Ухвала суду № 89114965, 07.05.2020, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/3003/20

Провадження № 2-о/265/283/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2020 року місто Маріуполь

Суддя Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області Вайновський А.М., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Білозьоров Олексій Борисович, про встановлення факту народження особи у певний час,

заінтересована особа: ОСОБА_2 , Лівобережний районний у місті Маріуполі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Білозьоров О.Б., звернулася до суду із заявою про встановлення факту народження особи в певний час. Посилаючись на форс-мажорні обставини у державі через оголошення карантину, повне закриття кордонів, відсутність сполучення із окупованою територією, де заявник наразі знаходиться, просить звільнити від сплати судового збору або відстрочити сплату судового збору до прийняття рішення по справі.

Дослідивши матеріали заяви, вважаю, що клопотання про звільнення або відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню, а заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Суд відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. З цих же підстав суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Згідно із положеннями пункту 1 ст. 6 Конвенції Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Поряд із цим Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

ЄСПЛ у рішенні по справі «FC Mretebi проти Грузії», заява №38736/04 (і не тільки ЄСПЛ, а і КПЛ ООН, справа Няккяляйярви проти Фінляндії) звернув увагу на необхідність забезпечення належного балансу між, з одного боку, інтересами держави у забезпеченні розумного суду та, з іншого боку, інтересами заявника у відстоюванні своїх вимог через суд.

Враховуючи вищевикладене, клопотання заявника про звільнення від сплати або відстрочення сплати судового збору є необґрунтованим та не підлягає задоволенню, оскільки наведені заявником обставини в розумінні положень ст. 136 ЦПК України, ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» не є підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру чи звільнення від сплати судового збору. При цьому такі обставини, на глибоке переконання суду, об`єктивно не створюють перешкод для сплати судового збору, наприклад, із використанням систем інтернет-банкінгу чи фунціоналу офіційної веб-сторінки суду за посиланням: https://org.dn.court.gov.ua/sud0538/gromadyanam/sudovij_zbir_ordg_sud/ тощо.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

За подання заяви про встановлення факту заявником-фізичною особою підлягає сплаті судовий збір у розмірі, визначеному п.п. 9 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», який становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і на сьогодення складає 420,40 гривень.

Отже, заявнику необхідно сплатити судовий збір у сумі 420,40 гривень за подання заяви до суду, який перерахувати за реквізитами: отримувач Маріупольське УК/Лівобережний р-н/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37989721, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UA 668999980313171206000005054, код класифікації доходів бюджету 22030101, надавши відповідний платіжний документ на адресу суду.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

В сенсі наведених норм та викладених обставин пред`явлена заява підлягає залишенню без руху із наданням заявникові строку для усунення виявлених недоліків заяви.

Керуючись ст. 185, 294 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання заявника про звільнення від сплати чи відстрочення сплати судового збору – залишити без задоволення.

Заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Білозьоров Олексій Борисович, про встановлення факту народження особи у певний час – залишити без руху.

Надати заявникові строк терміном десять днів з моменту отримання копії ухвали суду і роз`яснити, що у разі не усунення вказаних недоліків у визначений термін заява вважатиметься неподаною і буде повернута. Роз`яснити заявнику, що у разі неусунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Дана ухвала на підставі ч. 2 ст. 261 ЦПК України набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду в частині, що стосується визначення розміру судових витрат, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її вручення.

Ухвалу складено та підписано 07 травня 2020 року.

Суддя __________