Вирок № 89118357, 29.04.2020, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/1141/17

Провадження № 1-кп/191/222/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2020 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Гречко Ю.В.

за участю секретаря - Куцевол Ю.В.

прокурора – Владімірової І.С.

захисника – Третяк І.П.

обвинувачених – ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове кримінальні провадження №12017040390000465 від 17.03.2017 та №12018040390000385 від 03.03.2018 відносно

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 Чапушка Аркадакського району Саратовської області, РФ, громадянина України, освіта неповна середня, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

07.04.1995 року Кіровськимрайонним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст.141 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців;

05.10.2001 року Красногвардійським районним судом м.Дніпропетровська за ч. 1 ст. 229-1, ст. 17, ч. 2 ст. 141, ч. 2 ст. 141, ст. 42 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців;

12.10.2006 року Красногвардійським районним судом м.Дніпропетровська за ч.3 ст.186 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки;

20.10.2011 року Лозовським міськрайонним судом Харківської області за ч.3 ст.185, ст.71 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 .Макіївка Донецької області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_3 , раніше судимого:

19.05.2006 року Горняцьким районним судом м.Макіївка Донецької області за ч.3 ст.185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. 75, ст. 76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік;

05.07.2007 року Радянським районним судом м.Макіївка Донецької області за ч.2 ст.289, ст. 69, 71 КК України до 4 років позбавлення волі. Звільнений 16.05.2011 з Никитинської ВК № 87 Донецької області;

13.01.2012 року Радянським районним судом м.Макіївки Донецької області за ч.3 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки;

14.06.2017 року Дніпропетровським районним судом за ст.15 ч.3, ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі. Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14.11.2017 вирок змінено в частині призначення покарання та засуджено до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнено з іспитовим строком на 2 роки ;

20.02.2019 року Самарським райсудом м.Дніпропетровська за ч.1 ст.162, ч.3 ст.185, ст.71 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

11 березня 2017 року приблизно о 08-00 годині ОСОБА_2 , проходячи біля домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , яке належить гр. ОСОБА_3 , через відсутню частину огорожі в паркані домоволодіння проник на дану територію, де побачив, що господарі відсутні, будинок нежилий, і в цей момент у нього раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.

В цей же день приблизно о 08-05 годин ОСОБА_2 , реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна та звернення його на свою користь, перебуваючи на території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , впевнившись у відсутності свідків-очевидців та в тому, що його дії носять таємний характер та за ними ніхто не спостерігає, діючи з корисливих мотивів, за допомогою металевої драбини, проник на горище двоповерхової господарчої будівлі, а потім через діру у стелі проник до приміщень даної будівлі, де за допомогою знайденого на горищі ножа відрізав проводи з електроприладів, вартість яких згідно висновку експерта № 47/03 від 22.03.2017 розрахувати неможливо, а також в одному з приміщень будівлі взяв чотирьохтрубний двоходовий клапан мідного сплаву водяного опалення в робочому стані, вартість якого згідно висновку експерта № 47/03 від 22.03.2017 становить 538 грн., електричний трансформатор понижуючої напруги, вартість якого згідно висновку експерта № 47/03 від 22.03.2017 розрахувати неможливо, коробку з бронзовими цангами у кількості 67 піт. 8x12x32 мм., вартість яких згідно висновку експерта № 47/03 від 22.03.2017 становить 107 грн. та два паяльника, вартість яких згідно висновку експерта № 47/03 від 22.03.2017 розрахувати неможливо, що належать гр. ОСОБА_3 .

Після чого ОСОБА_2 склав усе зазначене майно до знайденої раніше у вказаних приміщеннях господарчої сумки, тим самим намагався його викрасти, та збирався залишити місце вчинення кримінального правопорушення, але з причин що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки до вказаної господарчої будівлі прибув потерпілий гр. ОСОБА_3 , який спочатку побачив ОСОБА_2 на горищі господарчої будівлі, а потім затримав його на території подвір`я домоволодіння, коли останній намагався втекти.

Так, ОСОБА_2 своїми умисними злочинними діями намагався таємно викрасти вищевказане майно, чим міг спричинити потерпілому гр. ОСОБА_3 матеріальний збиток на загальну суму 645 грн.

Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч.3 ст.15 ч.3 ст. 185 КК України як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана із проникненням у інше приміщення.

Крім того, 27 лютого 2018 року приблизно о 19 годині 00 хвилин ОСОБА_2 , перебуваючи разом з ОСОБА_1 у себе вдома за адресою: АДРЕСА_2 , домовилися про крадіжку саморобних воріт (решітки) з їх кріплення на паркані огорожі та з господарського приміщення металевих навісних дверей з території домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .

З метою реалізації свого спільного прямого злочинного умислу, направленого на умисне, таємне, повторне викрадення чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, діючи за попередньою змовою групою осіб, згідно домовленості, 27.02.2018 близько 19 годин 20 хвилин прийшли до території вищезазначеного домоволодіння.

Реалізуючи свій спільний прямий злочинний умисел, направлений на умисне, таємне, повторне викрадення чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, та звернення його на свою користь, 27.02.2018 приблизно о 19 годині 30 хвилин, шляхом вільного доступу, впевнившись у тому, що за їх злочинними діями ніхто не спостерігає, з метою незаконного збагачення, з корисливих мотивів, застосовуючи силу рук, діючи за попередньою змовою групою осіб, згідно домовленості, зняли саморобні ворота (решітки) розміром 153 см х 150 см з їх кріплення на паркані огорожі та з господарського приміщення металеві навісні двері, розміром 196 см х 87 см, за допомогою сил рук зняли вказані двері з їх кріплення.

Після чого ОСОБА_2 разом зі співучасником злочину ОСОБА_1 з викраденим майном покинули місце скоєння злочину, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинили матеріальний збиток потерпілій ОСОБА_4 у розмірі 424 грн. 00 коп. згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 05/03 від 06.03.2018.

Умисні дії ОСОБА_2 та ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.2 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, запопередньою змовою групою осіб.

Допитані в судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 свою провину у пред`явлених обвинуваченнях визнали повністю та пояснили обставини вчиненого так, як вони викладені вище. Свою вину у скоєному визнають повністю, щиро розкаюються.

Крім визнання вини самим обвинуваченими, їх винуватість у скоєному повністю підтверджується дослідженими у ході судового розгляду наступними доказами:

за фактом вчинення крадіжки обвинуваченим ОСОБА_2 у потерпілого ОСОБА_3 :

-даними протоколу огляду місця події від 11.03.2017 та фототаблиці до нього, згідно з якими об`єктом огляду є гараж-столярня, розташований на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 , в якому виявлена сумка поліетиленова з викраденими речами (т.4 а.с.10-13);

-висновком експерта за результатами проведення судово- товарознавчої експертизи №47/03 від 22.03.2017, згідно з яким визначена ринкова вартість викраденого (т.4 а.с.22-26);

- постановою слідчого Синельниківського ВП від 22.03.2017 про визнання вилучених речей речовими доказами і передачу їх на зберігання;

- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності;

за фактом вчинення обвинуваченими ОСОБА_2 та ОСОБА_1 крадіжки у ОСОБА_4 :

-даними протоколу огляду місця події від 06.03.2018 та фототаблицею до нього, згідно з якими була оглянутатериторія домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , та виявлено відсутність частини огороджувального паркану, в`їзних воріт (решітки) та вхідних залізних дверей до сараю (т.3 а.с.25-28);

- заявою ОСОБА_5 від 06.03.2018 про надання добровільної згоди на огляд працівниками поліції та вилучення залізних дверей світло- зеленого кольору та саморобної решітки, яких вона придбала у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (т.3 а.с. 30)

- даними протоколу огляду місця події від 06.03.2018, згідно з якими об`єктом огляду є території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_5 , що належить ОСОБА_5 , де були виявлені та вилучені залізні двері світло- зеленого кольору та саморобна решітка розміром 153 х 150 см (т.3 а.с.32-35) ;

- висновком експерта за результатами проведення судово- товарознавчої експертизи №05/03 від 06.03.2018, відповідно до якого визначена ринкова вартість майна, викраденого у ОСОБА_4 (т.3 а.с.40-43);

- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 28.03.2018, згідно з якими обвинувачений ОСОБА_1 показав обставини скоєння ним крадіжки у ОСОБА_4 (т.3 а.с.78-80);

- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 28.03.2018, згідно з якими обвинувачений ОСОБА_2 показав обставини скоєння ним крадіжки у ОСОБА_4 (т.3 а.с.81-85);

- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Суд, допитавши обвинувачених, дослідивши матеріали кримінального провадження, в тому числі ті, що характеризують особу обвинувачених, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальних актах, доведена повністю.

Суд кваліфікує умисні злочинні дії ОСОБА_2 за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана із проникненням у інше приміщення, а також за ч.2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Умисні злочинні дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до вимог ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , виходячи з принципу індивідуалізації покарання, суд, керуючись вимогами ст.65 КК України, враховує обставини вчинення кримінального правопорушення, тяжкість вчинення кримінальних правопорушень, які згідно зі ст.12 КК України відносяться до категорії середніх та тяжких, особу обвинуваченого, який раніше судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, у вчиненому розкаюється.

У якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд також враховує обставини та тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідно зі ст.12 КК України відносяться до категорії середньої тяжкості, особу обвинуваченого, який раніше судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, у вчиненому розкаюється.

У якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 ,згідно зі ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Під час судового розгляду детально проаналізовано поведінку обвинувачених після вчинення злочину, їх щире каяття, наслідки суспільно-небезпечного діяння, відсутність будь-яких намірів уникнути кримінальної відповідальності, також враховуючи, що при призначенні покарання має бути застосований принцип гуманізації відповідальності з врахуванням засад закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню згідно зі ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд вважає за необхідне для виправлення ОСОБА_6 призначити його покарання у вигляді позбавлення волі із застосуванням вимог ст.ст.75, 76 КК України.

Виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 суд вважає неможливим без його ізоляції від суспільства. Крім того, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 скоїв кримінальне правопорушення в період іспитового строку за ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14.11.2017 року, але до постановлення вироку Самарським райсудом м.Дніпропетровська від 20.02.2019 року, який необхідно врахувати при призначенні остаточного покарання обвинуваченому. Тому суд вважає за необхідне у даному випадку при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 застосувати норми ч.4 ст.70 КК України, врахувавши покарання за останнім вироком Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 20.02.2019 року.

Керуючись ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Також керуючись вимогами ч.5 ст.72 КК України суд вважає за необхідне зарахувати в строк відбування покарання час перебування ОСОБА_2 у слідчому ізоляторі з 25 квітня 2017 року до 14 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Крім того, оскільки ОСОБА_2 був затриманий і в подальшому залишений в СІЗО на час розгляду кримінального провадження, суд вважає за необхідне зарахувати йому строк відбування покарання час перебування в слідчому ізоляторі з 25 липня 2018 року до дня набрання вироком законної сили.

Потерпілою ОСОБА_4 заявлений цивільний позов про стягнення з обвинувачених солідарно завданих матеріальних збитків в розмірі 1500,00 грн. , які завдані пошкодженням даху сараю, та моральної шкоди в розмірі 15 000 грн.

Суд вважає, що позовні вимоги в частині відшкодування завданих матеріальних збитків задоволенню не підлягають, оскільки вони не підтверджується належними доказами і обвинувачені не обвинувачуються у пошкодженні даху сараю.

В частині відшкодування моральної шкоди позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.128 КПК України особа, які кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно з ч.1 ст.129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до п.5 Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до п.9 постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд визначає, виходячи з характеру та об`єму заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань.

Моральна шкода обґрунтовується потерпілим фізичним болем та стражданнями, яких він зазнав, у зв`язку з ушкодженням його здоров`я, а також душевними та фізичними стражданнями.

Виходячи із засад розумності та справедливості, у зв`язку з протиправною поведінкою обвинувачених, суд приходить до висновку про часткове задоволення цивільного позову і вважає можливим та достатнім стягнути з обвинувачених на користь потерпілої моральну шкоду в розмірі 4000,00 грн.

Питання речових доказів у справі суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати за проведення товарознавчих експертиз не заявлені.

Відповідно до положень ч.ч.3,5, п.7 ч.9 ст.100 КПК України документи, які надані суду, з матеріалами кримінального провадження зберігаються в суді.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.31, 368, 370, 371, 373-376 КПК України суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, і призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку 3 (три) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст.76 КК України суд покладає на ОСОБА_1 обов`язок періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили ОСОБА_1 не обирати.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання:

-за ч.2 ст.185 КК України – у вигляді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі;

-за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України - у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарання за даним вироком і покарання за вироком Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 20 лютого 2019 року остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання обчислювати з 25 липня 2018 року.

Керуючись вимогами ч.5 ст.72 КК України зарахувати в строк відбування покарання час попереднього ув`язнення ОСОБА_2 з 25 квітня 2017 року до 14 червня 2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Керуючись вимогами ч.5 ст.72 КК України зарахувати в строк відбування покарання час перебування ОСОБА_2 в слідчому ізоляторі з 25 липня 2018 року до дня набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 солідарно на користь ОСОБА_4 завдану моральну шкоду в розмірі 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп.

Речові докази –металеві саморобні вхідні ворота (решітка) розімрами 153 х 150 см та металеві двері розмірами 196 х 87 см залишити у власності потерпілої ОСОБА_4 .

Речові докази - проводи з електроприладів, чотирьохтрубний двоходовий клапан мідного сплаву водяного опалення, електричний трансформатор понижуючої напруги, коробку з бронзовими цангами у кількості 67 піт. 8x12x32 мм., два паяльника залишити у власності потерпілого ОСОБА_3 .

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Суддя: Ю. В. Гречко