Ухвала суду № 89137244, 08.05.2020, Турійський районний суд Волинської області

Справа № 169/74/18

Провадження № 2/169/45/20

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі та

повернення судового збору

08 травня 2020 року смт Турійськ

Турійський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Хвіц Г.Й.

за участю секретаря Мисюка П.З.

прокурора Сіндочан-Трофімук Л.А.

представника позивача Савчук А.М.

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання цивільну справу за позовом першого заступника Володимир – Волинської місцевої прокуратури Жирицького Романа Миколайовича в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки,-

в с т а н о в и в:

Перший заступник Володимир – Волинської місцевої прокуратури Жирицький Р.М. звернувся до суду в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області з позовом до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки, посилаючись на те, що 14 лютого 2007 року між Турійською районною державною адміністрацією Волинської області та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі строком на 49 років. Відповідно до договору в оренду передається земельна ділянка для ведення фермерського господарства загальною площею 26.35 га. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 20 гривень за 1 га і становить 527 гривень на рік. Вказуючи, що відповідач в порушення умов договору систематично протягом 2016-2017 років не сплачує орендну плату, а також використовує земельну ділянку не за цільовим призначенням, прокурор просив розірвати договір оренди землі від 14 лютого 2007 pоку, укладений між Турійською районною державною адміністрацією Волинської області та ОСОБА_1 , зобов`язати ОСОБА_1 повернути Головному управлінню Держгеокадастру у Волинській області земельну ділянку загальною площею 26.35 га, яка розташована на території Гайківської сільської ради Турійського району Волинської області.

Ухвалою судді від 28 лютого 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання у вказаній справі.

Ухвалою суду від 27 березня 2018 року підготовче провадження закрито і справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_2 Л ОСОБА_3 А. позовні вимоги позивача підтримала повністю, при цьому зазначивши, що у разі прийняття судом рішення іншого, як про задоволення позову, чи про відмову у його задоволенні, повернути сплачений судовий збір.

Представник позивача Головного управління Держгеокадастру у Волинській області Савчук А.М. позовні вимоги позивача підтримала також.

Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги позивача не визнав та суду пояснив, що орендна плата за користування земельною ділянкою не сплачується ним через тяжке матеріальне становище.

Суд, заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про закриття провадження у справі з наступних підстав.

Встановлено, що 14 лютого 2007 року між Турійською районною державною адміністрацією Волинської області та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, відповідно до якого в оренду передається земельна ділянка загальною площею 26.35 га, на строк 49 років, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 91121.46 гривень. Даним договором встановлено, що земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 20 гривень за 1 га і становить 527 гривень на рік, 0.578% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Як видно із змісту договору оренди, договір було укладено із фізичною особою – ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 7 Закону України «Про фермерське господарство» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

Отже, земельна ділянка для ведення фермерського господарства набувається саме фізичною особою.

За змістом частини першої статті 8 Закону України "Про фермерське господарство" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації.

05 червня 2007 було зареєстровано Фермерське господарство "Оріон 25-62", засновником та керівником якого є ОСОБА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи № 662150, довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) № 139 та витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про фермерське господарство" земельні ділянки, які використовуються фермерським господарством на умовах оренди, входять до складу земель фермерського господарства.

За змістом статей першої, п`ятої, сьомої, восьмої і дванадцятої згаданого Закону після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації такого господарства обов`язки орендаря цієї земельної ділянки виконує фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

Оскільки фермерські господарства є юридичними особами, то їхні земельні спори з іншими юридичними особами, зокрема з органом державної влади, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, підвідомчі господарським судам.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 13 березня 2018 року у справі № 348/992/16-ц (провадження № 14-5цс18) та від 21 листопада 2018 року у справі № 272/1652/14-ц (провадження № 14-282цс18).

Враховуючи вищевикладене, те, що між ОСОБА_1 і Турійською районною державною адміністрацією Волинської області укладено договір оренди земельної ділянки з метою ведення фермерського господарства та після державної реєстрації цього договору відповідачем засновано фермерське господарство, яке зареєстроване як юридична особа, тобто у правовідносинах користування спірною земельною ділянкою відбулася фактична заміна орендаря і обов`язки землекористувача земельної ділянки перейшли до фермерського господарства з дня його державної реєстрації, то слід вважати, що сторонами у спірних правовідносинах мають бути юридичні особи, і такий спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Крім того, частиною другою статті 255 ЦПК України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Згідно із частиною першою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту п`ятого частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом ), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

З огляду на вказані положення закону, суд дійшов висновку, що провадження у справі слід закрити на підставі пункту першого частини першої статті 255 ЦПК України та повернути позивачу сплачений за подання позовної заяви судовий збір.

На підставі наведеного та керуючись статтями 255, 260 ЦПК України, пунктом п`ятим частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір», суд, -

п о с т а н о в и в:

Провадження у цивільній справі за позовом першого заступника Володимир – Волинської місцевої прокуратури Жирицького Романа Миколайовича в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки закрити.

Роз`яснити позивачеві, що розгляд справи віднесено до юрисдикції Господарського суду Волинської області.

Зобов`язати управління Державної казначейської служби України у Турійському районі Волинської області повернути прокуратурі Волинської області (рахунок НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ 02909915, банк Державна казначейська служба України, м. Київ, код МФО 820172)судовий збір у розмірі 3 524 (три тисячі п`ятсот двадцять чотири) гривні, сплачений відповідно до платіжного доручення № 45 від 24 січня 2018 року на такі реквізити: отримувач коштів УДКСУ у Турійському районі/Турійський р-н/22030101, рахунок отримувача - НОМЕР_2 , код ЄДРПОУ 37834092, код МФО 803014, призначення платежу: - *;101; 02909915; НОМЕР_3 ; 2800; судовий збір за позовом до ОСОБА_1 ; к.к.д.б.22030101; Турійський районний суд Волинської області.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Турійський районний суд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий