Рішення № 89110448, 07.05.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2020 р. Справа № 480/387/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області Головне управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Сумській області (далі - ГУ ДФС у Сумській області), в якій просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Сумській області від 27.11.2017 №11024317.

Свої вимоги мотивувала тим, що у 2017 року придбала автомобіль марки Toyota модель Land Cruiser Prado 150. Для розрахунку транспортного податку з фізичних осіб та визначення середньоринкової вартості придбаного нею автомобіля, вона скористалася калькулятором на офіційному сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі. Також зверталася до Міністерства економічного розвитку і торгівлі за роз`ясненням щодо сплати нею транспортного податку на автомобіль у 2017 році. З урахуванням чого визначила, що як платник податків у 2017р. не повинна була проводити розрахунок сплачуваного податку та подавати декларацію з даного приводу до податкового органу, оскільки середньоринкова вартість автомобіля позивача є нижчою від середньоринкової вартості транспортних засобів, які є об`єктом оподаткування. Відтак, з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням не погоджується.

Ухвалою суду від 10.02.2020 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с.27).

За клопотанням представника Головного управління ДПС у Сумській області (а.с.31-32) ухвалою суду від 06.03.2020 ГУ ДФС у Сумській області було замінено його правонаступником, яким є Головне управління ДПС у Сумській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Сумській області, а.с.76).

Представник ГУ ДПС у Сумській області подав до суду відзив на позовну заяву (а.с.39-42), в якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі з тих підстав, що контролюючий орган не розраховує середньоринкову вартість транспортного засобу, а використовує лише ті дані, які визначає та опубліковує Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (далі – Мінекономрозвитку).

Так, наголосив, що підпункт 267.2.1. статті 267 Податкового кодексу України вказує на те, що щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального.

Відповідно до Переліку легкових автомобілів, з року випуску яким минуло не більше п`яти років та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2017 (звітного) року об`єктом оподаткування є, в т.ч. транспортний засіб з такими ж характеристиками, що перебуває у власності позивача.

Крім того, не погоджується з доводами позивача про неправильне визначення середньоринкової вартості транспортного засобу, що їй належить, також виходячи з того, що з метою правильного застосування норм законодавства ГУ ДФС у Сумській області листом від 05.10.2017 зверталося за роз`ясненнями до ДФС України, у відповідь на яке ДФС України листом від 24.10.2017 повідомила, що середньоринкова вартість автомобіля марки Toyota модель Land Cruiser Prado 150 з об`ємом циліндрів двигуна - 2800см. куб., тип палива - дизель, 2016 року випуску, становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року та такий автомобіль є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2017 році. Також вказаним листом було підтверджено, що легковий автомобіль TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150 оподатковується транспортним податком до одного року (включно), а однорічного віку автомобіль досяг 04.10.2017 (первинна реєстрація автомобіля проведена 04.10.2016) відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та договору купівлі-продажу від 01.06.2017

Позивач подала до суду відповідь на відзив (а.с.63-64), в якій наголосила, що транспортний засіб, власником якого вона є, не є об`єктом оподаткування транспортним податком, оскільки відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» та положень абзацу 1 п. 267.2.1. Податкового кодексу України якщо середньоринкова вартість автомобіля складає більше 1 200 000 гривень в 2017 році, то саме такий автомобіль є об`єктом оподаткування транспортним податком. При цьому, відповідно до листа Мінекономрозвитку від 25.01.2019, відповідно до якого розрахована у 2017 році згідно з Методикою визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів середньоринкова вартість її автомобіля становила 1 059 543,42 гривень (з ПДВ).

Вказала, що її автомобіль не підпадає під Перелік легкових автомобілів, з року випуску яким минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2017 (звітного) року, адже в третій колонці скан-таблички такого Переліку «Рік випуску (включно)» і в лінії, що стосується автомобіля Toyota LC Prado зазначено: до 1 року. Так як її автомобіль 2016 року випуску, а в табличці зазначено «включно» ОСОБА_1 вважає, що 2017 рік - це вже другий рік автомобіля. Також в стовпчику «Можливі ідентичні, аналогічні автомобілі» зазначено такі моделі марки Toyota як LC Prado 120 і LC 150, а модель LC Prado 150 не зазначена.

Просила врахувати заперечення на відзив, викладені у відповіді на відзив, та задовольнити позовні вимоги.

Представник ГУ ДПС у Сумській області подав заперечення на відповідь на відзив (а.с.80-81), в якому представник не погоджується з доводами позивача, викладеними у відповіді на відзив, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, виходячи з того, що обов`язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. При цьому, межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення па підставі отриманої від Мінекономрозвитку інформації про автомобілі. З огляду па викладене, при прийнятті податкового повідомлення-рішення податковим органом повинна використовуватися інформація про автомобілі, яка отримана від Мінекономрозвитку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду. Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 13.03.2018 року по справі 821/2089/16.

Не погоджується з посиланнями позивача на те, що транспортний засіб, власником якого вона є, не підпадає під Перелік легкових автомобілів, з року випуску яким минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати виходячи з того, що однорічного віку автомобіль досяг 04.10.2017 (первинна реєстрацій автомобіля проведена 04.10.2016) відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та договору купівлі - продажу №5946/2017/481913 від 01.06.2017. Про включення до зазначеного Переліку зазначено і в листі Мінекономрозвитку щодо середньоринкової вартості легкового автомобіля №3805-05 3419-09 від 25.01.2019.

Ухвалою суду від 16.03.2020 у відповідача витребовувалися додаткові докази у справі, зокрема, докази, які брались до уваги саме на час здійснення розрахунку середньоринкової вартості автомобіля та при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення (а.с.84).

Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вбачає необхідним позов задовольнити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач з 01.06.2017 є власником автомобіля Toyota модель Land Cruiser Prado 150 з об`ємом циліндрів двигуна - 2800 см. куб., тип палива - дизель, 2016 року випуску, дата першої реєстрації - 04.10.2016, придбаного згідно договору купівлі-продажу транспортного засобу від 01.06.2017 (а.с.94-95) та зареєстрованого - 01.06.2017, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 (а.с.6,96).

14.09.2017 ГУ ДФС у Сумській області було прийнято податкове повідомлення-рішення №10901070, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб за 2017 рік в сумі 14 583,33 грн. (а.с.11), однак, яке, як вбачається з відзиву на позовну заяву, було відкликане (а.с.41).

27.11.2017 ГУ ДФС у Сумській області було прийнято нове податкове повідомлення-рішення за формою "Ф" за №11024317, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб за 2017 рік в сумі 10416,67грн. (а.с.12-13).

Позивач, не погодившись з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 27.11.2017, подала скаргу до Державної фіскальної служби України, листом якої від 27.02.2019 скаргу ОСОБА_1 було залишено без розгляду та повернуто позивачу (а.с.10).

Надаючи правову оцінку відносинам, що в даному випадку склалися між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Особливості справляння транспортного податку визначено в ст. 267 Податкового кодексу, згідно п.п.267.1.1 п.267.1 якої платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.

Відповідно до п.п.267.2.1 п.267.2 ст.267 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального (абз.2 підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України).

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального (абз.3 підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України).

Станом на 01.01.2017 відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» мінімальна заробітна плата установлена в розмірі 3200грн. Отже, 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2017 року складають: 375*3200 (гривень) = 1 200 000 (один мільйон двісті тисяч) гривень.

Таким чином, об`єктом оподаткування транспортним податком у 2017році були легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1200000грн. та з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно).

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 18.04.2018 у справі №813/2921/17.

При цьому, механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких автомобілів до об`єктів оподаткування транспортним податком визначений Методикою визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 №66 (далі – Методика, тут і далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), за приписами п.2 якої середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за відповідною формулою (до 24.06.2017 - за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 р. №403 (далі – Порядок №403), де за ціну нового транспортного засобу (Ц н) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач; а з 24.06.2017 - за формулою С ср = Ц н х (Г / 100), де за ціну нового транспортного засобу (Ц н) транспортного засобу в Україні з урахуванням марки, моделі, об`єму циліндрів двигуна, типу пального та Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням строку експлуатації транспортних засобів у роках згідно з додатком 1 до Порядку №403).

За приписами п.п.3,4 Методики (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) джерелом інформації для визначення ціни нового автомобіля є офіційні прайс-листи виробників (дилерів). При цьому така інформація подається до 10 січня базового податкового (звітного) періоду (року) державним підприємством «Держзовнішінформ» до Мінекономрозвитку.

Відповідач, обґрунтовуючи свою позицію стверджує, що податковий орган не проводить розрахунок середньоринкової вартості транспортного засобу позивача, а використовує лише дані, які визначені та опубліковані Мінекономрозвитку, при цьому відповідно до Переліку легкових автомобілів, з року випуску яким минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2017року (звітного) року автомобіль позивача включений до вказаного переліку.

При цьому, позивач, яка має у своїй власності автомобіль марки Toyota модель Land Cruiser Prado 150, у вересні 2017р. зверталась до позивача з заявою, до якої надала розрахунок з сайту Мінекономрозвитку зробленого в 2017р., відповідно до якого, середньоринкова вартість легкового автомобіля марки Toyota модель Land Cruiser Prado з об`ємом циліндра двигуна 2,8, тип пального – дизель для цілей оподаткування транспортним податком становить 1059543,42грн., що є менше 1200000грн. (а.с.97). Для можливості застосування даної інформації відповідач звертався до Державної фіскальної служби України, та зроблено висновок, що автомобіль позивача є об`єктом оподаткування транспортним податком в 2017р. (а.с.50-51,52-53).

Однак, суд відмічає, що зі змісту п.п.267.2.1 п.267.2 ст.267 Податкового кодексу України вбачається, що для того, щоб транспортний засіб підпадав під об`єкт оподаткування він повинен відповідати двом обов`язковим ознакам: з року його випуску повинно пройти не більше п`яти років (включно), а також, щоб його середньоринкова вартість становила понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Тобто однією із обов`язкових ознак, є те, що середньоринкова вартість такого транспортного засобу повинна перевищувати 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

При цьому, на коефіцієнт коригування ринкової вартості транспортних засобів згідно додатком 1 та додатком 2 Методики та додатком 1 до Порядку №403 впливає строк експлуатації транспортних засобів. Технічний стан автомобіля відповідно до Методики не впливає на обрахунок середньоринкової вартості автомобіля. Однак, розбіжності між ідентичними автомобілями можуть стосуватися, зокрема, технічного стану легкового автомобіля. Тобто, для того, щоб віднести транспортний засіб до об`єкта оподаткування в розумінні підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України, необхідно також дати належну оцінку обрахунку середньоринкової вартості автомобіля позивача, яка впливає на віднесення такого до об`єкту оподаткування в 2017році.

Згідно пункту 5 Методики, ідентичними є автомобілі, в яких збігаються такі ознаки і параметри: марка; країна-виробник; тип кузова (седан, універсал тощо); модель; конструкція привода тягових коліс; тип та робочий об`єм двигуна; потужність двигуна; тип коробки переключення передач та інших складників силової передачі; габаритні розміри; рік випуску; комплектація. Розбіжності можуть стосуватися комплектації, пробігу та технічного стану.

Відповідно до п.13 Методики в редакції, чинної на час придбання позивачем транспортного засобу Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

З 24.06.2017 даний п.13 Методики діє в іншій редакції, відповідно до якого Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого податкового (звітного) року розміщує на своєму офіційному веб-сайті перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо зазначених автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального. У разі відсутності на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про марку, модель легкового автомобіля, що має ознаки об`єкта оподаткування транспортним податком, Мінекономрозвитку за зверненням ДФС та/або власника зазначеного легкового автомобіля визначає його середньоринкову вартість, доповнює перелік, зазначений в абзаці першому цього пункту, такою інформацією та розміщує її на своєму офіційному веб-сайті.

Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна та тип пального (п. 14 Методики в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного рішення).

Аналіз наведених положень Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів свідчить про врахування при розрахунку цієї вартості певних ознак, параметрів і характеристик транспортного засобу. В свою чергу, зі змісту підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України та Методики вбачається, що повноваження та обов`язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі отриманої від Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Здійснення розрахунку середньоринкової вартості автомобіля віднесено до повноважень Мінекономрозвитку, та така інформація може бути надана виключно цим органом.

Відтак підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення є отримана саме від Мінекономрозвитку інформація про середньоринкову вартість автомобіля позивача із врахуванням його марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна тощо.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду викладеної у постановах від 13.03.2018 №821/2089/16, від 04.09.2018 №826/10689/17, від 27.12.2018 №820/6988/16.

При цьому суб`єктом владних повноважень, не надано до суду доказів того, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є саме отримана від Мінекономрозвитку інформація та саме про автомобіль позивача. На вимогу суду таких доказів відповідачем не надано.

З посиланням на лист ДФС України від 24.10.2017 представник відповідача відмічав, що при прийняття оскаржуваного рішення ГУ ДФС в Сумській області керувалось інформацією з веб-сайту Мінекономрозвитку щодо Переліку легкових автомобілів, з року випуску яким минуло не більше п`яти років та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2017 (звітного) року.

Однак, лист ДФС України від 24.10.2017 (а.с.52-53) в аспекті даних відносин є роз`яснювальним для ГУ ДФС у Сумській області та у розумінні вищевказаних норм не є отриманою від Мінекономрозвитку інформацією про автомобіль позивача. Відтак, посилання представника відповідача на лист Державної фіскальної служби України (а.с.52-53), як на підставу правомірності оскаржуваного рішення, судом не приймаються до уваги.

Щодо переліку легкових автомобілів, з року випуску яким минуло не більше п`яти років та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2017 (звітного) року, на який посилається представник відповідача, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, позивач є власником автомобіля марки Toyota модель Land Cruiser Prado 150 з об`ємом циліндра двигуна 2,8, тип пального – дизель, придбаний вже 01.06.2017 (а.с.94-96). У Перелік же включений транспортний засіб Toyota Land Cruiser Prado з об`ємом циліндра двигуна 2,8, тип пального – дизель, та зазначені можливі ідентичні, аналогічні автомобілі - Land Cruiser Prado 120 та Land Cruiser 150 (а.с.90-91).

Відповідно до п.13 Методики у разі відсутності на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про марку, модель легкового автомобіля, що має ознаки об`єкта оподаткування транспортним податком, Мінекономрозвитку за зверненням ДФС та/або власника зазначеного легкового автомобіля визначає його середньоринкову вартість, доповнює перелік, зазначений в абзаці першому цього пункту, такою інформацією та розміщує її на своєму офіційному веб-сайті.

З метою визначення середньоринкової вартості транспортного засобу саме Toyota Land Cruiser Prado 150 для цілей оподаткування транспортним податком в 2017р. позивач неодноразово звернулась до Мінекономрозвитку (а.с.7,8,65-66), яке, зокрема, листом від 25.01.2019 №3805-05/3419-09 (а.с.8,65-66) повідомлено про те, що аналогічним легковому автомобілю Toyota Land Cruiser 150 є автомобіль Toyota НОМЕР_2 Prado з об`ємом циліндра двигуна 2,8, дизель, який до одного року експлуатації включений до Переліку. В той же час, зазначено, що розрахована у 2017 році згідно з Методикою середньоринкова вартість автомобіля Тоyota LC Prado з об`ємом циліндрів двигуна 2,8 літра, дизель, 2016 року випуску становить 1059543,42грн. (а.с.66). Така вартість зазначена і в розрахунку вартості на сайті Мінекономрозвитку 05.09.2017 (а.с.97), під час звернення позивача до податкового органу в 2017р.

Враховуючи, що у розумінні пп.267.2.1 п. 267.2 ст.267 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування транспортним податком у 2017році були легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1200000грн., а відповідно до інформації, отриманої від Мінекономрозвитку середньоринкова вартість автомобіля Тоyota LC Prado з об`ємом циліндрів двигуна 2,8 літра, дизель, 2016 року випуску становила 1059543,42грн., що не перевищує 375 розмірів мінімальних заробітних плат, суд визнає, що такий транспортний засіб не може бути об`єктом оподаткування в 2017р.

Таким чином, відповідачем не доведено, що середньоринкова вартість транспортного засобу позивача, складає понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2017 року, а тому і не доведено, що даний автомобіль є об`єктом оподаткування в 2017 році.

При цьому, посилання представника ГУ ДПС у Сумській області на постанову Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №821/2089/16 не приймаються судом до уваги, оскільки представник позивача зазначає висновки щодо встановлених певних обставин у конкретній справі. Висновки ж Верховного Суду стосовно застосування норм права до спірних правовідносин, викладені у згаданій постанові, повністю узгоджуються з висновками суду щодо застосування цих норм у даній справі.

У пункті 110 рішення Європейського Суду з прав людини від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

Враховуючи встановлені судом обставини у справі, приймаючи до уваги, що відповідачем не виконано обов`язку щодо надання належних доказів в підтвердження наявності підстав для визначення податкового зобов`язання оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням форми «Ф» від 27.11.2017 №11024317, таке податкове повідомлення-рішення не відповідає критеріям правомірності, визначеним ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань в рахунок повернення суму судового збору в розмірі 840,80грн., сплачених позивачем за подання позовної заяви згідно квитанції від 17.01.2020 (а.с.4).

Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління ДПС у Сумській області (40009, м.Суми, вул.Іллінська, буд.97, код ЄДРПОУ 43144399) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Сумській області форми "Ф" від 27.11.2017 №11024317.

Стягнути з Головного управління ДПС у Сумській області (40009, м.Суми, вул.Іллінська, буд.97, код ЄДРПОУ 43144399) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) в рахунок повернення сплачений при подачі позову судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.3 розділу VI “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Повний текст судового рішення складено 07.05.2020.

Суддя І.Г. Шевченко