Ухвала суду № 89135423, 07.05.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

07 травня 2020 року м. Київ № 640/9631/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шевченко Н. М., розглянувши у письмовому порядку заяву про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання протиправними дій та рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

У провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання протиправними дій та рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 30.10.2019 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Убачаючи у діях судді ознаки упередженості та необ`єктивності ОСОБА_1 подав заяву про відвід судді від 13.04.2020, залишену без задоволення ухвалою судді Іщука І. О . від 30.04.2020.

Через канцелярію суду надійшла інша заява позивача про відвід судді, вмотивована тим, що позивачу відомо про велику завантаженість суддів Окружного адміністративного суду міста Києва, у той же час, тривалий розгляд справи вважає упередженістю судді, наводячи приклади інших справ, провадження в яких відкрито пізніше, а рішення ухвалено раніше.

На переконання позивача, дана обставина є дискримінацією за мовною та національною ознаками, що свідчить про упередженість судді та унеможливлює подальший розгляд справи призначеним складом суду.

Дослідивши матеріали справи, надаючи оцінку викладеним доводам позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Серед зазначених у наведеній нормі підстав, позивач наполягає на існуванні інших обставин, які викладені у заяві про відвід та викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Позиція позивача ґрунтується на прикладах справ, розглянутих раніше даної справи, зокрема: № 640/19939/19, № 640/20611/19, № 640/23506/19, у яких проаналізовано статус учасників справи, як резидентів України.

Оскільки три наведених справи за участю резидентів України розглянуто раніше, позивач, будучи нерезидентом України дійшов до висновку про дискримінацію.

У той же час, КАС України передбачає неоднакові строки для розгляду різних категорій справ, а також інші обставини, що можуть вплинути на строки розгляду справи по суті.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Зазначений строк є загальним для розгляду справ за правилами спрощеного позовного провадження, у той же час, статтею 263 КАС України передбачені особливості розгляду окремих категорій справ.

Суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: 1) оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію; 2) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; 3) припинення за зверненням суб`єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; 4) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо в`їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію (ч. 1 ст. 263 КАС України).

Частиною 2 ст. 263 КАС України передбачено, що справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Слід зазначити, що позивачем у поданій заяві про відвід жодним чином не проаналізовано предмети спору та можливі особливості провадження у них.

Так, справи № 640/20611/19, № 640/23506/19 стосуються загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, що відносить наведені справи до категорій, що розглядаються у скорочений строк.

Звичайно, у пункті 1 ст. 6 Конвенції про захист права людини і основоположних свобод задекларовано, що кожен у вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків або встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом. Однак Конвенція не містить інформації щодо тлумачення цього терміну.

З аналізу практики ЄСПЛ щодо тлумачення положення «розумний строк» вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було би неприродно встановлювати один строк у конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних критеріїв, вироблених практикою ЄСПЛ: складність справи, поведінка заявника, поведінка державних органів, значущість питання для заявника.

Так, у п. 18 рішення у справі «Міласі проти Італії», 1987 р., Суд наголосив: Конвенція наклала на договірні сторони зобов`язання організувати свої правові системи таким чином, щоб дати можливість судам реалізувати ст.6 Конвенції». Іноді затримки, спричинені державними органами, можуть бути виправдані. Так, наприклад, у вищезазначеному рішенні Суд зауважив, що держава не відповідає за затримку розгляду справ у зв`язку з надмірним накопиченням справ у судах, якщо вона оперативно вжила всіх ефективних заходів для виправлення такої ситуації.

Згідно з інформацією про основні показники здійснення судочинства Окружного адміністративного суду міста Києва за січень-квітень 2020 року на розгляді у судді Шевченко Н. М. перебувало 797 справ та матеріалів, з яких розглянуто - 228, залишок склав - 569 при модельному навантаженні на суддю у 183 справи на рік.

При чому, за наведених обставин, при вирішенні питання пріоритетності розгляду справ, суд враховує черговість, а також особливості деяких категорій справ, значна затримка у вирішенні по суті яких, на думку законодавця, може призвести до значних негативних наслідків.

Зважаючи на приписи КАС України щодо строків розгляду справ, суд, маючи недостатню кількість людського ресурсу, позбавлений права ігнорувати скорочені строки для деяких категорій справ та зобов`язаний вирішувати окремі справи раніше.

Стосовно справи № 640/19939/19, предметом якої є визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, надісланих за результатами перевірки митних декларацій.

Із матеріалів згаданої справи убачається, що позивач у поданих ним документах неодноразово наголошував на необхідності пришвидшити розгляд справи та обґрунтовував таку необхідність.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Своєчасність розгляду справи передбачає, окрім встановлених КАС України строків, індивідуальну оцінку необхідності ухвалення рішення по суті до настання обставин, які унеможливлюють виконання такого рішення.

Із матеріалів справи № 640/9631/19 убачається, що ОСОБА_1 жодного клопотання або пояснення необхідності термінового розгляду справи не подавав, а наполягати на розгляді поза чергою справ, провадження в яких відкрито раніше, розпочав із подання заяви про відвід судді 13.04.2020.

З огляду на значне перевищення модельного навантаження, розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження у розумні строки в порядку черговості не свідчить про упередженість або необ`єктивність судді, з огляду на що, заявлена обставина не є підставою для відводу судді.

Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу визначений ст. 40 КАС України, зокрема, частиною 4 передбачено, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Ураховуючи зазначене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Керуючись статтями 31, 36, 39, 40, 236, 241- 243, 248, 250, 256, 293- 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В :

1. Заяву представника ОСОБА_1 про відвід судді Шевченко Н. М. вважати необґрунтованою.

2. Відповідно до статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України передати заяву про відвід для вирішення іншим складом суду у порядку, встановленому статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя Н.М. Шевченко