних платежів на суму 5 498,02 грн.

ОСОБА_1 вважає, що ним не було вчинено жодних умисних дій, спрямованих на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, оскільки при заповненні декларації вносив дані з наявних в нього товаросупровідних документів, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 , де вказана дата першої реєстрації – 2017 рік, а лист офіційного дилера – ПрАТ «Хмельниччина – Авто» не є експертною установою щодо визначення року виготовлення транспортного засобу.

Таким чином, на момент митного оформлення транспортного засобу ОСОБА_1 не було відомо жодної інформації про іншу дату виготовлення і первинної реєстрації автомобіля, тому і підстав для зазначення іншої дати в митній декларації він не мав. Обґрунтованих сумнівів щодо дати виготовлення транспортного засобу і первинної реєстрації, достовірності документів на транспортний засіб не виникало. Інспектор Вінницької митниці ДФС здійснив перевірку повноти та правильності оформлення декларації, сплати митних зборів і податків, що підтвердив особистим підписом. Умислу на неправомірне звільнення від сплати митних платежів і подання недостовірних документів у ОСОБА_1 не було, тому і складу правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, немає.

Крім того, позивач вважає, що відповідачем порушена процедура проведення перевірки і вимоги ст. 321 МК України, оскільки лише протягом 180 днів з моменту ввезення на митну територію України посадові особи органу доходів і зборів можуть проводити таку перевірку, в тому числі надсилати запити для встановлення автентичності поданих документів. Проте, лише 24.06.2019 року, після спливу терміну перебування транспортного засобу «MERCEDES-BENZ GLE 350», VIN – НОМЕР_3 НОМЕР_4 під митним контролем, на адресу ПрАТ «Хмельниччина-Авто» відповідачем був направлений лист з метою перевірки правильності визначення року виготовлення вказаного транспортного засобу.

При винесенні постанови відповідачем також не були прийняті до уваги строки накладення адміністративного стягнення, визначені ст. 467 МК України. Правопорушення, передбачене ст. 485 МК України, не є триваючим, а тому адміністративне стягнення могло бути накладене не пізніше як через два місяці з дня його вчинення.

Відповідно до ст.ст. 287, 288 КУпАП, ст. 530 МК України, позивач просив поновити строк на оскарження постанови; скасувати постанову №0830/40100/19 від 10.09.2019 року в справі про порушення митних правил та про накладення на ОСОБА_1 стягнення за ст. 485 МК України у виді штрафу, розміром 16 494,06 грн.

Представник позивача Бєрєснєв І.Р. в судовому засіданні підтримав позов, просив його задоволити та поновити строк на звернення до суду з позовом, оскільки ОСОБА_1 про наявність постанови дізнався 18.11.2019 року, під час розгляду протоколу 10.09.2019 року він не був присутнім, а дата в постанові про її вручення 21.10.2019 року не відповідає дійсності, оскільки поставлена не ОСОБА_1 . Надав суду пояснення відповідно до обставин, викладених в позовній заяві. Просив врахувати, що умислу на вчинення правопорушення, передбаченого ст. 485 МК, у ОСОБА_1 не було, підстав для залучення експерта для з`ясування віку транспортного засобу також не було. Всі відомості отримані ним із реєстраційних документів на автомобіль, представником митниці декларація була перевірена, митні платежі сплачені.

Представник відповідача Кононов В.Д. позов не визнав, оскільки постанова від 10.09.2019 року прийнята на підставі належних доказів, з врахуванням відповіді офіційного дилера – ПрАТ «Хмельниччина – Авто» щодо дати виготовлення транспортного засобу та встановлено факт порушення ОСОБА_1 митних правил з метою зменшення розміру митних платежів. Просив врахувати, що ОСОБА_1 є митним брокером, зобов`язаний був перевірити рік виготовлення транспортного засобу із врахуванням того, що первинна реєстрація – 01.01.2017 року не може збігатись із роком випуску – 2017 роком. ОСОБА_1 усвідомлював, що в разі зниження вікового коефіцієнту сума митних платежів буде меншою. Також представник повторно заявив клопотання про залишення позову без розгляду в зв`язку з пропущенням позивачем строку для звернення до суду з позовом. Чому в оригіналі постанови від 10.09.2019 року і в засвідченій копії вказані різні дати отримання її ОСОБА_1 – не зміг пояснити.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що 10.09.2019 року Вінницькою митницею ДФС України в особі начальника Вінницької митниці ДФС України Калашнікова В.В. було винесено постанову у справі про порушення митних правил № 0830/40100/19 року, згідно з якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні порушень митних правил за ст.485 Митного Кодексу України і накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 16 494,06 грн.

ОСОБА_1 визнано винним в тому, що 10.02.2019 року, ОСОБА_1 , як посадова особа (декларант), уповноважена на роботу з митницею ТОВ «УТП Компанія», з метою здійснення митного оформлення в режимі «імпорт» товару - «автомобіль легковий, марки «MERCEDES-BENZ GLE 350», VIN – НОМЕР_1 , подав в електронному вигляді митну декларацію UA401010/2019/009789 та інші супровідні документи.

Одержувачем вказаного товару виступило ТОВ «УК «Комфорт АБ» (вул. Пирогова, 76 м. Вінниця), відправником – підприємство «MY BID LLC» (330 East Commerce St suite, 176, Bridgeton, NJ08302, USA).

У графі 31 ЕМД № UA401010/2019/009789 Барчуком С.В., який діяв на підставі договору надання послуг митного брокера № 0007 «Договір про надання послуг митного брокера» від 18.02.2019, укладеного між ТОВ «УК Комфорт АБ» та ТОВ «УТП Компанія», заявлено наступні відомості про товар: «Автомобіль легковий, призначений для перевезення людей по дорогах загального призначення, що був у використанні, марки «MERCEDES-BENZ GLE 350», VIN – НОМЕР_1 , рік виготовлення 2017, дата першої реєстрації - 01.01.2017, робочий об`єм циліндрів двигуна 2996 см3, потужність двигуна - 245 кВт, вид палива - бензин, номер двигуна - дані відсутні, колісна формула 4x4, країна виробництва – США (US), торгова марка - «MERCEDES», виробник - «DAIMLER AG», автомобіль не містить в своєму складі передавачі або передавачі та приймачі».

Згідно із законодавством України, під час ввезення, з метою вільного обігу на митній території України товарів, що класифікують за кодом 8703249030 згідно УКТЗЕД, необхідно сплатити наступні платежі: мито - 10% (Закон України "Про митний тариф України); ПДВ - 20% (Податковий кодекс України; акциз відповідно до Закону України «Про внесення змін до ПК України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів» №2611-VIII від 08 11.2018 р.

За митною декларацією №UA401010/2019/009789 особою, уповноваженою на роботу з митницею ТОВ «УТП Компанія» ОСОБА_1 здійснено декларування транспортного засобу марки марки «MERCEDES-BENZ GLE 350», VIN – НОМЕР_1 , із застосуванням вікового коефіцієнту (К віку), що дорівнює 1 (заявлений календарний рік виготовлення 2017).

З метою перевірки правильності визначення року виготовлення транспортного засобу Вінницькою митницею ДФС направлено лист (вих. №5256/8/02-80-20-04 від 24.06.2019 р.) до офіційного дилера «MERCEDES-BENZ» ПрАТ «Хмельниччина-Авто» (пр.Миру, 102, м. Хмельницький).

На запит отримано відповідь від ПрАТ «Хмельниччина-Авто» (вх.. № 1832/7/02-80/9 від 15.07.2019) про те, що роком виробництва транспортного засобу марки «MERCEDES-BENZ GLE 350», VIN – НОМЕР_1 , є 2016 рік, в зв`язку з чим митний орган дійшов висновку, що при здійсненні митного оформлення вказаного транспортного засобу, акцизний податок повинен розраховуватись із застосуванням вікового коефіцієнту за роком виготовлення - 2016.

У зв`язку з чим Управлінням протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Вінницької митниці ДФС було направлено службову записку до Управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання Вінницької митниці ДФС щодо розрахунку суми митних платежів та зборів за ЕМД № UA401010/2019/009789, з урахуванням року виробництва транспортного засобу 2016 рік.

На що вказаним управлінням було надано розрахунок за ЕМД № UA401010/2019/009789, де різниця митних платежів становить 5498,02 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 було вчинено протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів у повному обсязі, а саме заявлення у ЕМД № UA401010/2019/009789 неправдивих відомостей щодо календарного року виробництва (2017 рік) транспортного засобу марки "MERCEDES-BENZ GLE 350", VIN – НОМЕР_1 , що призвело до зменшення розміру митних платежів на суму 5498,02 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги щодо скасування постанови ОСОБА_1 зазначав, що умислу на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру у нього не було, митна декларація була оформлена на підставі документів, за якими був придбаний автомобіль, в тому числі на підставі свідоцтва про реєстрацію із датою першої реєстрації – 2017 рік і підстав для зазначення іншої дати в митній декларації у нього не було.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

В силу ч. 1 ст. 266 МК України, декларант зобов`язаний: здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого МК України; на вимогу органу доходів і зборів пред`явити товари, транспорті засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; у випадках, визначених МК України та ПК України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X МК України; у випадках, визначених МК України та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів.

За правилами ч. 5 ст. 266 МК України, особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов`язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.

Згідно Наказу Держмитслужби №1118 від 17.11.2005 "Про затвердження Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України", за рік виготовлення транспортного засобу приймається календарна дата його виготовлення (день, місяць, рік), а датою першої реєстрації транспортного засобу, який перебував у користуванні, є дата, зазначена в спеціальній графі технічного паспорта (свідоцтва про реєстрацію), або дата видачі технічного паспорта (свідоцтва про реєстрацію).

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до ПК України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів" №2611-VІІІ від 08.11.2018, ставка податку для відповідного транспортного засобу визначається за формулою: Ставка= Ставка базова х К двигуна х К віку, де К вік - коефіцієнт, що дорівнює кількості повних календарних років з року, наступного за роком виробництва відповідного транспортного засобу, до року визначення ставки податку, а не дати першої реєстрації.

У відповідності до ч. 2 ст. 266 МК України, перед подачею митної декларації декларант має право з дозволу органу доходів і зборів здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах, брати проби та зразки товарів.

Однак, позивач не скористався таким правом і не перевірив транспортний засіб на відповідність опису (відомостям), зазначених у товаросупровідних документах, а також не звернувся до експерта, що має свідоцтво про право проведення експертних досліджень з відповідної експертної спеціальності (п. 8 Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України).

За змістом п. 8 ст. 264 МК України, з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

ПрАТ «Хмельниччина-Авто», яке є офіційним дилером MERCEDES-BENZ, повідомило, що роком виробництва транспортного засобу марки "MERCEDES-BENZ GLE 350", VIN – НОМЕР_1 , є 2016 рік.

Дана відповідь як доказ правомірно була прийнята посадовою особою митного органу і стала підставою для врахування в коефіцієнт (К віку) для сплати митних платежів.

Згідно ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються:

1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів;

2) поясненнями свідків;

3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності;

4) висновком експерта;

5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Посадова особа митного органу, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Тому суд вважає безпідставним твердження представника позивача про те, що лише експертом встановлюється рік виготовлення транспортного засобу.

Щодо тверджень представника позивача, що у Барчука С.В. не було прямого умислу на заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо року виготовлення транспортного засобу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Митним кодексом України не передбачено виключно прямий умисел при вчиненні правопорушення, передбаченого ст.485 МК України. Так, суб`єктивна сторона правопорушення характеризується умисною або необережною (самовпевненість чи недбалість) формами вини. Ставлення винного до наслідків у вигляді недоборів митних платежів, за відсутності ознак злочину, може характеризуватися непрямим умислом або необережністю. Для кваліфікації дій за ст.485 МКУ не мають значення мотив і мета їх учинення, а також те, чи настали шкідливі наслідки.

Водночас, позивачем не надано суду доказів, які б підтверджували відсутність в його діях наміру на зменшення митного платежу. Суд приймає до уваги, що ОСОБА_1 є митним брокером, уповноважений від ТОВ «УТП Компанія» і ТОВ «УК «Комфорт АБ» на декларування товарів, тому відповідно до ст. 266 МК України він має такі самі обов`язки, права і несе таку саму відповідальність, що і декларант. Він усвідомлював, що в разі зниження вікового коефіцієнту сума митних платежів буде меншою.

Суд також враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі №760/20661/15-а, а саме, що аналіз диспозиції статті 485 Митного кодексу України свідчить про те, що наведені варіанти дій, які являють собою об`єктивну сторону даного правопорушення, можуть бути вчинені як умисно (в тому числі з непрямим умислом), так і у зв`язку з необережністю (недбалістю). Особа, відповідальна за передбачені цією статтею дії, може прямо і не бажати настання відповідної мети, однак повинна усвідомлювати можливість настання наслідків своїх дій у вигляді неналежної сплати митних платежів.

Також суд вважає безпідставним твердження представника позивача про недотримання відповідачем строків накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 467 МК України в редакції від 08.11.2018 року якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення.

Моментом виявлення правопорушення слід вважати дату надходження офіційної відповіді від ПрАТ «Хмельниччина – Авто» - 15.07.2019 року, а адміністративне стягнення було накладене за постановою митного органу 10.09.2019 року. Тому строк, визначений ст. 467 МК України, не порушений.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності передбачені ст.286 КАС України. За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 90 КАС). Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем доведена правомірність оскаржуваної постанови. При винесені оскаржуваної постанови було повно з`ясовано всі обставини справи, враховано пояснення самого ОСОБА_1 , в зв`язку з чим висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, є правильним.

Тому суд вважає, що позов задоволенню не підлягає, постанову в справі про порушення митних правил № 0830/40100/19 слід залишити без змін.

При зверненні до суду з позовом позивач заявив клопотання про поновлення процесуального строку, визначеного ст. 286 ч. 2 КАС України.

Представник відповідача під час розгляду справи заявив клопотання про залишення без розгляду позову на підставі ст. 123 КАС України.

Ухвала суду від 14.01.2020 року про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 з причин пропуску строку на звернення до суду з позовом була скасована постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду 05.03.2020 року (а.с. 72), справа направлена для продовження розгляду та для з`ясування дати вручення позивачу копії постанови від 10.09.2020 року.

В судовому засіданні 06.05.2020 року був досліджений оригінал постанови від 10.09.2019 року № 0830/40100/19 із підписом Барчука С.В. про вручення її копії 21.10.2019 року (а.с. 30-31), а також засвідчена Вінницькою митницею ДФС копія постанови від 10.09.2019 року № 0830/40100/19 із підписом Барчука С.В. про вручення її копії 18.11.2019 року (а.с. 12).

В судовому засіданні представник відповідача Кононов В.Д. не зміг переконливо пояснити, чому в оригіналі постанови і в засвідченій належним чином копії різні дати вручення її Барчуку С.В.

Враховуючи такі обставини, а також, з метою недопущення порушення права позивача на доступ до суду і перешкоджання розгляду його позовних вимог, суд вважає необхідним задоволити клопотання представника позивача Бєрєснєва І.Р. і поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду з даним позовом (ст. 123 КАС України).

Доказів понесення судових витрат сторони не надали, тому відповідно до ст. 139 КАС України витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 257, 264, 266, 485, 530 МК України, ст.ст. 2, 5, 9, 90, 122, 123, 241-244, 246, 286, п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду з адміністративним позовом.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Подільської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів.

Відповідно до п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк щодо апеляційного оскарження рішення продовжується на строк дії такого карантину.

Суддя: