Рішення № 89117856, 14.02.2020, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/6928/19

№ 2-а/183/63/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2020 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Городецького Д. І.,

секретаря судового засідання Пономаренко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти 4 батальйону 1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта Повіренного Дмитра Олександровича, третя особа - Департамент патрульної поліції Національної поліції України про визнання дій протиправними та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-

в с т а н о в и в:

01 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора роти 4 батальйону 1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта Повіренного Дмитра Олександровича про визнання дій протиправними та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позову, ОСОБА_1 посилався на те, що 23 жовтня 2019 року інспектором роти 4 батальйону 1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом Повіренним Д.О. винесена постанова серії ЕАК № 1658022 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 255,00 грн.

Адміністративне правопорушення виразилось у тому, що 23 жовтня 2019 року о 12.20 год., він, керуючи транспортним засобом MAZDA 626, д/н НОМЕР_1 в м. Підгородне по вул. Шосейна, 43, рухався зі швидкістю 100 км/год., чим порушив вимоги дорожнього знаку 3.29 (70 км/год.) та п. 12.9. «б» ПДР - перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху, передбачених знаками 3.29, 3.31, 30.3.), правопорушення зафіксоване приладом Трукам 000672 та

Позивач посилався на те, що з постановою не згоден, посилався на те. що 23 жовтня 2019 року о 12.16 год., він, керуючи даним транспортним засобом, їхав з м. Дніпро до м. Новомосковська зі швидкістю 90 км/год. виїхавши з м. Підгородне, він заїхав на заправку, а коли виїхав із заправки на дорогу, то знака 3.29 не було, та проїхавши декілька метрів, побачив попереджувальний знак Трукам і одразу за знаком близько 1,5 м стояв автомобіль патрульної поліції без проблискових маячків. Зазначив, що його зупинив поліцейський, при цьому зафіксувавши приладом швидкість перед попереджувальним знаком. Вважає, що інспектором зафіксоване порушення перед попереджувальним знаком, який не почав свою дію, наголошує на тому, що доказ проти нього був сфальсифікований та такий, що не може бути допустимим. Зазначив, що винесена інспектором постанова не відповідає дійсності, ґрунтується на неповноті та необ`єктивності. Крім того, посилався на те, що дані справи повинні розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників. Дане правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП він не вчиняв, тому змушений звернутися з даним позовом до суду, в якому просить визнати дії інспектора протиправними та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Ухвалою суду від 05 листопада 2019 року постановлено про прийняття позовної заяви до розгляду за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 27 січня 2020 року залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Департамент патрульної поліції Національної поліції України.

У відповідності до статті 262 КАС України, 1. Розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. 2. Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. 3. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного провадження не проводиться. 4. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. 5. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. 6. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. 7. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву. 8. При розгляді справи за правилами спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Не погоджуючись із пред`явленим позовом, 19 грудня2019 року відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому посилався на правомірність ухваленої ним постанови та дотриманням процедури її складення, наявності всіх доказів вчиненого позивачем адміністративного правопорушення, також надав запис з боді камери та фотознімки, а тому у задоволенні позову просив відмовити у повному обсязі.

Представник третьої особи - Департамент патрульної поліції Національної поліції України19 грудня 2019 року надав на адресу суду письмові пояснення, згідно яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , при цьому акцентував увагу на тому, що постанова інспектора повністю відповідає вимогам закону.

Суд, дослідивши надані сторонами докази, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 23 жовтня 2019 року інспектором роти 4 батальйону 1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом Повіренним Д.О. винесена постанова серії ЕАК № 1658022 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 255,00 грн.

Відповідно до змісту постанови, ОСОБА_1 визнано винним в тому, що 23 жовтня 2019 року о 12.20 год., він, керуючи транспортним засобом MAZDA 626, д/н НОМЕР_1 в м. Підгородне по вул. Шосейна, 43 рухався зі швидкістю 100км/год., чим порушив вимоги дорожнього знаку 3.29 (70 км/год.) та п. 12.9. «б» ПДР - перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху, передбачених знаками 3.29, 3.31, 30.3., правопорушення зафіксоване приладом Трукам 000672

Відповідно до ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За змістом позову, позивач визнає, що при оформленні оскаржуваної постанови він не вносив письмові заперечення до постанови і не надавав такі заперечення на окремому аркуші.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд враховує наступне.

Згідно із частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про дорожній рух", учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення визначені Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до частини першої статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.

Частина 1 статті 9 КУпАП визначає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, визначені ст.122 КУпАП.

Пунктом 12.9 «б» Правил дорожнього руху передбачено, що водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в п.п. 12.4, 12.5, 12.6, 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29.

У відповідності до ч.1 ст. 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Крім того, згідно зі ст. 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до п.10 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015, поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

В свою чергу, згідно з п.1 ст.247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Зазначена норма встановлює обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності

Статтею 72 КАС України визначено поняття доказів, якими у адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом було відтворено та досліджено відеозапис з DVD диску, долученого до відзиву відповідачем, з якого вбачається, що позивач ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушенні, а саме: рухався зі швидкістю 100 км/год. по ділянці руху, на яку поширюється зона дії знаку 3.29, яким встановлено обмеження швидкості руху не більше ніж 70 км/год., що було зафіксоване за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20, який отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29.08.2012 року № UA-MI/-2903-2012.

Посилання ОСОБА_1 на те, що коли він із заправки виїхав на дорогу - знака 3.29 (обмеження максимальної швидкості) не було, однак доводи позивача з приводу зазначеного спростовуються фотокартками дорожніх знаків 3.29. та 1.41. (що містяться в матеріалах справи), в зоні дії яких останнього було притягнуто до адміністративної відповідальності.

Проте, слід зауважити, що п. 2.3 «б» Правил дорожнього руху, водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Таким чином, суд дійшов до переконання, що оскаржувана постанова у справі про адміністративні правопорушення була ухвалена відповідачем з урахуванням принципу правомірної адміністративної поведінки, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення, характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

Згідно із ст. 288 КУпАП оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення здійснюється у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими КУпАП.

Так, приписами п. 3 ч. 1 ст. 293 КУпАП передбачено, що в разі оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності орган (посадова особа) при перевірці законності та обґрунтованості винесеної постанови може прийняти рішення про скасування постанови і закриття справи.

За правилами ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вищевикладене, даючи оцінку зібраним у справі доказам, судом досліджено, що адміністративне стягнення застосовано відповідачем у відповідності до вимог закону, у межах санкцій статті, за якою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності, а тому підстави для скасувати рішення суб`єкта владних повноважень відсутні, оскільки постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення з дотриманням правил чинного законодавства, доказів, які б спростовували факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем не надано, а судом таких обставин не встановлено; факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, підтверджується наявними у матеріалах доказами, тому суд приходить до висновку про залишення адміністративного позову без задоволення.

Згідно до ч. 5 ст. 139 КАС України, судові витрати належить віднести за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 73, 77, 79, 120, 139, 241-246, 250-251, 257-263, 268-271, 286 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора роти 4 батальйону 1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта Повіренного Дмитра Олександровича, третя особа - Департамент патрульної поліції Національної поліції України про визнання дій протиправними та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - залишити без задоволення.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Учасники справи:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;

- відповідач: інспектор роти 4 батальйону 1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції лейтенант Повіренний Дмитро Олександрович, адреса місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пл. Троїцька, буд. 2-а;

- третя особа - Департамент патрульної поліції Національної поліції України, код ЄДРПОУ 40108646, адреса місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пл. Троїцька, буд. 2-а.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути поданою безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 14 лютого 2020 року.

Суддя Д. І. Городецький