Ухвала суду № 89129294, 03.01.2020, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/561/20

Справа № 760/34948/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

03 січня 2020 року м. Київ

Суддя Солом`янського районного суду м. Києва Козленко Г.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом`янського району м. Києва» про відшкодування шкоди,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва з вищезазначеним позовом до відповідача, в якому просить:

- стягнути з відповідача на користь позивача 700 грн матеріальної шкоди та 500 грн моральної шкоди.

Згідно ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Вивченням матеріалів позовної заяви, встановлено, що даний позов не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України.

Відповідно до вимог ст.175 ЦПК України позивачу необхідно зазначити:

- ціну позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Як зазначає Пленум Верховного Суду України у постанові № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно моральна шкода може полягати у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків (п. 3).

Аналогічна правова позиція визначена і у статті 23 Цивільного кодексу України.

При цьому, пунктом 4 вказаної Постанови визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується, окрім вказівки на те, у чому полягає ця шкода та якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві. У разі недотримання позивачем зазначених вимог суд вправі залишити позовну заяву без руху.

Заява має містити відомості про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням та докази, що підтверджують позов, отже до заяви повинні бути додані необхідні документи, наприклад докази причино-наслідкового зв`язку між станом здоров`я позивача та діями, бездіяльністю або рішеннями відповідача, наприклад, докази витрат на лікування.

У позові заявлено вимогу про стягнення суми відшкодування завданої моральної шкоди у розмірі 500 грн. При цьому, позивачем не зазначено докази, що підтверджують завдання моральної шкоди, розрахунок суми стягнення у заявленому розмірі. Відсутні наприклад, докази причино-наслідкового зв`язку між станом здоров`я позивача та діями, бездіяльністю або рішеннями відповідача, та інші письмові докази, якими позивач може підтвердити викладені обставини та вимоги.

Позовна заява не відповідає вимогам ч.4 ст.177 ЦПК України, відповідно до яких до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Звертаючись до суду позивачем заявлено дві позовні вимоги майнового характеру.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фінансовому розмірі.

Частиною 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік» встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2019 року становить 1921 грн.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» в редакції від 01.01.2019 № 3674-VI, розмір ставки судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, отже позивачу необхідно сплатити: судовий збір в розмірі 768,40 грн на наступні реквізити: отримувач коштів: УК у Солом`янському районі/Солом`янський район, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38050812, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA388999980313181206000026010, код класифікації доходів бюджету: 22030101, за подачу позову.

Дослідивши матеріали справи, до позовної заяви не додані документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, що передбачає ст.177 ЦПК України.

За таких обставин, позивачу необхідно надати суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно ч.8 ст.43 ЦПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Частиною 5 статті 95 ЦПК України передбачено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення, одночасно підтверджуючи достовірність наданої копії доказу.

Незасвідчені або неправильно засвідчені копії документів можуть бути належними, проте недопустимими доказам, оскільки у випадках передбачених законодавством певні обставини справи повинні або не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Жоден з долучених до позовної заяви документів не містить підпис позивача із зазначенням дати, - на підтвердження відповідності копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у позивача.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.

Вищевикладене дає підстави для висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст.177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку на їх усунення.

На підставі викладеного вище, позовну заяву потрібно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Недоліки необхідно усунути шляхом виконання всіх вимог зазначених в цій ухвалі суду.

Роз`яснити позивачу, що в разі невиконання вимог ухвали суду, заява, відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України буде вважатися неподаною і повернута заявнику.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом`янського району м. Києва» про відшкодування шкоди - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви , позов буде вважатися неподаним та повернутий позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя - Г.О. Козленко