Ухвала суду № 89113260, 06.05.2020, Горохівський районний суд Волинської області

Справа №156/297/20

Провадження №1-кс/155/29/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2020 року місто Горохів

Горохівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Адамчук Г.М.,

за участю секретаря судового засідання Ревуцької М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву про самовідвід судді Іваничівського районного суду Волинської області Нєвєрова Ігоря ОСОБА_1 у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Нєвєров І.М. звернувся з заявою про самовідвід, посилаючись на те, що в його провадженні перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368 КК України.

Під час вивчення матеріалів вказаного кримінального провадження суддею Нєвєровим І.М. було з`ясовано, що ним як слідчим суддею розглядалася скарга ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого щодо невнесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення. Вказана скарга була ним розглянута і 10 жовтня 2019 року було прийнято рішення про її задоволення. Під час розгляду даної скарги ним встановлювались обставини події, які є предметом розгляду кримінального провадження, що може викликати обґрунтований сумнів в учасників процесу в неупередженості його як головуючого судді. З метою недопущення цього, просить його заяву про самовідвід задовольнити.

Суд, дослідивши матеріали заяви про самовідвід, вважає, що заява судді Іваничівського районного суду Волинської області Нєвєрова І.М. про самовідвід підлягає до задоволення.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні, за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Відповідно до ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.9 Конституції України, ст.75 КПК України суддя не може брати участь у розгляді справи, оскільки є обставини, які викликають сумнів в його безсторонності, а отже і об`єктивності.

Так, відповідно до ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.9 Конституції України кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції повинна визначатись суб`єктивними та об`єктивними критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступень, що свідчать про небезсторонність суду.

Так, у справі «Пєрсак проти Бельгії» від 01.10.1982 року Європейський суд уточнив зміст поняття «неупереджений суд», зазначивши, що для того, щоб суди могли вселяти громадськості необхідну довіру, слід враховувати також і питання їх внутрішньої організації. Правова позиція Суду по цій справі полягає в тому, що суб`єктивний підхід до неупередженості відображає особисті переконання цього судді у конкретній справі, об`єктивний – визначає, чи мали місце достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Презумпція особистої неупередженості діє до тих пір, поки не доведено інше. Будь-який суддя, відносно неупередженості якого є законні сумніви, повинен вийти зі складу суду, який розглядає справу. Інакше підривається довіра, якою у демократичному суспільстві мають користуватися суди.

Згідно з ч.1 ст.80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Таким чином, враховуючи ту обставину, що суддя Іваничівського районного суду Волинської області Нєвєров І.М., як слідчий суддя, розглядав скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей до ЄРДР під час розгляду якої встановлював обставини події, які є предметом розгляду кримінального провадження про обвинувачення останнього, суд вважає, що заява судді Нєвєрова І.М. про самовідвід підлягає до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.75, 81 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Заяву судді Іваничівського районного суду Волинської області Нєвєрова Ігоря Миколайовича про самовідвід задовольнити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Головуючий