Ухвала суду № 89128743, 28.04.2020, Деснянський районний суд міста Києва

1-кп/754/714/20

Справа № 754/3932/20

У Х В А Л А

Іменем України

28 квітня 2020 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Шмигельського Д.І.

за участю секретаря: Смаглієнко О.М.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019100030006346 від 01.09.2019 року відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шалі Чеченської Республіки Російської Федерації, громадянина Російської Федерації, офіційно непрацюючого, без встановленого постійного місця проживання на території України, раніше не судимого, -

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -

за участю сторони обвинувачення: - прокурора Горкавої В.В.,

за участю сторони захисту: - обвинуваченого ОСОБА_2 ,

- захисника Норова Г.О.,

за участю перекладача: - Лихно В.В.,

В С Т А Н О В И В :

Обвинувальний акт з додатками відносно ОСОБА_2 , обвинуваченого за ч. 1 ст. 263 КК України, надійшов до Деснянського районного суду м. Києва 31.03.2020 року.

Прокурор просить постановити ухвалу про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту.

Обвинувачений та його захисник проти призначення судового розгляду не заперечували.

Із врахуванням викладеного і того, що справа підсудна Деснянському районному суду м. Києва, підстав для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України немає, обвинувальний акт складено відповідно до вимог кримінально-процесуального закону, справа підлягає призначенню до судового розгляду.

Крім того прокурор у підготовчому судовому засіданні зазначив, що 09.05.2020 року закінчується строк дії запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_2 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11.03.2020 року у вигляді тримання під вартою, а тому заявив клопотання про продовження застосування до обвинуваченого обраного запобіжного заходу строком на 60 днів. При цьому, прокурор послався на те, що на даний час продовжують існувати ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений спробує переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, ухилятиметься від виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник проти продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували, при цьому захисник заявив клопотання про скасування застосованого запобіжного заходу, посилаючись на його незаконність та безпідставність.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Відповідно до ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11.03.2020 року строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 спливає 09.05.2020 року.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

На даний час, обставини, які послужили підставою для обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою не відпали, в матеріалах кримінального провадження містяться достатні дані, які свідчать про наявність ризиків, які виправдовують тримання обвинуваченого під вартою.

Так, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, його стан здоров`я не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув`язнення, обвинувачений офіційно не працює, в судовому засіданні не підтверджено наявність міцних соціальних зв`язків. Крім того, продовжують існувати ризики, що обвинувачений спробує переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджатиме кримінальному провадженню, а саме: ухилятиметься від забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Вказані підстави підтверджують потребу в подальшому триманні обвинуваченого під вартою, у зв`язку з чим суд не вбачає підстав для зміни обраного ОСОБА_2 запобіжного заходу на більш м`який.

Оцінивши зазначені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_2 обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час судового розгляду кримінального провадження.

Враховуючи обставини та тяжкість кримінального правопорушення, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_2 , а також майновий стан обвинуваченого, суд вважає за необхідне визначити йому заставу у розмірі 60 (шістдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Крім того, прокурор звернувся до суду з клопотання про застосування заходів безпеки відносно обвинуваченого ОСОБА_2 шляхом утримання останнього у відділі забезпечення досудового слідства Служби безпеки України. При цьому прокурор вказує на те, що 27.04.2020 року до Київської місцевої прокуратури № 3 з Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України надійшла оперативна інформація, яка свідчить про наявність загрози життю та здоров`ю обвинуваченого. Відповідно до оперативної інформації встановлено, що ОСОБА_2 причетний до вбивства представників різних релігійних течій на території Сірійської Арабської Республіки та Республіки Ірак. Вказані обставини можуть призвести до порушення порядку утримання в ДУ «Київський слідчий ізолятор» іншими ув`язненими, які можуть сповідують різні догми ісламу.

Як зазначив прокурор, з метою забезпечення безпеки ОСОБА_2 необхідне подальше утримання останнього в ізоляторі тимчасового тримання Відділу забезпечення досудового слідства Служби безпеки України.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник Норов Г.О. проти клопотання прокурора заперечували. При цьому захисник посилався на те, що дане клопотання є безпідставним таким, що суперечить вимогам КПК України.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, судом встановлено наступне.

Завданнями Кримінального кодексу України, відповідно до статті 1 КК, є правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» право на забезпечення безпеки шляхом застосування заходів, зазначених у статтях 1 і 7 цього Закону, за наявності відповідних підстав мають: підозрюваний, обвинувачений, захисники і законні представники.

Згідно п. 2 ст. 3 Закону України « Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві » рішення про застосування заходів безпеки приймається судом у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження щодо кримінальних правопорушень, у судовому розгляді яких беруть участь особи, зазначені у статті 2 цього Закону.

Відповідно до ст. 19 Закону України « Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві » Безпека осіб, які перебувають в установах виконання покарань чи слідчих ізоляторах або у місцях із спеціальним режимом

тримання, забезпечується заходами, зазначеними у статтях 8, 11, 15, 16 цього Закону, за винятками, що випливають з вимог режиму їх тримання. Додатково до них можуть застосовуватися також такі заходи: а) переведення до іншої установи виконання покарань чи слідчого ізолятора або в інше місце із спеціальним режимом тримання; б) окреме тримання. Зміна запобіжного заходу, виду установи виконання покарань чи режиму відбування покарання здійснюється з додержанням вимог, передбачених чинним кримінальним, кримінальним процесуальним та кримінально-виконавчим законодавством.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» підставою для вжиття заходів, забезпечення безпеки осіб, зазначених у статті 2 цього Закону, є данні, що свідчать про наявність реальної загрози їх життю, здоров"ю, житлу і майну. Приводом для вжиття заходів забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства, членів їх сімей та близьких родичів може бути: заява учасника кримінального судочинства, члена його сім`ї або близького родича; б) звернення керівника відповідного державного органу; в) отримання оперативної та іншої інформації про наявність загрози життю, здоров`ю, житлу і майну зазначених осіб.

Згідно положень ст. 22 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві » суд, одержавши заяву або повідомлення про загрозу безпеці особи, зазначеної у статті 2 цього Закону, зобов`язаний перевірити цю заяву і в строк не більше трьох діб, а у невідкладних випадках негайно, прийняти рішення про застосування або про відмову у застосуванні заходів безпеки. На своє рішення вони приймають мотивовану ухвалу і передають її для виконання органу, на який покладено здійснення заходів безпеки. Ця ухвала є обов`язковою для виконання вказаними органами.

Враховуючи вищевикладене, а також наявність даних, які можуть свідчити про можливу наявність реальної загрози життю та здоров`ю обвинуваченого, суд вважає необхідним застосувати до ОСОБА_2 заходи забезпечення безпеки, передбачені ст. 19 Закону України « Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві », у вигляді утримання останнього в ізоляторі тимчасового тримання Відділу забезпечення досудового слідства Служби безпеки України.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 314, 315, 331, 369 КПК України, Законом України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», суд, -

У Х В А Л И В :

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, у відкритому судовому засіданні на 07 травня 2020 року на 15 годину 00 хвилин у приміщенні Деснянського районного суду м. Києва за адресою: 02225, м. Київ, пр. Маяковського, 5-В, зал судових засідань № 6.

Викликати в судове засідання учасників судового провадження.

Клопотання прокурора про продовження застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - задовольнити.

Застосований до ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 (шістдесят) днів, - до 24 години 00 хвилин 26 червня 2020 року включно.

Визначити розмір застави - 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає суму 126 120 (сто двадцять шість тисяч сто двадцять) грн., яка може бути внесена як самими обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУДСАУ в м. Києві, ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № НОМЕР_1 .

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 наступні обов`язки: прибувати на виклики до суду, прокурора, не відлучатись із населеного пункту, де він проживає без дозволу прокурора, суду, повідомляти прокурора чи суд про зміну місця проживання.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 26 червня 2020 року.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_2 вважатиметься таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Клопотання прокурора про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_2 заходів безпеки, - задовольнити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заходи забезпечення безпеки у вигляді утримання останнього у в ізоляторі тимчасового тримання Відділу забезпечення досудового слідства Служби безпеки України, що розташований за адресою: м. Київ, провулок Аскольдів, 3-Б, на весь період судового розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та до набрання вироком законної сили

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали надіслати до Відділу забезпечення безпеки Служби Безпеки України, - до відома та виконання.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення.

Головуючий: Д.І. Шмигельський