Рішення № 89111425, 07.05.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2020 року м. Чернігів Справа № 620/676/20

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Тихоненко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування вимоги,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі також – ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області (надалі також – ГУ ДПС у Чернігівській області, відповідач) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № 498-17 від 11.02.2020 (надалі також – оскаржувана вимога), винесеної відповідачем.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржувана вимога заявлена без жодних законних підстав, оскільки Кабінет Міністрів України у відповідності до законодавства України ніколи не утворював такого центрального органу виконавчої влади, як Державна фіскальна служба України, отже з огляду на це не може існувати і територіальних органів такої служби, як наслідок ГУ ДФС у Чернігівській області не має повноважень контролюючого органу, в тому числі, і повноважень щодо складання будь-яких актів, передбачених Податковим кодексом України. Також позивач зазначає, що на оскаржуваній вимозі поставлено печатку, на якій зображений Державний Герб України, відмінний від описаного в Конституції України, тобто вимога про сплату боргу (недоїмки) № 498-17 від 11.02.2020 винесена не конституційним органом влади, а тому відсутні законні підстави для стягнення грошових коштів, вказаних у вимозі.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі до суду відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

25.03.2020 представником відповідача, в межах встановленого судом строку, подано відзив на позов, в якому ГУ ДПС у Чернігівській області просить відмовити позивачу у задоволенні позову та зазначає, що позивач 18.02.2010 зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця, взята на податковий облік та є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Станом на 11.02.2018 відповідно до даних інтегрованої картки платника податку ФОП ОСОБА_1 рахується заборгованість (недоїмка) зі сплати єдиного внеску на загальну суму 52 355,03 грн. Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» надано право податковому органу нараховувати єдиний внесок з облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів без складання акту перевірки. Вказує, що позивач зареєстрована як фізична особа-підприємець, тому зобов`язана сплачувати єдиний соціальний внесок, як наслідок ГУ ДПС у Чернігівській області правомірно сформовано оскаржувану вимогу про сплату боргу, яка скасуванню не підлягає. Крім того, відповідач просить замінити Головне управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на належного відповідача ГУ ДПС у Чернігівській області.

Вирішуючи клопотання про заміну відповідача в порядку процесуального правонаступництва, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

З 29.08.2019 з метою реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби», керуючись Положенням про Головне управління ДПС у Чернігівській області, затвердженим наказом ДПС України від 12.07.2019 № 14 «Про затвердження положень про територіальні органи ДПС», на підставі наказу ГУ ДПС у Чернігівській області № 8 від 29.08.2019 «Про посаток діяльності Головного управління ДПС у Чернігівській області» та відповідно до запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації Головного управління ДПС у Чернігівській області від 31.07.2019 № 10641020000014610, розпочато виконання Головним управлінням ДПС у Чернігівській області функцій і повноважень ГУ ДФС у Чернігівській області, що припиняється (а.с.38-40).

Відповідно до п. 1 Положення про Головне управління ДПС у Чернігівській області, затвердженого наказом ДПС України від 12.07.2019 № 14, Головне управління ДПС України є правонаступником усіх прав та обов`язків Головного управління ДФС у Чернігівській області (а.с.41).

Таким чином, враховуючи, що ГУ ДПС у Чернігівській області є правонаступником Головного управління ДФС у Чернігівській області, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання про заміну відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Позивач 18.02.2010 зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця та 19.02.2010 взята на податковий облік як платник податків, що підтверджується матеріалами справи (а.с.42-43).

Відповідно до даних інтегрованої картки платника податку ФОП ОСОБА_1 за кодом класифікації доходів бюджету 71040000 (для фізичних осіб-підприємців, в тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування) рахується заборгованість (недоїмка) зі сплати єдиного внеску на загальну суму 52355,03 грн (основний платіж – 21 824,44 грн, штрафні санкції – 4234,82 грн, пеня – 26295,77 грн).

В зв`язку з наведеним відповідачем сформовано та направлено позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.02.2020 № Ф-498-17 на суму 52355,03 грн (а.с.8).

Вважаючи вказану вимогу протиправною позивач звернулася до суду за захистом своїх прав та інтересів з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

ГУ ДПС у Чернігівській області є органом державної влади, юридична особа якого створена на підставі Постанови Кабінету Міністрів України.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з підпунктом 19-1.1.2 підпункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (надалі також – ПК України) контролюючі органи контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України

Як вже встановлено судом, позивач зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця та є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розумінні норм Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до Порядку ведення органами Державної податкової служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422 (надалі також – Порядок № 422) облік нарахованих і сплачених сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування здійснюється контролюючим органом в інтегрованій картці платника, що відкривається за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками.

Нарахування платнику єдиного внеску здійснюється автоматично на рівні ДПС України поквартально в розмірі мінімального страхового внеску, що відображається в інтегрованій картці платника.

Інтегрована картка платника – це форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДПС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи станом на 11.02.2020 відповідно до даних інтегрованої картки платника податку ФОП ОСОБА_1 за кодом класифікації доходів бюджету 71040000 (для фізичних осіб-підприємців, в тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування) наявна заборгованість (недоїмка) зі сплати єдиного внеску на загальну суму 52355,03 грн (а.с.44-54).

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України від 08.07.2010 № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (надалі також – Закон № 2464).

Пунктом другим частини першої статті першої Закону № 2464 передбачено, що єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Адміністрування єдиного соціального внеску, зокрема, забезпечення збору, ведення обліку надходжень та здійснення контролю за його сплатою здійснює Державна податкова служба України.

Платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (п.п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464).

Платники єдиного соціального внеску зобов`язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (ч. 12 ст. 9 Закону № 2464).

Відповідно до абз. 3, 5 частини восьмої статті 9 вказаного Закону платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5 1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до податкового органу (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом № 2464 є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Рішення, прийняті податковими органами та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами (ч. 1 ст. 25 Закону № 2464).

Частиною другою статті 25 Закону № 2464 встановлено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (ч. 3 ст. 25 Закону № 2464).

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону № 2464 податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Пунктом другим частини 11 статті 25 Закону № 2464 встановлено, що податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (ч.10 ст. 25 Закону № 2464).

Відповідно до ч.13 ст. 25 Закону № 2464 нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

У свою чергу, податкові органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (надалі також – Інструкція № 449) визначає процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів.

Відповідно до п. 1 розділу VІІ Інструкції № 449 за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов`язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону № 2464.

До платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення (п. 1 розділу VІ Інструкції № 449).

Відповідно до абз. 2 п. 2 розділу VІ Інструкції № 449 у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.

Згідно п.4 розділу VІ Інструкції № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів.

Таким чином, з вищенаведеного слідує обов`язок фізичної особи-підприємця сплачувати єдиний внесок незалежно від отримання доходу у розмірі не меншому мінімального страхового внеску. Тобто, мінімальний розмір обов`язкового платежу прямо визначений Законом і не залежить від подання чи не подання платником податків відповідної звітності, або здійснення нарахувань контролюючим органом. Саме Закон визначає розмір зобов`язань платника податків з єдиного внеску.

Тому оскільки позивач є фізичною особою-підприємцем за нею зберігається обов`язок сплачувати єдиний внесок у розмірі, не меншому мінімального страхового внеску.

Частиною 16 Закону № 2464 встановлено, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку, що оскільки оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) відповідає формі, встановленій Інструкцією № 449, а тому наявність заборгованості зі сплати єдиного внеску та фінансових санкцій є самостійною підставою для направлення платникові вимоги про сплату недоїмки без проведення додаткових перевірок.

Отже чинним законодавством надано право відповідачу нарахувати єдиний внесок з облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів без складання акту перевірки. Облікові дані з інформаційної системи податкового органу є такою ж самостійною підставою для формування вимог, як і акти перевірки чи податкова звітність.

Як наслідок не сплата позивачем в добровільному порядку єдиного соціального внеску свідчить про порушення вимог діючого законодавства.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

В зв`язку з відмовою в позові підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування вимоги відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 43143966).

Повний текст рішення суду складено 07.05.2020.

Суддя О.М. Тихоненко