Вирок № 89117905, 07.05.2020, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/2555/20

Провадження № 1-кп/442/218/2020

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2020 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючого судді - Кучаковського Ю.С.,

за участю секретаря судового засідання - Кравців Х.В. ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Дрогобичі кримінальне провадження № 12020140110000492 від 16.03.2020 за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дрогобича Львівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не одруженого, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125 , ч. 1 ст. 185 КК України,

сторони та учасники кримінального провадження:

прокурор - ОСОБА_3 ,

обвинувачений - ОСОБА_2 ,

потерпілий - ОСОБА_4 ,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 16.03.2020 приблизно о 03 год. 00 хв., перебуваючи в приміщенні для куріння арт-клубу „82100", що за адресою пл. Ринок 23 в м. Дрогобичі, будучи в стані алкогольного сп`яніння, під час спілкування з відвідувачем даного закладу, ОСОБА_4 , в ході конфлікту, виниклого на ґрунті особистих неприязних відносин, наніс останньому два удари кулаком правої руки в область носа та обличчя, після чого, вийшовши в зал, біля виходу з арт-клубу, наніс йому ще один удар в потилицю, вийшов на вулицю, наніс ще декілька ударів кулаками обох рук по обличчі, внаслідок чого заподіяв тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми, у вигляді струсу головного мозку, закритого перелому кісток носа без зміщення відламків, забою правої нирки, які по ступеню тяжкості кваліфікується як легкі тілесні ушкодження, що викликали короткочасний розлад здоров`я, а також синці в ділянках обох очниць, на внутрішній поверхні лівого променево-зап`ясного суглобу, садна на нижній повіці справа, в ділянці гребеня клубової кістки справа, на зовнішній поверхні середній третині правого стегна, крововилив на слизовій верхньої губи посередині, які по ступеню тяжкості кваліфікується як легкі тілесні ушкодження.

Крім цього, 16.03.2020 близько 03 год. 30 хв. ОСОБА_2 , перебуваючив в стані алкогольного сп`яніння, на перехресті вул. Трускавецька-Завалля в м. Дрогобичі, маючи раптово виниклий умисел на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи, що його ніхто не бачить, таємно викрав мобільний телефон марки „Apple" серії „iPhone" моделі „А1662" з оперативною пам`яттю 32 Гб, вартістю 2 318 гривень 33 копійки та медіаплеєр марки „Apple" серії „iPod" моделі „А1238" вартістю 1 068 гривень 33 копійки, які загубив ОСОБА_4 втікаючи від ОСОБА_2 , таким чином завдав потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 3 386 гривень 66 копійок.

Таким чином, ОСОБА_2 , обвинувачується у спричиненні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України

29.04.2020 між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладено угоду про примирення.

Згідно даної угоди потерпілий та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 185 КК України, ОСОБА_2 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даних кримінальних правопорушень.

Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_2 повинен понести за вчинені кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 185 КК України, а саме у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, та за ч. 1 ст. 185 КК України у виді штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_2 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням остаточне покарання у вигляді штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 020 гривень.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.

Обвинувачений просив вказану угоду затвердити і призначити узгоджене в ній покарання, при цьому визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 185 КК України, в обсязі обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання.

Потерпілий просив угоду про примирення затвердити.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просила цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.

Вислухавши думку учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 185 КК України, які згідно ст. 12 КК України відносяться до категорії легкої та середньої тяжкості відповідно. Потерпілим від даного кримінального правопорушення є ОСОБА_4 .

Потерпілий та обвинувачений добровільно уклали угоду про примирення, зміст угоди відповідає вимогам ст. 471 КПК України та закону. Підстави для відмови в її затвердженні, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України відсутні.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_2 повністю усвідомлює зміст укладеної з потерпілим угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

За таких обставин суд вважає доведеним, що ОСОБА_2 спричинив умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я ОСОБА_4 , та здійснив таємне викрадення чужого майна (крадіжку) потерпілого ОСОБА_4 , а тому його дії вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 185 КК України.

Обвинувачений раніше не судимий, покарання яке пропонується в угоді, є покаранням у межах санкції закону.

За таких обставин суд вважає за можливе затвердити угоду про примирення між обвинуваченим та потерпілим та призначити узгоджений сторонами вид та розмір покарання обвинуваченому, яке є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Судом роз`яснено ОСОБА_2 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до відповідальності, встановленої законом.

Як передбачено ч. 3 ст. 128 КПК України цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором.

Відповідно до ст. 1206 Цивільного кодексу України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину.

Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету (ч. 3 ст. 1206 ЦК України).

Згідно п. 2 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.1993 № 545 (далі Порядок), сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонара лікувального закладу.

Згідно п. 4 вказаного Порядку стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров`я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров`я.

У судовому засіданні знайшла своє підтвердження вина обвинуваченого в скоєному злочину. У даній справі встановлено, що злочинними діями ОСОБА_2 була завдана шкода здоров`ю потерпілого ОСОБА_4 , який перебував на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічному відділенні КНП „Дрогобицької міської лікарні № 1" ДМР з 16.03.2020 по 23.03.2020 - 7 днів. Відповідно до листа КНП „Дрогобицької міської лікарні № 1" ДМР від 27.04.2020 № 478 вартість лікування склала 5 222 гривні (7 днів * 746 гривень за день).

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 цивільний позов визнав в повному обсязі.

З урахуванням зазначеного, заявлений цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Дрогобицької міської ради до обвинуваченого ОСОБА_2 про стягнення шкоди в розмірі 5 222 гривні, підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України арешт, накладений на майно, згідно ухвали слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 25.03.2020 - скасувати. Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Щодо процесуальних витрат у розмірі 653 гривні 80 копійок за проведення Львівським НДЕКЦ при МВС України товарознавчої експертизи № 16/318 від 13.04.2020 та 653 гривні 80 копійок за проведення Львівським НДЕКЦ при МВС України товарознавчої експертизи № 16/334 від 21.04.2020, то вони у відповідності до ст. 124 КПК України повинні бути стягнуті на користь держави з обвинуваченого ОСОБА_2 .

Запобіжний захід обвинуваченому під час досудового розслідування не обирався, а тому до вступу вироку в законну силу підстав для його обрання також немає.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 373, 374, 475 КПК України, суд -

у х в а л и в:

Затвердити угоду від 29.04.2020 про примирення, укладену між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125 та ч. 1 ст. 185 КК України, за які призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу:

- за ч. 2 ст. 125 КК України - 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень;

- за ч. 1 ст. 185 КК України - 60 (шістдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 020 (одна тисяча двадцять) гривень.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням призначити ОСОБА_2 покарання у виді 60 (шістдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 020 (одна тисяча двадцять) гривень.

Цивільний позов прокурора Дрогобицької місцевої прокуратури Стебельської Оксани Ігорівни в інтересах держави в особі Дрогобицької міської ради Львівської області задовольнити.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь Дрогобицької міської ради Львівської області 5 222 гривні коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_4 (р/р НОМЕР_1 , код платежу 24060300, інші надходження, МФО 899998, ЄДРПОУ 38007496, одержувач Казначейство України).

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20.03.2020 на речові докази.

Речові докази:

- мобільний телефон сірого кольору в чорному чохлі марки „iPhone SE" (IMEI): НОМЕР_2 , сім-картку мобільного оператора „Лайфселл" з абонетським номером НОМЕР_3 та плеєр чорно-сірого кольору марки „iPod" із серійним номером „НОМЕР_4", повернути потерпілому ОСОБА_4 .

- диск з відеофайлами з арт-клубу „82100" - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати в розмірі 653 (шістсот п`ятдесят три) гривні 80 копійок за проведення Львівським НДЕКЦ товарознавчої експертизи № 16/318 від 13.04.2020 та 653 (шістсот п`ятдесят три) гривні 80 копійок за проведення Львівським НДЕКЦ товарознавчої експертизи № 16/334 від 21.04.2020.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя Ю.С. Кучаковський