Рішення № 89110531, 28.04.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710, код

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

28 квітня 2020 р. № 520/13262/19

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шляхова О.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Укравтотранс Плюс" (вул. Мельникова, буд. 23,м. Харків,61002) до Головне управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укравтотранс Плюс" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з даним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.09.2019 № 0157145704, постановлене Головним управлінням ДПС у Харківській області;

- стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області на розрахунковий рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтотранс Плюс" витрати по сплаті судового збору у сумі 1921,00 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що висновки акту перевірки, на підставі яких податковим органом винесено оскаржуване податкове повідомлення рішення є необґрунтованими та безпідставними, оскільки, на думку позивача, позивачем своєчасно та в повному обсязі виконано свій обов`язок щодо направлення на реєстрацію податкової накладної № 73 від 31.05.2018 за допомогою програмного комплексу "М.Е.DOC", однак, як виявилося згодом направлена позивачем податкова накладна не була зареєстрована в ЄРПН з незалежних від нього причин.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.12.2019 р., позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 16.01.2020 р.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання. Зазначене підтверджується інформацією, яка міститься в повідомленнях про вручення поштових відправлень.

Представником Головного управління ДПС в Харківській області 03.02.2020 року через канцелярію суд надано відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що згідно з ІС "ЄРПН" податкові накладні та/або розрахунки коригування до таких податкових накладних, виписаних ТОВ "Укравтотранс Плюс" від 31.05.2018. №73 зареєстровані в ЄРПН з порушенням законодавчо встановлених термінів, а саме: порушено терміни реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних на загальну суму ПДВ 31 803,86 грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2020 року закрито підготовче провадження по справі № 520/13262/19 та призначено розгляд справи по суті на 02.04.2020 року.

Від представника позивача 02.04.2020 року через канцелярію суду надійшло клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату у зв`язку з хворобою.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2020 року клопотання позивача було задоволено та перенесено розгляд справи на 28.04.2020 року.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, 28.04.2020 року через канцелярію суду подав заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просив суд розглядати справу без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.

Враховуючи приписи ст.205 КАС України, з метою попередження розповсюдження інфекційних захворювань, у тому числі викликаних коронавірусною інфекцією COVID-19 , на виконання Наказу Голови Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2020 року № 04-05/08 (https://adm.hr.court.gov.ua/sud2070/pres-centr/news/911994/), Рішення зборів суддів Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2020 року № 3, розпорядження Голови Харківського окружного адміністративного суду від 16.03.2020 року №-03-04/02"Про впровадження в суді протиепідемічних заходів" (https://adm.hr.court.gov.ua/sud2070/pres-centr/news/909163), враховуючи рішення Ради суддів України від 16.03.2020 року № 9рс-168/20, беручи до уваги приписи Указу Президента України від 13 березня 2020 року № 87/2020 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», Закону "Про захист населення від інфекційних хвороб", зважаючи, що позивач скористався правом додаткового обґрунтування позову при новому розгляді справи, відповідач правом додаткового обґрунтування заперечень проти позову - не скористався, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Фахівцями Головного управління ДПС у Харківській області на підставі пункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та в порядку статті 76 Податкового кодексу України було проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтотранс Плюс», з питань дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) за грудень 2017 року, травень, грудень 2018 року.. якою встановлено порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс). За результатами перевірки складено акт від 07.08.2019 року №2620/20-40-57-05-18/37875689

Відповідно до п. 1201.1 ст. 1201 Податкового кодексу України, ГУ ДПС у Харківській області застосовано штрафні санкції та винесено податкове повідомлення-рішення від 13.09.2019 року №0157145704 у розмірі 31 803,86 грн. за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 13.09.2019 року №0157145704 позивач оскаржив його до Державної податкової служби України та просив скасувати. Рішенням ДПС №10505/6/99-00-08-05-05 від 22.11.2019 оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Незгода позивача із вказаним податковим повідомленням-рішенням зумовила його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 201.10 статті 201 ПК України (тут і далі нормативно правові акти наведені в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Так, п. 120-1.1 статті 120-1 ПК України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Системний аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої п. 120-1.1 статті 120-1 ПК України, необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Аналогічна правова позиція підтримана і Верховним Судом у постанові від 04 вересня 2018 року (справа № 816/1488/17).

Так, наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307 затверджений Порядок заповнення податкової накладної (далі - Порядок).

Пункт 8 Порядку визначає, що при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10 - 15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається тип причини:

01 - Складена на суму збільшення компенсації вартості поставлених товарів/послуг (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 13 цього Порядку);

02 - Складена на постачання неплатнику податку;

03 - Складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку;

04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання;

05 - Складена у зв`язку з ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника податку;

06 - Складена у зв`язку з переведенням виробничих основних засобів до складу невиробничих;

07 - Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України;

08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість;

09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість;

10 - Складена з метою визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов`язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності;

11 - Складена за щоденними підсумками операцій;

12 - Складена на постачання неплатнику, в якій зазначається назва покупця (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 10 цього Порядку);

13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності;

14 - Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента;

15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання.

В інших випадках у верхній лівій частині податкової накладної тип причини не зазначається (нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються)».

Згідно з нормами ПК України (ст.195, ст.211, п.8 підрозділу 2 Перехідних положень) до операцій, що підлягають оподаткуванню ПДВ за нульовою ставкою, відносяться операції з: - вивезення товарів за межі митної території України: а) у митному режимі експорту; б) у митному режимі реекспорту, якщо товари поміщені у такий режим відповідно до пунктів 3 (щодо товарів у вигляді продуктів їх переробки) та 5 частини першої статті 86 Митного кодексу України; в) у митному режимі безмитної торгівлі; г) у митному режимі вільної митної зони; - постачання товарів: для заправки (дозаправки) або забезпечення морських та повітряних суден, космічних кораблів, космічних ракетних носіїв або супутників Землі, наземного військового транспорту чи іншого спеціального контингенту Збройних Сил України, що бере участь у миротворчих акціях за кордоном України, або в інших випадках, передбачених законодавством (у визначених ПКУ випадках), магазинами безмитної торгівлі, відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України; - постачання таких послуг: міжнародні перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом, послуги, що передбачають роботи з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеним за межі митної території України платником, що виконував такі роботи, або отримувачем-нерезидентом, послуги з обслуговування повітряних суден, що виконують міжнародні рейси; - У разі якщо операції з постачання товарів звільнено від оподаткування на митній території України відповідно до положення цього розділу, до операцій з експорту таких товарів застосовується нульова ставка; - На період виконання робіт з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об`єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему, які виконуються за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги, що надається на безоплатній та безповоротній основі, або за рахунок коштів, які передбачаються в Державному бюджеті України …: оподатковуються за нульовою ставкою операції з постачання товарів (сировини, матеріалів, устаткування та обладнання), виконання робіт та постачання послуг на митній території України, що здійснюються в рамках міжнародної технічної допомоги; - На період до 1 січня 2020 року за нульовою ставкою оподатковується податком на додану вартість постачання товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім послуг, що надаються під час проведення лотерей і розважальних ігор та послуг з постачання товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі - комісіонера) здійснювати постачання товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі - комітента) без передання права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх власністю.

Таким чином, всі податкові накладні, які звільнені від оподаткування ПДВ, не видаються покупцю. Податкові накладні, які складені на операції, що оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою, можуть бути як такими, що надаються покупцю, та такими, що не надаються покупцю.

Механізм застосування штрафу за статтею 120-1 ПК України передбачає наявність бази для його нарахування - сума ПДВ, зазначена в податковій накладній - яка помножується на вказаний в нормі відсоток.

Спірна податкова накладна не підлягала наданню отримувачу (покупцю), а тому жоден з контрагентів позивача не зазнав і не міг зазнати шкоди через не включення сум ПДВ до податкового кредиту.

Суд зауважує, що система електронного адміністрування ПДВ, запроваджена в 2015 році як механізм запобігання зловживань шляхом незаконного відшкодування ПДВ з бюджету, не внесла кардинальних змін в загальні принципи стягування ПДВ, затверджені ПКУ. Норми Кодексу, що визначають коло платників ПДВ, об`єкт оподаткування, принципи формування податкових зобов`язань та податкового кредиту, залишилися незмінними.

Штраф запроваджувався з метою захисту бюджету та платників податків від зловживань та недобросовісних дій їх контрагентів, зокрема, мав дисциплінувати постачальника своєчасно реєструвати податкові накладні, щоб покупець мав законне право відобразити податковий кредит. При відсутності реєстрації (несвоєчасній реєстрації) податкових накладних, які не надаються покупцю державний бюджет жодним чином не зазнає негативних наслідків, оскільки згідно п.201.10 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів (послуг) податкових накладних в ЄРПН не звільняє продавця від обов`язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період, тобто не відбувається впливу на податковий облік платника податку чи його контрагентів, отже накладення штрафу за відсутність реєстрації (несвоєчасну реєстрацію) податкових накладних, які не надаються покупцю, зі стимулюючої функції перетворюється на каральну, оскільки за наведених обставин вбачається очевидним, що мету дисциплінувати постачальників - платників ПДВ не можна досягнути щодо податкових накладних, які не надаються покупцю.

Відповідно до статті 120-1 Податкового кодексу України розмір штрафу за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних обчислюється у відсотках від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування. Відтак, якщо податкова накладна складається на операції з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування або на операції з постачання товарів/послуг, які оподатковуються за нульовою ставкою - то сума податку на додану вартість у таких випадках дорівнює нулю (0,00 грн.), отже й розмір штрафу за неподання такої податкової декларації має дорівнювати нулю (0,00 грн).

Фраза пунктів 120-1.1, 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України «крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою» допускає можливість неоднозначного (множинного) трактування прав та обов`язків платників. Відтак, в силу підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України має діяти презумпція правомірності рішень платника податку. Тобто, норми пунктів 120-1.1, 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України в частині вказаної фрази мають тлумачитись на користь платника податків».

Також суд зауважує, що загальний розмір оскаржуваних позивачем штрафів за несвоєчасну реєстрацію та нереєстрацію податкових накладних в цьому спорі становить 31803,860 грн., що навіть за умови доведеності порушення непропорційно вчиненим діям позивача. Згідно з нормами статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

На думку суду, втручання у право особи на мирне володіння майном повинно бути пропорційним визначеним цілям. Необхідність захисту права особи на мирне володіння майном відображена в практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції», «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», «Щокін проти України», «Сєрков проти України», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Булвес АД проти Болгарії», «Трегубенко проти України»).

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden).

Має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення Європейського суду з прав людини від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Слід вказати, що перше офіційне роз`яснення від ДФС України з приводу застосування санкцій за несвоєчасну реєстрацію ПК/РН, виписаних на неплатника ПДВ, що не підлягають видачі покупцю надано ДФС у листі від 03.03.2017 N 709/4/99-99-15-03-02-13. У цьому листі ДФС України у зв`язку із зверненнями платників податків щодо питання застосування штрафних санкцій на підставі пункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних (далі - податкових накладних) в ЄРПН надала власну позицію з порушеного питання, а саме, ДФС України дійшла висновку, що штрафні санкції, визначені пп. 120-1.1 та 120-1.2 ПК України, не застосовуються до платників податку за порушення ними граничного строку реєстрації/відсутності реєстрації в ЄРПН податкових накладних: що не надаються отримувачу (покупцю), складених на операції з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, та/або що не надаються отримувачу (покупцю), складених на операції з постачання товарів/послуг, які оподатковуються за нульовою ставкою. При цьому, ДФС України не була впевнена у власній позиції, висловленій в цьому листі, та звернулася до Міністерства фінансів України з проханням погодити позицію ДФС України або висловити відмінну позицію Міністерства фінансів з порушеного питання.

Міністерство фінансів, яке є центральним державним відомством, яке має формувати податкову політику, у листі N 11310-09-10/10306 від 14.04.2017 року, розглянувши лист ДФС України від 03.03.2017 року N 709/4/99-99-15-03-02-13 вказало про те, що у разі порушення платником податку граничного строку реєстрації або відсутність реєстрації в ЄРПН ПН, складених при визначенні ПЗ з ПДВ відповідно до п. 198.5 ПК України до такого платника податку застосовуються штрафні санкції, визначені ст. 120 ПК України, крім ПН, складених відповідно до п.п. «б» п. 198.5 ПК України. Від штрафів за п. 120 ПК України звільняються порушення за ПН, які не обкладаються ПДВ (звільнені від обкладання ПДВ або обкладаються ПДВ за нульовою ставкою). Тобто в частині п. «б» п.198.5 ПК України позиції Міністерства фінансів України та ДФС України різняться.

При прийнятті рішення у справі, суд враховує рішення Європейського суду з прав людини у справах «Серков проти України» (заява №39766/05), «Щокін проти України» (заяви №23759/03 та №37943/06), якими було встановлено порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки органи держаної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов`язань зі сплати податку.

У зв`язку із неоднозначним трактуванням вказаної норми керуючись принципом презумпції правомірності рішень платника податку (п. п. 4.1.4 ПК України), яка полягає в тому, що: якщо норми законодавчих актів припускають неоднозначне (множинне) трактування, то правомірним вважається саме рішення платника податків, а не контролюючого органу та п. 56.21 ПК України, який регламентує, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Враховуючи наведене, висновки камеральної перевірки суперечать чинному законодавству, оскільки податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних, зазначені в акті містять дві обов`язкові складові: податкові накладні не надавались отримувачу (покупцю) та, водночас, були складені на постачання товарів/послуг для операцій, які звільненні від оподаткування, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.

Також, в ході розгляду справи , щодо своєчасності подання податкової накладної №73 від 31.02.2018 року, судом було встановлено наступне

Станом на 10:50:42 годину 15 червня 2018 року сума податку , на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних становила 252 015,30 грн.. Про що свідчить Витяг щодо суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ №1513440.

Так, о 18:09 годині 15.06.2018 року до центрального рівня Державної податкової служби України доставлено документ Податкова накладна №72 від 31.05.2018 року на суму ПДВ 154305,76 грн. Тобто ТОВ «Укравтотранс плюс» вчасно відправило податкову накладну на реєстрацію у ЄРПН та мало достатньо коштів для її реєстрації.

О 20:17 годині 15.06.2018 року до районного рівня 2031 Київська ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області доставлено Податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2018 року . На час прийняття декларації Sнакл складало 262529,94 грн. В додатку 5 до податкової декларації та у рядку 4.1 Податкової декларації була відображена Податкова накладна №72 від 31.05.2018 року, в якій сума ПДВ складала 154305,76 грн.

Так, об 21:35 годині 15.06.2018 року підприємством отримано від Автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів» ДФС України повідомлення «Документ не прийнято» (виявлені помилки: документ не може бути прийнятий – сума ПДВ в документі (154305,76) не може перевищувати суму ліміту на рахунку ПДВ (108224,94) продавця. Тобто з причини технічної помилки та порушення хронологічного порядку приймання документів на сервері ДФС України сума ліміту помилково зменшується і підприємство позбавляється можливості вчасно зареєструвати податкову накладну.

Отже платником податку було прийнято рішення 26.06.2018 року повторно відправити податкову накладну, але вже під порядковим номером №73 від 31.05.2018 року , що у повному свідчить про відсутність вини підприємства у несвоєчасному подання вищезазначеної податкової накладної.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо протиправності податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 13.09.2019 р. №0157145704 про застосування штрафу за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у розмірі 31803,86 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше, як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. (ч. 2 ст. 9 КАС України)

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, вирішуючи спірні правовідносини в межах заявлених позовних вимог, доводів сторін, системного аналізу положень чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийнятого оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтотранс плюс» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 13.09.2019 р. №0157145704

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтотранс плюс» (вул. Мельникова, буд. 23, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 37875689) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704). витрати зі сплати судового збору у сумі 1921. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Харківський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 07 травня 2020 року.

Суддя О.М. Шляхова