Рішення № 89119225, 24.12.2019, Гайсинський районний суд Вінницької області

Справа № 129/3196/19

Провадження по справі № 2/129/1540/2019

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" грудня 2019 р. Гайсинський районний суд Вінницької області

в складі головуючого суді Капуша І.С.,

розглянувши без учасників справи за правилами спрощеного позовного провадження в м. Гайсині цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк» товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, -

Керуючись ст. 258, 259, 263, 264, 265, 267, 271-273 ЦПК України, суд, -

Встановив:

АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк» товариства «Державний ощадний банк України» звернулося до суду із позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 138812303, Заяви про приєднання № 476982403 від 05.07.2018 р. у розмірі 21212, 69 грн. та судового збору у розмірі 1921,00 грн.

На підтвердження позовних вимог позивач зазначив, що 05 липня 2018 року між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» і надалі - Позивач/Банк) та фізичною особою ОСОБА_1 , паспорт серія НОМЕР_1 . виданий Гайсинським PC УДМС України у Вінницькій області, дата видачі 11.10.2013р. реєстраційний номер платника податків НОМЕР_2 (надалі Відповідач/Позичальник) було укладено Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), шляхом підписання Заяви про приєднання № 476982403.

Згідно п.3.1 Кредитного договору він визначає умови та порядок здійснення Банком комплексного банківського обслуговування Клієнта, регулює відносини Сторін при наданні Клієнту послуг Банку. Згідно з умови цього Договору Банку, у разі приєднання Клієнта до договору, зобов`язується надати Клієнту , визначені Договором та обрані Клієнтом послуги, а Клієнт зобов`язується їх оплатити в розмірах та в порядку, передбачених Договором і Тарифами.

Згідно п.4.2. Кредитного договору укладаючи цей договір Клієнт та Банк приймають на себе всі обов`язки та набувають всіх прав, що передбачені Договором. Підписання Заяви на приєднання Клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення Договору він ознайомився з повним текстом Договору, в тому числі з додатками до Договору та Тарифами, повністю зрозумів його зміст та погоджується з усіма умовами Договору, а також отримав примірник Договору.

Згідно п.18.1 Кредитного договору договір набирає чинності з дня приєднання Клієнта до Договору та діє протягом невизначеного строку.

Додатково між Банком та Клієнтом укладено заяву про приєднання № 476982403.

Відповідно п.3.4.1 умов Заяви про приєднання. Відповідачу відкрито поточний рахунок НОМЕР_3 в гривні, на умовах тарифного пакету «Мій комфорт», тариф за користування платіжною карткою, розміщених на сайті Банку та інформаційних стендах, що знаходяться у триміщеннях установах Банку.

Згідно п.6.4. Заяви на встановлення відновлювальної кредитної лінії Клієнт погоджується зі встановленням максимальних параметрів кредитування: бажаний розмір кредиту 12700 грн.; строком кредитування є-60 місяців, з можливим продовження на той самий строк.

Однак, Позичальник не виконує належним чином договірні зобов`язання в результаті чого станом на 04 листопада 2019р. виникла заборгованість в розмірі 21 212,69 грн., з яких: заборгованість за основним боргом(кредитом) - 12 674,06 грн.; проценти за користування кредитом - 5 881,71 грн.; комісія - 13,97 грн; пеня за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - І 412,49 грн.; пеня за несвоєчасне погашення процентів за користуванням кредиту - 1 002,56 грн; 3 % річних за несвоєчасне погашення основного боргу(кредиту) - 135,38 грн; 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 92,52 грн.

Від представника позивача до суду 02.12.2019 р. надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує (а.с. 74).

Відповідач ОСОБА_1 до суду не з`явився, хоча був належним чином повідомлений, про причини неявки суду інформації не надав.

Враховуючи те, що учасники справи належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, суд вважає за можливе відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, не здійснюючи фіксування судового процесу.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 05 липня 2018 року між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» і надалі - Позивач/Банк) та фізичною особою ОСОБА_1 , паспорт серія НОМЕР_1 . виданий Гайсинським PC УДМС України у Вінницькій області, дата видачі 11.10.2013р. реєстраційний номер платника податків НОМЕР_2 (надалі Відповідач/ Позичальник) було укладено Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (а.с. 17-56).

Відкрито поточний рахунок з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), шляхом підписання Заяви про приєднання № 476982403 (а.с. 60).

Крім того банком надано розрахунок заборгованості по вищевказаному договору яка виникла станом на 04 листопада 2019р. в розмірі 21 212,69 грн., з яких: заборгованість за основним боргом(кредитом) - 12 674,06 грн.; проценти за користування кредитом - 5 881,71 грн.; комісія - 13,97 грн; пеня за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - І 412,49 грн.; пеня за несвоєчасне погашення процентів за користуванням кредиту - 1 002,56 грн; 3 % річних за несвоєчасне погашення основного боргу(кредиту) - 135,38 грн; 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 92,52 грн.

Вказану заборгованість і судові витрати по справі позивач просить стягнути з відповідача.

Надаючи правову оцінку встановленим фактам і правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Позивач з посиланням на положення ч. 1 ст. 634 ЦК України зазначає, що сторони керувалися при укладенні договору даною нормою, яка передбачає, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Державний ощадний банк України»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив стягнути поточну і прострочену заборгованість за користування кредитними коштами, а також пеню і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту.

Велика Палата Верховного Суду (постанова від 03 липня 2019 року, справа №342/180/17, провадження № 14-131цс19) дійшла висновку, що в даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

З урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду, яка висвітлена у постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17 та стосується необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

У відповідності до частини 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечення.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що відсутні підстави про стягнення з відповідача нарахованої пені та штрафів.

Але, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «Державний ощадний банк України» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за тілом кредиту 12674,06 грн., а в іншій частині позову, необхідно відмовити.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 1152,60 грн.

Керуючись ст.ст.4-5,12,76-83,259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

Вирішив:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний № НОМЕР_2 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк» товариства «Державний ощадний банк України»: заборгованість за договором № 138812303 від 05.07.2018 р. в сумі 12674,06 грн. (дванадцять тисяч шістсот сімдесят чотири гривни 06 коп.) (код ЄДРПОУ - 09302607, МФО - 302076, п/р № НОМЕР_4 в філії Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк»); судовий збір в сумі 1152 грн. 60 коп. (код ЄДРПОУ - 09302607, МФО - 302076, п/р № НОМЕР_4 в філії Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк»).

В решті позовних вимог відмовити через безпідставність.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його отримання до Вінницького апеляційного суду.

Суддя: