Ухвала суду № 89123017, 04.05.2020, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

04.05.2020 Провадження №2/389/235/20

ЄУН 389/1077/20

У Х В А Л А

04 травня 2020 року місто Знам`янка

Суддя Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області Берднікова Г.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця», в особі регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» про визнання незаконним та скасування рішення комісії по трудовим спорам,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача – адвокат Большаков Р.В., 29 квітня 2020 року звернувся до суду з даною позовною заявою ОСОБА_1 , в якій останній просить визнати незаконним та скасувати рішення комісії по трудових спорах від 13 квітня 2020 року №02/2020 АТ «Українська залізниця» регіональної філії «Одеська залізниця» виробничого підрозділу служби локомотивного господарства «локомотивне депо Знам`янка» на його письмову заяву, яким відмовлено у нарахуванні і оплаті праці за час перебування у відрядженні у період з 2016 року по 2019 року включно та стягнути грошові кошти за вказаний період службових відряджень.

Стаття 175 ЦПК України містить вимоги щодо форми, змісту та порядку подання позовної заяви до суду. Так за приписами вказаної статті, позовна заява повинна містити, поміж іншого: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Згідно з п.1 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються докумети, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначені Законом України «Про судовий збір».

Частиною 1 ст.3 та ст.4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством справляється судовий збір.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору за подання до суду заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ставки судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, подана фізичною особою складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року встановлений у розмірі 2102 грн. 00 коп.

Таким чином, на день подання до суду даної позовної заяви, розмір судового збору за подання до суду позовної заяви фізичною особою немайнового характеру складає 840 грн. 80 коп., а майнового характеру - 1% від ціни позову, але не менше 840 грн. 80 коп. та не більше 10510 грн.

У відповідності до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір справляється за ставками встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Позивачем заявлено дві позовні вимоги, одна з яких є вимогою немайнового характеру – про визнання незаконним та скасування рішення комісії по трудових спорах, а інша майновою вимогою – про стягнення грошових коштів за період службових відряджень. При цьому, судовий збір за вказаними вимогами позивачем не сплачено та доказів звільнення від сплати судового збору не надано. Одночасно заявлено клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Проте, пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», не поширюється на вимоги позивачів про стягнення інших витрат, зокрема на відрядження.

Так, структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України «Про оплату праці», за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

За змістом норм чинного законодавства витрати на відрядження за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою (винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу), а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні ст.2 Закону України «Про оплату праці», тобто такі витрати не входять до структури заробітної плати.

Згідно з підпунктом 3.15 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5, не належать до фонду оплати праці витрати на відрядження.

Отже, позивач не звільняється від сплати судового збору за пред`явлення до суду вказаної позовної заяви, яка містить одночасно вимогу немайнового та майнового характеру, та повинен сплатити судовий збір, відповідно до вказаних вище норм закону.

До того ж у позовній заяві не зазначено ціни позову, що зрештою є перешкодою для правильного визначення розміру судового збору, який підлягає сплаті за вимогою майнового характеру.

Крім того, позовна заява не містить належного обґрунтування заявлених вимог в частині позовних вимог щодо визнання незаконним та скасування рішення комісії по трудових спорах, не зазначено обставин та доказів, на підставі яких позивач вважає, що відповідачем порушені його права.

За вказаних обставин провадження у справі не може бути відкритим, а тому відповідно до ст.185 ЦПК України дана позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Разом з цим, з метою повного, всебічного та своєчасного розгляду справи, неприпустимості зловживання процесуальними правами, суд звертає увагу позивача на наступне.

Частиною 4 ст.19 та пунктом 2 ч.1 ст. 274 ЦПК України визначено, що справи, які виникають з трудових відносин, розглядаються в порядку спрощеного провадження. На думку суду, це правило є імперативним.

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі(ст.275 ЦПК України).

Згідно з ч.2 ст.13 ЦПК України, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.7 ст.81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позову (ч.2 ст. 83 ЦПК України).

Згідно зі ст.84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Відповідно до положень ст.49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Зміна предмета або підстав позову у справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду, за своєю природою, потребує регулювання з боку держави. Якщо в законі визначено порядок учинення певних дій, такий порядок у силу вимог вітчизняного законодавства повинен дисциплінувати осіб, котрі звертаються до суду, та не допускати входження процесу в безладний рух.

Разом з цим, позивачем у позовній заяві міститься клопотання про витребування судом документів, проте всупереч вимогам закону, доказів, що позивач самостійно, або через представника, намагався збирати вказані документи (відповідні запити, відповіді на них), тощо, суду не надані. При цьому, порушення прав позивача, як вказано в позові відбувається вже протягом 10 років.

До того ж, з огляду на вказані вище норми закону, суду є не зрозумілим посилання позивача на те, що після отримання зазначених доказів позовні вимоги можливо будуть змінені або доповнені в межах прав, наданих сторонами відповіднодо приписів ст.49 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.173,177,185,260,261 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця», в особі регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» про визнання незаконним та скасування рішення комісії по трудовим спорам залишити без руху, для усунення недоліків строком десять днів з дня отримання позивачем ухвали.

Запропонувати позивачу надати належним чином оформлену позовну заяву із зазначенням ціни позову, розрахунку сум, що стягуються чи оспорюються, викладом обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та сплатити судовий збір, сума якого має складати: за вимогу немайнового характеру - 840 грн. 80 коп., за вимогу майнового характеру - 1% від ціни позову, але не менше 840 грн. 80 коп. та не більше 10510 грн.

Банківські реквізити для зарахування судового збору до державного бюджету за звернення до Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області.

ОТРИМУВАЧ КОШТІВ:

Знам`янське УК/м. Знам`янка/22030101

КОД ОТРИМУВАЧА (код за ЄДРПОУ): 38011312

БАНК ОТРИМУВАЧА: Казначейство України (ЕАП)

КОД БАНКУ ОТРИМУВАЧА (МФО): 899998

РАХУНОК ОТРИМУВАЧА: UA348999980313141206000011010

КОД класифікації доходів бюджету: 22030101

У разі невиконання вимог суду заяву вважати неподаною та повернути заявнику.

Ухвала щодо визначення розміру судових витрат може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання, через Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області.

Відповідно до п.3 Розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК Українипід час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84,170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Дата складення ухвали 04 травня 2020 року.

Суддя Г.В. Берднікова