Ухвала суду № 89115578, 07.05.2020, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа 303/1715/20

1-кп/303/386/20

Номер стат. звіту 93

У Х В А Л А

06 травня 2020 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

у складі: головуючого - судді Морозової Н. Л.

секретар судового засідання Галас Л.В.

провівши відкрите судове засідання, в залі суду в м. Мукачеві у об`єднаному кримінальному провадженні №12020070040000473 внесеному до ЄРДР 25.02.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , раніше судимого: 30.08.2019 року Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області за ч.2 ст.190 КК України, засуджено до позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробувальним строком на 2 роки,

-у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.190, та ч.2 ст.15 – ч.2 ст.185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

сторони обвинувачення - прокурора Орос М.М.

- обвинуваченого ОСОБА_1

сторони захисту - захисника адвоката Пензеник В.І.

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області перебуває об`єднане кримінальне провадження за обвинуваченням: ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.190, та ч.2 ст.15 – ч.2 ст.185 КК України.

У судовому засіданні, прокурор подав суду клопотання про обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб.

Клопотання прокурора мотивовано тим, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених: ч.2 ст.185 КК України - тобто крадіжка, таємне викрадення чужого майна, вчинена повторно; ч.2 ст.15 - ч.2 ст.185 КК України, - тобто крадіжка, закінчений замах та таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно; ч.2 ст.190 КК України, тобто шахрайство, заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживанням довірою, вчинене повторно, які відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості. Пред`явлені обвинувачення ОСОБА_1 за ч.2 ст.185 КК України, ч.2 ст.15 – ч.2 ст.185 КК України, та ч.2 ст.190 КК України, обґрунтовується сукупністю здобутих в ході досудового розслідування доказів у межах даних об`єднаний кримінальних проваджень. ОСОБА_1 вчинив злочини середньої тяжкості, будучи раніше судимим, під час випробувального терміну, характеризується негативно, як особа схильна вчиняти нові злочини, постійного джерела доходів не має, майна у власності не має, всі ці дані дають стороні обвинувачення підстави стверджувати, що обвинувачений ОСОБА_1 перебуваючи на волі може продовжити злочинну діяльність, що вказує на наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України. Усвідомлення тяжкості покарання, яке загрожує ОСОБА_1 у випадку визнання його винним, може спонукати обвинуваченого до вчинення дій, спрямованих на перешкоджання повному і об`єктивному судовому провадженню, що вказує на наявність, ризиків, передбачених: п.1), п.3), та п.5) ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілих і свідків, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме не бажанням зявлятись на виклик слідчого, прокурора або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення. Наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які не втратили своєї актуальності на даний час, оскільки судовий розгляд триває, свідки, потерпілі та обвинувачений не допитані, дає підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_1 просив відмовити прокурору у задоволенні клопотання про обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та обрати йому більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник обвинуваченого – адвокат Пензеник В.І. в судовому засіданні просив відмовити прокурору у задоволенні клопотання про обрання відносно його довірителя ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та обрати відносно його підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки відсутні ризики, на які вказує прокурор.

Потерпілі в судове засідання не з`явилися, повідомлялися належним чином про час та місце розгляду справи, але надіслали заяви про розгляд справи у їй відсутності.

Заслухавши позицію прокурора з приводу заявленого клопотання, думку обвинуваченого, його захисника, дослідивши клопотання, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав:

Відповідно до п.1 ст.5 Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом у окремих випадках.

Ухвалою слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду від 17 березня 2020 року обрано відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 15 травня 2020 року.

Відповідно до ч.1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Згідно ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотання сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питань судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Судом встановлено, що в даному кримінальному провадженні ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні середньої тяжкості злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 5-ти років.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК та не підлягає розширеному тлумаченню.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадків за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.

Прокурором у клопотанні та судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, оскільки ОСОБА_1 є особою раніше судимою за аналогічні злочини, на шлях виправлення не став та знову вчинив злочини середньої тяжкості, перебуваючи на іспитовому терміні, відповідальність за які може настати у вигляді позбавленням волі на строк до п`яти років позбавлення волі, що вказує на його нестійкі моральні переконання, а тому існують ризики, що обвинувачений перебуваючи на волі може переховуватися від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, незаконно впливати на свідків та потерпілих, вчиняти інші кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у зв`язку з чим, жоден з більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України не може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам передбаченим ст. 177 КПК України, а тому обвинуваченому ОСОБА_1 слід застосувати міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.190, та ч.2 ст.15 – ч.2 ст.185 КК України, які відповідно до ст.12 КК України визначено, як: середньої тяжкості злочини, суддя, у відповідності до ч.3 ст.183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 цього Кодексу.

Суддя вважає, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Відтак, є достатні підстави для задоволення клопотання прокурора та обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк, що не перевищує 60 днів.

Керуючись: Розділ ІІ КПК України, ст.331, ст.ст. 371, 372 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, задоволити.

Обрати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , раніше судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.190, та ч.2 ст.15 – ч.2 ст.185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто по 04 липня 2020 року, включно.

Визначити ОСОБА_1 розмір застави в розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - сумі 42 040,00 грн..

Роз`яснити підозрюваному, що в разі внесення ним застави у визначеному розмірі він підлягає звільненню з під варти і з того моменту буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення ОСОБА_1 застави, покласти на нього на строк два місяці до 06 липня 2020 року наступні обов`язки:

1. прибувати до суду із встановленою періодичністю.

2. не відлучатися з м. Мукачево та Мукачівського району без дозволу суду.

3. утримуватися від спілкування із потерпілими та свідками даних кримінальних правопорушень.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення.

Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження для відому.

ОСОБА_2 Н. Л. Морозова