Рішення № 89110655, 06.05.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2020 року Чернігів Справа № 620/1307/20

Чернігівський окружний адміністративний суду складі:

головуючого судді Клопота С.Л.,

за участю секретаря Шевченко А.В,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради Чернігівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державна служба України з надзвичайних ситуацій про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради Чернігівської області та просить:

1. Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради Чернігівської області щодо відмови ОСОБА_1 у встановленні статусу та видачі посвідчення інваліда війни.

2. Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради Чернігівської області (ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 03196216) встановити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) статус інваліда війні та видати відповідне посвідчення.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що відмова Управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради Чернігівської області у встановленні ОСОБА_1 статусу інваліда війні та видачі відповідного посвідчення є протиправною і суперечить приписам Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», оскільки у період з 09.10.1987 по 28.10.1987 включно, позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС у складі формувань Цивільної оборони.

Від позивача до суду надійшла заява, в якій він просить розглядати справу без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. До суду надійшло клопотання від відповідача, в якому він просить розглядати справу за відсутності його представника, та відзив на позовну заяву.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. До суду від третьої особи надійшли пояснення на позовну заяву.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснювалося.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, суд вважає позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

ОСОБА_1 має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії та є інвалідом II групи безстроково.

Його захворювання, пов`язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Згідно наказу № 61, довідки №05-685, маршрутного листа за жовтень 1987 р. позивач, працюючи водієм Ніжинського автотранспортного підприємства – 17455, в період з 09.10.1987 по 28.10.І987 включно, приймав участь у ліквідації наслідків аварії па ЧАЄС в населених пунктах м. Чорнобиль.

З метою отримання статусу інваліда війни та відповідного посвідчення позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою.

Листом від 25.10.20І9 №01-16/07/5450 Управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради в задоволенні вимог позивача відмовило, посилаючись на те, що ним не надано документи, які б підтверджували залучення його до ліквідації наслідків аварії на ЧАС саме у складі формувань Цивільної оборони.

Не погодившись з такою відмовою, позивач оскаржив її до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Закон № 796-ХІІ) учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

Правовий статус ветеранів війни визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі Закон № 3551-XII).

Стаття 4 Закону № 3551-ХІІ ветеранами війни визначає осіб, які брали участь у захисті Батьківщини чи бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Статтею 7 Закону № 3551-ХІІ регламентовано умови та підстави встановлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.

Законом № 1770-IV від 15.06.2004, частину другу статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551 XII від 22.10.1993, доповнено пунктом 9. Відповідно до вказаного доповнення - до осіб з інвалідністю внаслідок війни були віднесені також особи, залучені до складу формувань Цивільної оборони, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювань, пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Зазначені зміни були прийняті з метою віднесення до інвалідів війни вузької категорії осіб, які з перших днів аварії разом з військовослужбовцями при виконанні робіт у 30 кілометровій зоні найвищого радіоактивного забруднення були залучені до мобільних загонів спецзахисту формувань Цивільної оборони Чернігівської, Житомирської та Київської областей, що перебували у складі військових формувань, підпорядкованих Міністерству оборони колишнього Союзу РСР, діяли за його статутом та підпорядковувалися військовому командуванню.

Порядок надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, відповідно до Закону № 3551-ХІІ, визначає Кабінет Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302 «Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни», з наступними змінами та доповненнями, затверджено Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни (надалі - Положення) та визначено, що документом, який підтверджує статус ветеранів війни, є посвідчення, на основі якого надаються відповідні пільги і компенсації.

Згідно з пунктом 10 Положення «Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни» видаються органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності.

Іншого Положенням не передбачено.

Тобто, Положення дає вичерпний перелік підстав та документів для встановлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни і це є довідка МСЕК про групу та причину інвалідності.

Наказом Міністерства соціальної політики України від 11.05.2019 № 723 «Про затвердження типових інформаційних карток адміністративних послуг у сфері соціального захисту населення» затверджена типова інформаційна картка, до переліку необхідних для встановлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни відносить такі документи:

- заява;

- копія паспорта;

- фотокартка;

- довідка медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності.

Як вбачається з наведеного вище, саме в довідці МСЕК має зазначатись як група інвалідності, так і її причина - захворювання, пов`язане з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи у складі формувань Цивільної оборони.

Як вбачається з наданої позивачем із копії довідки МСЕ-ЧНВ № 199931 від 26.04.2004, він визнаний особою з інвалідністю другої групи внаслідок захворювання, пов`язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Оскільки, надана ОСОБА_1 копія довідки МСЕК, не містить інформації про залучення його до складу формувань Цивільної оборони та про зв`язок інвалідності із захворюванням, пов`язаним з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи саме у складі формувань Цивільної оборони, у відповідача не виникало обов`язку встановлення позивачу статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення.

Враховуючи вищевикладене, в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради Чернігівської області (вул.Гоголя, 6,м.Ніжин,Чернігівська область,16600), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державна служба України з надзвичайних ситуацій (вул. О.Гончара, 55а, м.Київ, 01601) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення виготовлено 07 травня 2020 року.

Суддя С.Л. Клопот