Рішення № 89110702, 04.05.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2020 року місто Київ №640/11079/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Артеменко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, із урахуванням особливостей статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції про визнання протиправними та скасування постанов,ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, в якому просила суд визнати протиправною та скасувати постанову Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 04.06.2019 ВП№58840925 про накладення штрафу в розмірі 1 700, 00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва суду від 05.08.2019 (суддя Келеберда В.І.) відкрито провадження у справі №640/11079/19.

Крім того, ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, в якому просила суд визнати протиправною та скасувати постанову Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 05.06.2019 ВП№58840925 про накладення штрафу у розмірі 3 400, 00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва суду від 05.08.2019 (суддя Келеберда В.І.) відкрито провадження у справі №640/11425/19.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва суду від 15.08.2019 (суддя Келеберда В.І.) об`єднано в одне провадження адміністративні справи №640/11079/19 та №640/11425/19, присвоєно об`єднаним справам загальний №640/11079/19.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.11.2019 №640/11079/19 (суддя Келеберда В.І.) в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020 №640/11079/19 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.11.2019 - без змін.

Постановою Верховного Суду від 31.03.2020 №640/11079/19 скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.11.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Листом Верховного Суду від 02.04.2020 №640/11079/19/21332/20 матеріали справи №640/11079/19 скеровано до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.04.2020 адміністративну справу №640/11079/19 прийнято до провадження суддею Літвіновою А.В., з урахуванням приписів статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, призначено справу до судового розгляду та зобов`язано сторін у строк до 27.04.2020 із врахуванням постанови Верховного Суду від 31.03.2020 №640/11079/19 надати суду необхідні документи для повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи та підготувати письмові пояснення з приводу спірних правовідносин.

Слід зазначити, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, найменування відповідача змінено з Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві (код ЄДРПОУ 34999049) на Святошинський районний відділ Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 34999049).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що постанови про накладення штрафу є протиправними, оскільки вони винесені за відсутності на те підстав. Крім того, позивачем наголошено, що зустріч батька з дитиною можлива виключно з врахуванням стану здоров`я дитини та його режиму дня, а відсутність останньої за своїм місцем проживання обумовлено перебуванням на стаціонарному лікуванні.

Позивачем через канцелярію суду 23.04.2020 надано письмові пояснення, в яких позивачем вказано на те, що оскаржувані постанови про накладення штрафу від 04.06.2019 та 05.06.2019 були винесені в період перебування боржника з сином на стаціонарному лікуванні, а саме з 30.05.2019 по 11.06.2019, що, на думку позивача, є поважною причиною в розумінні Закону України «Про виконавче провадження», адже дитина хворіла та була вимушена лікуватись стаціонарно, а не амбулаторно за місцем проживання. Разом з тим, винесення постанов про накладення штрафу від 04.06.2019 та від 05.06.2019 в період об`єктивної неможливості виконання рішення позивачем свідчить про безпідставність та протиправність накладення таких штрафів державним виконавцем, який належним чином ретельно не дослідив всі обставини справи та належним чином не виконав свої посадові обов`язки.

Позивачем зазначено, що під час виконання рішення Богунського районного суду міста Житомира повинно бути погодження сторін щодо місця проведення зустрічей. Тобто, державний виконавець повинен був викликати для узгодження місця побачення з дитиною (згідно вимог Інструкції з організації примусового виконання рішень від 02.04.2012 №512/5), а в разі недосягнення згоди - самостійно визначати і попереджати завчасно про час, однак даних вимог державним виконавцем не було дотримано.

Зокрема, позивачем наголошено на тому, що вимога про перевірку виконання рішення суду від 05.06.2019 не була вручена ОСОБА_1 належним чином, оскільки відсутні докази її направлення боржнику. Окрім того, також відсутнє підтвердження вручення державним виконавцем вимоги від 05.06.2019 особисто під розписку боржнику у відповідності до частини п`ятої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження».

Також, позивачем через канцелярію суду 23.04.2020 подано клопотання про витребування доказів від Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, зокрема, матеріали виконавчого провадження №58840925 та копію (витяг) журналу реєстрації вихідної кореспонденції відповідача з відомостями, що стосуються виконавчого провадження №58840925.

Суд вважає за необхідне наголосити на тому, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.04.2020 №640/11079/19 зобов`язано сторін у строк до 27.04.2020 із врахуванням постанови Верховного Суду від 31.03.2020 №640/11079/19 надати суду необхідні документи для повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи та підготувати письмові пояснення з приводу спірних правовідносин.

Разом з тим, відповідачем не виконано вимоги ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.04.2020 №640/11079/19 та не надано суду письмові пояснення з приводу спірних правовідносин із врахуванням постанови Верховного Суду від 31.03.2020 №640/11079/19 та жодних доказів на підтвердження правомірності оскаржуваних постанов про накладення штрафів.

Частиною п`ятою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Розгляд справи здійснено із врахуванням частини п`ятої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та додаткові пояснення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи висновки Верховного суду, викладені в постанові від 31.03.2020 №640/11079/19, суд,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Богунського районного суду міста Житомира від 06.09.2018 року у справі №295/60/17 позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Житомирської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у її вихованні та спілкуванні - задоволено частково, зобов`язано ОСОБА_1 не чинити перешкод у вихованні дитини ОСОБА_3 його батьком ОСОБА_2 ; визначити спосіб спілкування: дві години щоденно першого тижня місяця за місцем проживання дитини з урахуванням режиму дня дитини та стану її здоров`я, в узгоджених сторонами місцях проведення зустрічей та в присутності матері дитини у разі її погодження. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

На примусовому виконанні державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві перебуває виконавче провадження №58840925 з примусового виконання виконавчого листа Богунського районного суду міста Житомира №295/60/17, виданого 07.02.2019, відповідно до якого ОСОБА_1 зобов`язано не чинити перешкод у вихованні дитини - ОСОБА_3 , її батьком ОСОБА_2 .

Як вбачається з актів державного виконавця від 07.05.2019, 04.06.2019, 05.06.2019, 03.07.2019, 04.07.2019, 06.08.2019, 07.08.2019 ОСОБА_2 не зміг зустрітися із сином з незалежних від нього причин, а через не перебування дитини за місцем проживання.

Старшим державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Башинським Р.В. 04.06.2019 винесено постанову про накладення штрафу ВП №58840925, якою на позивача відповідно до частини першої статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» накладений штраф в сумі 1 700,00 грн.

Надалі, старшим державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Башинським Р.В. 05.06.2019 винесено постанову про накладення штрафу ВП№58840925, якою на позивача відповідно до частини другої статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» накладений штраф в сумі 3 400,00 грн.

Позивач, вважаючи протиправними постанови винесеними в рамках ВП№58840925 від 04.06.2019 про накладення штрафу в розмірі 1 700,00 грн. та від 05.06.2019 про накладення штрафу у розмірі 3 400, 00 грн., звернувся з даним позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, беручи до уваги висновки Верховного суду, викладені в постанові від 31.03.2020 №640/11079/19, суд зазначає наступне.

Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 (далі - Інструкція №512/5), визначено умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до статі 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно частиною першою, пунктом 1 частини другої, частиною четвертою статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Отже, виконавець зобов`язаний вживати передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до приписів статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Частиною п`ятою та шостою статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Порядок виконання рішення про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною встановлено статтею 64-1 Закону України «Про виконавче провадження».

Приписами статті 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням. Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених частиною десятою статті 71 цього Закону) та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені цим Законом.

У разі виконання рішення боржником виконавець складає акт та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Якщо боржник у подальшому перешкоджає побаченням стягувача з дитиною, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. Після відновлення виконавчого провадження державний виконавець повторно здійснює заходи, передбачені цією статтею. Рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною виконується у порядку, встановленому статтею 63 цього Закону.

Також, порядок виконання рішення про встановлення побачення з дитиною у час та місці побачення стягувача з дитиною закріплено у розділі ІХ Інструкції № 512/5.

Відповідно до пункту 5 розділу ІХ Інструкції №512/5 якщо рішенням про встановлення побачення з дитиною не визначено час та (або) місце побачення стягувача з дитиною, державний виконавець викликає сторони виконавчого провадження з метою визначення часу та (або) місця такого побачення шляхом надіслання викликів одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження.

Сторона виконавчого провадження у разі неможливості з`явитися на призначений час письмово повідомляє про це державного виконавця шляхом подання заяви (клопотання), в якій (якому) зазначає про зручні для неї час та (або) місце проведення побачення стягувача з дитиною.

Державний виконавець визначає час та (або) місце побачення стягувача з дитиною, враховуючи позицію сторін виконавчого провадження та інтереси дитини, шляхом винесення постанови про визначення часу та (або) місця побачення стягувача з дитиною.

Якщо сторона виконавчого провадження не з`явилася у визначений у виклиці час до державного виконавця та письмово не повідомила державного виконавця про зручні для неї час та (або) місце проведення побачення стягувача з дитиною, державний виконавець визначає час та (або) місце такого побачення без врахування позиції відповідної сторони виконавчого провадження.

Згідно з пунктами 8, 9 розділу ІХ Інструкції №512/5 державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником рішення про встановлення побачення з дитиною у час та місці побачення стягувача з дитиною, визначені рішенням або державним виконавцем.

Згідно з частинами першою та другою статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Як зазначено Верховним Судом у постанові від 31.03.2020 №640/11079/19, накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання (виконати судове рішення). Така відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем.

Тобто, даючи оцінку тому чи правомірно на боржника наклали штраф за невиконання/повторне невиконання судового рішення потрібно з`ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. У цьому зв`язку варто зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з`ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону України «Про виконавче провадження».

Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення.

Повторним невиконанням судового рішення в розумінні статті 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» є встановлений відповідним актом факт кожного наступного невиконання боржником судового рішення після складення акту про невиконання такого рішення вперше та винесення відповідної постанови про накладення штрафу за невиконання судового рішення без поважних причин.

З матеріалів справи вбачається, що Святошинським районним відділом Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві в рамках ВП№588410925 було прийнято постанову від 04.06.2019 про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 1 700,00 грн. за невиконання рішення суду без поважних причин у встановлений строк та постанову від 05.06.2019 про накладення штрафу у розмірі 3 400,00 грн. за повторне невиконання рішення суду без поважних причин у встановлений строк. Вказані постанови були прийняті на підстави актів державного виконавця від 04.06.2019 та від 05.06.2019 відповідно.

Позивачем в позовній заяві вказано на те, що вона не чинила перешкод у спілкуванні батька з дитиною, а неможливість спілкування викликана перебуванням дитини на стаціонарному лікуванні та зазначено, що вказані обставини, в силу приписів статей 63 та 75 Закону України «Про виконавче провадження» є поважними причинами невиконання рішення.

Як зазначено позивачем та вбачається з матеріалів справи (виписки із історії амбулаторного, стаціонарного хворого), на момент винесення оскаржуваних постанов державного виконавця, дитина - ОСОБА_3 перебував на лікуванні з 30.05.2019 по 11.06.2019.

Позивачем наголошено, що лікування дитини, перебування її в лікарні у зв`язку з незадовільним станом здоров`я є поважною причиною та відповідає резолютивній чистині рішення Богунського районного суду міста Житомира у справі №295/60/17 та статті 64-1 Закону України «Про виконавче провадження». Вказані обставини, жодним чином не спростовано відповідачем під час судового розгляду даної адміністративної справи.

Слід зазначити, що поважними в розумінні Закону України «Про виконавче провадження» можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення, боржником та які не залежали від його власного волевиявлення. Обов`язковість встановлення відсутності поважних причин невиконання судових рішень покладена саме на державного виконавця, та випливає зі змісту статті 75 Закону України «Про виконавче провадження».

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 07.03.2018 у справі №127/3770/17 та від 12.12.2018 у справі №821/1568/16.

Також, в матеріалах справи міститься заява позивача від 29.05.2019, адресована державному виконавцю Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Башинському Р.В. та зареєстрована у Святошинському районному відділі Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 30.05.2019, відповідно до якої ОСОБА_1 у відповідь на вимогу державного виконавця від 21.05.2019 №34050, відповідно до якої з метою перевірки виконання рішення суду знаходитись 04.06.2019 в 17:00 за адресою: АДРЕСА_1 та не чинити перешкод стягувачу ОСОБА_2 у побаченні з дитиною ОСОБА_3 , повідомила, що вказаний у вимозі час не відповідає режиму дня дитини та зазначила, що для виконання рішення суду боржнику необхідно узгодити місце проведення зустрічі та час.

Позивачем наголошено на тому, що під час виконання рішення Богунського районного суду міста Житомира повинно бути погодження сторін щодо місця проведення зустрічей. Тобто, згідно з вимогами Інструкції з організації примусового виконання рішень від 02.04.2012 №512/5 державний виконавець повинен був викликати для узгодження місця побачення з дитиною, а в разі недосягнення згоди - самостійно визначати і попереджати завчасно про час, однак даних вимог державним виконавцем не було дотримано.

Як було зазначено Верховним Судом у постанові від 31.03.2020 №640/11079/19, в матеріалах справи відсутні докази належного реагування державного виконавця на вказану заяву, відсутні також докази узгодження державним виконавцем у зв`язку з цим та на виконання пункту 5 розділу ІХ Інструкції №512/5 місця та часу проведення побачень стягувача з дитиною з урахуванням інтересів та стану дитини.

Разом з тим, державним виконавцем Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві 04.06.2019 складено акт, яким державним виконавцем встановлений факт невиконання позивачем рішення суду та винесено постанову від 04.06.2019 ВП№588410925 про накладення штрафу у розмірі 1 700,00 грн. за невиконання боржником рішення суду без поважних причин. Вказаною постановою також було зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом десяти днів.

Слід зазначити, що матеріали справи не містять доказів направлення копії вказаної постанови боржнику, відповідних доказів відповідачем не надано.

Крім того, державним виконавцем Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві 05.06.2019 складено акт, яким державним виконавцем встановлений факт невиконання позивачем рішення суду та, без дотримання строків, визначених статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 3 400 грн. за повторне невиконання боржником рішення суду без поважних причин.

Позивачем наголошено на тому та, в свою чергу не спростовано відповідачем, що державний виконавець належним чином ретельно не дослідив всі обставини справи. Так, позивачем вказано на те, що під час вчинення виконавчих дій та складання акту державного виконавця, державним виконавцем Башинським Р.В. не залучалося понятих чи свідків для підтвердження чи спростування зафіксованих в акті даних.

Як зазначено в акті державного виконавця від 05.06.2019, про виконавчі дії боржник був попереджений завчасно. Разом з тим, матеріали справи не містять відповідних доказів.

Позивачем наголошено, що вимога про перевірку виконання рішення суду від 05.06.2019 не була вручена ОСОБА_1 належним чином, оскільки відсутні докази її направлення боржнику. Окрім того, також відсутнє підтвердження вручення державним виконавцем вимоги від 05.06.2019 особисто під розписку боржнику у відповідності до частини п`ятої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження». Вказані обставини, жодним чином не спростовано відповідачем.

Враховуючи наведені вище обставини, позовні вимоги щодо визнання протиправною та скасування постанови Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 04.06.2019 ВП№58840925 про накладення штрафу в розмірі 1 700,00 грн. та щодо визнання протиправною та скасування постанови Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 05.06.2019 ВП№58840925 про накладення штрафу у розмірі 3 400,00 грн., підлягають задоволенню.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241 - 246, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 04.06.2019 ВП№58840925 про накладення штрафу в розмірі 1 700, 00 грн.

Визнати протиправною та скасувати постанову Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 05.06.2019 ВП№58840925 про накладення штрафу у розмірі 3 400, 00 грн.

Стягнути з Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9, код ЄДРПОУ 34999049) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1 536,80 грн. (одна тисяча п`ятсот тридцять шість вісімдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 287, 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.