Рішення № 89114020, 28.04.2020, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/84/20

Справа № 226/84/20

Провадження № 2/226/193/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2020 року Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Петуніна І. В.,

за участю секретаря Альберті О. В.,

позивач: ОКП «Донецьктеплокомуненерго»

представник позивача: ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в місті Мирноград Донецької області справу за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за теплову енергію, -

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача.

Позивач Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надану теплову енергію. В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що протягом тривалого часу в опалювальний період відповідачам на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 надається теплова енергія, на підставі відкритого на ОСОБА_4 особового рахунку № НОМЕР_1 , за яку вони плату не вносили, у зв`язку з чим утворилась заборгованість за період з 01.10.2016 року по 01.12.2019 року в сумі 20587,08 грн. Оскільки відповідачі в добровільному порядку не бажають оплатити заборгованість за надані послуги, позивач просить суд стягнути з них на свою користь в солідарному порядку суму заборгованості за надану теплову енергію 20587,08 грн., 3 % річних в сумі 1111,99 грн., інфляційні збитки в сумі 2585,35 грн. за період з 21.02.2017 року по 20.12.2019 року та судовий збір в сумі 1921 грн.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Відповідач ОСОБА_3 до судового засідання не з`явився з невідомої суду причини, про час та місце розгляду справи повідомлений у порядку передбаченому цивільно-процесуальним законодавством України, клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

Від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким вона погодилась, що споживач, відповідно до ст.ст.19, 19-1 ЗУ «Про теплопостачання» повинен здійснювату оплату теплопостачальній організації за спожиту теплову енергію. Разом з тим, повідомила, що з липня 2005 року в квартирі де вона мешкає, а саме за адресою: АДРЕСА_1 з дотриманням встановленої законодавством процедури відбулось відключення квартири від мереж централізованого опалення, було надано дозвіл на демонтаж батарей і у приміщенні залишилися тільки стояки. У зв`язку з тим, що вони не отримують централізованого опалення, вимоги позивача вважає необґрунтованими та просила відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, зобов`язавши позивача зробити перерахунок нарахування плати за теплову енергію за період з 01.10.2016 року по 01.12.2019 року.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 з позовом не погодилась, тому що в квартирі немає приладів опалення та їх немає за що ставити. На своєму відзиві наполягає. Пояснила, що квартира у них неприватизована. Офіційно вона не працює та не є пенсіонеркою. Син зареєстрований у цій квартирі, але не мешкає, фактично мешкає у м. Донецьк.

Представник позивача до судового засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена у порядку, передбаченому цивільно-процесуальним законодавством України, надала суду заяву з проханням розглянути справу без її участі, на задоволенні позовних вимог наполягала. До суду надійшла відповідь позивача на відзив, згідно з якою пояснив, що житловий будинок, в якому знаходиться квартира відповідачів опалюється котельнею № 2 м-ну «Молодіжний», яка перебуває на балансі ОКП «Донецьктекплокромуненерго». На будинку встановлений прилад обліку теплової енергії. Внутрішньобудинкова система, якою здійснюється поставка теплової енергії до квартир та приміщень є єдиною внутрішньою будинковою системою відповідно до будівельних норм. На спірну квартиру відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , будь-яких змін до особового рахунку не вносилось. Відповідачем ОСОБА_2 у відзиві зазначено, що у липні 2005 року демонтовані прилади опалення в квартирі, залишились лише стояки, але при відключенні опалювальних приладів обігрів приміщення здійснюється тільки від стояків центрального опалення, відключити які для окремої квартири технічно неможливо. Тобто підведення централізованого опалення до стояка в межах квартири свідчить про надання відповідної послуги позивачем. Відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення № 630 та «Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання» № 4 передбачено відключення споживачів від мереж централізованого опалення тільки за умови одержання відповідного дозволу постійнодіючої комісії, а також після виконання всіх необхідних умов з обов`язковим оформленням і затвердженням акту відповідного зразка. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення забороняється, бо це погіршує умови експлуатації внутрішньобудинкової системи і мешкання всіх або окремих громадян у житловому будинку. Для реалізації права споживачів на відмову від отримання послуг ЦО та ГВП орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади створює своїм рішенням постійну діючу міжвідомчу комісію для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж центрального опалення. Тобто власник житла зобов`язаний звернутися до голови такої комісії з заявою про відключення та з поясненням причин відключення. Рішення даної комісії оформлюється протоколом, витяг з якого надається в десятиденний строк заявнику. При позитивному рішенні комісії необхідно отримати технічні умови для розроблення проекту індивідуального теплопостачання і відокремлення від мереж центрального опалення. Відключення приміщень від мереж центрального опалення здійснюється в міжопалювальний період, про що складається акт, який в десятиденний термін заявником подається до міжвідомчої комісії для затвердження. Однак, ані рішенням виконавчого комітету міської ради, ані міжвідомчою комісією не було надано дозволу наймачам на відключення від внутрішньобудинкових мереж централізованого теплопостачання квартири АДРЕСА_2 . Тому у позивача немає підстав для припинення нарахувань відповідачам за надану теплоенергію. Виходячи з наведеного, відключення відповідачів від централізованого опалення є самовільним та здійснене з порушенням. Отже, посилання відповідача на факт неотримання ним теплопостачання через відсутність приладів опалення в його квартирі є некоректним. Відповідно до вимог ст.815 ЦК України наймач повинен використовувати житло лише для проживання в ньому, забезпечувати збереження житла та підтримувати його в належному стані, він не може провадити перевлаштування та реконструкцію житла без згоди наймодавця. Наймач повинен своєчасно вносити плату за житло та комунальні послуги. Крім того, відповідачі зареєстровані в квартирі з 26.06.1998 року, а тому, відповідно до ст.64 ЖК УРСР несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями щодо сплати комунальних послуг. Відсутність письмового договору між сторонами про надання теплової енергії також не дає підстав для звільнення від взаємних прав та обов`язків, оскільки позивач надає теплову енергію у багатоквартирний житловий будинок, в якому знаходиться квартира відповідача, а відповідач використовує зазначену послугу для потреб опалення квартири. Таким чином, відповідно положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведеня, що надаються з використанням внутрішньо будинкових систем, укладається з виконавцем та споживачем - фізичною особою, яка не є суб`єктом господарювання - є договором приєднання. Для даних цілей КМУ затверджено типовий договір з надання цих послуг, умови якого фізична особа змінити не може. ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року встановлено, що не пізніше як протягом одного року з дня введення в дію даного Закону (не пізніше 01.05.2020 року) співвласники багатоквартирних будинків незалежно від обраної ними форми управління багатоквартирним будинком -зобов`язані прийняти рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг (крім послуг з постачання електричної енергії та природного газу) щодо кожного виду комунальної послуги згідно з частиною першою статті 14 цього Закону, а виконавці комунальних послуг - укласти із такими співвласниками договори про надання відповідних комунальних послуг відповідно до обраної співвласниками моделі організації договірних відносин. Оскільки від відповідачів не надходило будь-яких заперечень та пропозицій щодо договірних відносин, тому в спірний період між позивачем та відповідачами встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання теплопостачання на підставі відкритого особового рахунку та ст.11 Цивільного кодексу України та у зв`язку з цим у відповідачів виникло зобов`язання з оплати за теплову енергію на користь позивача.

Інших клопотань в порядку ст.222 ЦПК України учасниками справи суду не надано, підстави для вирішення справи шляхом укладення мирової угоди відсутні.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

На підставі ухвали судді від 10.01.2020 року позовна заява залишена без руху з наданням строку для виправлення недоліків, які були усунуті 14.01.2020 року.

14.01.2020 року ухвалою судді відкрите провадження у даній справі, яка розглядається у спрощеному позовному провадженні, призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні о 13.00 год. 12.02.2020 року, відповідачам запропоновано подати суду відзив на позовну заяву. За клопотанням відповідача ОСОБА_2 розгляд справи відкладений на 14.00 год. 05.03.2020 року. За клопотанням представника позивача розгляд справи відкладений на 13.00 год. 25.03.2020 року. За клопотанням відповідача ОСОБА_2 розгляд справи відкладений на 09.00 год. 28.04.2020 року.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що на квартиру житловою площею 27,20 м2 за адресою: АДРЕСА_1 , на ім`я ОСОБА_4 відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 . ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . У якості членів сім`ї у квартирі зареєстровані: відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 13).

На підставі відкритого особового рахунку, у період з жовтня 2016 року до грудня 2019 року відповідачам на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 надавалась послуга теплової енергії, плата за користування якою відповідачами не вносилась, в результаті чого виниклала заборгованість в сумі 20587,08 грн.(а.с. 11, 12).

V. Оцінка суду.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до п.8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених ПКМУ від 21 липня 2005 р. № 630 (далі Правила № 630), якими передбачені розрахунки для встановлення оплати послуг, послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформлюється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Відповідно до п.2 Загальних положень Правил № 630 - централізоване опалення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання.

Згідно з п.4 Правил надання послуги з постачання теплової енергії затверджених ПКМУ від 21 серпня 2019 р. № 830 (далі правила № 830), послуга надається споживачу для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт споживача для потреб опалення та приготування гарячої води.

Згідно з ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII (далі Закон № 2189-VIII), взаємодія між учасниками відносин у вказаній сфері здійснюється виключно на договірних засадах.

Відповідно до п.п.39,40 Правил № 830 споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору

Відповідно до ст.ст.19, 19-1 ЗУ «Про теплопостачання» від 2 червня 2005 року № 2633-IV (далі Закон № 2633-IV) Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до ст.9 Закону № 2189-VIII, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором, дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Згідно з п.18 Правил № 630, визначено порядок обігу та оплати послуг, а саме, розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.

Як вбачається з актів про підключення та відключення житлового будинку АДРЕСА_3 до системи централізованого опалення, у опалювальний період 2016-2019 років, даний будинок підключався та відключався до системи централізованого опалення у звичайному режимі (а.с. 15, 16, 17, 18, 19-27).

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про захист прав споживачів», договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами (далі - розрахунковий документ.

Згідно з п. 20 Правил № 630 плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.

Відповідно до положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведеня, що надаються з використанням внутрішньо будинкових систем, укладається з виконавцем та споживачем - фізичною особою, яка не є суб`єктом господарювання - є договором приєднання.

Частиною першою статті 634 Цивільного кодексу україни визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки від відповідачів не надходило будь-яких заперечень та пропозицій щодо договірних відносин, тому в спірний період між позивачем та відповідачами встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання теплопостачання на підставі відкритого особового рахунку та ст.11 Цивільного кодексу України та у зв`язку з цим у відповідачів виникло зобов`язання з оплати за теплову енергію на користь позивача.

Відповідно до п.1.4.4 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу від 17.05.2005 № 76 та п.п.24, 35 Правил № 630, споживачі мають право відмовитися від послуг опалення, але з обов`язковим дотриманням відповідного порядку, що затверджується центральном органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання регулюється Правилами № 630 та «Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання», затвердженими наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 року № 4, якими передбачено відключення споживачів від мереж централізованого опалення тільки відповідно до вимог вищезазначеного Порядку та за умови одержання відповідного дозволу постійно діючої комісії, а також після виконання всіх необхідних умов з обов`язковим оформленням і затвердженням акту відповідного зразка.

З огляду на наведене, у позивача немає підстав для припинення нарахування за опалення, оскільки відповідачем ОСОБА_2 не дотримано вимог Порядку № 4, а також не надано підприємству акт, складений відповідно до вимог закону про відключення квартири від мереж централізованого опалення, який був би затверджений відповідною комісією та який є єдиною підставою для зняття з обліку споживачів теплової енергії та припинення відповідних нарахувань за особовим рахунком № НОМЕР_1 , що відповідає квартирі АДРЕСА_2 .

Виходячи з наведеного, відключення квартири ОСОБА_2 від мережі централізованого опалення є самовільним та є порушенням частини 3 п.30 Правил № 630.

Самовільне відключення радіаторів в квартирі відповідачів не дає підстав для звільнення або зменшення плати за теплову енергію за певний період та не породжує право споживачів на несплату вартості послуг, що відповідає правовим висновкам, викладеним у постанові ВСУ від 11.11.2015 року у справі № 6-1192цс15.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов згідно зі ст.525 ЦК України не допускається, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання, тому позивач має право на стягнення заборгованості, яка виникла за надану відповідачам теплову енергію.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно ст.543 ЦК України в разі солідарного обов`язку відповідачів кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або у повному обсязі як від усіх відповідачів разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно з розрахунком позивача, сума 3 % річних склала 1111,99 грн., а інфляційні збитки за період з 21.02.2017 року по 20.12.2019 року складають 2585,35 грн., тому дана сума, а також заборгованість за надану теплову енергію в сумі 20587,08 грн. підлягають стягненню з відповідачів в солідарному порядку.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1921 грн. по 960,50 грн. з кожного.

На підставі, ст.ст. 525, 543, 625 ЦК України, ЗУ «Про теплопостачання», ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»,ЗУ «Про захист прав споживачів», Правил № 630, Правил № 830, керуючись ст.ст.2, 5, 10-13, 141, 259, 265, 352, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», місцезнаходження: пров. Земляний, 2, м. Краматорськ Донецької області, 84307, код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 03337119 до ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податку та серія і № паспорту невідомі про стягнення заборгованості за теплову енергію задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» заборгованість за теплову енергію за період з 01.10.2016 року до 01.12.2019 року в сумі 20587 (двадцять тисяч п`ятсот вісімдесят сім),08 грн, 3% річних за період з 21.02.2017 року по 20.12.2019 року у сумі 1111 (тисяча сто одинадцять),99 грн., інфляційні збитки за період з 21.02.2017 року по 20.12.2019 року у сумі 2585 (дві тисячі п`ятсот вісімдесят п`ять),35 грн, разом 24284 (двадцять чотири тисячі двісті вісімдесят чотири),42 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» судовий збір у сумі 960 (дев`ятсот шістдесят),50 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» судовий збір у сумі 960 (дев`ятсот шістдесят),50 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Донецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення з урахуванням п. 3 розділу ХІІ Прикінцеві положення ЦПК України.

Повне судове рішення складено 04 травня 2020 року.

Суддя І.В.Петунін