Ухвала суду № 89116400, 06.05.2020, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/2449/20

Провадження № 2/211/1451/20

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

06 травня 2020 року суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Середня Н.Г., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про вселення, -

встановив:

Позивач ОСОБА_4 звернулася до суду з вищезазначеним позовом до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та просить суд вселити її в трьохкімнатну кооперативну квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 63,9 кв.м., житловою площею 36,8 кв.м., посилаючись на перешкоди відповідачів у її вселенні в спірну квартиру.

Однак позовна заява не відповідає вимогам ч. 4 ст. 177 ЦПК України, відповідно до якої до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, позивач звернулась до суду з клопотанням про відстрочку сплати судового збору, посилаючись на перебування в скрутному матеріальному становищі, оскільки її речі в квартирі привласнили інші особи, про що нею було направлено звернення до правоохоронних органів, вона проживає на вулиці та у знайомих, не має можливості отримати пенсію у відділенні пошти, бо не має паспорту та пенсійного посвідчення. До того ж вона людина похилого віку, пенсіонер та через це має додаткові труднощі в організації захисту порушеного права. Тому оскільки вона не має вільних коштів для сплати судового збору за подання цієї позовної заяви, просить відстрочити їй сплату судового збору до дня ухвалення судового рішення, оскільки звернулась до відділення поліції за наданням нового паспорту, після отримання якого вона зможе отримати накопичені та не отримані пенсійні кошти та сплатити судовий збір.

Положеннями частин 1,3 статті 136 ЦПК України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 29 постанови «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17 жовтня 2014 року із змінами і доповненнями, єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Відповідно до частин 1, 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У розумінні приписів ст. 8 Закону України «Про судовий збір» відстрочення або розстрочення сплати судового збору позивачу, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Даною статтею передбачено право суду, а не обов`язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення заявника від сплати судового збору.

Аналіз судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Європейський Суд з прав людини в рішенні по справі «Пелевін проти України» (Заява N 24402/02) від 20 травня 2010 року зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.

Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ по справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 Заява N 28249/95).

Враховуючи викладене, в зв`язку з повною відсутність належних та допустимих в розумінні статті 95 ЦПК України, письмових доказів на підтвердження зазначених в клопотанні про відстрочення судового збору підстав, подане з цього приводу клопотання задоволенню не підлягає.

При цьому суд не вбачає перепон позивачу в отриманні зазначених в тексті позовної заяви письмових доказів, в тому числі й належним чином завірених судових рішень. Посилання позивача на неможливість самостійного отримання доказів через правила діловодства в судах, суд не приймає до уваги як поважну причину, оскільки право учасника процесу ознайомлюватись в матеріалами справи та робити з них копії та витяги, як і отримувати копії судових рішень, передбачено ЦПК України.

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати оригінал документа, що підтверджує його сплату.

Так, статтею 4 Закону № 3674-VI передбачено сплату судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, поданою фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Тому позивачу слід сплатити судовий збір в сумі 840,80 грн. за наступними реквізитами: Отримувач коштів: УК у м. Кривому Розі/Довгинцівський район/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38032510; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); МФО 899998, рахунок отримувача: UA098999980313121206000004021; код класифікації бюджету: 22030101, код суду 26371308.

Згідно частини 1 статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч.2 ст. 185 ЦПК України).

Враховуючи викладене, вважаю, що позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про вселення - слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків повідомивши, що відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст.ст. 177, 185 ЦПК України, -

постановив:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору – відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про вселення – залишити без руху, надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала може бути оскаржена в частині визначення розміру судових витрат, протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Дніпровського апеляційного суду через Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Повний текст ухвали складено 06 травня 2020 року

Суддя Н.Г.Середня