Рішення № 89117072, 06.05.2020, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 06.05.2020

Справа № 937/8011/19

2-о/937/13/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2020 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі головуючого - судді Ковальової Ю.В., секретар судового засідання – Левандовська О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , від імені якого діє ОСОБА_2 , за участю заінтересованої особи: Головного управління Державної міграційної служби в Запорізькій області про встановлення факту, що має юридичне значення,

за участі:

заявника - ОСОБА_1 ,

представника заявника – ОСОБА_2 ,

представників заінтересованої особи – Капканця В.О., Богомолової ОСОБА_3 ., -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 , діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду із заявою, в якій просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території УРСР на момент набрання законної сили вироком Генічеського районного суду Херсонської області від 30.05.1991 та факт відбування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання в місцях позбавлення волі на території України станом на 24.08.1991.

Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Кримка Джанкойського району, АР Крим. Закінчив 8 класів загальноосвітньої школи. В 1986 році переїхав на проживання в с. Якимівку Якимівського району Запорізької області .

В 1987 році був вперше засуджений Красногвардійським районним судом АР Крим. 18.09.1990 звільнено за відбуттям строку покарання. 30.05.1991 був засуджений Генічеським районним судом Херсонської області до 3 років 3 місяців позбавлення волі. 18.12.1993 був звільнений за відбуттям строку покарання з Північної виправної колонії Херсонської області (№90). 30.11.1994 Якимівським районним судом Запорізької області був засуджений до 4 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. 05.11.1998 був звільнений з Оріхівської виправної колонії Запорізької області (№88). 22.09.1999 був засуджений Якимівським районним судом Запорізької області до 3 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. 25.09.2002 звільнений за відбуттям строку покарання з Оріхівської виправної колонії Запорізької області (№88). 04.02.2004 Якимівським районним судом Запорізької області засуджено до 3 років позбавлення волі. Із застосуванням ст.75 КК України заявника звільнено від відбування покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк тривалістю 1 рік. 18.05.2007 Якимівським районним судом Запорізької області засуджено до 6 років позбавлення волі. 22.07.2011 за рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області на підставі ст. 81 КК України звільнено умовно-достроково з Оріхвської виправної колонії Запорізької області (№88).

ОСОБА_1 не документувався паспортом, хоча народився на території Української PCP та весь час перебував на території України. ОСОБА_1 звертався з заявою про оформлення паспорта до органу ДМС, однак за результатами розгляду було встановлено особу заявника, однак не було встановлено належності до громадянства України. Встановлення факту постійного проживання заявника на території України на момент набрання вироком суду законної сили та встановлення факту відбування покарання в місцях позбавлення волі на території України станом на 24.08.1991 року необхідне для подальшого звернення до відділу міграційної служби для встановлення належності до громадянства України. На підставі вищевикладеного, представник заявника звернулася до суду із вказаною заявою для захисту прав та законних інтересів ОСОБА_1 .

В судових засіданнях заявник та його представник заяву підтримали в повному обсязі та просили її задовольнити з підстав, викладених в самій заяві. В судове засідання 06.05.2020 заявник та його представник не з`явилися, від представника надійшла заява про розгляд справи за її та заявника відсутності, наполягають на задоволенні заявлених вимог.

Представник Головного управління Державної міграційної служби в Запорізькій області Капканець В.О. в судових засіданнях 03.12.2019, 20.01.2020, 29.01.2020 заперечував щодо задоволення заяви, посилаючись на відсутність достатніх доказів в обґрунтування заяви. В судове засідання 06.05.2020 представник заінтересованої особи не з`явився, від представника- ОСОБА_4 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, проти задоволення заявлених вимог не заперечує, надала копію листа в.о. начальника ДУ «Північна виправна колонія (№90)» про відбування покарання в установі ОСОБА_1 .

Заслухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що заявлені вимоги слід задовольнити з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Кримка, Джанкойського району, АР Крим, Україна, про що Розкішненською сільською радою Джанкойського району АР Крим вчинено актовий запис від 27.02.1971 за № 23, на підставі якого 07.03.2019 року повторно видане свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , що також підтверджується витягом з ДРАЦС щодо актового запису про народження від 18.12.2019/а.с.8; 113-114/.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має статус бездомної особи, що підтверджується посвідченням про взяття на облік за №958, виданим 05.03.2019 територіальним центром соціального обслуговування Мелітопольської міської ради Запорізької області. /а.с.7/

Як вбачається з матеріалів справи, вироком Красногвардійського районного суду АРКрим від 19.02.1987, ОСОБА_1 засуджений за ч.3 ст.81, ч. 2 ст.140 ст. 42 КК України (у редакції 1960 року) до 4 років позбавлення волі. 11.11.1989 ОСОБА_1 прибув до Копичинської виправної колонії Тернопільської області (№ 112) з Жданівської виправно-трудової колонії Донецької області. 18.08.1990 звільнено за відбуттям строку покарання з Копичинської виправної колонії Тернопільської області (№ 112); 19.09.1990 ОСОБА_1 арештовано Генічеським РВВС Херсонської області за скоєння злочину, передбаченого ч. 1 ст. 141 КК України (у редакції 1960 року ) (а.с. 11-12)

Згідно вироку народного суду Генічеського району Херсонської області від 30.05.1991, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , засуджено за ч. 3 ст. 215-3 КК України (у редакції 1960 року ) до 3 років 3 місяців позбавлення волі. Строк покарання постановлено рахувати з 19.09.1990. 18.12.1993 звільнено за відбуттям строку покарання з Північної виправної колонії Херсонської області (№90)/а.с.11, 38-39,88/

Ухвалою Генічеського районного суду Херсонської області від 20.02.2020 виправлено описку у вироку народного суду Генічеського району Херсонської області від 30 травня 1991 року вказавши у вступній частині вироку (у відомостях щодо особи) замість помилкового « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 » вірне « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 » (російською « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ». Дана ухвала є невід`ємною частиною вироку Народного суду Генічеського району Херсонської області від 30 травня 1991 року/а.с.168-169/.

Згідно вироку Якимівського районного суду Запорізької області від 30.11.1994, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , засуджено за ч. 3 ст. 81, ст. 17, ч. 3 ст. 81, ст. 42 КК України (у редакції 1960 року) до 4 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна./а.с.65-71/

Згідно ухвали Запорізького обласного суду від 26 грудня 1994року вирок Якимівського районного суду Запорізької області від 30.11.1994 відносно засудженого ОСОБА_1 , за ч. 3 ст. 81, ст. 17, ч. 3 ст. 81, ст. 42 КК України (у редакції 1960 року), залишено без змін./а.с.72-73/

Згідно вироку Якимівського районного суду Запорізької області від 22.09.1999, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , засуджено за ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 140, ст. 42 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна./а.с.63/

Згідно вироку Якимівського районного суду Запорізької області від 04.02.2004, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. Із застосуванням ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк тривалістю 1 рік./а.с.64/

Згідно постанови Якимівського районного суду Запорізької області від 07.02.2005, ОСОБА_1 , засудженого 04.02.2004 Якимівським районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим терміном на один рік звільнено від покарання по закінченню іспитового строку./а.с.62/

Згідно копії вироку Якимівського районного суду Запорізької області від 18.05.2007, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , засуджено за ч.1 ст. 121, ч. 2 ст. 121. ст. 69, ст. 70 КК України до 6 років позбавлення волі./а.с.57-61/

Згідно постанови Оріхівського районного суду Запорізької області від 14.07.2011, ОСОБА_1 , засудженого 18.05.2007 Якимівським районним судом Запорізької області за ч.1 ст. 121, ч. 2 ст. 121. ст. 69, ст. 70 КК України до 6 років позбавлення волі звільнено умовно-достроково від подальшого відбування покарання на невідбутий строк -01 рік 06 місяців 09 днів /а.с.120/

Згідно інформаційних листів, наданих 24.07.2019 та 20.02.2020 Департаментом інформатизації Міністерства внутрішніх справ України, за персонально-довідковим обліком єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України ОСОБА_1 з різними датами народження ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с. Кримка Джанкойського району АРК, Україна:

- 19.02.1987 Красногвардійським районним судом Автономної Республіки Крим засуджено за ч. 3 ст. 81. ч. 2 ст. 140. ст. 42 КК України (у редакції 1960 року) до 4 років позбавлення волі. Вирок набрав законної сили 07.04.1987;

- 07.04.1987 Кримським обласним судом вирок Красногвардійського районного суду Автономної Респу бліки Крим від 19.02.1987 переглянуто, на підставі ст. 363 КПК України (у редакції 1960 року ) зменшено міру покарання, рахувати засудженим за ч. 3 ст. 81, ч. 2 ст. 140. ст. 42 КК УРСР у редакції 1960 року) до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

- 11.11.1989 ОСОБА_1 прибув до Копичинської виправної колонії Тернопільської області (№ 112) з Жданівської виправно-трудової колонії Донецької області. 18.08.1990 звільнено за відбуттям строку покарання з Копичинської виправної колонії Тернопільської області (№ 1 12);

- 19.09.1990 ОСОБА_1 арештовано Генічеським РВВС Херсонської області за скоєння злочину, передбаченого ч. 1 ст. 141 КК України (у редакції 1960 року ). 30.05.1991 Генічеським районним судом Херсонської області засуджено за ч. 3 ст. 215-3 КК України (у редакції 1960 року ) до 3 років 3 місяців позбавлення волі. 18.12.1993 звільнено за відбуттям строку покарання з Північної виправної колонії Херсонської області (№ 90); 30.11.1994 Якимівським районним судом Запорізької області засуджено за ч. 3 ст. 81, ст. 17, ч. 3 ст. 81, ст. 42 КК України (у редакції 1960 року) до 4 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. 17.12.1994 прибув до Софіївської виправної колонії Запорізької області (№ 55). 26.01.1998 прибув до Оріхівської виправної колонії Запорізької області (№88). 05.11.1998 рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 02.11.1998 на підставі ст. 4 Закону України «Про амністію» від 24.07.1998 звільнено з Оріхівської виправної колонії Запорізької області (№ 88);

- 25.03.1999 арештовано Якимівським РВ УМВС в Запорізькій області за скоєння злочину, передбаченого ч. 3 ст. 140 КК України (у редакції 1960 року). 22.09.1999 Якимівським районним судом Запорізької області засуджено за ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 140, ст. 42 КК України (у редакції 1960 року) до 3 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. 08.10.1999 прибув до Оріхівської виправної колонії Запорізької області (№88). 25.09.2002 звільнено за відбуттям строку покарання з Оріхівської виправної колонії Запорізької області (№ 88);

- 04.02.2004 Якимівським районним судом Запорізької області засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. Із застосуванням ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк тривалістю 1 рік. 08.02.2005 за рішенням Якимівського районного суду Запорізької області від 07.02.2005 знято з обліку КВІ Якимівського району Запорізької області;

- 23.01.2007 арештовано Якимівським РВ УМВС в Запорізькій області за скоєння злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України. 18.05.2007 Якимівським районним судом Запорізької області засуджено за ч.1 ст. 121, ч. 2 ст. 121. ст. 69, ст. 70 КК України до 6 років позбавлення волі. 16.06.2007 до Оріхівської виправної колонії Запорізької області (№88). 19.06.2007 прибув до Оріхівської виправної колонії Запорізької області (№88). 06.08.2007 прибув до Софіївської виправної колонії Запорізької області (№ 55). 19.12.2007 прибув до Оріхівської виправної колонії Запорізької області (№ 88). 22.07.2011 за рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 14.07.2011 на підставі ст. 81 КК України звільнено умовно-достроково з Оріхівської виправної колонії Запорізької області (№ 88). /а.с.11-12; 110-111/

Згідно інформації, наданої 24.09.2019 Департаментом Міністерства внутрішніх справ України, 13.08.1991 набрав законної сили вирок Генічеського районного суду Херсонської області від 30.05.1991, яким було засуджено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , за ч. 3 ст. 215-3 КК України (у редакції 1960 року ) до 3 років 3 місяців позбавлення волі./а.с.35/

Згідно інформації, наданої 18.11.2019 ДУ «Копичинська виправна колонія (№112)», засуджений ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженець с. Кримка, Кримська область, житель АДРЕСА_1 , засуджений 19.02.1987 Красногвардійським районним судом Кримської області за ст. ст. 81 ч.3, 140 ч.2, 42 КК України на 4 роки позбавлення волі. Ухвалою Кримського обласного суду від 07.04.1987 вважати засудженим за ст.ст. 81ч.3,140 ч.2, 42 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі. Початок строку: 19.02.1987. Кінець строку: 19.08.1990. Звільнений 18.08.1990 по відбуттю строку покарання. Після звільнення обрав місцем проживання: АДРЕСА_2 ./а.с.41/

Згідно інформації, наданої 16.12.2019 ДУ «Софіївська виправна колонія (№55)», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , був засуджений Якимівським районним судом Запорізької області 30.11.1994 за ст.ст. 81 ч.3, 17, 81 ч.3, 42 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі. З 17.12.1994 проходив курс лікування в Софіївській спеціалізованій туберкульозній лікарні (№55). Вибув: 23.01.1998 до ДУ «Оріхівська виправна колонія (№88)». Знову був засуджений: Якимівським районним судом Запорізької області 18.05.2007 за ст. ст. 121 ч. 1, 121 ч.2, 70 КК України до 6 років позбавлення волі. 06.08.2007 року прибув для проходження курсу лікування з ДУ «Оріхівська виправна колонія (№88)» до Софїївської спеціалізованої туберкульозної лікарні (№55). Вибув: 16.12.2007 до ДУ «Оріхівська виправна колонія (№88)»./а.с.54/

Згідно інформації, наданої 11.12.2019 ДУ «Оріхівська виправна колонія (№88)», ОСОБА_1 відбув покарання на підставі вироку Якимівського районного суду Запорізької області за ст..81 ч.3, 17, 81 ч.3, 42 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі. Прибув до ДУ «Оріхівська виправна колонія (№88)» 26.01.1998 з ДУ «Софіївська виправна колонія (№55)». Звільнився з ДУ «Оріхівська виправна колонія (№88)» 05.11.1998 на підставі ст..4 ЗУ «Про амністію» від 24.07.1998. відбував покарання на підставі вироку Якимівського районного суду Запорізької області за ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 140, ст. 42 КК України (у редакції 1960 року) до 3 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. Прибув до ДУ «Оріхівська виправна колонія (№88)» 08.10.1999 з ДУ «Вільнянська установа виконання покарань (№11)». Звільнився з ДУ «Оріхівська виправна колонія (№88)» 25.09.2002 по відбуттю терміну покарання. Відбув покарання на підставі вироку Якимівського районного суду Запорізької області за ст. ст. 121 ч. 1, 121 ч.2, 70 КК України до 6 років позбавлення волі. Прибув до ДУ «Оріхівська виправна колонія (№88)» 22.07.2011 на підставі ст..81 КК України умовно-достроково не відбутий термін покарання 1 рік 6 місяців 09 днів./а.с.76/

Згідно інформації, наданої 12.12.2019 ДУ «Північна виправна колонія (№90)», ОСОБА_1 , 1971 року народження, уродженець с. Кримка Джанкойського району АР Крим, відбував покарання в ДУ «Північна виправна колонія «№90)» з 26 08.1991. 30.05.1991 засуджений Генічеським районним судом Херсонської області за ст.215-5 ч.3 КК УРСР до 3 років 03 місяців позбавлення волі. Початок строку 19 вересня 1990 року. Кінець строку 19 грудня 1995 року. 18.12.1993 звільнився після відбування строку покарання. Вибув: АДРЕСА_2 область, Акимівський район, с. АДРЕСА_3 . Надати копії документів, які засвідчують особу заявника не має можливості, так як згідно Наказу МЮУ №21 від 04.02.2004 архівні справи зберігаються 5 років./а.с.88/

Згідно інформації, наданої 27.03.2019 Якимівським відділенням поліції Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , мав судимість за скоєння кримінальних правопорушень у 1994,1999, 2003, 2007 роках, але вони вже погашені. 14.05.2018 Якимівським ВП громадянин ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 178 КУпАП./об.ст.а.с.89/

Згідно відповіді Мелітопольського міського відділу Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області в результаті здійснення визначених законодавством заходів за поданою ОСОБА_1 заявою щодо оформлення паспорта громадянина України у формі НОМЕР_2 картки вперше після досягнення 18 років, перевірок за базами даних Реєстру, наявними державними та єдиними реєстрами, іншими інформаційними базами, що перебувають у володінні держави, підприємств та організацій, особу ОСОБА_1 було ідентифіковано, але не встановлено належність до громадянства України. /а.с.9-10/

Згідно листа заступника начальника Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки НП України від 16.12.2019, надісланого на запит адвоката Волинської В., станом на 16.12.2019 в єдиній інформаційній системі МВС України наявне фотозображення (яке долається) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , місце народження- Україна, АРК, Джанкойський район, с. Стара Кримка (а.с.51-52).

Згідно листа ДУ «Північна виправна колонія (№90)» від 12.12.2019, надіслано на запит Мелітопольського МВ УДМС України в Запорізькій області, який надано заінтересованою особою до судового засідання, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце народження- Україна, АРК, Джанкойський район, с. Стара Кримка відбував покарання в ДУ «Північна виправна колонія (№90)» з 26.08.1991. 30.05.1991 Генічеським районним судом Херсонської області засуджений за ч. 3 ст. 215-3 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі. Початок строку19 вересня 1990. Кінець строку- 19 грудня 1993. 18.12.1993 звільнився після відбування покарання. Вибув: АДРЕСА_2 область, Якимівський АДРЕСА_3 .

Підстави та порядок набуття громадянства України врегульовані нормами Закону України «Про громадянство» від 18 січня 2001 року № 2235-ІІІ.

Згідно із ч. 1 ст. 3 Закону України «Про громадянство України», громадянами України є:

1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України;

2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав;

3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після ІНФОРМАЦІЯ_10 листопада 1991 ІНФОРМАЦІЯ_9 і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис "громадянин України", та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України;

4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.

Особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2, - з 13 листопада 1991 року, а у пункті 3, - з моменту внесення відмітки про громадянство України.

П ОСОБА_6 п. а) пункту 7 Розділу II Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, для встановлення належності до громадянства України визначено, що громадяни колишнього СРСР, які не одержали паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон та не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року, в тому числі: особи, які за станом на 13 листопада 1991 року проходили строкову військову службу на території України і після її проходження залишилися проживати на території України; особи, які за станом на 24 серпня 1991 року або за станом на 13 листопада 1991 року відбували покарання в місцях позбавлення волі на території України та перебували у громадянстві колишнього СРСР і до набрання вироком суду законної сили постійно проживали відповідно на території УРСР або проживали на території України - проходять процедуру встановлення їхньої належності до громадянства України.

Відповідно до п. 13 Розділу II вищевказаного Порядку, відповідно до пунктів 1 та 2 частини першої статті 3 Закону особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року відбувала покарання у місцях позбавлення волі на території України та перебувала у громадянстві колишнього СРСР і до набрання вироком суду законної сили постійно проживала відповідно на території УРСР або на території України, подає такі документи:

а) заяву про встановлення належності до громадянства України;

б) копію паспорта громадянина колишнього СРСР. У разі відсутності в особи паспорта громадянина колишнього СРСР подається довідка територіального підрозділу Державної міграційної служби України про те, що за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року особа перебувала в громадянстві колишнього СРСР і до набрання вироком суду законної сили постійно проживала відповідно на території УРСР або на території України (за наявності документів, що підтверджують зазначений факт);

в) документ, що підтверджує факт постійного проживання особи відповідно на території УРСР або на території України на момент набрання вироком суду законної сили;

г) документ, який підтверджує факт відбування особою покарання у місцях позбавлення волі на території України за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року.

Отже, встановлення факту постійного проживання заявника на території України на момент набрання вироком суду законної сили та встановлення факту відбування покарання в місцях позбавлення волі на території України станом на 24.08.1991 року необхідне для подальшого звернення до відділу міграційної служби для встановлення належності до громадянства України.

Листом Верховного суду України від 01.01.2012 про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, шо мають юридичне значення, роз`яснено, що суди встановлюють факти, що породжують право особи на набуття громадянства України, зокрема постійного проживання на території України. Встановлення факту постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України або набрання чинності Законом від 18.01.2001 «Про громадянство України» є підставою для оформлення належності до громадянства України відповідно до Закону України "Про громадянство України». Для встановлення факту належності до громадянства України залежно від підстав цього встановлення предметом розгляду в суді можуть бути заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 року; постійного проживання на території України станом на 13.11.1991 року; постійного проживання дитини на території України станом на 24.08.1991 або станом на 13.11.1991; постійного проживання на території України батьків (одного з них) дитини або іншого законного представника, з яким дитина постійно проживала станом на ІНФОРМАЦІЯ_11 чи ІНФОРМАЦІЯ_10 ; постійного проживання особи на території України чи УРСР на момент набрання вироком суду законної сили.

Частиною 2 статті 315 ЦПК України визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до частини 1 статті 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Підсумовуючи викладене, інформація про факт відбування покарання ОСОБА_1 у Північній виправній колонії Херсонської області (№90)/ може слугувати додатковим аргументом для суду під час винесення рішення про встановлення факту постійного проживання особи відповідно на території УРСР або на території України на момент набрання вироком суду законної сили. Позасудовим порядком встановити зазначений факт не можливо, оскільки у вироках стосовно заявника містяться розбіжності у зазначенні дати його народження та за результатами розгляду його заяви про оформлення паспорта до органу ДМС було встановлено його особу, однак не було встановлено належності до громадянства України.

Вимогами частини 2 статті 315 ЦПК України передбачено, що в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих або майнових прав фізичних осіб, що в свою чергу є підставою для зібрання повного пакету документів для подачі заяви про встановлення належності до громадянства України заявником.

З наданих письмових доказів судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 на момент набрання законної сили вироком Генічеського районного суду Херсонської області від 30.05.1991, а саме на 13.08.1991 постійно проживав на території України.

До такого висновку суд дійшов аналізуючи дані, зазначені у вищеперерахованих письмових доказів. Так, суд приймає до уваги, що після засудження його 19.02.1987 Красногвардійським районним судом АРКрим до 4 років позбавлення волі, його було звільнено 18.08.1990 з Копичинської виправної колонії Тернопільської області (№ 112) і вже через один місяць- 19.09.1990 ОСОБА_1 арештовано Генічеським РВВС Херсонської області за скоєння злочину, 30.05.1991- засуджено до 3 років 3 місяців позбавлення волі. Строк покарання постановлено рахувати з 19.09.1990. Й тільки 18.12.1993 ОСОБА_1 було звільнено за відбуттям строку покарання з Північної виправної колонії Херсонської області (№90).

Вказане, враховуючи норми Закону України «Про громадянство України», дозволяє дійти висновку, що ОСОБА_1 до набрання законної сили вироком Генічеського районного суду Херсонської області від 30.05.1991, а саме на 13.08.1991 постійно проживав на території України.

Крім того, суд вважає, що розбіжності в зазначенні у вироках відносно заявника та, відповідно, у документації колоній, де він відбував покарання, дати народження його ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , 27.01.1971, 28.03.1971) є результатом технічної помилки. До такого висновку суд дійшов аналізуючи інші дані, вказані у вироках, а саме: одне й те ж саме місце народження ОСОБА_1 , послідовне зазначення дат затримання його, скоєння ним злочинів, зазначення у вироках попередніх судимостей, у судових рішеннях стосовно звільнення його від відбування покарань-місць, куди він прямує. Всі ці дані взаємоузгоджуються між собою, до того ж, як було зазначено вище, ухвалою Генічеського районного суду Херсонської області від 20.02.2020 виправлено описку у вироку народного суду Генічеського району Херсонської області від 30 травня 1991 року саме у даті народження ОСОБА_1 на ІНФОРМАЦІЯ_6 .

На підставі вищевикладеного, суд також вважає за можливе встановити факт відбування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання в місцях позбавлення волі на території України станом на 24.08.1991.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати залишити за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 89, 141, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , від імені якого діє ОСОБА_2 , за участю заінтересованої особи: Головного управління Державної міграційної служби в Запорізькій області, про встановлення факту, що має юридичне значення – задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Кримка, Джанкойського району, АР Крим, Україна, постійно проживав на території України на момент набрання законної сили вироком Генічеського районного суду Херсонської області від 30.05.1991, а саме за станом на 13.08.1991року.

Встановити факт відбування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кримка, Джанкойського району, АР Крим, Україна, покарання в місцях позбавлення волі на території України за станом на 24.08.1991 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області шляхом подачі в 30-денний строк апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) процесуальні строки щодо апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Учасники у справі:

заявник – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Кримка, Джанкойського району, АР Крим, Україна, місцезнаходження: АДРЕСА_4 ;

заінтересована особа - Головне управління Державної міграційної служби в Запорізькій області, місцезнаходження: м. Запоріжжя, вулиця Незалежної України, 90, код ЄДРПОУ37834773.

СУДДЯ: Ю.В. Ковальова