Ухвала суду № 89114795, 05.05.2020, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

КП№ 236/808/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою

05.05.2020 м. Лиман

Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Сердюк Н.В.,

за участю секретаря - Безорчук А.О.,

сторін кримінального провадження:

прокурора - Ібрагімова О.Ч.,

захисника - Прядко Р.А.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Лиман кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020050420000048 від 18.01.2020 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Новояворівськ Яворівського району Львівської області, громадянина України, українця, маючого середньо-спеціальну освіту, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця мешкання, в силу ст.89 КК України раніше не судимого, відносно якого обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

28 лютого 2020 року в провадження Краснолиманського міського суду Донецької області від Слов`янської місцевої прокуратури надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, що зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12020050420000048 від 18 січня 2020 року, по звинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та додані до нього документи: реєстр матеріалів досудового розслідування та розписки обвинуваченого та захисника про отримання копій обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування.

Ухвалою суду від 19 березня 2020 року кримінальне провадження прийнято до провадження Краснолиманського міського суду Донецької області.

В судовому засіданні 05.05.2020 року прокурором Лиманського відділу Слов"янської місцевої прокуратури Донецької області заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 .

Клопотання обгрунтоване наступним.

Обвинувачений ОСОБА_1 та захисник Прядко Р.А. проти звявленого клопотання не заперечували.

З"ясувавши думку сторін кримінального провадження, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 331 КПК України, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Вирішення питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, зокрема, Рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, згідно якого тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Так, Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими ознаками є тяжкість та підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину, можливість незаконного впливу на потерпілого та свідків, ухилення від явки до суду, вчинення іншого злочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Як вбачається з положень ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Утримання під вартою не є передумовою покарання у виді позбавлення волі, але при збережені розумної підозри відносно затриманих осіб у скоєні злочину є умовою законності та відповідає реальним вимогам суспільного інтересу.

Тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для продовження строку тримання під вартою (рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі Волосюк проти України).

У відповідності до п. п. 61, 62 Рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи.

Вирішуючи питання про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд оцінює суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому. Норми ч. 2 ст. 186 КК України передбачають відповідальність за скоєння злочину, який за змістом ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років. ОСОБА_1 раніше неодноразово був судимий за вчинення тяжких злочинів, обвинувачується в тому, що 17 січня 2020 року вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров"я потерпілого (ч. 2 ст. 186 КК України).

Суд враховує характер злочинного діяння, тяжкість покарання, що загрожує в разі визнання ОСОБА_1 у скоєнні злочину, дані про особу обвинуваченого: не одружений, суспільно корисною діяльністю не займається, не має постійного заробітку та не працевлаштований, відсутні міцні соціальні зв`язки, оскільки тривалий час обвинувачений відбував покарання в місцях позбавлення волі.

За таких обставин будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування відносно ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 176, 177, 183, 331 КПК України, Рішенням Конституційного Суду України № 4-р/2019 від 13 червня 2019 року, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 - задовольнити.

Продовжити відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів до 03 липня 2020 року включно.

Обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тримати під вартою в ДУ "Бахмутська УВП (№ 6)".

Вручити копію цієї ухвали обвинуваченому ОСОБА_1 .

Судове засідання по справі відкласти до 20 травня 2020 року 14 години 00 хвилин.

Судове засідання проводити в режимі відеоконференції за участі прокурора Лиманського відділу Слов"янської місцевої прокуратури, захисника Прядко Р.А. та обвинуваченого ОСОБА_1 , який перебуває в ДУ "Бахмутська установа виконання покарань (№6)".

Копію цієї ухвали направити до Слов"янського міськрайонного суду Донецької області та Державної установи "Бахмутська установа виконання покарань (№6)" для здійснення дій, необхідних для проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя -