Рішення № 8911533, 02.04.2009, Голосіївський районний суд міста Києва

№2-1792/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2009 року Голосіївський районний суд м.Києва у складі

головуючого судді Коломеєць І.А.

при секретарі Яворській О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства „Державний експертно-імпортний банк України" про дострокове розірвання договору та стягнення коштів, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з відповідача -ВАТ „Державний експортно-імпортний банк України" на його користь вклад в сумі 40000доларів США, штрафні санкції за неналежне виконання договору в сумі 706 грн. 88 коп., моральну шкоду в сумі 50000грн., а також судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги уточнив, уточнені позовні вимоги підтримав та пояснив, що 07.11.2008р. між ОСОБА_1 та ВАТ „Державний експортно-імпортний банк України" був укладений договір довгострокового банківського вкладу „Прибутковий" № 30477-42239 зі сплатою процентів щомісячно. Відповідно до умов договору банк прийняв від позивача позивача грошову суму ( надалі-вклад) та зобов'язався виплатити вклад та проценти на нього відповідно до умов договору.

Того ж дня позивачем було внесено на депозитний рахунок 40000дол. США на строк 368 календарних днів із терміном одержання вкладу 10.11.2009р.

Відповідно до п.п.3.1.7 договору позивач має право звернутись до банку із заявою про дострокове повернення вкладу та процентів на нього, що вважається вимогою про дострокове розірвання договору.

12 та 16 грудня 2008р. ОСОБА_1 звертався до банку із заявою про дострокове припинення дії договору та виплату йому грошових коштів, проте по даний час банк грошові кошти позивачу не повернув, чим порушив його права.

З огляду на викладене просив позов задовольнити , достроково розірвати договір банківського вкладу від 07.11.2008р. та стягнути з відповідача на користь позивача вклад в сумі 40000доларів СІНА, а також 706 грн. 88 коп. за прострочення виконання зобов'язання.

Від позовних вимог в частині стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 50000грн. відмовився та просив закрити провадження у цій частині.

Ухвалою суду від 02.04.09р. відмова від позову прийнята судом, провадження у справі в цій частині закрито.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав. Не заперечував укладення договору банківського вкладу з ОСОБА_1 та зазначив, що відповідно до п. 2.4 постанови Правління НБЛУ від 11.10.2008р. № 319 „ Про додаткові заходи щодо діяльності банків" банки були зобов'язані виконувати свої зобов'язання за всіма

типами договорів із залученням коштів у будь-якій валюті лише в разі настання строку завершення зобов'язань, незалежно від категорії контрагентів.

П.2 постанови Правління НБУ від 04.12.2008р. № 413 „Про окремі питання діяльності банків" банки були зобов'язані забезпечити недопущення дострокового повернення коштів, розміщених вкладниками. У листі НБУ від 06.12.2008р. № 22-310/946-17250 було дано роз'яснення, що вказаною постановою банкам заборонено проводити дострокове повернення депозитів, так як вони вкладені у дострокові кредити та інші активи.

З огляду на викладене просив у позові відмовити у повному обсязі, оскільки ВАТ „Державний експортно-імпортний банк України" діяв відповідно до вказівок НБУ.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

07.11.2008р. між позивачем та відповідачем був укладений договір довгострокового банківського вкладу „Прибутковий" в доларах США з виплатою процентів щомісячно (а.с.7-10).

Згідно вказаного договору банк відкрив вкладнику депозитний рахунок № 26357900342239 на строк 368 днів, а вкладник вніс на цей рахунок грошові кошти у сумі 40000 доларів США.

Згідно п.п. 3.1.7 договору, вкладник має право звернутися до банку із заявою про дострокове повернення вкладу та процентів на нього.

07.11.2008р. позивачем було внесено на депозитний рахунок 40000доларів США (а.с.11).

12.12.2008р. та 16.12.2008р. позивач звертався до відповідача із заявами про дострокове припинення дії договору та виплати йому грошових коштів ( а.с.12, 13). Проте, незважаючи на те, що договором банківського вкладу передбачено право його дострокового розірвання, відповідач відмовив позивачу у видачі суми депозитного вкладу.

Відповідно до ч.3 ст. 1058 ЦК України, до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 ЦК України), якщо інше не встановлено главою 71 Цивільного кодексу України або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1075 ЦК України, договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 1060 ЦК України, за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є

нікчемною.

За таких обставин, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені витрати.

На підставі вищевикладеного, відповідно ст. ст. 526, 611, 625, 1058, 1060, 1075 ЦК України та керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 58, 60, 88, 208-209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати договір банківського вкладу „Прибутковий" № 30477-42239 в доларах США з виплатою процентів щомісячно, укладений 07.11.2008р. між ОСОБА_1 та ВАТ „Державний експортно-імпортний банк України".

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Державний експортно-імпортний банк України" (ідентифікаційний код 00032112) на користь ОСОБА_1 40000 ( сорок тисяч ) доларів США, шляхом списання їх з депозитного рахунку № 26357900342239, відкритого на підставі договору банківського вкладу „Прибутковий" від 07.11, 2008р. за № 30477-42239.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Державний експортно-імпортний банк України" (ідентифікаційний код 00032112) на користь ОСОБА_1 706 грн. 88 коп. ( сімсот шість грн.. 88 коп.) за прострочення виконання зобов'язання, сплачене державне мито в сумі 1700 ( тисяча сімсот) грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 (тридцять) грн.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення до Київського міського Апеляційного суду через Голосіївський районний суд м.Києва.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Київського міського Апеляційного суду через Голосіївський районний суд м.Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у зазначений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.