Рішення № 89129395, 09.04.2020, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/16269/19

пр. № 2/759/1174/20

09 квітня 2020 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Ул`яновської О.В.,

секретаря судового засідання Гродського П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовними вимогами ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія Браво» (04116, м. Київ, м. Київ, вул. Шулявська, 7), треті особи: керівник Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія Браво» Логвиненко Ігор Валерійович (04116, м. Київ, м. Київ, вул. Шулявська, 7), державна служба України з питань праці (01601, м. Київ, вул. Десятинна, 14) про стягнення заборгованості по заробітній платі,

ВСТАНОВИВ:

у вересні 2019 р. позивач звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі у розмірі 123774 грн 00 коп. та покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що позивач працював з 01.11.2018 по 05.06.2019 включно на посаді командира повітряного судна в ТОВ «Авіакомпанія Браво» та був звільнений із займаної посади 05.06.2019 за угодою сторін, однак за період роботи у відповідача накопичилася заборгованість перед відповідачем по справі, яка складає 4900 доларів США 00 центів за виконанні та неоплачені 61 год. 15 хв. нальоту відповідно.

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 09.09.2019 позовну заяву залишено без руху (а.с. 27).

25.09.2019 представник позивача усунув недоліки шляхом виключення із прохальної частини позовну вимогу про стягнення моральної шкоди та підставі чого подав уточнену позовну заяву.

26.09.2019 ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва відкрито загальне позовне провадження (а.с. 36).

Ухвалою суду від 12.02.2020 у ТОВ «Авіакомпанія Браво» витребовувалися докази щодо предмету спору, однак відповідачем не було надіслано на адресу суду документи зазначені в ухвалі від 12.02.2020 (а.с. 55).

Позивач у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суд не повідомив, заяви про відкладення або розгляд справи у його відсутності до суду не подавав (а.с. 51).

Відповідач у судове засідання не з`явився повторно про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суд не повідомив (а.с. 40, 59).

Третя особа керівник ТОВ «Авіакомпанія Браво» у судове засідання не з`явився повторно про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суд не повідомив (а.с. 41, 58).

Третя особа державна служба України з питань праці у судове засідання не з`явилася, про слухання справи повідомлена належним чином, 17.10.2019 від представника надійшли пояснення в яких зазначив, що залучення Держпраці до участі у справі в якості третьої особи є безпідставним, посилаючись на Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 21.08.2019 №823 «Про деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» де у п. 13 забороняється інспектору виступати посередникам, арбітрами чи експертами під час розгляду індивідуальних трудових спорів, розглядати та перевіряти питання, яке є предметом розгляду в суді або щодо якого набрало законної сили рішення суду, перевіряти своєчасність, правильність виконання рішень суду (а.с. 44-46).

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів згідно п. 1 ч. 1 ст. 280 ЦПК України в порядку заочного розгляду справи.

Суд, всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Судом встановлено, що 01.11.2018 позивач був прийнятий на посаду командира повітряного судна наказ №337 о/с від 31.10.2018, а 05.06.2019 був звільнений з роботи за Наказом №141 о/с від 05.06.2019 за угодою сторін (а.с. 21).

Всупереч правилам п.п. 5, 6 ч. 2 ст 119 ЦПК України, п. 7 Постанови ВСУ № 2 від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», позивач у своєї позовної заяві викладає лише позовні вимоги, але не зазначає доказів, що підтверджують кожну обставину, на яку він посилається.

Згідно ч. 3 ст. 77 ЦПК України сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.

Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об`єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом.

Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму. Допустимість доказів означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.

Крім того, відсутність будь-яких заперечень з боку відповідача щодо заявлених позовних вимог, не є підставою для звільнення від доказування у відповідності до вимог ст. 81 ЦПК України.

Позивачем не надано суду належих доказів щодо виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості у розмірі 123774 грн 00 коп.

Суд, оцінивши докази у їх сукупності, прийшов до висновку, що вимоги позивача є такими, що не обґрунтовані на законі, не доведені матеріалами справі та такими, що не підлягають задоволенню.

У зв`язку з тим, що суд дійшов ґрунтовного висновку про відмову у задоволенні позову, судом не вбачається підстав для відшкодування судового збору.

На підставі викладеного, керуючись вимогами п. 7 Постанови ВСУ № 2 від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273, 353, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

у позовних вимогах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія Браво» (04116, м. Київ, м. Київ, вул. Шулявська, 7), треті особи: керівник Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія Браво» Логвиненко Ігор Валерійович (04116, м. Київ, м. Київ, вул. Шулявська, 7), державна служба України з питань праці (01601, м. Київ, вул. Десятинна, 14) про стягнення заборгованості по заробітній платі відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивач має право оскаржити заочне рішення до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: О.В. Ул`яновська

Повний текст судового рішення складено 14.04.2020.