Ухвала суду № 89129349, 21.04.2020, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2-с/760/13/20

В справі № 760/18511/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2020 року Солом"янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого- судді - Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря - Шпори М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу в справі за заявою Дочірнього підприємства «КиївГазЕнерджи» про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за оплату послуг з газопостачання з урахуванням індексу інфляції та річних, суддя

В С Т А Н О В И В:

26 липня 2018 року Солом`янським районним судом міста Києва на підставі заяви Дочірнього підприємства «КиївГазЕнерджи» був виданий судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 53 647, 11 гр. заборгованості за спожитий природний газ, 7 247, 84 гр. інфляційних втрат та 1 656, 14 гр. трьох відсотків річних.

У грудні 2019 року заявник звернулася до суду і просить скасувати виданий судом судовий наказ.

Ухвалою суду від 10 грудня 2019 року заяву про скасування судового наказу було повернуто заявнику без розгляду.

Постановою Київського апеляційного суду від 19 лютого 2020 року ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 10 грудня 2019 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

При зверненні до суду із заявою про скасування судового наказу заявник заперечувала право стягувача звертатися до суду з відповідними вимогами, оскільки, на її думку, стягувач не є учасником правовідносин зі споживачами у процесі надання та споживання природного газу.

Зазначила, що стягувач не надав доказів укладення договору зі споживачем, на підставі якого була нарахована зазначена в заяві про видачу судового наказу сума боргу.

Приведена в заяві сума заборгованості є спірною, оскільки вона з ОСОБА_2 є сім`єю пільговиків, однак цього не вбачається з розрахунку заявника при зверненні до суду.

Вважає, що за таких обставин сума заборгованості не є безспірною, тобто існує спір, який дає підстави для скасування судового наказу.

Враховуючи викладене, просить задовольнити заяву.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення заяви та скасування судового наказу, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.

Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №14 від 23 грудня 2012 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що боржник ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після його смерті Першою Київською нотаріальною конторою 29 листопада 2018 року заведена спадкова справа, заяви про прийняття спадщини подали заявник - дружина померлого, та донька.

Відповідно до ст.ст.1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Тобто, заявник, як спадкоємець, є правонаступником померлого боржника, а тому, відповідно до вимог ст.ст.1216, 1218 ЦК України, має право на звернення до суду з заявою про скасування судового наказу.

Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, тобто в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право та при цьому закон не зобов`язує перевіряти наявні матеріали справи, то відповідна заяв є єдиною підставою для скасування судового наказу.

Таким чином, заява про скасування судового наказу від 3 грудня 2019 року, подана ОСОБА_1 ,правонаступником боржника ОСОБА_2 , є обґрунтованою.

Відповідно до ч. 3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 цього Кодексу.

Враховуючи вище викладене, відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, останній підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 170, 171 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В :

Заяву задовольнити.

Скасувати судовий наказ від 26 липня 2018 року, виданий Солом`янським районним судом м. Києва за заявою Дочірнього підприємства «КиївГазЕнерджи» про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за оплату послуг з газопостачання з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних.

Роз`яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.А.Шереметьєва